СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Звичаї та обряди Зимові звичаї та обряди

21 ГРУДНЯ - ДЕНЬ ЗИМОВОГО СОНЦЕСТОЯННЯ

e-mail Друк

solsticeШановне товариство, вітаємо Вас з початком Зимового Сонцестояння! 
Сьогодні 21 грудня - найкоротший день у цьому році (Корочун) і одна з найважливіших астрономічних дат!

e-max.it: your social media marketing partner
 

2 ЛЮТОГО - ГРОМНИЦЯ, СВЯТО СТРІТЕННЯ ЗИМИ З ВЕСНОЮ

e-mail Друк

gromodsadasd2 лютого слов’янський народний календар відзначає день Громниці-Перуниці [також Громи, Зимобор (укр.), Грамнiцы (біл.), Hromnice (чех.), Свjeтло (серб.)] - небесної Богині, втілення блискавки. Здавалося б, парадоксально, що це свято відзначається взимку – але у Традиції все закономірно. Цей день ще називають Срітенням – себто Зустріччю – зустріччю Зими і Літа. Вважається, що саме у цій точці Сварожого Кола – річного кругообігу – ці дві протилежні пори року „позирають” одна на одну. І „містком” між ними є саме Перуниця. За переказами, це єдиний день взимку, коли можна почути грім та побачити блискавку. Як маленьке „відзеркалення” небесного полум’я люд запалював скрізь великі та малі вогники.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Дідух чи ялинка?

e-mail Друк

didufds2434234Старожили добре пам'ятають, що нашим звичаєм було завжди ставити на Свят-вечір "Дідуха". "Ялинку" ставили тільки в містах України, в яких переважали чужинці, що принесли звичай, чужий українському народові, ставити "ялинку", прикрашену світляними оздобами і ласощами.

e-max.it: your social media marketing partner
 

СВІТОГЛЯДНА КОНЦЕПЦІЯ ТА ЕТИМОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДІДУХА

e-mail Друк

didosmallДідух - найперший господар, перший скотар, культуроприносець і родоначальник, духовний ідеал, перший Предок народу – сам Бог Коляда. Він прошений і жаданий гість на великім родиннім зборі. Тому його не тільки не бояться, а тішаться його приходом. Ось чому Дідух був і є завжди найголовнішим символом Різдвяних Свят українців. Саме таким його оспівують колядки.

 

e-max.it: your social media marketing partner
 

6 ГРУДНЯ – ВЕЛЕС ЗИМОВИЙ

e-mail Друк

velesmaldzimfУ цей день, 6 грудня - бог скотарства та підземного світу Велес сходить на землю і приносить в оселі господарів зародки багатства, врожаю і приплоду. Найстаранніших Велес наділяє відунським яснобаченням і чарівними якостями, тому він є покровителем відунів і волхвів, а також музикантів, поетів, співців - обДАРованих людей. Ясновидці та мольфари, натхненні відуни, бояни та буйні скоморохи шанують Велеса - Премудрого Бога, свого Покровителя - волхованнями та проріканнями, оспівуваннями та славленнями. Саме з цього часу починається підготовка до Різдва, вивчення колядок, виготовлення масок, обрядового одягу тощо.

e-max.it: your social media marketing partner
 

ВЕЛИКЕ СВЯТО ВЕЛЕСА (Сивий ЯР)

e-mail Друк

Untit42242442led-1ВЕЛИКЕ СВЯТО ВЕЛЕСА, або ВЕЛЕС СИВИЙ ЯР - Святодень, який наші Предки традиційно відзначали у лютому (11 лютого), присвячений Богу Велесу сивому Яру (Велесу Зимовому). З прадавніх часів у цю пору наші Предки творили обереги на худобу і двір, просили у Велеса заступництва та захисту, а худобі - приплоду. Волхви, кощуни, бояни і скоморохи вшановували свого Покровителя волхвуваннями та проріканнями, оспівуваннями та славленнями.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Про буковинську Маланку

e-mail Друк

Untitled535533535-1Звичай бавитися на Маланку в деяких регiонах України iз часом забувся. А шкода… Бо кожне село чи навiть куток знали тiльки їм притаманнi способи задобрити Маланку. На щастя, у нас ще досить мiсць, де свято живе i процвiтає. Найкраще збереглося воно на Заходi України. Маланка, або Переберiя, як її тут називають — справжнiй народний карнавал.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Українська Різдвяна колядка часів УПА

e-mail Друк

Untitledцееццеце-1Сьогодні ми з вам відкриваємо для себе все нові сторінки історії УПА. Але навіть у такі важкі часи серед воякі була пісня, а з настанням різдвяних свят вояки колядували… Від Буковини й Гуцульщини до Лемковини співали повстанці колядки котрі нараховує стільки куплетів, що для заспіву їх усіх потребує цілу ніч, од Свят Вечора й до ранку коли наступає Різдво.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Свято Калити

e-mail Друк

Untitled-rrrrrrr1У звичаєвій системі українців є свято Калити, яке В. Щербаківський ще у 1920-х роках відносив до свят сонячного циклу. Воно за змістом, образно-композиційною структурою уособлює ті природні зміни, які відбуваються із сонцем наприкінці року [Мицик 1992: 37].

Християнська ідеологія послідовно викорінювала, піддавала забуттю слов’янський світогляд із його космогонічними устремліннями, звичаями і святами, уславлення Сонця – джерела світла і життя. Отож день святого Андрія завдав чимало духовних збитків старовинному святу Калити.

e-max.it: your social media marketing partner
 

ВСЯ НАДІЯ НА КОЛОДІЯ

e-mail Друк

Untit4rwrwwrrwrwrwwrrwwrwrwr42242442led-1Я на тебе, Колодію,
Маю всю надію.
(Народна пісня)

Свята Сонячного кола — Коляда, Великдень, Купайло, Калита є цілою духовною системою українського народу. Вони присвячені кожній порі року й зумовлені колорухом Сонця і Землі. Одна пора року переходить в іншу і ці космічні переміни також мають свої пошанування. Якщо перші називаються святами, то другі — присвятками. Вони в системі свят на честь Сонця висвітлюються мірністю три. Ці дві мірності — чотири і три — в сумі дають семичинність як творящу світову сталість. Відзначення самого переходу пори року в наступну відбувається рівно стільки, як і творення світу, — сім днів.
За важливістю ці свята, очевидно, були менше поширеними, тому й більше призабулися. За двадцять років авторові доводилося записувати їх за приказуваннями, відновлювати дійства свят Колодія, Зеленого Вір’я — Трійцю, Зелену Неділю, Весілля Свічки, поки вони постали в цілості. Усі присвятки мовби відтворюють сім періодів Світобудови, сім галактоліть творення світу, сім тисячоліть володарювання Дажбога, сім виявів світу у світлі, кольорі, звучанні.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Як ми колись колядували

e-mail Друк

U252252525ntit4rwrwwrrwwrwr42242442led-1На Буковині — від малого до великого — всі чекали Святвечора, який наставав 6 січня. У нас цього дня колядували, хоча в інших селах ходили з колядою різдвяної ночі, тобто 7 січня. У надвечір’я, коли ще світило сонце, починали ходити найменшенькі колядники. Їх водили матері, старші сестри, брати і навіть батьки. Коли сходила перша вечірня зоря, починали ходити трохи старші. Відтак село завмирало. Сідали вечеряти за стіл, накритий білою скатеркою, під яку клали пахуче сіно. На столі дражливо парувало 12 пісних страв, від яких пахтіли апетитні аромати. Побутував звичай ворожіння. Кутю — пшеницю — підкидали аж до стелі. Хто зловить більшу кількість зерен, той улітку зніме бджолиний рій.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Щедруй і величайся, Україно! Обереги української традиції — колядки і щедрівки

e-mail Друк

Untit4rw5353355335rwwrrwwrwr42242442led-1У річному календарно-обрядовому циклі української усної народної творчості колядки та щедрівки належать до величальних пісень — ідеалізації людини в образах переважно селянської хліборобської родини, представників трьох поколінь: старшого (дід і баба), середнього (батько й мати), молодшого (діти). Важливий момент у структурі цього величання — увага до пошанування пращурів (культ предків у різдвяно-новорічній обрядовості).

e-max.it: your social media marketing partner
 


Сторінка 1 з 2

Підписатись 
на публікації проекту: