Середа
06 лип., 2022
   

Ukrainian English Polish

«Коктейль Молотова»: рецептури, історія, цікаві факти

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

cocktail-molotov-guide

Історія та цікаві факти про "коктейль Молотова"

Досить поширеною є думка про те, що “коктейль Молотова” як засіб протитанкової боротьби зародився під час радянсько-фінської війни (1939-1940). Однак насправді ідея використання пляшок з запалювальною сумішшю для знищення танків має значно глибшу історію. Подібні принципи використовувалися ще у Середньовіччя, де вони мали назву: "грецький вогонь", "пекельний вогонь", "візантійський вогонь", "рідкий вогонь". 

Прототип "грецького вогню" з'явився, імовірно, в 424 до н. е. в битві при Делії: тоді з порожнистої колоди випускалася суміш сирої нафти, сірки і олії. Власне грецький вогонь був винайдений 673 року інженером і архітектором Каллініком з Геліополя, який запропонував свої послуги імператорові Костянтину IV у боротьбі проти арабів. Установка з грецьким вогнем являла собою мідну трубу — сифон, через який з гуркотом вивергалася рідка суміш. Імовірно, максимальна далекобійність сифонів дорівнювала 25 м, тому спочатку грецький вогонь використовувався тільки у флоті, де був страшною загрозою повільним і незграбним дерев'яним кораблям того часу. Крім того, за свідченням сучасників, грецький вогонь не можна було згасити, оскільки він продовжував горіти навіть на поверхні води.

ridkyi-vogon

Як повідомляє mil.in.ua, ще у червні 1936 року (незадовго до початку громадянської війни в Іспанії) шеф Департаменту піхоти Міністерства військових справ Польщі звернувся до шефа Департаменту озброєння з запитом інформації стосовно “протитанкових ручних запалювальних гранат” – тобто, тих саме пляшок. 21 грудня надійшла відповідь: єдина інформація стосовно таких засобів є в радянських публікаціях; пошук в американській фаховій пресі не дав результату (у США досліди щодо використання “коктейлів Молотова” були проведені тільки у 1941 р.). 5 лютого 1937 р. комендант Центру підготовки піхоти в Рембертові полковник Маріан Турковскі інформував, що Дослідна комісія центру вже довший час працює над “запалювальними гранатами”. Під час випробувань зі звичайним пляшками був підібраний склад запалювальної суміші, замовлені також спеціальні пляшки міскістю 1 л. Однак інформація про подальші роботи в Рембертові відсутня. Займались проблемою “коктейлів Молотова” і в Центрі підготовки панцирних військ у Модліні. Восени 1937 р. тут пройшли натурні випробування з використанням танка “Рено” FT (на якому раніше вже випробовувались протитанкові міни). Вісім пляшок з бензином і гасом місткістю 0,5 і 1 л були кинуті по мокрому від роси нерухомому танку з працюючим двигуном. комісія дійшла висновку, що пляшки з запалювальною сумішшю цілком придатні для боротьби з танками під час долання ними траншей, окопів, пересування лісом чи у високому збіжжі, а також у вуличних боях. Розглядались два способи використання пляшок: кидання з запаленим гнотом або ж кидання не запаленою пляшки з наступним обстрілом танка запалювальними кулями. Другий спосіб був визнаний безпечнішим для бійців. Висновок комісії, яка спостерігала за випробуваннями, закінчувався словами: “Пляшки з бензином в руках морально сильної піхоти, яка діє у сприятливому терені або займає добре обладнану позицію – можуть становити грізну зброю проти усілякого роду броньованих машин ворога”.

Походження назви

Зимою 1939–1940 років Радянський Союз почав бомбардувати територію Фінляндії касетними бомбами РРАБ-3. Бомба була довжиною 2,25 метра і діаметром 0,9 метра. Містила 60 маленьких запалювальних бомб. За рахунок хвостового оперення бомба крутилася при падінні, відцентровою силою розкидаючи маленькі бомби. На обурення міжнародної спільноти Ліги Націй Молотов заперечував всі факти і натомість сказав, що СРСР з літаків не бомбить Фінляндію, а скидає з літаків продовольство та допомогу для Фінляндії. Відтак фіни прозвали радянську авіаційну бомбу РРАБ-3 «Хлібними кошиками» Молотова. В супротив фіни за аналогією свої запальні пляшки назвали «коктейль для Молотова». Спочатку назва вживалася тільки до палаючої суміші безпосередньо, але скоро назва закріпилася за виробом з пляшки з горючою сумішшю. З плином часу, а також, можливо, внаслідок спотворень при перекладі з однієї мови на іншу назва трансформувалася і перетворилося на «коктейль Молотова». Цю запалювальну суміш ще називають: "бензинова бомба", "алкогольна бомба", "пляшкова бомба". 

Molotovin cocktailОригінальний «коктейль» Молотова, який виготовляла фінська алкогольна монополія ALKO протягом Другої світової війни. Пляшка оснащена запалювальним сірником, а не, як правило, запалювальною ганчіркою.

Найпоширеніші рецептури

Принцип дії коктейля Молотова схожий із запалювальним боєприпасом. Горюча суміш розливається по поверхні і запалюється або палаючим сірником (ганчіркою), або самозапалюється від контакту з киснем повітря. Додаткові компоненти до пального в суміші використовуються для збільшення часу горіння, підвищення температури полум'я (та відповідно утруднення процесу гасіння такого полум'я) чи для кращого налипання до поверхні. На сьогодні існує безліч різноманітних рецептур "коктейлю Молотова".

Ось найпоширеніші з них (за даними Вікіпедії):

  • сучасна рецептура — 3/4 бензину на 1/4 мастила, 10-20 мл гудрон
  • рецептура Че Гевари — 3/4 бензину на 1/4 мастила
  • рецептура Вазовського — 2/4 бензину, 1/4 мастила, 1/4 етилового спирту + 10-20 грам сухої суміші дрібних алюмінієвих і залізних ошурок в тонкостінній скляній ампулі
  • фінська рецептура — до бензину додають 10-20 мл гудрону
  • радянська рецептура — рівні частини бензину, гасу і лігроїну, запал — тонкостінна ампула з сумішшю сірчаної кислоти, бертолетової солі і цукрової пудри
  • французька рецептура — бензин і ацетон змішують в пропорції 1:1, додають 50 мл скипидару, потім поступово розчиняють у суміші подрібнений пінополістирол до утворення густого сиропу
  • турецька рецептура — 70 % бензину, 10 % парафіну, 20 % мастила
  • одеська рецептура(варіант французької; використовувалася, зокрема, в ході сутичок на вул. Грушевського) — 70 % бензину, 30 % подрібненого пінопласту, розчиненого до максимальної можливої концентрації в ацетоні.
  • рецептура «Правого сектора» — натерти в стружку господарське мило, розчинити в підігрітому на водяній чи піщаній бані бензині чи дизельному паливі, додати алюмінієвої пудри. Така суміш може проплавити сталь.
  • рецептура «УНА-УНСО»(перевірена в бойових умовах міської герильї) — уайт-спіритом розводять бітумну мастику до потрібної консистенції і заливають у тонкостінні пляшки. Суміш не розшаровується з часом і залишається однорідною. Дуже добре прилипає до різних поверхонь, важко гаситься водою, дає відносно багато чорного диму. З бавовняної ганчірки розміром 60*10 см виготовляють запал з трьома вузлами — на обох кінцях і посередині. Запал на довжину двох вузлів заштовхують в пляшку із сумішшю.

"Коктейль: "Національний Спротив"

Інгредієнти для коктейлю національного спротиву:

  • Скляна пляшка 0,5 або 1 літр. Найкраще брати пляшки з тонкими стінками, оскільки вони швидше розбиваються. Це необхідно для того, щоб пристрій спрацював.
  • Бензин.
  • Натуральна ганчірка (не синтетика) шириною до 15 та довжиною до 35 сантиметрів.
  • Ацетон
  • Пінопласт
  • Щільний корок та скотч.

Приготування:

Додайте пінопласт до ацетону та розмішуйте суміш до повного розчинення. Пропорція має бути такою, аби утворився густий сироп. Для однієї порції достатньо 100 г ацетону. Пінопласту знадобиться доволі багато.

Коли суміш готова - додайте бензин у співвідношенні 1 до 1.

Наповніть пляшку на 3/4. Якщо використовувати не одразу, то закрити щільним корком.

Для запалу ганчірку щільно затрамбуйте у горло пляшки так, щоб її половина знаходилася у суміші й частина звисала зовні. Зовнішній край ганчірки примотайте до пляшки скотчем.

Використання:

Підпалюєте запал і жбурляєте дуже сильно, щоб пляшка від удару розбилася. Цільтеся у вразливі місця техніки ворога або у асфальт перед технікою чи живою силою.

kokteil-molotova-recept

Джерело

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Поділитись статею у соцмережах:


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: