Неділя
25 жовт., 2020
      
завантаження...

Кіт та кішка у слов'янських віруваннях

Рейтинг 4.4 з 5. Голосів: 10

Кіт і кішка у слов'янських віруваннях

Кіт і кішка з давніх-давен відносились до групи тварин, близьких до людей, вважались домашніми улюбленцями, покровителями дому та родини, оберегами домашнього вогнища і дітей, поставали головними персонажами численних байок, пісень, казок. Ставлення до котів було завжди особливим - їх любили, захищали, доглядали, поважали. 

Збереглася давня міфопоетична назва кота - "Кіт Баюн". Цей звір поєднював у собі якості різних тварин: був мудрим, як видра, добрим, як бобер, хитрим, як лисиця. За давніми повір'ями, Кіт Баюн сам складав казки, володів унікальним голосом (чутним за сім верст), міг своїми піснями як зачарувати до смерті, так і виліковувати від хвороб, адже казки Баюна - магічні, цілющі. Кіт-баюн може напустити на людину міцний сон, зробити людину невидимою (особливо це стосувалося чорної кицьки). Сама назва "Баюн" походить від слов'янських архаїзмів "баяти" або "баїльник" - той, хто примовляє (примівник), замовляти. В народних легендах кіт Баюн зображається сидячим на високому, зазвичай залізному (іноді золотому) стовпі. Мешкає кіт за тридев'ять земель в тридесятому царстві або у лісовій глушині. Баюн часто контактує з відьмами та відунами. Існує велика кількість казок, де головній дійовій особі дають завдання виловити Баюна. Як правило, такі завдання давали з метою згубити доброго молодця. Наприклад, Іван-царевич надягає залізний ковпак і залізні рукавиц, щоб спіймати кота. Спіймавши тварину, Іван-царевич доставляє його до палацу свого батька. Там переможений кіт починає служити царю - казки розповідати і зцілювати заколисуючими байками.

kit-bayun

У слов'янській міфології кіт і кішка часто виконують функцію охоронців скарбів. Вони також супутники богів, наприклад слов’янської богині Прії (у скандинавів - Фрейя), яка їздить на колісниці, запряженій котами. Кішку здавна шанували у різних традиціях світу й використовували в магії, обрядах, містеріях і таїнствах. Все тому, що ця тваринка наділена дуже тонкою інтуїцією й здатна відчувати настрій господаря та віщувати найменші зміни у просторі. Коти можуть впливати на долю своїх господарів (як позитивно, так і негативно). Наші предки вірили, що кішка бачить невидимі людині світи - світ духів і привидів, себто Потойбіччя. Кішка допомагає своїй господині досягнути стану "зміненої свідомості", коли посилюється здатність до віщування, гадання та пророцтв, відкривається яснобачення і екстрасенсорика, здатність до самозцілення.

bogynya-prija

Побутувало вірування, що відьма може обертатися на кішку, але це можливо тільки 9 разів у житті. За легендами, кіт прислуговує відьмі, допомагає в усіх її підступах і чарах, часто вона й сама перекидається кішкою і в такому образі переслідує свою жертву. У народних переказах і небилицях читаємо історії, у яких кішка-відьма помстилася своєму лихому зятеві, перестрівши його уночі й подряпавши до крові. В іншому переказі така кішка спочатку треться перехожому об ноги, а далі робить так, що він не може йти, щоразу спотикається й падає. Іноді відьма-кішка може тяжко за свої чари поплатитись: кішці відрубують хвіст — одночасно відьма залишається без руки. Через це у Середньовіччі коти переслідувалися. У багатьох католицьких країнах, містах Європи (Вестфалії, Швейцарії, Іспанії, Богемії, Вогезах й інших) на християнські свята спалювали, закопували в землю, засмажували кішок живцем на очах цілого натовпу. Вважалося, що відьма могла перетворитися на кішку й чинити шкоду. У 962 році правитель Фландрії Бодуен III встановив в Іпрі «середи для кішок». Під час другого тижня посту виникла церемонія: двох або трьох кішок котячий кат скидав з високої вежі замку. І таких "звичаїв" було чимало. Вони протрималися до початку XIX століття.

tumblr mjscdgyfSg1rgrde6o1 500

Щодо етимології слова "кіт", то в його основі лежить праслов'янський корінь gǟtu, що первісно мало кілька значень: 1) дитинча четвероногої тварини; 2) виводок дитинчат. Крім цього у слов'ян зберігся вислів "котити ся" (kotiti) - тобто, народжувати (у тварин). Мовознавець П.А. Лукашевич проводить парелелі коренів "кот" і "ток" в значенні: текти, литися потоком. Тут він наводить інше слово "скот" - стадо, яке розмножується "котком". Звідси, можливо, дієслово "соктіти" - сочитися. Недаремно,  кіт і кішка у різних культурах були пов'язані з культом родючості і плодовитості. Загалом, слово "кіт" зустрічається у всіх мовах і народах світу: лат. cattus, catta, catulus (дикий кіт/кішка, дитинча), гот. katts, давньорус. котъ, котъка, гр. κάττα, англ. cat, фр. chat, нім. kater,  болг., сербохорв. кот, чес., луж., слов., ст.-пол. kot, авар. kéto тощо.

kit-trypillya

Найдавніші свідчення про одомашненого кота сягають ще Трипільської цивілізації - близько 6000-7000 років до н.е. Кіт зображений на трипільській кераміці. У древньому Єгипті кішки вважалися божественними істотами, їх вшановували, з ними в єгипетській міфології асоціювалася велика кількість богів, зокрема і бог Ра (його називали Великим Котом), однак найголовнішою кішкою вважали богиню Баст в образі жінки з котячою головою, яка відповідала за любов і домашнє вогнище. За вбивство кішки чи кота карали на смерть. У єгипетській "Книзі мертвих" кіт, як одне із втілень цього бога, бореться зі змієм. Можливо, саме звідси й образ кота-змієборця, який часто побутує у східнослов’янських казках.

bogynya-bast

В українських легендах та переказах кіт постає твариною, що провіщає добро та оберігає людину від усілякого зла. В Подільській губернії до новозбудованої хати на одну ніч пускали чорних півня та кур­ку, на другу — чорних кішку та кота, й тільки потім уже перебира­лися самі перед сходом сонця із хлібом у руках. В українських колискових і в дитячих забавлянках Кіт-Муркіт — дивовиж­но гарне й ніжне створіння, що “носить сон у рукаві”, “скаче в червоному чобітку”, “чеше хвостом лободу”, воркоче — й так заколисує малюка. У казках про тварин котик — роботящий та вірний. У казці “Котик і півник”, основу якої вчені-етнологи вважають мисливською, котик щоразу приходить на допомогу своєму побратимові-півникові. За допомогою магічного приспіву (“Ой, тили-лички, // Та було в лисички // Та чотири дочки…”) котик-братик виловлює весь лисячий виводок у мішок, а півника визволяє від смерті.

kotyk

Кота часто пов'язували з духом-охоронцем оселі - домовиком, який за народними віруваннями любив перекидатися в кота. Коти - охоронці домашнього затишку, вони є запорукою сімейного благополуччя. Кажуть, що кіт приносить щастя в дім. Кіт - сімейний психотерапевт: може заспокоїти, допомогти зняти нервовий стрес та напругу, позбавити душевних страждань, знімає різні болі спазматичного характеру. 

Якщо коти в якомусь місці не селяться або дім оминають - значить така оселя не чиста (місцина з негативною енергетикою). Вбивати кота в народній традиції суворо забороняється — тому, хто вбив кота, сім років щастя не буде. 

boris-cat

Котів розрізняють по масті. До чорних котів завжди ставилися з обережністю. З образом чорної кішки слов'яни пов'язували різні темні сили, здатні вплинути на стосунки людей. Досі зберігся вислів: “Між ними чорна кішка пробігла”. Чорного кота особливо остерігаються на дорозі. Вважалося, що коли кіт (кішка) такої масті перебіжить дорогу, слід чекати нещастя. Щоб відвернути лихо, треба навздогін кинути паличку так, щоб вона перелетіла через слід кота навхрест. Рудих котів застосовували в любовних та весільних обрядах. Вважали, що вони підсилюють сексуальну енергетику. Фігурки рудого котика ставили в спальні й називали “Люб”. До першої шлюбної ночі коту випікали спеціальний хліб, аби його задобрити і посприяти родючості подружньої пари. Вірили, що “Люб відганяє від спальні Нелюба” — чорного кота, який може зашкодити закоханим. Кіт у весільних піснях за своєю еротичною символікою тотожний зайцю: "Продер котик стелю, Упав на постелю…"

Прислів'я і приказки про кота

Найглибше і найпослідовніше, особливості давніх контактів людини і кішки відображені у фразеологічних зворотах, прислів’ях і приказках. 

  • Вночі всі коти чорні, а корови сірі
  • Чорна кішка між ними пробігла
  • Гладкий кіт мишей не ловить
  • На то кіт і гладок, що поїв та й на бік
  • Пізно старого кота учить гопки
  • І старий кіт любить тепло
  • Старий кіт, а масло / сало любить
  • Пошив на собаку мале, а на кота велике
  • Він – що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги встає
  • Біг пес через овес, а кіт через пліт
  • Кіт за пліт, амиші в танець
  • Не для пса ковбаса, не для кота сало
  • Знає кіт, чиє сало з’їв
  • Любить кіт рибку, та в воду лізти не хоче
  • Ні сіло ні впало: з’їв кіт сало
  • Сита кішка, коли сала не їсть
  • Є сало, та не для кота
  • Коли суд да діло, а кошеня сало з’їло
  • Старий кіт, а масло любить
  • Чує кіт, де сало лежить
  • Ласий на гроші, як кіт на сало
  • Бачить кіт сало, та сили мало
  • Зліз кіт на сало та кричить: “Мало!”
  • Ласий, як кіт до сала (ковбаси)
  • Захотіли від кішки оладків, коли вона до них сама ласа
  • Добрався, як кіт до сала
  • Не страши кота салом
  • Подружилося з котом сало – відразу не стало
  • Чує кіт у глечику молоко солодке, а морда коротка
  • Галу-балу, а кіт з’їв сало
  • Минулася котові масниця
  • Не все котові масниця, буде й Великий піст
  • Не все коту масниця, прийде середа і п’ятниця
  • Не грай, кішко, з ведмедем, бо те задавить
  • Не жартуй, кішко, з псом
  • Жити, як кішка з собакою
  • Як чоловіка собака вкусить, то й кота боїшся
  • Пес держиться чоловіка, а кіт – хати
  • Сильніше звіра від кішки нема для мишки
  • Чують миші, що кота дома нема
  • Для миші і кішка звір
  • Кішці смішки, а мишці слізки
  • Котові іграшки, а мишці смерть
  • Якось-то буде! – сказала мишка в котячих зубах
  • Погрожує мишка кішці, та здалека
  • На те кішка мишей учить, щоб самій голову не об’їли
  • Пішов кіт спати, а миші танцювати
  • Кіт за пліт, а миші в танець
  • Втопили кота миші в помиях, але тільки неживого
  • Побили кішку мишкині сльози
  • І кішка мишку любить
  • Лякає мишка кішку, а сама з нори не вилазить
  • Кішки гризуться – мишам привілля
  • Гратися в кота і мишку
  • Накинутися, як кіт на мишу
  • Кішка мишку любить
  • Без жінки – що без кішки, а без мужа – що без собаки
  • Дві невістки в хаті – два коти в мішку
  • Кішку б’ють, а невістці докоряють
  • Приймак п’ятнадцять років тещиного кота на “Ви” зве
  • Як Івана женили, чотири воли дарили, а прийшлося до того, дали кота сліпого
  • Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті
  • Сало гамкнув, та на кота звернув
  • Сама баба сметанку злизала, а на кота сказала
  • Жінка сало гамкнула, та на кота звернула
  • Дав (заробив), як кіт наплакав
  • Запишався, як кіт на глині
  • Цар у державі, як кіт у коморі: кого піймав, того і з’їв
  • Коли б можна буть через зиму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом
  • Добре в світі жить попові і котові
  • Що піп, що кіт: не поворчавши, не з’їсть
  • Налагодив дід бабі хижку: то лазили коти, стали лазити собаки
  • Як кіт на печі, холодно надворі
  • Кіт мурличе – гостей кличе
  • Добрався, як кіт до сала
  • Ще й кіт не валявся
  • На серці коти шкребуть
  • Купити кота в мішку
  • Тягти кота за хвіст
  • Жити, як кішка з собакою
  • Ласий, як кіт до сала (ковбаси)
  • Котюзі по заслузі
  • Не гладь кота проти шерсті, бо подряпає

Прикмети пов'язані з кішкою і котом

  • Якщо кішка грається своїм хвостом — на вітер, якщо ховається в тепле місце і ховає мордочку, згорнувшись клубочком, — на холодну погоду, якщо лежить на підлозі животиком догори, витягнувши лапки, — до тепла
  • Якщо шкрябає лапами долівку — зимою до заметілі, літом до дощу
  • Якщо лягає животом угору — до тепла
  • Якщо шкребе і дряпає підлогу — буде дощ, вітер, а зимою — завірюха.
  • Кішка також віщує гостей: теплі лапки у кішки — чекай добрих гостей, холодні — будуть недобрі гості.
  • Кіт "умивається" — до зміни погоди (або ж бу­дуть гості)
  • Коли кішка “умивається”, дивляться з якого боку лапкою “закликає гостей” — з півночі чи півдня.
  • Кішка лікує господаря своїм теплом. Якщо вона приходить до хворого — це означає, що той видужує, якщо ж кицька тікає від хворого або стрибає на покуть — чує смерть. Свої дружні почуття до людини кішка висловлює мирним муркотінням або тертям об ноги.

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     фольклор      міфологія      тотемізм      культура      традиція

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...