П'ятниця
02 груд., 2022
    

Ukrainian English Polish

Дніпро — центральне місце етногенезу українців

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 4

dnipro-center-etnogenezu-ukrainciv

Дніпро (Славу́тич, Борисфен) - третя за довжиною й площею басейну річка Європи після Волги й Дунаю, має найдовше русло в межах України. Довжина Дніпра в природному стані становила 2 285 км, тепер (після побудови каскаду водосховищ, коли в багатьох місцях випрямили фарватер) - 2 201 км; в межах України — 981 км. Площа басейну - 504 тис. км², з них в межах України - 291,4 тис. км².

Дніпро - рівнинна річка з повільною й спокійною течією. Має звивисте річище, утворює рукави, багато перекатів, островів, проток, мілин. Ширина долини річки — до 18 км. Ширина заплави — до 12 км. Площа дельти — 350 км². Живлення змішане: снігове, дощове й підземне. Близько 80% річного стоку Дніпра формується у верхній частині басейну, де випадає багато опадів, а випаровування мале. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню.

U2uW1Hl3xeBzdfhWpy5pvA-article 1

Старий Дніпро поперед себе
Сердито водами гуркоче,
Він лівий берег й правий берег
Навіки поєднати хоче.
Дніпро, ти батько та учитель,
З глибин віків причина наша,
В бездонно-синє Чорне море
Змиваєш сльози й горе наше.
Ти захисник - душі заступник
І гордість України й доля,
В тобі вся віра на майбутнє,
На хвилях: щастя, сила й воля. ©

Найдавніші письмові відомості про Дніпро залишив грецький історик і географ Геродот у четвертій книзі своєї "Історії", що зветься «Мельпомена». Геродот називав Дніпро, як і всі інші у той час - Борисфен, що означає - означає «той, що тече з півночі». Геродот відвідав грецькі колонії на берегах Дніпровського лиману, а також плавав по річці до самих порогів. Опис Дніпра вище порогів історик зробив за розповідями купців, що плавали по річці в торгових справах. Як повідомляє Йордан, назва "Дніпро" була місцевою: "..місцеві жителі звуть Данапром". Етимологія цієї назви походить від кореня "dana", що дав назву цілому ряду інших річок слов'ян: Дон, Дунай, Донець, Дністер.

dnipro-map

"Словр о полку Ігоревім" ріку Дніпро називає - Славутичем. Ця назва також побутувала й серед козаків. Назва ріки «Славута» двічі трапляється в польсь ких творах першої половини XVII ст.6У 1615 р. вона з ’являється на сторінках книги Мартина Пашковського про турецькі і козацькі звичаї "Dzieje tureckie, y utarczki Kozackie z Tatary". В одному фрагменті, що присвячений зіткненням запорожців з кримськими татарами і містить «руську історію» про Дніпро та Кінську Воду (нині — р. Конка), автор відзначає: «Dniepr tam zowa Slauta, toiest ггекд slawna» («Дніпро там звуть Сла(в)утою, тобто рікою славною»). У збірнику поезій 1642 р. польський письменник Я н Анджей Морштин уміщує особливу главу «Ріки» («Rzeki»), Серед іншого там сказано, що «Dniepr ukrainski [...] Slawuta rzeczon» («Дніпро український [...] зветься Славутою»). І в цьому випадку назва з ’являється у «козацькому» сюжеті, в описах походів козаків у володіння Османської імперії.

Karte Ukraine

Дніпро здійснював важливий торговий і економічний зв'язок, з'єднував Київську Русь з іншими державами та народами. Річкою пролягав стародавній торговий шлях, що в Лаврентіївськім літописі названо «Великим шляхом із варяг у греки». Варязький шлях зв'язував Чорне та Балтійське моря й вів до Візантії. Нижнє Подніпров'я та північне узбережжя Чорного моря в давнину були важливими районами торгівлі — тут знаходились колонії фінікійців, греків, а пізніше, в середні віки — венеціанців і генуезців. Також ці райони в давні часи були ареною боротьби з азіатськими ордами — хозарами, печенігами, половцями, монголами.

Карта із варяг у греки

Зміцнення кочівників, з одного боку, й ослаблення Києва, з другого, були причиною того, що Дніпровий шлях ставав менш доступним і з кінця XII століття його функції став перебирати на себе Дністровий шлях зі столицею Галицького князівства — Галичем. Завоювання України татарами остаточно знівелювало значення Дніпрового шляху й міст на ньому. Відродилося воно лише в XVI столітті. На Дніпрі засновано козацьку вольницю Запорозьку Січ, звідки козаки на швидких чайках здійснювали походи до турецьких берегів. По водах Дніпра вони спускалися до Чорного моря й нападали на ворожі фортеці. Січ неодноразово міняла своє місце, але лишалася в районі Дніпрових плавнів: болота та плавні захищали її від татар і турецьких галер.

D-B liman

image049

За Богдана Хмельницького Дніпро став головною річкою козацької держави. В добу «Руїни», коли держава Хмельницького розпалася на Лівобережну й Правобережну з окремими гетьманами, війни між претендентами, що намагалися об'єднати державу, супроводжувалися переходами через Дніпро (зокрема, походи Тетері, Брюховецького і Дорошенка в 1660-х роках). Згодом Дніпро на довгій лінії від Лоєва до Кременчука (за винятком околиць Києва) став кордоном московської й польської сфери інтересів аж до 1793 року. В межах Литовсько-Польської держави комунікаційне значення мала верхня частина річки й її праві притоки, зокрема Прип'ять, і Десна: ними перевозили товари на захід і північний захід — до Вісли, Німана й Балтійського моря.

У XVIII столітті в Европі на водний транспорт звернули особливу увагу — Дніпро сполучили каналами з іншими річковими системами: в 1765–1768 роках — з басейном Німана каналом Огінського, в 1775 закінчили спорудження Королівського каналу, що зв'язав Дніпро з Віслою (через Мухавець, притоку Бугу, з притокою Прип'яті Піною). Обидва канали були споруджені з приватної ініціативи, щоб дати можливість транспортувати й сплавляти ліс з Полісся до балтійських портів — Гданська й Клайпеди. А на території Білорусі в 1797 році збудовано Березинський канал, що з'єднав Дніпро із Західною Двіною.

Дніпро згадується і описується в романах, поезії та прозі, піснях, сотнях історичних досліджень на різних мовах різних часів. Є Дніпро і в народних думах: «Тогда козаки собі добре дбали, к Дніпру-Славуті низенько уклоняли» («Дума про Самійла Кішку»). Згадується річка і в старовинних переказах, піснях. До неї звертаються і в літературі часів Козацької Держави («Вірші на жалосний погреб… Сагайдачного», драма «Милость Божія», козацькі літописи). Українське відродження XIX століття теж підносить тему Дніпра в літературі та мистецтві. Образ річки пов'язаний з усією творчістю Тараса Шевченка, в тому числі як символ історичної долі українського народу. Шевченків «Заповіт» і поховання поета над Дніпром великою мірою визначили і нині живу традицію шанування річки як української національної святині. До тематики Дніпра-Славути також звертались Максим Рильський, Григорій Чупринка, Василь Симоненко, Павло Тичина, Володимир Сосюра («Іще не скресла крига на Дніпрі» та інші), Микола Вінграновський («Чуєш, Дніпре мій», «Скажи мені, Дніпре», «Ніч Івана Богуна» тощо) та багато інших письменників. Дніпрові краєвиди також популярні серед художників - різних часів і різних країн.

den-kyeva-richka-dnipro-mist

У листопаді 2003 року Київрада ухвалила розширити перелік масових заходів у місті та заснувала День Дніпра «з метою донесення до людей проблеми сучасного екологічного стану ріки Дніпро, збереження природної рівноваги в басейні ріки та культурної спадщини, як основи національної культури, турботи про подальший розвиток традиційних культур та етносів». Відзначається День Дніпра в Києві в першу суботу липня і пов'язується зі святом Івана-Купала.

© Портал SPADOK.ORG.UA


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: