Весняні звичаї та обряди


Весняні звичаї та обряди

З приходом весни, Земля пробуджувалась, а для хлібороба починався новий землеробський рік, який супроводжувався піснями і обрядами, ритуалами, святками. Весняні народні звичаї - це гімн Природі, яка пробуджувалася після зимової сплячки. Суть обрядів - отримати благословення від рідних богів на плідний урожай. Весняні звичаї підтримували гармонію Природи і Людини. Вони берегли Рід, який не міг існувати у щасті та добрі без підтримки духів землі, духів води, духів вогню і ефіру. Наші предки періодично влаштовували свята і ярмарки зелені, водили хороводи, випікали печиво у вигляді пташок і тварин, насолоджувалися перебуванням на цій землі, ступати по ній, дихати. У людей була вдячність Всесвіту і Природі.


Писанка в народних віруваннях та обрядах бойків

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 6
alt

Характерним явищем писанки залишається те, що символічне значення її орнаменту, фарб є різноманітним у кожному регіоні України. Найбільш цікавим у цьому плані виступає етнографічна група - бойки, які не тільки зуміли зберегти орнаментальність бойківських писанок до сьогодні, але ще й дотепер по деяких гірських бойківських селах бабусі передають своїм дітям, внукам значення, обрядові дії, магічні властивості бойківських писанок.

 

Клечальна неділя

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 7

zeleni-svyata

Зелені свята - дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

 

Права Середа за українськими джерелами

Рейтинг 3.6 з 5. Голосів: 7

Права Середа або Рахманський Великдень

В Україні з давніх часів знали про рахманів-брахманів. Найранішу писемну згадку про них подає «Влесова книга», написана волхвами (слов’янськими жерцями) в ІХ столітті, ще до прийняття Володимиром християнства. Дощечка 37-а цієї пам’ятки починається словами: «Се б’є крильми Мати-птиця, що браманове йдуть на нас» (ВК, 124). У цій же пам’ятці зустрічається багато інших «індійських» реалій, зокрема, божества Індра, Кришень, Вишень, Сур’я, Тваштар тощо.

 

Ярило весняний, Юр'їв день

Рейтинг 3.6 з 5. Голосів: 7
Clip2net 180326104424

Ярило Весняний (Яр, Юр) - покровитель землеробства й тваринництва, оберігач полів та врожаю, символізує родючість й плідність. За стародавнім народнім віруванням, у цей день «весна схо­дить на землю». Перед тим люди тільки кликали її, запрошува­ли, як бажаного гостя, зустрічали піснями й хороводами, а те­пер, мовляв, вона вже тут поміж нами, зійшла на землю й починає господарювати: з'являються перші сходи ярих, віджи­вають озимі посіви, зазеленіли гаї й сади...

 

Як святкували та що готували на Великдень 100 років тому?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1
Великдень на галичині

Як святкували та що готували на Великдень в різних регіонах Західної України? Зібрані етнографічні матеріали свідчать, що було чимало особливостей в різних областях Галичини та Прикарпаття. Детальніше про те, як пекли паски галичани минулого століття у цій статті.

 

Лемківська писанка

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 7

lemkivska-pysanka

Лемки, разом з гуцулами та бойками, одна з найцікавіших етнографічних спільнот українського народу. Споконвіків вони заселяли західні схили Карпат, де творилася їх самобутня культура. Особливою є говірка, пісня, народний одяг, побут. Але в 1945 році вони несправедливо втратили свою територію, а самих лемків порозкидали по Польщі, Словаччині та всіх реґіонах України. Це призвело до величезної втрати культури, звичаїв, обрядів тощо. Так сталося і з лемківською писанкою, яка значно відрізняється від писанок інших районів України і має окрему техніку написання. Але відрадно те, що за часів незалежності лемківська писанка поступово відроджується і вже не існує проблем її побачити.

 

Чистий Четвер, Навський Великдень

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 9

chystyi-chetver

Четвер перед Великоднем з давніх давен в Україні називають Навським. Це день передвеликоднього очищення, яке має дуже давні дохристиянські корені. Назва цього дня походить від старослов'янського "навь", що означав "потойбічний світ", "мрець", "гріб". Подекуди Навський Великдень називали ще й Мертвецьким Великоднем.

 

Великодні звичаї

Рейтинг 3.2 з 5. Голосів: 6

velykodni-zvychayi

Залишаючи суто релігійні звичаї, пояснення яких можна знайти в величенькій вже антирелігійній літературі про “Великдень”, спинімось лише на таких звичаях, про які активному безвірникові доводиться найбільше відповідати на запитання під час великодніх доповідей в селах, а саме: “звідкіль пішла писанка”, “що таке навський та рахманський Великдень” і т. ін.

 

Ворожіння та обряди на Трійцю

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

obryady-triycia

Трійця припадає на період «зелених святок» - святкувань, присвячених вшануванню весняних ярих сил, які в язичницькі часи уособлювали русалки. У цей день прийнято ворожити на майбутнє і на долю. На Трійцю можна дізнатися про те, як складеться подальше життя, дізнатися про майбутнє заміжжя і про те, як пройде залишок року. Які ж ворожіння були у наших предків на Трійцю?

 


Переклад

Croatian English German Greek Hungarian Italian Lithuanian Polish Slovak Spanish

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
завантаження...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний сайт-агрегатор, присвячений альтернативній історії, культурології і етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання.

heritage@spadok.org.ua
twitter instagram pinterest skype tumblr 

Допомога проекту: