Субота
15 серп., 2020
      

Прислів'я та приказки про мову

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 100

Прислів'я про мову

Українські народні прислів'я та приказки про мову. Їм не одна сотня років, вони несуть мудрість народу, його дотепність й красномовність. Мова - це найвище багатство, скарб кожного народу. Наші предки звертали увагу на чистоту, щирість, вагу слів. Бажаємо з насолодою прочитати цю унікальну скарбничку приказок, які ми підібрали спеціально для вас.  

  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.
  • Рідна мова — це музика й малювання душі людської.
  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  • Більше діла — менше слів.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • М'які слова і камінь крушать.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Удар забувається, а слово пам'ятається.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Дурний язик — голові не приятель.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Держи хліб на обід, а слово — на одвіт.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Для красного слівця не жалує ні матері, ні вітця.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добре слово варт завдатку.
  • Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • За словом в кишеню не полізе.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • Кажи не кажи, а своє слово держи.
  • Коли б твоє слово та богові в вухо.
  • Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
  • Кого слова не беруть, з того шкуру деруть.
  • Коня керують уздами, а чоловіка — словами.
  • Красне слово — золотий ключ.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова —завзятих ворогів.
  • Ласкаве слово — що весняний день.
  • Ліпше переконувати словами, як кулаками.
  • М’які слова і камінь крушать.
  • На його слові можна мур мурувати.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не кидай слова на вітер.Не мни слова, говори просто.
  • Не пиво — диво, а слово.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Шабля ранить тіло, а слово — душу.
  • Пусті слова, правди в них нема.
  • Слово — не полова, язик — не помело.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово — вітер, письмо — грунт.
  • Слово до ради, а руки — до звади.
  • Слово до слова — зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Удар забувається, а слово пам’ятається.
  • Холодним словом серце не запалиш.
  • Хоч чоловік і вбогий, та слово в нього чисте.
  • Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажав.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Балакай, слухачам вуха не болять.
  • Балакала покійниця до самої смерті та все казна-що.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Балакай, пане Свириде, побачим, що з того вийде.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Набалакав — і в торбу не вбереш.
  • Набалакав три міхи правди.
  • Набалакала много, та нема нічого з того.
  • Набалакала, наговорила, взяла мисницю, за медом пішла.
  • Набесідувала, наговорила: дайте жолобчистого Данила.
  • Як балакать, так його і в п’ять лантухів не вбереш, а як до діла, то й в торбинку зложити можна, ще й мотузкою перев’язати.
  • Бесіди багато, а розуму мало.
  • Де багато бесіди, там мало користі.
  • Гладкі бесіди — сухі долоні.
  • Масної бесіди чоловік.
  • Не щодня бридня, деколи й правда.
  • Не сяка, не така бридня та й стій до півдня.
  • Постережуть брехню хутко.
  • Добрі вісті не лежать на місці.
  • Погані вісті не сидять на місці.
  • Доходять до нас вісті, що хотять нам дати їсти.
  • Приїхала баба з міста, привезла вістей триста.
  • Сорока на хвості принесла вістку.
  • Таке верзе, що й купи не тримається.
  • Верзи, верзище, поки верзеться.
  • Воркотіла — не хотіла, потім сіла та й поїла.
  • Хай воркоче, як хоче, лиш хай моєї голови не мороче.
  • Багато говорити, а мало слухати.
  • Багато казати, а нема що слухати.
  • Більше слухай, а менше говори.
  • Менше говори — більше вчуєш.
  • Він йому зуби заговорить.
  • Говорив би, та слів нема, плакав би, та сліз нема.
  • Говорив газда псові, а пес хвостові.
  • Розказав Мирон рябої кобили сон.
  • Говори до гори, а гора горою.
  • Говори до гори, попробуй до низу.
  • Говори, говори, до чогось договоришся.
  • Говори, дідьку, за попом.
  • Йому говорити, що горох об стінку кидати.
  • Говори до нього, як до стовпа.
  • Говори до неї, а в неї маковеї.
  • Говори, доню, виговоришся.
  • Говори з другими поменше, а з собою побільше.
  • Говори й на хату лізь.
  • Говори, Климе, нехай твоє не згине.
  • Говорила баба до самої смерті та все чорт знає що.
  • Говорила смілянська баба, а чорт вдарив у губу і перебив рахубу.
  • Говорила баба, як літала жаба.
  • Говорила покійниця, поки й пуп розв’язався.
  • Говорила сама в хаті, бо ні з ким було.
  • Говорила три дні, а все про злидні.
  • Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
  • Говори, та назад оглядайся.
  • Говори, та не проговорюйся.
  • Говорити було мало, та розуму не стало.
  • Говорити і не думати — те саме, що стріляти і не цілити.
  • Говорити — не горох молотити.
  • Говорити про Химині кури.
  • Говорить, а немає про що й слухати.
  • Говорить прямо, а робить криво.
  • Говорить п’яте через десяте.
  • Говорить таке, що купи не тримається.
  • Говорить, що слина до губи принесе.
  • Говориш як чоловік, а робиш як дурень.
  • Говорили на вовка, скажім і за вовка.
  • Говорім за вовка і поза вовка, не болить його головка.
  • Говорять, що курей доять, тільки молока не видко.
  • Добре тому жити, хто вміє говорити.
  • Договорились до синього пороху.
  • До нього говори, а йому все одно, що прутом по воді.
  • До тебе говорити так, як до того пня.
  • Знай більше, а менше говори.
  • З ним говорити, що решетом воду носити.
  • З ним говорити, тільки гороху наївшися.
  • І Марина говорила.
  • Коли сам говорить, то й собаці не дасть слова мовити.
  • Красно говорить приятель, а правду каже неприятель.
  • Легше говорити, ніж зробити.
  • Лихо говіркому, та не добре й мовчазному.
  • Мало говори, а правдою дорожи.
  • Много говорить — голова заболить.
  • Наговорив стільки, що і в шапку не збереш.
  • Наговорив, що і на воловій шкурі все не списати.
  • Наговорив сім бочок арештантів.
  • Най говорить, коли його язик свербить.
  • Не все говорене — творене.
  • Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
  • Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло.
  • Не говори про страшне, а то присниться.
  • Не заговорюй зуби.
  • Що там говорити, коли нічого і балакати.
  • Не так він добре діє, як говорить.
  • Не так хутко діється, як хутко говориться.
  • Не тобі б говорить, не мені б слухать.
  • Та це ж різдвяний сон вороної кобили!
  • Слухай кожного, але не з кожним говори.
  • Слухай багато, а мало говори.
  • Слухай тисячу разів, а говори один раз.
  • Солодко говорить, але нудно слухати.
  • Так говорить, наче з писаного читає.
  • Такого наговорив, що і в головах низько.
  • Такого говорить, що і собака з маслом не з’їсть.
  • Там такого наговорив, що і класти нікуди.
  • Тепер день не весняний, щоб двічі говорити.
  • Ти-бо вже коли говориш, то говори одно, а то разом хочеш бути і за попа, і за дяка.
  • У кого що болить, той про те й говорить.
  • Учений шпак говорить всяк.
  • Хоч варила, не варила, аби добре говорила.
  • Хто багато говорить, той мало правди каже.
  • Хто багато говорить, той мало творить.
  • Хто багато говорить, той договориться до лихого кінця.
  • Хто менше говорить, той довше живе.
  • Хто масно говорить, той пісно їсть.
  • Хто нічого не говорить, той на все пристає.
  • Чи його хто переслухає, що люди говорять.
  • Шкода того й говорити, що не варити.
  • Що люди говорять, те й виговорять.
  • Що йому не говори, а він усе догори.
  • Якби стіни вміли говорити, то би не одно сказали.
  • Як ріпу гризе, так гладко говорить.
  • Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.
  • Або розумне казати, або зовсім мовчати.
  • Вдома як хочеш, а між людьми як скажуть.
  • Вкусися перше за язик, поки що скажеш.
  • Вмієш казати, вмій і мовчати.
  • І сорока розказує, та толку мало.
  • Замотати, зав’язати та й нікому не казати.
  • Каже рідко, та їдко.
  • Каже чортзна-що, аби даром пара з рота не йшла.
  • Казав, та не зав'язав.
  • Народ скаже, як зав’яже.
  • Казав пан псові, а пес хвостові.
  • Кажи йому що хочеш, а він своє робить.
  • Казали люди: «Квач притикою не буде!»
  • Казаному кінця нема.
  • Казала біла, що не буде діла.
  • Казало щось, що прийде хтось.
  • Наговорив сто міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.
  • Намолов сім міхів гречаної вовни, і всі неповні.
  • Наказала й наговорила: «Вибий об пліт, щоб було, як дріт».
  • Нарозказував міх, торбу і три оберемки.
  • П’ять раз подумай, а один раз говори.
  • Не вмивався ти, щоб так говорити.
  • Не до ладу сказати — краще мовчати.
  • Не кажи: зроблю, а кажи: зробив!
  • Не ти б казав, не я б слухав.
  • Нехай так буде, як скажуть люде.
  • Нікому не скажу, тільки кумі та в млині.
  • Один скаже, другий прикаже.
  • От тобі далі й нічого казати: цвірінь — та й у стріху!
  • Про свято держав, а у будень сказав.
  • Розкажи другу — піде по кругу.

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     фольклор      мова      прислів'я

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...