СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Трипільська культура Трипільський Пуруша

Трипільський Пуруша

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Untitled444tttttttertertwrq4-478На посудині з села Петрен (Молдова) майже у всю висоту повітряного простору зображений незвичайний триярусний велет поряд з небесними смугами-потоками та Сонцями по різні боки. Ноги титана вростають в Землю, у нього обидва торси (один над іншим) і чотири руки з довгими пальцями та одна голова, яка майже впирається у небо. Подібні трипалі істоти широко зустрічаються на інших трипільських посудинах та, що цікаво, в Індії, у декоруванні хатніх стін...

Отож, що це за образ? Підкаже нам Рикведа. У ряді ґімнів знаходимо ім'я цього загадкового велета - Пуруша - символ безкінечності, символ всезростаючого життя, першолюдина, першооснова і концепт Всесвіту, а також сам Всесвіт: "Із духу його був народжений Місяць, із ока – Сур’я-Сонце, боги Агні і Індра – із рота, Вайю – з подиху. Пупок його став повітрям і небом, голова його, ступні – землею, простором – слух». В інших, більш пізніх Ведах Пуруша ототожнюється з Мітрою-Сонцем. Це пояснює наявність Сонця у малюнку з титаном.

alt

"Величезна його святість, але ще більший сам Пуруша.
Четверта частина його - все суще (на землі),
Три частини - безсмертя в Небі,
На три частини вознісся Пуруша у вись.
Четверта частина його залишилася (у землі)".
(Рикведа, X, 90)

alt

Пізніші Веди відбили трохи іншу версію, розповідаючи про те, як ріші (віщі сказателі) з сімох пурушів «сотворили одного-єдиного Пурушу. У те, що вище пупа, перетворили вони двох ... ».

Обидві версії знаходимо на посудині з Петрена та ряді інших, знайдених археологами на території України: ноги титана наполовину занурені у землю, а тулуб «вище пупа» утворено двома торсами, насадженими один на одного, але так, щоб оглядач зрозумів, що на цю частину новоствореного велетня пішли саме дві істоти.

За Ведами, Пуруша існував у трьох видах: зовнішній Атман (ототожнений з тілом, яке народжувалося та вмирало), внутрішній Атман (що виявлявся в діяльності органів чуття) та вищий Атман (вища загальна сутність, наддуша). Пуруша створив також різні ґрунти, землі, каміння, метали. Він був першопращуром людей усіх варн, з нього виникли тварини й птахи. Пуруша увійшов у всі тіла й істоти, але заразом заповнив собою увесь світ, став над ним, обійняв усю землю, простягся над нею.

Образи Пуруші присутні й у вигляді чотирирукого сонячного Аполлона Тетрахейра в культурі Греції, й у вигляді трипалих фігурок в культурі Ірану, Італії (http://www.all-art.org/history80.html) і навіть присутні на Великодніх яйцях етрусків! (http://www2.fci.unibo.it/~baccolin/uovstrueast.jpg).

alt

alt

Триєдиність як світотворча мірність відома в мистецтві Кам’яної Могили: три фігури, як цілісність, вертикально вивищуються одна над одною, утверджуючи зростання життя: Предки—Отці—Нащадки.

Декоративні композиції горщиків, горняток у трипільців-хліборобів - майже завжди триярусні, трискладові, тримірні. У Вишньому Небі перебував Господар світу і життєдайні Води, в середньому сяють пресвітлі Сили — сонце, місяць, зорі або дощ чи виростає зерно. Нижня частина композиції посуду не означена розвитком — тільки кола, бо там “той світ" - Потойбіччя. Взагалі, Триєдність є найбільш розповсюдженою у сюжетах трипільців. Та сама назва гучно говорить про це - Трипала, Триполі, Трипілля...

Цілком ймовірно, що з часом, ведичний велет, розПорошуючий життя викристалізується у слов'янського Триглава - скупу трьох Богів, Сварога, Перуна і Світовида, являючи собою таким чином концепцію творення світу. Можемо вичитати тут і триєдність світів - Прави (Вищого), Яви (Видимого) і Нави (Підземного).

Що цікаво, на старих українських вишиваних і тканих рушниках, писанках, кераміці теж присутній даний образ, однак у вигляді триєдиної Богині - Берегині-Матері. Це можна простежити на рушниках із Кролевця (ХVІІІ-ХІХ ст.), на яких виткано триярусну Берегиню – Прародительку всього сущого. Чотири-семимірними ромбами витрактовується родюча сила її космічної енергії. Інспірують дії вічного Проросту чотири (навсібіч) стихії Світла-Вогню, зображені накладанням раменного хреста на прямий.

alt

Малюнок Павла Калини

Петренський малюнок дозволяє обгрунтовано нарешті довести зв'язок Арійських Вед з Праукраїною. Більше того, це дає змогу відверто говорити, що писалися ранні Веди не в Індії, а на території сучасної України, про що свідчать і численні малюнки, й описи Природи, харатерні для праукраїнців - гідроніми і топоніми, жодного слона чи пальми, зате сонячне життєлюбство, хліборобство, землеробства, вшанування божественної пари - Неба і Землі. Багаж фактів приводять наші українські дослідники ідологи та санскритологи, такі як: С.Наливайко, С.Губерначук, В.Мицик, О.Фисун, В. Триліс, Ю.Шилов, М.Відейко, Н.Бурдо та ін. Залишилося, щоб це як факт нарешті прийняли офіційні академіки.

Що ж, тепер можемо вважати, що наші Прапращури трипільці нікуди не зникали і ні звідки не приходили, вони народилися тут, на нашій Богом даній землі та понесли свою культуру, як законні прародителі людства, у далекі світи, зокрема на Балкани, Шумер, Єгипет, Індію, Китай, Іран тощо... Маємо про це знати, бо ці свідчення є з нами - закодовані у численних знаках, малюнках, образах, символах та священних книгах, таких як Веди, Авеста.

alt

Не губімо зв'язків з Предками і пишаймося тим, що Україна є колискою відомої у світі унікальної Трипільської цивілізації!

Теги:     Трипілля      Пуруша      душа      Атман      Всесвіт      трипільці      вірування      світ      світогляд      уявлення      міфологія      Індія      божество      трипала      сонце      кераміка      Рігведа      Сур'я      титан      веди      триєдність      родоначальник      першопредок      творення
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: