СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Шумери і Трипільська цивілізація

e-mail Друк

shumertrypillianДля створення землеробської культури в Єгипті за відносно короткий час потрібен був досвід. Таким досвідом у світі на той час володіли лише – трипільці, які заселяли Борію і Гіперборею, території Праукраїни. Вони перші винайшли плуг і колесо, обробили землю, окультурили злакові культури, освоїли тварин, започаткували господарство – співжиття тварин і людини. Готових шумерів, які б все знали і уміли - не було. А були трипільці. Та й сам шумер перекладається як – господар цивілізацій. Це свідчить, що наші Предки вже тоді усвідомлювали себе першовідкривачами, основоположниками майбутніх цивілізацій, господарями планети. Адже їх коріння впирається далеко вглиб космічних Богів. Вчені, досі не можуть пояснити яким чином були побудовані піраміди на Балканах, які у рази більші і старіші за найбільші піраміди Хеопса в Гізі. 

Як зазначає професор В. Щербавківський, Месопотамія так само не знала коня, а вола, як і Трипілля. "Культура на волах, стодола, ярмо", - так визначає проф. В. Щербаківський провідні риси Трипільської цивілізації. 

Як визнають самі історики, шумери з'явилися в Месопотамії вже з повним багажем знань. Чого варте тільки одне їх вміння обробляти землю, зрошення (іригація). Адже в тому районі, де зафіксовані перші осередки шумерської культури, неможливо було організувати землеробство без повномасштабної і трудомісткої іригації місцевості. Оселитися в цьому місці могла тільки культура, що мала уявлення про розвинене землеробство та розуміюча, що при додатковому впливі тут можна отримувати величезні врожаї. Люди, які ніколи не займалися землеробством, просто не матимуть необхідно досвіду для освоєння цієї території.

002


Ми знаємо, що спочатку Чорне море було невеликим за площею, прісноводним (Понтійським) озером, з рівнинною місцевістю і багатими водними ресурсами .Але приблизно 18 000 - 15 000 років тому на планеті почалося глобальне потепління. Через тисячоліття вода льодовиків розтанула і поповнила океани, їх рівень швидко піднявся. Те ж відбулося і в Середземному, і Егейському морях, пов'язаних з океаном. Висока вода, подолавши природну перешкоду, що відділяла Егейське море від низовини на стику Азії та Європи, з нестримним напором кинулася в прісне озеро, перетворивши його в солоне Чорне море. З часом морські води "прорізали" в суші протоки Дарданелли і Босфор.  Дана територія була затоплена, а рівень води піднявся на 120-140 метрів.

alt

alt

alt

alt

Конкретні дані науки допомогли вченим відтворити розвиток геологічної трагедії - прориву океанічних вод в Причорномор'ї.

alt

Чорне море в наш час (блакитний колір) і на початку VI тис. до н. е. відповідно до гіпотези Райана-Пітмена

alt

 До і після затоплення (по Райану і Пітману)

Чорноморський потоп, очевидно, привів до масштабного переселення народів неоліту. На думку американських вчених Вільяма Райана і Волтера Пітмана, з втечею від вод потопу слід пов'язувати просування в середині 6-го тис. до н.е. сільського господарства (землеробства) неолітичного типу з Анатолії в район Середньодунайської низовини (трипільська культура та ін.). Академік В. В. Іванов не виключає, що внаслідок потопу під водою опинилася загальна прабатьківщина індоєвропейських і ряду інших народів. 

alt

alt

Великий Потоп згадується в Біблії, побудованій частково на шумерських табличках, й у міфах стародавніх народів світу

altalt

Скульптурна реконструкція жінки і чоловіка з грота Мурзак-Коба (9-12 тис. років тому). Гіпс. Робота М.М. Герасимова. У 1936 році в гроті Мурзак-Коба (Крим, Севастополь) археологи С. Н. Бібіков і Е. В. Жиров виявили парне поховання чоловіка 40-45 років (180 см) і жінки 20-25 років, їх кістяки лежали витягнуто і були покриті охрою. Портретна реконструкція, виконана антропологом-скульптором М. М. Герасимовим, показала, що зовнішній вигляд людей з цієї печери дає уявлення про типові риси обличчя сучасного європейця.

Отож, з наведених фактів, логічно припустити, що після потопу племена, котрі проживали вздовж всього Чорного моря і контактували між собою, покинули нажиті землі і переселилися хто куди: хтось на Балкани (культура Вінча), хтось подався через долину Прута в Трансильванію (культура Кукутені), а хтось осів вздовж берегів Дніпра і Дону (культура Трипілля). Цілком можливо, що ті, хто назвався потім "шумерами" обрали четвертий шлях - на Дворіччя, Єгипет. Адже зв'язок у всіх цих культур з шумерами очевидний. Чого варті тільки піраміди на Балканах! Що цікаво, самі шумери казали, що вони припливли з «країни з високими горами».

alt

alt

Це Боснійські піраміди, які за своєю величиною і формами нагадують Єгипетські. Збудували їх представники культури - Вінча, відгалуження Трипільської цивілізації на Балканах. Культура Вінча - є одним з найдавніших вогнищ цивілізації, більш древнім, ніж цивілізації Месопотамії, долини Нілу та Інду.

alt

Археологічні розкопки були розпочаті у 2006 році. Майже відразу ж вдалося визначити, що гора складається з гігантських кам'яних блоків (2-3 метра у висоту), до її вершини можна піднятися сходами, біля підніжжя - дорога, викладена бруківкою, а в глибині вирубані тераси. Семір Османагіч повідомив на зустрічі з журналістами: всього в долині біля міста Високо вдалося відкрити п'ять пірамід, колись побудованих древніми архітекторами на честь Сонця, Місяця і невідомого божества Дракона. Всі споруди об'єднані між собою мережею рукотворних підземних тунелів.

alt

В глибині виявлених піраміди панує напівтемрява - тунель лише слабо освітлений тьмяними електричними лампочками. Один лабіринт з'єднується з іншим, скручуючись спіралями. Підземні нескінченні коридори розтягнулися на 8-10 кілометрів. Розчищення відбувається поступово і триває вже протягом декілька років - волонтерам доводиться довбати землю і вапняк. Останнім часом проект заглох. Всередині підземних коридорів холодно, а зверху постійно капає вода. В одному з коридорів знаходиться камінь - на ньому вирізані стародавні руни і символи, що нагадують латинські букви E і Y.

А піраміди в Криму? У липні 2002 року була організована експедиція вчених МЦКР на чолі з академіком Є. М. Вселенським для їх детального дослідження. Був відкритий цілий комплекс підземних пірамід в Україні, в Криму. 

alt

Група В. А. Гоха, до складу якої входили наступні вчені: А. Ш. Мухудінов, В. Н. Таран, В. В. Кривін, М. Ф. Буданов, В. Ф. Єгошин, Ю. В. Провоторов, Р. А. Безчастний, А. В. Лукичьов, займалася розвідкою підземних джерел вод за методом геоголографіі (метод Гоха). Вони виявили вузьконаправлене надвисокочастотне випромінювання (НВЧ) в радіусі 100 метрів, джерело якого знаходилося недалеко від поверхні Землі. Заклавши кілька пробних свердловин, вчені натрапили на Піраміду.

alt

Потім, проїхавши уздовж Південного берега Криму, вони таким же чином виявили ще шість чотирикутних Пірамід на відрізку від Севастополя до мису Сарич (найпівденнішої точки Криму). Піраміди розташовані строго на одній прямій і однаково орієнтовані в просторі в північно-західному напрямку. Всі сім Кримських пірамід є частиною єдиної Планетарної системи сакральних центрів і знаходяться на одній лінії, що з'єднує Тибетські піраміди, британський Стоунхендж, Бермудський трикутник і острів Пасхи. 

Вік Кримських пірамід оцінюється вченими не менше ніж 7 - 10 тисяч років. Піраміди мають висоту близько 45 метрів, а довжина сторони квадратної підстави становить приблизно 72 метри. Спостерігається характерне для більшості Пірамід, виявлених на Землі, співвідношення довжини сторони підстави до висоти, відповідне коефіцієнту Золотого Перетину φ = 1,6.

alt

Піраміди мають ступеневу будову і зроблені з великих вапнякових блоків, добре підігнаних по вертикалі і горизонталі. Вершини Пірамід знаходяться в декількох метрах від поверхні землі, а самі споруди поміщені в своєрідні кишені-печери, що повторюють їх контури. Поруч з Пірамідами вчені виявили конструкції, що нагадують відображаючі кам'яні дзеркала, які, мабуть, як і тибетські, можуть впливати на Простір-Час. Не випадково вчені відзначали зміну ходу Часу, а один з дослідників на позначці 36 метрів впустив вниз включений потужний ліхтарик - і ні промінчика світла, ні звуку.

Піраміди здійснювали зцілювальну дію на дослідників - спостерігалося поліпшення здоров'я або повне лікування від хронічних захворювань. Наприклад, один з учених, що страждав важкою серцевою хворобою, після двох тижнів регулярної роботи близько Пірамід взагалі відмовився від медикаментів.

Виявилося, що пірамідальні конструкції захищені від руйнування потужним енергетичним полем. Варто було вченим почати довбати стіну, щоб пробитися безпосередньо всередину Піраміди, як випромінювання від Піраміди посилився настільки, що нагорі почали виходити з ладу прилади, засвічувалися плівки у фотоапаратах, а в шурф нові батарейки ліхтариків розряджалися буквально за хвилини. У людей починалися проноси, блювота, головні болі. Вчені ходили як у сні, спотикаючись на рівному місці, тому роботи по проникненню всередину Піраміди були припинені.

Напрошується питання: хто збудував ці піраміди, чиїх рук це діло? Чи не тих, що володіли прихованими знаннями, отриманими від, змальованих в мітах й легендах, прибульців-Богів (шумерські міфи про Нібіру) і будували свої унікальні будівлі і на Балканах, і в Єгипті? Чи не трипільці се або прашумери?.. Засновники фантастичної працивілізації на теренах Праукраїни близько 7 тисяч років тому, котра дивує вчених досьогодні. Відповідь на це питання неможливо дати, але це припущення добре сплітається з вище наведеними фактами і спостереженнями дослідників.

Подібність піктографічної писемності культур Вінча та Кукутені (читай Трипільської культури) або так-званого дунайського письма і ранньої писемності шумер теж очевидна. Вагомим фактом у цьому є таблички знайдені в Тертерії, Румунія. 

alt

alt

 

alt

У 1961 році, в містечку Тертерія (Румунія) археолог Ніколає Власса виявив три необпалені глиняні таблички, датовані серединою VI тисячоліття до н.е. Тертерійські таблички є найбільш ранніми письмовими свідченнями, будучи не менш ніж на тисячоліття старшими пам'яток шумерської писемності в Месопотамії.

alt

Тертерійські написи стали археологічною сенсацією, особливо після того, як авторитетний археолог Марія Ґімбутас, займаючись відновленням культури і релігії доіндоєвропейської Європи, оголосила нанесені на них піктограми найдавнішою у світі формою писемності. Якщо припущення Ґімбутас вірне, то так звана «Древньоєвропейська писемність» існувала на континенті задовго не тільки до мінойської (яка традиційно вважається першою писемністю Європи), а й раніше протошумерської і протокитайскої систем письма.

alt

Марія Ґімбутас - американський археолог і культуролог литовського походження,
одна з найбільш авторитетних і водночас суперечливих фігур індоєвропеїстики,
з ім'ям якої пов'язують висунення «курганної гіпотези» походження індоєвропейців.

Поверхня табличок покрита різними зображеннями, стилізованими тваринами і рослинами, символами неясного значення. Це сенсаційне відкриття ще не знайшло заслуженого місця в трактатах і підручниках з історії людського роду. Так як ставить під сумнів безліч теорій про походження людської цивілізації, дане відкриття пройшло практично непоміченим, а деякі історики навіть твердили що таблиці фальшивка, "підсунуті" в розкоп дослідником. Залишився без уваги і той факт що Тертерійські таблички були виявлені біля скелета, який був датований археологами приблизно 5500 роком до н.е.

Відкриття залишилося практично невідомим навіть після того як подібні таблички були виявлені і в інших областях Балкан, а також: у Болгарії (Караново, Грачаніца), Греції (берега озера Орестіада), Сербії, Угорщині, Молдові і в Україні (піктографічна писемність Кам'яної Могили, дешифровка Кифішина). Таким чином, протягом останніх десятиліть з'явився цілий ряд аргументів на підтримку гіпотези про появу піктографічної писемності в південно-східній Європі задовго до шумерської системи письма в Месопотамії.

alt

З розшифрувань Кифішина випливає, що такі протошумерські піктограми, як «зерно», «ячмінь», «мотика», «плуг», «колесо» і навіть «пиво», вперше з’явилися у Кам’яній Могилі, Трансільванії, Подунав’ї та Придністров’ї в V—ІV тисячоліттях до н. е., тобто в період поширення в Центральній та Південно-Східній Європі культури примітивного мотичного землеробства. Правда, в приазовських степах, де міститься Кам’яна Могила, землеробством у ті часи не займалися. Отже, і в часи культури Кукутені-Трипілля між її духовними осередками та святилищем «Кам’яна Могила» мав існувати інтенсивний взаємозбагачувальний зв’язок. 

Поперервах, більшість читачів дослідження Анатолія Кифішина, поставився до його розшифрувань досить скептично. Та цікавість все-таки перемогла. Написи на Кам'яній Могилі подібні до тих, які були знайдені у Месопотамії з тією лише різницею, що українські є набагато давнішими. Отже, писемність в Україні існувала ще задовго до того, як вона виникла у Шумеро-Аккадській державі. Більше того, клинописне письмо у Межиріччі якраз і пішло від піктографічного письма, відкритого у Кам’яній Могилі. А це підтверджує, що трипільці нікуди не зникали, а понесли свою культуру в Пенджаб і Шумер.

alt

Слід зазначити, що багато піктограм Кам’яної Могили мають не одне, а кілька значень. Деякі з них досить дотепні та смішні, в чому не важко переконатися: "Радісно плуг землю оре!" – саме такий напис розшифрував шумеролог Анатолій Кифішин на багатотисячолітній Кам'яній Могилі, святилищі Шу-Нун, що перекладається як "Рука Цариці". 

Шумерами був закладений фундамент нинішніх знань з математики та астрономії. У бібліотеці царя Ашшурбаніпала були виявлені численні складні астрономічні таблиці. У них наводилися списки зірок і планет, викладалися правила обчислення астрономічних подій: положень Місяця і планет, місячних і сонячних затемнень. Перша карта зоряного неба потрапила до нас з шумерського царства. Європейці в особі греків отримали такі карти з назвами сузір'їв і зірок від хеттів, які в свою чергу запозичили їх у жерців Дворіччя.

alt

Письменник, фізик Олександр Кульский у книзі «На перехрестях Всесвіту» пише: в 1912 році серед вавилонських клинописних табличок був виявлений своєрідний «зоряний каталог», що відноситься ще до прашумерів. У ньому згадувалася нині невідома «гігантська зірка», яка розташовувалася на кордоні південних сузір'їв Вітрила і Корми. Але тільки в 1968 році австралійські астрономи, націливши телескоп на ту ділянку неба, знайшли там пульсар, який отримав назву РР 0833-45 - слід колосального космічного вибуху наднової зірки.

alt

Дослідивши одну з шумерських печаток, американський астроном, астрофізик Карл Саган отримав незаперечне свідчення, що 5 - 6 тисяч років тому шумери знали, що Сонце, а не Земля є центром нашого «ближнього космосу». Сонце на друку розташоване посередині, і воно набагато більше, ніж навколишні його небесні тіла. Однак найдивовижнішим і важливим є те, що на малюнку представлені всі планети, відомі нам на сьогоднішній день, а адже остання з них, Плутон, була відкрита тільки в 1930 році.

Звідки такі знання у шумерів? Чи хтось з вчених зможе достовірно пояснити? 

alt

Вивчивши зміст текстів на шумерських, ассирійських і вавилонських глиняних табличках, американський шумеролог Захарія Сітчин прийшов до висновку, що в Древньому світі, охоплювавший Єгипет, Близький Схід і Месопотамію, повинно було існувати кілька місць, де могли здійснювати посадку космічні кораблі з інших планет. 

alt

Аргументом на користь гіпотези Сітчина служить висновок низки вчених, у тому числі і Карла Сагана, про те, що шумери володіли величезними знаннями в області астрономії, які можна пояснити лише наслідком їх контактів з якоюсь позаземною цивілізацією. Шумери знали, що вісь обертання Землі нахилена відносно площини своєї орбіти на 23 градуса і робить повний оборот навколо Сонця за 25920 років. Яким чином шумерам стало відомо про екваторіальну прецесію, для визначення існування якої потрібно 2160 років?

alt

Безліч цікавих знахідок дали розкопки в Майданецькому - місто-гігант часів Трипільської культури. Сенсаційними серед них стали - глиняні кульки різного діаметру. 

Шумерологи вже понад століття вважають, що глиняні кульки різного діаметру використовувалися насамперед у храмових господарствах для обліку зерна, худоби та інших продуктів. При цьому найбільша кулька означає число 360, тобто кількість днів у році (тоді ще не знали, що в році 365 днів), середня — 60 (це число — дорівнює загальній кількості суглобів на пальцях рук та ніг), 10 — кількості пальців на руках чи ногах. Ось, виявляється, з якої сивої давнини прийшло до нас число 60, щоб за кілька тисяч років перетворитись на 60 хвилин та 60 секунд. Щодо «дзвіночків» на глиняній табличці, то вони означають одиницю, крапка — 10, інші ж піктограми — найменування продуктів та міри їх об’єму. До речі, «дзвіночки» знаходять і на багатьох інших трипільських поселеннях. Один із них експонується в Національному музеї історії України в Києві. Приблизно за тисячу років з часу заснування перших міст-держав у Південній Месопотамії шумерські рахівники повністю перенесли облік на глиняні таблички. При цьому одинички-«дзвіночки» поступово трансформувались у гострі кути, а глиняні кульки — в більш тупі (тому вказаний спосіб письма одержав назву «клинопис»).

alt

Перші протоміста трипільців задовго до Месопотамії 

Як зазначає авторитетний археолог Трипілля Михайло Відейко, площа найбільших будівель Майданецького перевищує 1000 кв. м, тобто не поступається за розмірами громадським спорудам доби енеоліту у Месопотамії. За датуваннями Михайла Відейка, час існування Майданецького — 3500—3600 років до н. е. Традиційно вважається, що час заснування перших південношумерських міст-держав Ура, Урука та Джемдет-Насра — приблизно 3500 років до н. е.

alt

Михайло Відейко пише: «…рівень мікрогрупи поселень, що включає великі поселення, середні та малі, знаходить відповідність у такій структурі, як «ном» (назва месопотамського міста-держави). Їх зближують наступні ознаки: наявність ієрархії поселень, розміри території, чисельність населення, його моноетнічність».

ffgale2

У Майданецькому знайдені глиняні жетони-вироби геометричної форми, аналогічні, що мали поширення в Месопотамії в 6-4 тис.до н. е.. Там вони застосовувалися, на думку дослідників, для найпростіших облікових операцій, а потім перейшли в графіку на глиняні таблички - як позначення ряду числівників і предметів у протописьменности Шумеру IVтис.до н. е.(Sabah, Оутс, 1986, стор348 -. 362).

0011-006-Poselok-slavjan

Пізній етап (3150 - 2350 р. до н.е.) дивовижної культури трипільців характеризується занепадом, зникненням її з історичної та географічної мапи Євразії. Великі поселення занепадають, міста порожніють, відбувається розселення трипільців на північ і схід (за Матюшином Г.М.). Прирічні племена переселяються на більш низькі тераси, приозерні племена зникають на цей період зовсім. Замість великих наземних будинків з'являються землянки. Зменшується кількість мальованої кераміки, переважає частка посуду, прикрашеного видавлюванням по сирій глині, характерною раніше для посуду древньоямной культури. До 2200 до н. е. Трипільська культура зникає повністю.

VbJ7VLRZikg

Перенаселення й надмірне використання господарських земель призведе до того, що трипільці будуть покидати свої домівки у пошуках більш родючих грунтів. Однак, наші Предки не могли покинути своє житло просто так. Кожна пташка тужить за своїм гніздом. Тому, щоб з чистою душею покинути нажиті роками рідні землі, трипільці виконували священний обряд – ритуальне спалення своїх помешкань. 

Очевидно відбувся якийсь серйозний катаклізм, який повпливав на духовний та матеріальний стан людей, спричинив загасання культури та занепад у всіх сфера. Причини занепаду і зникнення Трипільської культури, за даними археологів, криються у впливі екологічної кризи, котра припинила розвиток землеробства на тривалий період в цій галузі. Саме екокриза, як зазначає також і Михайло Відейко, призвела до зникнення культури Трипілля, але вона не зникла безслідно, згідно з нашою гіпотезою, носії культу Матері-Природи і небесно-солярного Божества переселилися в долину ріки Ніл.

ukrzurnal.eu pdf uz 2010 05.pdf 3

Просування індоєвропейських племен по території Малої Азії та Близького Сходу не могло не залишити свій слід, оскільки міграція була в рамках тієї епохи виключно масштабною. Перш, ніж індоєвропейці досягли благодатної долини Нілу, їм доводилося робити зупинки. Сліди мігрантів, звичайно ж, присутні в археологічних знахідках Анатолії та Близького Сходу, але виділити їх вкрай важко. Можна тільки відзначити наявність в археологічних культурах Сходу та мальованої кераміки і глиняних статуеток (культура Халаф, наприклад), але вони датуються більш раннім періодом історії (V тис. до н. е.).

Виразний слід трипільців виявляється за письмовими джерелами наступної хвилі індоєвропейців, котрі натрапили тут на племена з родинною мовою, але вже частково асимільовані. У 18-15 ст. до н. е. племена хеттів, касситів і мітанійців вторглися на територію Малої Азії. Войовничі індоєвропейці, захопивши величезні простори Анатолії, Межиріччя і Близького Сходу, утворили тут ряд держав: Хеттську імперію, Мітанію, Ассирію. У числі підданих хетських царів були племена з так званою, лувійською мовою. Розшифровка цієї мови, зразки якої збереглися в пам'ятках Хетської імперії, показала приналежність її до індоєвропейської групи мов. Інакше як слідами древнього переселення трипільців, появу тут індоєвропейців важко пояснити.

1533774 1402363773345077 1588931082 n

Але більший інтерес, звичайно ж, викликає питання про існування слідів матеріальної культури трипільців на території Єгипту. Перше з чим стикаються археологи, розкопуючи пам'ятники енеолітичних культур - це керамічні вироби з різноманітними орнаментами. Одні племена наносили малюнки фарбою, як трипільці, інші видавлювали орнамент по сирій глині. За цим малюнкам можна дізнатися багато чого: яке плем'я жило на тому чи іншому місці, звідки воно прийшло. Орнаменти, які використовували родинні племена, були схожими. Так відомо, що розмальовували свій посуд фарбою, поряд з трипільцями, племена Близького Сходу та Середньої Азії. І ті, й інші є представниками індоєвропейської спільноти древніх народів: в Середній Азії - іранські племена; на Близькому Сході - лувійці, хетти, мітаннйці, кассити (ті ж іранці).

Питання про кераміку древніх єгиптян, яке нас цікавить, підтверджує нашу гіпотезу - занадто явну схожість єгипетських судин з виробами трипільців і древньоямців. У Єгипті знайдено безліч посудин з характерним для всіх індоєвропейців орнаментом спіралі, символом сонячного божества. Виконано орнамент фарбою у відповідності з традиціями трипільських гончарів, а виявлений в Єгипті.

alt

Давньоєгипетська кераміка, ваза (Берлін, музей Боде) (період Нагада II) з характерним трипільським почерком:
бітрикутним антропоморфним зображенням; зооморфними зображеннями.

9

 ТО ЧИ ТАКІ КУЦІ ДЖЕРЕЛА, ЯКІ ДІЙШЛИ ДО НАС?

Untitled-22

 

mMhSOgqxn6Q

Трипільська кераміка

Іншим характерним атрибутом культури древніх народів є обряд поховання, що також характеризує рівень культури й етнічну приналежність похованих. І в даному випадку виявлені в Єгипті поховання періоду, коли ще муміфікування не ввійшло в звичай, нагадують поховання трипільської і древньоямної культур. Часто в єгипетських похованнях поховані лежать в позі "сплячого" (або ембріона), підігнуті ноги і руки. Абсолютну аналогію такого способу поховання становлять поховання іншої індоєвропейської археокультури, що розвилася дещо пізніше на основі трипільської та древньоямної культур - катакомбної.

Розкопана археологами єгипетська мумія вражала добрим станом останків покійного, до того ж, усіх шокував яскраво рудий колір його волосся. Про те, що блондини в Єгипті були не рідкість, свідчать і письмові документи про ритуали принесення кривавих людських жертв, причому жертвами завжди оголошувалися руді люди. З чим пов'язане таке упередження проти рудих у єгиптян - важко пояснити, але, в усякому разі, воно говорить про те, що світловолосі люди в Єгипті були не рідкістю.

Чудову книгу в свій час написав Юрій Шилов "Космічні таємниці курганів" (1990). Він розповідає в ній про існування у давніх жителів Придніпров'я і Причорномор'я космічного сприйняття буття: життя і смерті. "Мандри небіжчиків (з могили на небо) носили космічний характер і були викликані зв'язком з календарним циклом". Про це пишуть і дослідники єгипетських пірамід (Р.Б'ювел, Е.Джілберт). Крім того, на думку Ю.Шилова, "святилища слугували інструментом громадських зв'язків та способом зняття протиріч. Вони були центрами культів і сходок, ритуалів і знань, тобто уособлювали життєздатність громади".

Ще одна ідея, висловлена ​​Шиловим (слідом за Менлі Холом), є дуже важливою і не тільки в контексті даної теми, але й у розумінні всієї історії людства, особливо - стародавньої історії. Мова йде про астрономічний календар - зодіак. Дивно, що в III тис. до н. е. наші предки вже користувалися зодіакальною символікою. Так, за даними Ю.Шилова, на плитах з придніпровського кургану намальована картина зміни трьох епох: "Червоний бик - Телець йде за парою собак (Великий і Малий Пси), що виганяють чорного Вепра". Мабуть, система позначення епох знаками зодіаку (епоха триває 2160 років) зародилася в наших північних широтах і була в ходу у трипільців і древньоямців. Інакше як пояснити описані Шиловим археологічні знахідки в придніпровських курганах. Зображення наскальних петрогліфів або орнаментів кераміки, несли в собі інформацію про поточний період зоряного календаря. Мається на увазі, що в епоху Тельця (Апіса, Мітри, Велеса) Верховне божество, котре вшановували індоєвропейці (сонячне божество) зображувалося в образі бика. В епоху Овна у єгиптян в образі Верховного Бога виступав Амон-Ра (круторогий баран). 

Отже, з вищевикладеного матеріалу, можна зробити один обережний висновок: коріння древньошумерської, а відтак і древньоєгипетської культури є індоєвропейським, бере свій початок з терен Праукраїни і є нащадком Трипільської цивілізації. 

Далі буде!

 

Використані джерела:

Ryan, W.B.F.; Pitman III, W.C., et al. 1997. An abrupt drowning of the Black Sea shelf. Marine Geology, 138: 119–126.

Кифішин А. Г. Древнє святилище Кам'яна Могила. Досвід дешифрування протошумерського архіву XII-ІІІ тисячоріч до н. е. — К.: «Аратта», 2001ISBN 9667865088

Мария Гимбутас. Цивилизация Великой Богини: мир Древней Европы. Москва, РОССПЭН, 2006. (Науч. ред. О. О. Чугай. Рец. Антонова Е. М. Пер. с анг. Неклюдовой М. С.) Оригинал был издан в 1991 в Сан-Франциско.

Winn, Sham MM (1973), The Sings of the Vinca Culture.

Winn, Sham MM (1981), Pre-writing in Southeast Europe: The Sign System of the Vinca culture, BAR.

Бадж Э.А. Уоллис. Египетская религия. Египетская магия.: Пер. с анг. - М.: Новый Акрополь, 1996. - 416с.

Бьювэл Р., Джилберт Э. Секреты пирамид. Созвездие Ориона и фараоны Египта: Пер. с анг. - М.: Вече, 1997. - 368с.

Шелов Д.Б. Северное Причерноморье 2000 лет назад. - М.: Наука, 1975. - 152с.

Шилов Ю.А. Космические тайны курганов. - М.: Молодая гвардия, 1990.

Ситчин З. Колыбели цивилизаций = Jorneys to the Mythical Past. — М.: Изд-во Эксмо, 2008. — С. 316. — ISBN 978-5-699-18258-9. (2004 г.)

Ситчин З. Потерянная книга Энки: Воспоминания и пророчества неземного Бога = The Lost Book of Enki: Memoirs and Prophecies of an Extraterrestrial god. — М.: АСТ, Астрель, 2010. — С. 352. — ISBN 978-5-17-067155-7, 978-5-271-27874-7. (2010 г.)

- Культурно-просвітницький проект "Спадщина Предків"

Теги:     Трипілля      шумери      Єгипет      Праукраїна      Причорномор'я      цивілізація      етногенеза      археологія      піраміди      Вінча      Кукутені      протописьмо      культура      традиція

Поділитись у соц. мережах:
e-max.it: your social media marketing partner
 

Підписатись 
на публікації проекту: