Весняні звичаї та обряди


ВітаЗ приходом весни, Земля пробуджувалась, а для хлібороба починався новий землеробський рік, який супроводжувався піснями і обрядами, ритуалами, святками. Весняні народні звичаї - це гімн Природі, яка пробуджувалася після зимової сплячки. Суть обрядів - отримати благословення від рідних богів на плідний урожай. Весняні звичаї підтримували гармонію Природи і Людини. Вони берегли Рід, який не міг існувати у щасті та добрі без підтримки духів землі, духів води, духів вогню і ефіру. Наші предки періодично влаштовували свята і ярмарки зелені, водили хороводи, випікали печиво у вигляді пташок і тварин, насолоджувалися перебуванням на цій землі, ступати по ній, дихати. У людей була вдячність Всесвіту і Природі.


Як святкували та що готували на Великдень 100 років тому?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

imgonline-com-ua-Shape-CFzUGvRQneXRЯк святкували та що готували на Великдень в різних регіонах Західної України? Зібрані етнографічні матеріали свідчать, що було чимало особливостей в різних областях Галичини та Прикарпаття. Детальніше про те, як пекли паски галичани минулого століття у цій статті.

 

Ворожіння та обряди на Трійцю

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

triycyavorozhТрійця припадає на період «зелених святок» - святкувань, присвячених вшануванню весняних ярих сил, які в язичницькі часи уособлювали русалки. У цей день прийнято ворожити на майбутнє і на долю. На Трійцю можна дізнатися про те, як складеться подальше життя, дізнатися про майбутнє заміжжя і про те, як пройде залишок року. Які ж ворожіння були у наших предків на Трійцю?

 

Ярило весняний, Юр'їв день

Рейтинг 3.6 з 5. Голосів: 7

jarylobujnyjЯрило Весняний (Яр, Юр) - покровитель землеробства й тваринництва, оберігач полів та врожаю, символізує родючість й плідність. За стародавнім народнім віруванням, у цей день «весна схо­дить на землю». Перед тим люди тільки кликали її, запрошува­ли, як бажаного гостя, зустрічали піснями й хороводами, а те­пер, мовляв, вона вже тут поміж нами, зійшла на землю й починає господарювати: з'являються перші сходи ярих, віджи­вають озимі посіви, зазеленіли гаї й сади...

 

Чистий Четвер, Навський Великдень

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 9

chystyjchetyverЧетвер перед Великоднем Дажбожим з давніх давен в Україні називають Навським. Це день передвеликоднього очищення, яке має дуже давні дохристиянські корені. Назва цього дня походить від старослов'янського "навь", що означав "потойбічний світ", "мрець", "гріб". Подекуди Навський Великдень називали ще й Мертвецьким Великоднем.

 

 

Клечальна неділя

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 7

клечальна неділяЗелені свята - дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

 

Права Середа за українськими джерелами

Рейтинг 3.6 з 5. Голосів: 7

рахманиВ Україні з давніх часів знали про рахманів-брахманів. Найранішу писемну згадку про них подає «Влесова книга», написана волхвами (слов’янськими жерцями) в ІХ столітті, ще до прийняття Володимиром християнства. Дощечка 37-а цієї пам’ятки починається словами: «Се б’є крильми Мати-птиця, що браманове йдуть на нас» (ВК, 124). У цій же пам’ятці зустрічається багато інших «індійських» реалій, зокрема, божества Індра, Кришень, Вишень, Сур’я, Тваштар тощо.

 

Як.Ковальчук - Великодні звичаї (1930)

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 6

Untitledytytutututtutu-1Залишаючи суто релігійні звичаї, пояснення яких можна знайти в величенькій вже антирелігійній літературі про “Великдень”, спинімось лише на таких звичаях, про які активному безвірникові доводиться найбільше відповідати на запитання під час великодніх доповідей в селах, а саме: “звідкіль пішла писанка”, “що таке навський та рахманський Великдень” і т. ін.

 

Писанка в народних віруваннях та обрядах бойків

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 6

Untit442242442led-1Характерним явищем писанки залишається те, що символічне значення її орнаменту, фарб є різноманітним у кожному регіоні України. Найбільш цікавим у цьому плані виступає етнографічна група - бойки, які не тільки зуміли зберегти орнаментальність бойківських писанок до сьогодні, але ще й дотепер по деяких гірських бойківських селах бабусі передають своїм дітям, внукам значення, обрядові дії, магічні властивості бойківських писанок.

 

Лемківська писанка

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 7

Untу5252522552кцукцукцукцitled4444-478Лемки, разом з гуцулами та бойками, одна з найцікавіших етнографічних спільнот українського народу. Споконвіків вони заселяли західні схили Карпат, де творилася їх самобутня культура. Особливою є говірка, пісня, народний одяг, побут. Але в 1945 році вони несправедливо втратили свою територію, а самих лемків порозкидали по Польщі, Словаччині та всіх реґіонах України. Це призвело до величезної втрати культури, звичаїв, обрядів тощо. Так сталося і з лемківською писанкою, яка значно відрізняється від писанок інших районів України і має окрему техніку написання. Але відрадно те, що за часів незалежності лемківська писанка поступово відроджується і вже не існує проблем її побачити.

 


Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.