Добірка старовинних різдвяних листівок, які були дуже популярні в Україні в середині XIX - початку XX ст. Від них віє теплими спогадами, атмосферою добра та любові. Колись наші прадіди дарували ці листівки один одному в руки або надсилали поштою. Сьогодні ці архаїчні листівки є для нас знаком пам'яті невмирущої традиції. Можете використати їх як привітання близьких та родичів у своїх інтернет-стрічках.
Різдвяні листівки Ярослава Пстрака
У 1910-х роках твори Ярослава Пстрака були популярні з кольорових репродукцій на листівках. Ажіотажний попит на вітальні художні листівки, особливо різдвяної та великодньої тематики, що виник у середовищі галичан на початку 20 століття і став доброю традицією, залучив до поліграфічної справи найкращі тогочасні малярські таланти. На період зрілої творчості Пстрака припадає «золотий вік» українських листівок, чому, безперечно, прислужився і сам Ярослав. За його оригіналами лише впродовж 1912 – 1914 років львівський видавець Григорій Гануляк видрукував, за оцінками Михайла Забоченя, 120 поштових карток. У заснованій 2003 року в Коломиї серії альбомів «Українське мистецтво у старій листівці» першим побачив світ випуск «Творчість Ярослава Пстрака у поштовій листівці». Це найповніше видання, яке містить зображення й описи 176 поштових карток, виданих при житті художника. В альбомі подано дослідження мистецтвознавця Михайла Фіґоля та статтю відомого українського філокартиста Михайла Забоченя. Різдвяне колядування стало темою творів Ярослава Пстрака «Колядники» (1912 - 1913) та «З колядою» (1913). У першій зображено дорослих колядників, котрі у супроводі скрипаля співають обрядові пісні під стінами сільської хати. У другій — групу сільських дітей, котрі колядують під вікном убогої хатини. До святвечірньої тематики можна зарахувати «Святий вечір», «В ніч під Різдво» і «Йордан». Дивіться різдвяні листівки Ярослава Пстрака:
Історія різдвяних листівок
Першими були різдвяні листівки, їх випустили в Англії за малюнками, створеними 1794 року художником Добсоном. Але, напевно, вітальні листівки виготовлялися і раніше. У Британському музеї, приміром, зберігається любовна листівка, датована XV століттям. А нещодавно пройшло повідомлення про продаж за 22 тис. фунтів стерлінгів різдвяної листівки 1840 року. Проте масовий випуск поштових карток розпочався 1869 року, після того як австрійський економіст Е. Герман опублікував у Відні розрахунки, які показали, що третина листів не містить секретної інформації, отже, ця частина цілком могла б пересилатися без конвертів. Нововведення Австро-Угорської імперії миттєво оцінили в багатьох країнах. У Франції та Німеччині листівки стали випускатися 1870-го, в Англії, Швейцарії — 1871-го, у Росії — 1872 року. Тоді ж з’явилися і філокартисти — колекціонери листівок. А через 25 — 30 років, на зламі XIX — XX століть, це захоплення стало у світі масовим.
У Російській імперії перші різдвяні листівки були випущені 1898 року. Серію з 10 штук віддрукували за малюнками відомих столичних художників тиражем 10 тисяч примірників. Серед авторів, імена Костянтина Маковського та Іллі Рєпіна, останній запропонував для серії свій акварельний малюнок «Запорожець». Мабуть, саме цю листівку можна вважати першою українською різдвяною листівкою.
Нещодавно на підставі колекції найавторитетнішого на просторах СНД філокартиста Михайла Забочені у Києві був виданий альбом «Україна на старій листівці», в якому представлено понад сім тисяч рідкісних поштових карток, які розповідають про Україну.
Величезна розмаїтість листівок, що з’явилися на межі століть, надихнула згодом філокартистів називати двадцятиріччя 1898 — 1918 «золотим» століттям листівок. Різдвяно-новорічні листівки друкувалися в нас найчастіше з трьома видами написів: «З Різдвом Христовим!», «З Різдвом Христовим і Новим роком!», «З Новим роком!» Листівка, що надійшла поштою, сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалася тим, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Зустрічалися листівки гігантські та зовсім маленькі, з матерії, дерев’яні, із візерунковими просіками, ароматні, що звучать... Для їхнього зберігання випускали спеціальні альбоми, листівками прикрашалися інтер’єри будинків, щоденники й шкатулки. Листівковий бум заохочувався зацікавленими особами й відомствами. У Данії, приміром, пропозиція поштмейстера Е.Холбеллу безплатно використовувати для новорічної кореспонденції спеціальні марки відразу ж знайшла підтримку, що додатково стимулювало «листівкову активність» датчан...
Європейська цивілізація в процесі секуляризації, намагаючись заповнити духовну порожнечу, винайшла ще одне джерело для естетичного насичення. А предтечею різдвяно-новорічної листівки в певному сенсі можна вважати середньовічну гравіровану іконку. Різдвяний сюжет купленої до свята мініатюрної ікони сприймається релігійною свідомістю як звісточка—нагадування церкви про велику подію у Святому Сімействі й у світовій історії.
Після «золотого» настав для наших листівок вік «залізний». Войовничий атеїзм, узурпувавши владу в 17-му, «скасував» релігійні свята. Різдвяні листівки, а заодно й новорічні, поруч з іншими «старорежимними», потрапили під заборону. Та наприкінці 80-х, на виході з лабіринту, вітаючи, нас знову зустріли листівки «З Різдвом Христовим!», позначивши контури нашого законного місця на барвистій карті світових цивілізацій.
У Австралії, Різдво та Новий рік відзначають в розпал літа, коли температура повітря в затінку часом доходить до 45 градусів. Австралія, як відомо, країна патріотів, і свята, навіть такі сімейні з погляду європейця, як Різдво і Новий рік, перетворюються в австралійців на феєричну демонстрацію єдності нації. Австралійці обожнюють робити різдвяні подарунки та надсилати листівки. На листівках часто зустрічаються традиційні європейські сюжети — засніжені ліси, села під зоряним небом, санчата, ялинки... Та є листівки, що відбивають місцеві реалії, коли, приміром, візок із Різдвяним Батьком (Дідом Морозом) і Сніговою королевою везе кенгуру.
Про вітальні листівки з Чернівців - окрема тема. Листівка, яку ви бачите, була надрукована у Відні в 1895 році. Пізніше вітальні листівки, друкувались у нашому місті у місцевих друкарнях.
Хочеться вірити що сьогодні коли ми з вами у новому тисячолітті, так званому електронному спілкуванні через Інтернет, збережемо традицію наших пращурів і будимо вітати наших близьких та знайомих зі святами саме листівками. Правду сказати що сьогодні листівок дуже велике розмаїття, ми знову повертаємось до вітальних листівок, які будуть в попиті ще багато століть.
Джерело: Степан Карачко, "Буковинські старожитності"
Різдвяні листівки зібрані Іваном Гоменюком
В. Залуцький «Традиційне різьблення у карпатському регіоні». Різдвяна листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 41
В. Беднарський «З Різдвом Святим! З Новим Роком!». Листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 9
Юліан Крайківський «Святовечірний дідух»
Святослав Гординський «Із світлом зірки, на святий вечір» (видавництво «Союзний базар», Львів)
П. Андрусів «Небо і земля нині торжествують». Листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 1
Ю. Крайківський «Вселенная веселися». Листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 25
Ю. Крайківський «Застеляйте столи та все килимами». Листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 29
Святослав Гординський «Один колядник – світлеє сонце…» (видавництво «Союзний базар», Львів)
Різдвяна листівка. Видавництво "Українське мистецтво"
Олена Кульчицька «Ангели співають» (накладом книгарні «Рідної школи», 1938 р.)
Святослав Гординський «Христос родився!» (видавництво «Український книгар», Лондон)
В. Доброліж «Різдвяна ніч». Листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 13
Петро Андрусів - "Козаки з Колядою" (1973)
Ю. Крайківський «З Колядою». Листівка. ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 27
