СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

6 ГРУДНЯ – ВЕЛЕС ЗИМОВИЙ

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

velesmaldzimfУ цей день, 6 грудня - бог скотарства та підземного світу Велес сходить на землю і приносить в оселі господарів зародки багатства, врожаю і приплоду. Найстаранніших Велес наділяє відунським яснобаченням і чарівними якостями, тому він є покровителем відунів і волхвів, а також музикантів, поетів, співців - обДАРованих людей. Ясновидці та мольфари, натхненні відуни, бояни та буйні скоморохи шанують Велеса - Премудрого Бога, свого Покровителя - волхованнями та проріканнями, оспівуваннями та славленнями. Саме з цього часу починається підготовка до Різдва, вивчення колядок, виготовлення масок, обрядового одягу тощо.

Культ Велеса сягає своїм коріння ще часів палеоліту і пов'язаний з символікою Бика-Тура (тільця), що був тотемною твариною у наших пращурів і найвищого статусу набув у Трипільську (арійську) добу. Саме з тих прадавніх часів беруть свій початок обряди запрягання в плуг ведмедя чи вола, що є символами Велеса, рядження у вивернуті кожухи та шкіряні маски тварин (вертеп), посад молодих на хутро, кожух під час весілля та інші. Всі ці обряди символізують родючість і достаток, які уособлює Велес. 

В традиційних вірування, Велес має сильний зв'язок зі світом Наві - світом померлих пращурів, на що неодноразово звертали увагу вчені та дослідники. Він також подібний до литовського Вяльніса (чорта), що також вказує на його зв'язок з підземним світом. Образ Велеса - таємничий і містичний, символізував постійний кругообіг життя і смерті, який знали і усвідомлювали наші предки. В хліборобів віра в постійне перевтілення душ розвинулась в обрядах Велесової бороди (Волосової, Спасової, Дідової бороди). На півночі Русі стебло трав'янистих рослин разом з колосом називали волоткою, звідси і вислів "Волотка на бородку". Зрізане серпом колосся водночас було і смертю рослини, і її воскресінням шляхом проростання зерна навесні (похорон зерна в землю і його нове народження). Подібною до цього є віра у переселення душ, тобто отримання душею нового тіла для наступного життя на землі Таким чином, Велес постає не просто як бог родючості, а бог, який через безкінечний ланцюг відроджень забезпечує вічність душі.

З ім'ям Велеса (Волоса) пов’язані й народні назви сузір'я Плеяд: Волосожари, Власожерці (тобто, жерці (жриці) Бога Велеса). Донині наша земля зберігає численні географічні назви, топоніми, гідроніми - похідні від імені Велеса, як наприклад, вулиця Волоська (в Києві), що вела до капища Велеса та являла собою торжище купців. Слово "скот", як слушно зауважив Іван Огієнко, в давнину "визначало взагалі багатство, гроші при міновій торгівлі, тому Велес – це бог багатства і всякого достатку, торгівлі та опікун купців". Знаємо Волосів Яр на Вінниччині, Велесова гора неподалік від Луцька, Велес-камінь (с. Крижівка Мінської обл. в Білорусі), навколо якого, як розповідають місцеві жителі, ще перед Другою світовою війною були розвішані черепи різних тварин. У часи Київські Русі Велес входив до язичницького пантеону, його кумир стояв на березі річки Почайни, куди був скинутий за наказом князя Володимира в 988 році.

Наші Предки уявляли Велеса як житнього Діда з трьома довгобородими головами і трьома вогняними язиками. Такий образ Велеса виготовляли із колосся: сніп, що уособлює Дідуха розділяли на три частини (ніби три голови) і перев'язували червоними стрічками. В Різдвяних обрядах цього "Діда" ставлять на "Бабу" (оберемок соломи), який господиня кладе на застелений обрусом Престол (або Покуть).

Споконвіку Велес пробуджував генетичну пам’ять українців, вказував на істиний Шлях, тож нехай і в цей день його премудрість пребуде з нами і довіку нас усіх наснажує та єднає!

Слава Тобі, Батьку наш, Велесе, Боже Премудрий!

 

ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА ВЕЛЕСУ

Вночі Велес іде по Сварзі,
По молоці небесному,
Іде до своїх хоромів,
А на зорі сідає до воріт.
Там ми ждемо Його,
Щоб зачати співи
І славити Велеса од віку до віку.
І славимо його храмину,
яка блищить огнями многими,
Як жертовниця чиста.
То Велес навчив Праотців наших
Орати землю і злаки сіяти,
І жати віна-вінча на полях страдних,
І ставити Снопа до огнища,
І чтити його, як Отця Божого.

(Велесова Книга, 8/2)

vkYWnbMuuNc

Теги:     Пращури      Календар      Велес Зимовий      Дід Мороз
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: