Головна ➤ ♦ Духовна культура ➤ ♦ Видатні українці

Іван Пулюй - перший винахідник X-променів

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

Іван Пулюй18 січня 1896 року нью-йоркській публіці вперше був представлений незвичайний прилад. Від бажаючих побачити вражаючі досліди з невидимим випромінюванням не було відбою, а журналістська братія на всі заставки розписувала неймовірні властивості Х-променів, включаючи їх здатність проникати в голову громадян і бути інструментом читання найпотаємніших думок. Проте, досі мало хто знає, що першим винахідником променів, які потім стануть "ренгенівськими" був українець Іван Пулюй. Про це та про інше у нашій статті. 

1884 року професор Пулюй із своєю молодою дру­жиною переїхав до Праги й поселився у найманій квар­тирі на вулиці Яна Гуса. Помешкання було скромне, та молоде подружжя тісноти поки що не відчувало, а Пулюй і зовсім був щасливий: у темній просторій ко­морі розмістив свою першу лабораторію.

 
Настав перший Святвечір у новій празькій квар­тирі. Катруся готувала вечерю, а Пулюєві згадувалися далека гримайлівська колядка, шелест кожухів під вік­нами, скрип чобіт і слова колядки: "На небі зірка ясна засяла і ясним світлом сіяє...". 

І тихим світлом сіяє... тихим світлом... Він вийшов з-за столу, на якому вже стояла вивершена макітра медвяної куті, зайшов до ла­бораторії й зачинився зсередини. Скільки не благала дружина — весь вечір не виходив. 

Вже пізніше, "Пулюй вбіг до кімнати й розбудив Катрусю вигуком "евріка".

—   Я знайшов невидимі промені, які проникають крізь тверді тіла. Мені вдалося побачити невидиме, ти розумієш?

—   Ти повинен про це негайно оголосити світові, це ж відкриття віку! — порадила дружина.

—   Чи ти при своєму розумі? — сахнувся Пулюй,— Оголошувати світові про відкриття, яке я не вмію по­яснити? Наражатися на компрометацію? Ні, ні... 

—  У тебе ж перехоплять винахід. Спам'ятайся!..

—    Не переконуй. Не в моїх звичках вихоплювати­ся, мов Пилип з конопель.
  
З "конопель вихопився" Ретнген і в 1901 році, по-суті, за чужий винахід отримав першу в світі Нобелівську премію. 
 
 
Народився Іван Павлович ПУЛЮЙ 2 лютого 1845 в селі Гримайлів на Тернопільщині (на той час - територія Австро-Угорщини). Сім'я була заможною, релігійною і батьки хотіли, щоб він став священиком. 
 
Після закінчення тернопільської гімназії, батьки відправили його до Віденського університету на богословський факультет. Щоб заощадити гроші, Іван до Відня добирався пішки.
 
Факультет закінчив з відзнакою. Але за час навчання захопився ... фізикою. І відмовився стати священиком. Вступив на фізико-математичне відділення того ж вузу. Намагання батьків вплинути на таке рішення виявились марними і тоді вони надіслали листа, в якому відреклися від сина та позбавили матеріальної підтримки. Більше вони ніколи не бачилися.
 
Щоб загладити провину перед ними, Іван Пулюй переклав українською мовою "Молитовник". Пізніше разом з Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким зробив перший україномовний переклад Біблії (видана в 1903 році).
 
Іван Пулюй любив все, що було пов'язано з Батьківщиною. У гімназії заснував гурток з вивчення української історії та культури. Ще студентом перевів на рідну мову підручник геометрії, працював в організації "Віденська Січ". 
 
Живучи в Празі, організував фонд допомоги українським студентам, читав їм лекції рідною мовою. Сам знав 15 мов. У пресі відстоював створення у Львові українського університету. Був дійсним членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка.
 
Іван Пулюй перший винахідник ренгенівських променів
 
Не дивно, що після закінчення вузу Пулюй хотів жити і працювати вдома. Але в Російській імперії його вважали неблагонадійним і відмовили у працевлаштуванні.

Іван Пулюй залишився у Відні, а в 1875 році став асистентом професора Страсбурзького університету Августа Кундта. Компанія на той час у Кундта зібралася цікава - Вільгельм Рентген, Нікола Тесла та Іван Пулюй. 

Пулюй і Тесла зайнялися електричними експериментами з катодними трубками і газорозрядними лампами. Рентген захопився проблемами фізики твердого тіла. 
 
puluy2
Пристрій Пулюя для визначення механічного еквіваленту теплоти


У 1877 році Іван Пулюй став доктором натуральної філософії Страсбурзького університету, повернувся до Відня, де незабаром і винайшов прилад, відомий як "лампа Пулюя".  

Паралельно винайшов лампу розжарювання нової конструкції, яка набагато підвищувала термін її служби. Отримав на неї патент. Запатентував і переносний шахтарський світильник. 

"Лампа Пулюя" не була чисто лабораторним приладом, випускалася серійно. У 1881 році була представлена ​​на світовій електротехнічній виставці в Парижі і навіть удостоєна срібної медалі. Кілька примірників лампи Пулюй подарував Рентгену, з яким він вів активну переписку.
 
лампа Пулюя
Результати дослідів і спостережень Іван Пулюй публікує у "Віснику Віденської Академії наук" впродовж 1880-1882 років. У ході експериментів робить перші в історії знімки в невидимих ​​променях, що випускаються "антикатодами", - рук і дочки і миші. 

Ці результати він систематично друкує в європейських наукових журналах в період з 1890 по 1895 рік. Загальний огляд явищ, відкритих за допомогою своєї лампи, вчений публікує в статті "Сяюча матерія і четвертий стан речовини".
 
Винахід Пулюя було відзначено на Всесвітній Паризькій електричній виставці 1881-го та 1900 року:
 
 
 

11 січня 1896 празька газета "Bohemia" опублікувала статтю про відкриття Рентгена. Син Івана Пулюя так описував реакцію батька на це повідомлення: "... Батько прочитав звістку про відкриття Рентгена, лежачи ще в ліжку. Зірвавшись з ліжка і обхопивши голову руками, він раз від разу вигукував: "Моя лампа! Моя лампа!..". 

Пулюй надіслав Рентгену лист з проханням відповісти, чи використовувалася його лампа в експериментах. Відповіді він так і не отримав.

Коли Рентгену вручали Нобелівську премію, він ухилявся від пояснення природи свого відкриття. А в заповіті розпорядився знищити всі свої записи стосовно Х-променів, що й було зроблено.
 
Іван Пулюй лампа

Американські лікарі брати Едвін (ліворуч) і Гілман Фрост вперше діагностують перелом зап'ястя у 14-річного пацієнта Едді Маккарті за допомогою Х-променів.

Цей досвід вони описали у наукових виданнях із зазначенням, що використовували лампу Пулюя. Фото 3 лютого 1896 року, Дартмутський медичний коледж, Ганновер, США

archive 01 rontgen1900

Пляжна вечірка в стилі Рентгена — напис на шведській поштовій листівці, надісланій з курорту Ландскруна в серпні 1900 року. Популяризація Х-променів та імені вченого вплинула на рішення Нобелівського комітету присудити йому премію
 
Ми знаємо, як відреагував на цю делікатну ситуацію Альберт Ейнштейн:
"Не можу Вас нічим утішити: що сталося - не змінити. Хай залишається при Вас сатисфакція, що й Ви вклали свою частку в епохальне відкриття. Хіба цього мало? 

А якщо на тверезу голову, то все має логіку. Хто стоїть за Вами, русинами, - яка культура, які акції? Прикро Вам це слухати, але куди дінешся від своєї долі? А за Рентгеном - уся Європа"

У відповідь Іван Павлович написав Ейнштейну: "Що має статися - станеться обов'язково, і те, що відбудеться, буде найкращим, тому що така воля Господня!"
 
Використані джерела: 
 
Джерело: https://youth.tobm.org.ua/2015/01/blog-post_23.html
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"

Теги:     наука      винаходи      культура

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...