СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Звичаї і обряди Весняні звичаї та обряди 19 березня - Чистий Четвер, Навський Великдень

19 березня - Чистий Четвер, Навський Великдень

e-mail Друк

chystyjchetyverЧетвер перед Великоднем Дажбожим з давніх давен в Україні називають Навським. Це день передвеликоднього очищення, яке має дуже давні дохристиянські корені. Назва цього дня походить від старослов'янського "навь", що означав "потойбічний світ", "мрець", "гріб". Подекуди Навський Великдень називали ще й Мертвецьким Великоднем.

У цей день встають до схід Сонця, щоб наносити для купання всіх членів сім’ї цілющої непочатої води (непочатою називають воду, набрану до схід Сонця, або з першого відра, що дістали з криниці після сходу Сонця, тобто яку ще ніхто не почав). Вірять в те, що непочата вода, принесена в чистий четвер, має цілющі властивості. Купаючись у ній, можна позбавитись недуг, забезпечити здоров’я, силу і вроду на цілий рік. 



До цього дня готувалися: чистили у стайнях, прибирали в коморах та на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур'янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:


«Смерте, смерте, іди на ліси,
іди на безвість, іди на моря.
І ти, морозе, великий і лисий,
не приходь до нас із своєї комори.
Смерть з морозом танцювала,
танцювала і співала,
і за море почвалала!»

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож: хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшися, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося».

Обережні люди ранком цього дня з хати не виходили, а як були в дорозі, то обминали перехресні дороги, “щоб не вступити та щоб хвороба не вчепилася”.

В чистий четвер стрижуть, бувало, дітей – “щоб волосся не вилазило та щоб голова не боліла”. Вночі, перед світанком, господиня сідала на порозі і виводила з кужеля нитку, сукаючи її навпаки: крутила веретено пальцем від себе. Таку нитку змотували в клубок і зберігали на те, щоб, коли в когось із родини “розійдеться” рука або нога, перев”язувати цією ниткою хворе місце. Якщо в цей вечір перуть білизну з попелом, то попіл зберігають, як засіб проти лишаїв на людях і худобі.

У чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці, на Великдень, як прийдуть з освячення, сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покуті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

В цей день селяни майже нічого не роблять. Вони запевняють, що в того, хто працює в цей день, виросте на тілі “мертва кістка”, тобто наростень, що його треба лікувати так: коли дзвонять церковні дзвони, треба піти на цвинтар, знайти яку-небудь кістку мерця, і терти нею хворе місце, аж доки не замовкнуть дзвони”.


Чистий Четвер має ще одну назву – Навський Великдень. В народі кажуть, що померлі душі переходять по Калиновому Мосту із Вирію до рідних домівок і три ночі святкують Навський Великдень. Для них в кожній родині влаштовували поминальний обід з пісних страв. Цей обід починався з настанням сутінок і на нього запрошували випадкових перехожих, старців, були раді кожному несподіваному гостеві, оскільки вважали, що покійні предки могли завітати у гостину у вигляді незнайомця чи старця. А щоб освітити предкам дорогу і вберегти себе від злих сил, на пагорбах і поблизу води, на роздоріжжях і біля святилищ розпалювали вогнища. Впродовж від Навського Великодня і до Проводів про покійників говорять як про живих, в ці дні їх не можна називати мертвими, «покійними». 

Вважалося, що навесні відкриваються ворота Вирію і Боги тричі випускають душі на землю: першого разу - у Навський Великдень, вдруге – на Русаліі, коли красує жито, і втретє - на збір врожаю (Спасівка).

"...а вже білий тиждень йде Чистий Четвер веде
той в ріку людей заводить
— ішов Четвер по білому світу
ніс віту
на зорі солому палять кличуть мертвих
з того світа їх Господь пускає тричі
в Четвер Чистий
як цвітуть жита
і в Спаса далину
опівночі тричі хтось дзвона гойдне
за третім разом випустить мерців земля
у тишу місячного світла
коли стрінуть де живого що в річці не омився
не поможе хрест ані молитва
йдуть у нічну церкву на Навський Великдень
і вертаються по службі в землю
як затрублять янголи у труби
що із місячного світла"
(Валерій Ілля, журнал "Дзвін") 


Поділитись у соц. мережах:
e-max.it: your social media marketing partner
 

Підписатись 
на публікації проекту: