СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Знахарство Напої козака Мамая

Напої козака Мамая

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unti255252552255252252552522525tled-11. Перстач прямостоячий (Калган) – Potentilla erecta (L.) Наmре.
Родина розові – Rosaceae.

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла тоненькі, невисокі, 10-40 см. Квітки яскраво-жовті, чотирипелюсткові. Цим він відрізняється від інших видів перстачів. При основі квітки перстачу прямостоячого мають яскраві червонясті цятки-лінійки. Корені тонкі. Кореневища за масою досягають 10-15-20-40, іноді 50-60 г. За кольором зовні кореневища коричневі, на розрізі –світло-малинові, іноді білясті з ніжною червоною серцевиною. Поширений на Поліссі, в Карпатах, Закарпатті, іноді зустрічається і в Степу. Росте на вологих луках, в долинах, біля драговин, на узліссях листяних лісів.
Сировина. Для лікарських та побутових потреб заготовляють кореневища перстачу прямостоячого, які викопують або рано навесні або пізно восени. Кореневища ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих приміщеннях, або заливають свіжими 40o спиртом з розрахунку 1:5, настоюють 30 діб.


Хімічний склад. У кореневищах перстачу прямостоячого виявлено значну кількість дубильних речовин (від 15 до 30%), вільну елагову кислоту, тритерпенові сапоніни в глікозидній формі, смолисті речовини, незначну кількість леткої олії, віск, крохмаль, глікозид торментилін, мінеральні речовини (близько 6%), камедь, червоний пігмент флобафен.

Дія, застосування.

В’яжуча, протизапальна, кровоспинна, заспокійлива, жовчогінна, бактерицидна, анестезуюча.
Препарати перстачу прямостоячого вельми популярні у народній медицині українців і застосовувалися та застосовуються для лікування шлункових, кишкових та маткових кровотеч. Лікують ними черевний тиф, паратифи, дизентерію, сальмонельози, ентероколіти і таку тяжку і тривалу недугу як виразковий коліт. Вживають препарати перстачу прямостоячого для лікування недуг печінки, підшлункової залози, запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, сухот, анацидних, гіпацидних та атрофічних гастритів, а також виразкової недуги шлунку та дванадцятипалої кишки, герпетичних та генітальних уражень, простатитів, демодексу, дисбактеріозу кишечника.

Приготування відвару.

Беруть столову ложку подрібнених свіжих або висушених кореневищ, заливають склянкою води (200 мл), кип’ятять на малому вогні 10 хв., настоюють 4 години або всю ніч. Вживають по 100 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди.
При ангінах, стоматитах, пародонтозі, глоситах, втраті голосу, видаленні зубів та мигдаликів, кровоточивості ясен взимку та ранньої весни, внаслідок гіповітамінозних станів та значного зменшення вживання з їжею свіжої садовини та городини, про-водять полоскання ротової порожнини відваром та настоянкою 2-4 рази на добу.

Курси лікування визначаються індивідуально для кожного недужого, але не менші ніж 2-3 тижні.

2. Підмаренник справжній – Galium verum L.
Родина маренові – Rubiaceae.

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебла висхідні, тонкі, ребристі, 20-80 см заввишки. Листки темно-зелені, загострені, вузьколінійні: зверху голі, знизу устелені сіруватими ворсинками. Квітки дрібні, цитриново-жовті, зібрані у продовгуваті китиці. Цвіте підмаренник справжній у червні-липні. Поширена рослина по всій території лісової, лісостепової і степової зон України. Росте на луках, високих сонячних пагорбах, схилах річок, серед чагарників. Дуже популярна у народі рослина.

Сировина. Для лікуваальної мети заготовляють рослину під час цвітіння у червні-липні. Сушать у просторих теплих примі-щеннях. Зберігають у щільній паперовій тарі.

Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди галіозид, асперулозид, рубіазин, дубильні речовини, летку олію, сапоніни, цитринову кислоту, аскорбінову кислоту (128 мг%), барвники, кумарини, сичужний фермент.

Дія, застосування.

Сечогінна, кровоспинна, протизапальна, антисептична, седативна, анестезуюча.
Препарати підмаренника справжнього застосовують в українській народній медицині для лікування запальних недуг травного тракту, проносів, недуг сечостатевої системи; при епілепсії, істерії, конвульсіях у дітей; вегетоневрозах, гепатохолецеститах, екземах, псоріазі, атеросклерозі та цукровому діабеті.

Приготування настою

Беруть 2 столові ложки подрібненої сировини, заливають 400 мл окропу, настоюють годину. Вживають по 100 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди.

3. М’ята польова – Mentha arvensis L.
Родина губоцвіті – Lamiaceae.

Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло висхідне або прямостояче, розгалужене, голе або опушене. Листки супротивні, прості або видовженоеліптичні, волосисті, пилчасті. На верхівці – гострі, короткочерешкові. Верхні – сидячі. Квітки зигоморфні, дрібні, рожево-білуваті, у щільних розсунутих кільцях. Цвіте рослина у червні-серпні. Поширена м’ята польова майже по всій Україні. Росте на луках, галявинах, у заплавних лісах, по берегах водойм.

Сировина. Для медичного застосування збирають листки та стебла м’яти польової на початку цвітіння. Сушать у просторих теплих приміщеннях, які добре провітрюються; зберігають у щільній паперовій тарі.

Хімічний склад. У сировині виявлено летку олію, до складу якої входить ментол, а також гесперидин; рамнозу, глюкозу, бетаїн та каротин.

Дія, застосування.

Спазмолітична, антисептична, заспокійлива, протисудомна, сечогінна, потогінна, протиблювотна.
Препарати м’яти польової знайшли широке застосування у народній медицині для лікування недуг серця, печінки, підшлункової залози, стресових станів, поліпшення сну; при радикуло-невритах, запальних недугах верхніх дихальних шляхів, кишкових кольках, ядусі, холе- та нефролітіазах, сухотах, простатитах, гастритах, виразковій недузі шлунку та дванадцятипалої кишки, обмінних поліартритах тощо.

Приготування настою.

Беруть столову ложку подрібненої сировини, заливають склянкою окропу, настоюють 20 хв. Вживають по 100 мл 3 рази на добу за півгодини до їди.

Спиртову настоянку готують з розрахунку 1:5, настоюють 30 діб. Вживають по 30-40 крапель на ложці води за півгодини до їди.

Олійний розчин готують так: беруть 1 л соняшникової олії, розмішують з 200 г подрабнених свіжих листків м’яти польової, настоюють 15 діб. Застосовують як зовнішнє для лікування невритів, плекситів, радикулітів, опіків.

4. Самосил гайовий. 

Приготування відвару самосилу гайового.
Беруть 2 столові ложки подрібненої сировини, заливають 200 мл води, кип’ятять 5 хв., настоюють годину. Вживають по 50 мл 3-4 рази на добу за півгодини до їди. Для спринцювань відвар фільтрують і проводять спринцювання піхви та примочки при герпетичних та генітальних вірусних ураженнях 1-2 рази на добу впродовж 7-10 діб.

Рецептура комплексного препарату.

Спиртова композиція.

1. Трава м’яти польової 10 г
2. Кореневища перстачу прямостоячого 8 г
3. Трава підмаренника справжнього 8 г
4. Трава самосилу гайового 5 г
5. Спирту 40o 1 л

Приготування препарату.

Вагову частину перелічених лікарських рослин заливають водно-спиртовим розчином названої концентрації, настоюють 30 діб, фільтрують.
Вживають по 1-2 столових ложки на ложці води 3 рази на добу за півгодини до їди.

Приготування відвару.

Беруть по столовій ложці названих лікарських рослин, заливають 1 л води, кип’ятять на малому вогні 5 хв., настоюють 4 години. Вживають по 50-100 мл 3 рази на добу за 30 хв. до їди.

Показання до застосування.

Анацидні, гіпацидні та атрофічні гастрити, дискінезії жовчних шляхів, гепатити та гепатохолецестити; атонічні кровотечі в післяпологовий період. Обмінні поліартрити, безсоння, стимуляція діяльності підшлункової залози, поліпшення кровотворення, апетиту; для лікування атонії кишечника, остеохондрозу; полоскання ротової порожнини при стоматитах, пародонтозі, втраті голосу. Для обробки пролежнів та забитих місць, при фурункульозі та дерматитах.

Теги:     козаки      Мамай      знахарство      напої      настоянки      медицина      знахарство      рецептура      здоров'я
AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: