Четвер
16 вер., 2021
     

Археологи дослідили найдавніше поселення Східної Європи в пониззі Дніпра

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Археологи знайшли найдавніше поселення доби палеоліту в Україні

31 серпня 2021 року в авторитетному науковому виданні L'Anthropologie з'явилося дослідження Вадима Степанчука (Vadim N. Stepanchuk) з Інституту археології Національної академії наук України, де він описав найдавніше з поки виявлених у Східній Європі жител епохи верхнього палеоліту в пониззі Дніпра - поселення Міра.


Між 2000 і 2013 роками Запорізька палеолітична експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом провідного наукового співробітника відділу археології кам’яної доби, доктора історичних наук Вадима Степанчука проводила розкопки (зокрема й на кошти гранту від американського антропологічного фонду Луїса Лікі – The Leakey Foundation) на стоянці Міра під Запоріжжям, в середній частині долини Дніпра. 

У культурному шарі віком понад 30 тисяч років на глибині близько 13 м дослідники виявили рештки осінньо-зимової стоянки, зокрема унікальне житло каркасного типу. Особливістю його є те, що воно "двошарове" - складається із зовнішньої грубої неправильної овальної форми діаметром ~ 4 метри, у яку "вписано" ще одну - внутрішню, меншу за формою. Тобто, "житло в житлі". Це можна порівняти із сучасними туристичними наметами, які мають зовнішні тенти. На жодній з відкритих раніше стоянок археологи не знаходили залишків «подвійних» жител. Загальна його площа - 14,5 м2.

mira-poselennya-rozkopky

mira-poselennya-photo

Таке «двошарове» житло мало сенс, адже клімат у цьому регіоні 31 тисячу років тому був холодним, а місцевість - безліса. Для цих районів були характерні сильні пронизуючі вітри, котрі могли зруйнувати будь-яке житло, а тому воно потребувало надійного захисту. 

Поселення верхнього палеоліту Міра

Перед входом в помешканням знайдені залишки вогнищ, які, на думку вчених, захищали від потрапляння холодного повітря всередину. Сам вхід був орієнтований на Схід, в сторону берегів Дніпра. Зона першого, «зовнішнього» житла показує безліч осколків кам'яних знарядь. "Внутрішнє" повністю вільне від них. Зате в ньому чимало слідів горіння матеріалів, що містять органіку. Ймовірно, там готували м'ясо на вогні й спали, в той час як проміжок між «зовнішнім» каркасним житлом і «внутрішнім» використовували для виготовлення та зберігання кам'яних знарядь.

mira-schema

roztashuvannya-stoyanky-mira

На стоянці також знайшли чимало кісток різних тварин, зокрема великих ссавців, включаючи коней. Ймовірно, вони були здобиччю мисливців, які займались полюванням в осінньо-зимовий період. Вибір місця стоянки можна пояснити близькістю дніпровських порогів. У льодовиковому періоді опадів було менше, ніж зараз, й сучасні пороги могли виконувати функцію бродів. Восени через подібні місця часто переправляються групи диких травоїдних, тому мисливцям легко було знайти собі здобич саме в таких районах.

horse-miraРештки коня з шару I: ймовірні сліди від кам’яного інструменту, вирізані на фрагменті валу гомілки (фотографія JFH, листопад 2012 р.).

У південно-східній частині розкопу в шарі I виявлено кілька, ймовірно, неутилітарних і господарчих ям, значну кількість ямок від стовпів і кілочків, а також вогнища, зольники, скупчення кісток та крем’яних артефактів тощо. Учені натрапили на такі рідкісні знахідки, як уламки підвіски з бурштину і фрагмент зуба людини.

mira-reshtky-kulturnogo-sharu-znahidkyМіра, знахідки з житлової конструкції шару I. 1 – фрагмент зуба людини, 2–4 – фрагменти суглобних і трубчастих кісток із гравіюванням, 5 – бурштинова підвіска, 6 – фрагмент вушка голки або намистини, 7 – фрагмент голки, 8-10 – підвіски з перфорованих зубів дрібних хижаків

У межах житла виявлено яму, відкриту й одразу засипану на самому початку освоєння території стоянки, швидше за все – ще до будівництва житла. Ця яма, вірогідно, мала ритуальний характер, містила деревне вугілля, кістку коня, фрагмент кам’яного виробу. Неподалік входу розташовувався окремий стовп, навмисно демонтований, коли люди покинули стоянку.

mira-archeologichni-rozkopky

mira-upper-paleolithic-occupation

За особливостями конструкції житло можна віднести до постійних каркасних циліндричних споруд типу яранги – переносного круглого житла деяких корінних народів крайньої Півночі азійського континенту. Внутрішній простір житла добре структурований, розрізняються розділені перемичкою задня спальна зона та привхідна зона, насичена різнорідними знахідками, зокрема кількома десятками тисяч крем’яних лусок і дрібних відщепів.

mira-zhytlo1

mira-zhytlo2

Радіовуглецевий вік шару I визначено в лабораторіях Києва, Ґронінґена (Нідерланди) та Колорадо (США) у діапазоні від 31 тисячі до 28 тисяч каліброваних радіовуглецевих років тому. А отже, конструкція шару I стоянки Міра сьогодні є хронологічно найдавнішим верхньопалеолітичним житлом, дослідженим у степовій зоні Східної Європи.

Довідка: Перші свідчення про спорудження штучних захисних конструкцій у Східній Європі було виявлено на кількох багатошарових стоянках неандертальців, нині вимерлого типу людей, у західній частині цього географічного ареалу. Вік цих решток становить щонайменше 50-60 тисяч років. Однак традиція домобудівництва ще не набула повсюдного поширення в цей період історії, на стоянках так званого середнього палеоліту (250-30 тисяч років) подібні рештки практично відсутні. Близько 40-35 тисяч років тому територію Східної Європи поступово починає освоювати нове населення, люди сучасного фізичного вигляду. Цей процес знаменує початок так званого верхнього палеоліту – періоду, який тривав близько 30 тисячоліть. Рештки жител на стоянках верхньопалеолітичного часу поширені повсюдно. Широковідома яскрава особливість східноєвропейського верхнього палеоліту – житла, побудовані з кісток мамонта. Наразі датування більшості східноєвропейських верхньопалеолітичних жител не виходить за хронологічні межі 12–17 тисяч років.

Наукові дослідження, присвячені верхньопалеолітичній стоянці Міра:

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:



blog comments powered by Disqus