У ці складні часи для великого київського футбольного клубу, хочеться згадати мудрі і крилаті слова Валерія Васильовича Лобановського (1939-2002) - геніального тренера, мислителя, тактика і стратега. Його наука не завадила б сьогодні кожному українському тренеру, і не тільки тренеру.
- «Тренер має вчитися все життя. Якщо став черствим, перестав учитися – значить, перестав бути тренером. Час не обдурити. Акценти розставляє він. І вчить – теж».
- «Для мене минуле – це минуле. Я його беру в розрахунок лише в якості набутого досвіду».
- «Вміння раціонально використовувати свої фізичні та духовні можливості приходить лише з накопиченням досвіду, зі зрілістю».
- «Тренер – це творча особистість. А творча особистість має право на помилку».
- «Бути тренером значно складніше, ніж гравцем. На полі ти керуєш лише м'ячем, а біля бровки ти керуєш людьми».
- «Актор не може спиратися на титули, звання, ступені. Не може хизуватися стажем та в майбутньому бачити себе в ореолі слави... Рух – це життя, спокій – це смерть. До тих, хто здатний на рух, театр ставиться вимогливо, але по-доброму. До інших, зкам’янілих, мертвих, театр вимогливий, але суворий».
- «Немає відваги, не можеш багато в чому відмовити собі, не здатний терпіти найжорстокіший тренінг – іди».
- «Необачне рішення завжди прийняти легше. Важче – розумне, оптимальне».
- «Я вважаю, що критикувати не лише можна, але й потрібно. І якщо критика конструктивна, якщо в ній є якісь розумні думки, то вона йде лише на користь тому, кого критикують».
- «Успіх – категорія дуже непостійна».
- «Кожна тактика хороша, якщо вона призводить до бажаної мети».
- «Компромісами справи не врятувати: потрібно піти на ризик сьогодні, бо завтра може статися, що ризикувати вже не буде чим».
- «Свобода – це передусім бажання та можливість робити те, що не заборонено законом».
- «Я – прихильник стриманих оцінок, чи то перемоги або невдачі»
- «Витрачати час та кошти на детальний, ретельний збір інформації вигідно – у майбутньому обов’язково дасть свої плоди».
- «У день матчу необхідна найсуворіша концентрація професійної енергії. Є нитки, переконаний, за допомогою яких вона передається гравцям. Скільки разів ловив себе на тому, що імпульс отримано адресатом: «передавач» та «приймач» перебували на одній хвилі».
- «Я не знаю, що це таке – талант. Адже іноді достатньо щасливого збігу обставин, щоб прийшов успіх – ось вам і «талант». Але шукати, завдяки яким особистим якостям, завдяки яким методам великий тренер систематично домагався успіхів, – корисно».
- «Тренер не може подобатися всій команді. Це аксіома».
- «В основу модельних характеристик гравця я в першу чергу заклав би високі морально-вольові якості, схильність футболіста до універсальності дій та потенційні функціональні можливості. Далі все залежить від тренера...»
- «Для себе я твердо засвоїв із перших же днів: тренер має свято пам'ятати, не забувати ані на мить, що працює з людьми, які значною мірою роблять із нього тренера. А люди, на відміну від роботів, мають душу, часто доволі вразливу, іноді – непокірну. Тренер, безумовно, має досконально розбиратися у футбольній справі, але це один бік медалі. Інший – тренер зобов'язаний однаково добре розуміти й душу гри, й душу людей».
- «На моє переконання, я належу до категорії людей, які не люблять зізнаватися у своїй неправоті, але – з роками та досвідом – намагаюся після здійснення помилки чинити таким чином, щоб оточуючим не склало труднощів переконатися в тому, що я помилявся. Відвертість – важка наука».
- «Програма – не гарантія успіху, але дає набагато більше шансів на нього, ніж стихійні дії».
- «Я не визнаю моди. Визнаю лише те, що раціонально. Зокрема, для нашої команди».
- «Копіювати привабливі зразки, наздоганяти когось – заняття безперспективне. Випереджати – ось надихаючий зміст роботи».
- «Без експериментування, ризику, вміння брати на себе всю повноту відповідальності, не чекаючи команди згори, рух уперед неможливий».
- «Формула успіху у великому футболі теж давно загалом відома: найжорстокіший відбір виносить на гребінь лише тих, хто має здатність до колосальної концентрації душевних та фізичних сил у момент найбільших випробувань».
- «Поразкою тренера я вважаю лише нездатність тренувати. Хоче людина, старається – не може. Це поразка. А програш на футбольному полі – зовсім інша справа. Програв – думай, дізнавайся причини. Зайва чутливість шкодить, а тому з роками я навчився сприймати програш розумом. З емоціями кожен бореться по-своєму. Але внутрішньо я дуже холодний та розважливий».
- «Спади у грі лише на перший погляд раптові, насправді ж у них немає нічого незрозумілого. Причини невдач завжди конкретні, реальні, їх можна визначити. І це необхідно зробити, оскільки, розібравшись у конкретних обставинах, справу можна виправити».
- «Тренер не може формувати схему гри, виходячи з наявних футболістів. Це безглуздо й безперспективно. Прогрес футболу можливий лише тоді, коли тренер заздалегідь представляє модель гри та свідомо підбирає під неї виконавців».
- «Взагалі, питання про резерв – один із найскладніших, на мій погляд. Необхідно домогтися такого положення, щоб у команді існувала конкуренція, щоб практично на будь-яку позицію у випадку, скажімо, травми або ж зниження вимогливості до себе була рівноцінна заміна й щоб ця заміна жодним чином не погіршувала гру».
- «Відсутність твердості, цілеспрямованості в роботі призводить до набагато гірших наслідків, ніж відсутність очок, команда стає посередньою, вона задовольняється малим та щасливо себе при цьому почуває».
- «Часто кажуть, що та чи інша ідея належить Лобановському, мовляв, Лобановський вигадав. А я ніколи нічого не вигадував, я лише вчився, вчився та вчився».
- «Я ніколи не відрізняв поразок від перемог. Це нерозривний процес».
© Портал SPADOK.ORG.UA
