СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Народні звичаї та обряди Весняні звичаї та обряди

ВОРОЖІННЯ ТА ОБРЯДИ НА ТРІЙЦЮ

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

triycyavorozhТрійця припадає на період «зелених святок» - святкувань, присвячених вшануванню весняних ярих сил, які в язичницькі часи уособлювали русалки. У цей день прийнято ворожити на майбутнє і на долю. На Трійцю можна дізнатися про те, як складеться подальше життя, дізнатися про майбутнє заміжжя і про те, як пройде залишок року. Які ж ворожіння були у наших предків на Трійцю?

AddThis Social Bookmark Button
 

23 КВІТНЯ - ЯРИЛО ВЕСНЯНИЙ, ЮР'ЇВ ДЕНЬ

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

jarylobujnyjЯрило Весняний (Яр, Юр) - покровитель землеробства й тваринництва, оберігач полів та врожаю, символізує родючість й плідність. За стародавнім народнім віруванням, у цей день «весна схо­дить на землю». Перед тим люди тільки кликали її, запрошува­ли, як бажаного гостя, зустрічали піснями й хороводами, а те­пер, мовляв, вона вже тут поміж нами, зійшла на землю й починає господарювати: з'являються перші сходи ярих, віджи­вають озимі посіви, зазеленіли гаї й сади...

AddThis Social Bookmark Button
 

19 березня - Чистий Четвер, Навський Великдень

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

chystyjchetyverЧетвер перед Великоднем Дажбожим з давніх давен в Україні називають Навським. Це день передвеликоднього очищення, яке має дуже давні дохристиянські корені. Назва цього дня походить від старослов'янського "навь", що означав "потойбічний світ", "мрець", "гріб". Подекуди Навський Великдень називали ще й Мертвецьким Великоднем.

AddThis Social Bookmark Button
 

Клечальна неділя

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Зелені свята - дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

AddThis Social Bookmark Button
 

Права Середа за українськими джерелами

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

В Україні з давніх часів знали про рахманів-брахманів. Найранішу писемну згадку про них подає «Влесова книга», написана волхвами (слов’янськими жерцями) в ІХ столітті, ще до прийняття Володимиром християнства. Дощечка 37-а цієї пам’ятки починається словами: «Се б’є крильми Мати-птиця, що браманове йдуть на нас» (ВК, 124). У цій же пам’ятці зустрічається багато інших «індійських» реалій, зокрема, божества Індра, Кришень, Вишень, Сур’я, Тваштар тощо.

AddThis Social Bookmark Button
 

Ковальчук Я. ВЕЛИКОДНІ ЗВИЧАЇ (1930)

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitledytytutututtutu-1Залишаючи суто релігійні звичаї, пояснення яких можна знайти в величенькій вже антирелігійній літературі про “Великдень”, спинімось лише на таких звичаях, про які активному безвірникові доводиться найбільше відповідати на запитання під час великодніх доповідей в селах, а саме: “звідкіль пішла писанка”, “що таке навський та рахманський Великдень” і т. ін.

AddThis Social Bookmark Button
 

ПИСАНКА У НАРОДНИХ ВІРУВАННЯХ ТА ОБРЯДАХ БОЙКІВ

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untit442242442led-1Характерним явищем писанки залишається те, що символічне значення її орнаменту, фарб є різноманітним у кожному регіоні України. Найбільш цікавим у цьому плані виступає етнографічна група - бойки, які не тільки зуміли зберегти орнаментальність бойківських писанок до сьогодні, але ще й дотепер по деяких гірських бойківських селах бабусі передають своїм дітям, внукам значення, обрядові дії, магічні властивості бойківських писанок.

AddThis Social Bookmark Button
 

Лемківська писанка

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untу5252522552кцукцукцукцitled4444-478Лемки, разом з гуцулами та бойками, одна з найцікавіших етнографічних спільнот українського народу. Споконвіків вони заселяли західні схили Карпат, де творилася їх самобутня культура. Особливою є говірка, пісня, народний одяг, побут. Але в 1945 році вони несправедливо втратили свою територію, а самих лемків порозкидали по Польщі, Словаччині та всіх реґіонах України. Це призвело до величезної втрати культури, звичаїв, обрядів тощо. Так сталося і з лемківською писанкою, яка значно відрізняється від писанок інших районів України і має окрему техніку написання. Але відрадно те, що за часів незалежності лемківська писанка поступово відроджується і вже не існує проблем її побачити.

AddThis Social Bookmark Button
 


Підписатись 
на публікації проекту: