СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Трипільська культура Образ змії в трипільців

Образ змії в трипільців

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Untitled4ttt34234234ttttttt444-478Змія  -  образ,  який  з’являється  в  орнаментації   на  посуді  від початку  існування  культури  і  змінюючись  стилістично  та  морфологічно  залишається  невід’ємним  елементом  композиції  розпису  кераміки. У багатьох  народів  змія  вважалася охоронцем  джерел  життя  і  безсмертя,  а  також  недосяжного  багатства  духу.  У багатьох  казках  саме  змії  охороняють  у  підземеллях  дорогі  скарби.  На  думку  вчених  «змія   може  бути  символом  найпотаємнішої  мудрості  і  величезних  таємниць»,  а також  змія  є  символом і  атрибутом  активних  сил  (позитивних  та  негативних),  які  керують  світом.

Змій  -  представник  підземного  світу,  посередник  між  землею  і  небом. На  посуді  раннього  етапу  Трипілля  зміїна   символіка  поширена  у  заглибленій   орнаментації. Зафіксовано  два  основних  сюжети  -  спіралеподібні  змії  та   «S» - подібні  або  протилежно  розташовані  пари  змій,  що рухаються  назустріч та нагадують китайськи символи інь - тіньовий (північний) схил гори,  та янь – світлий (південний) схил.  Ототодження неба з янь, а землі з інь здавна відоме в в китайській традиції.

Чотири  пари  стрічок – змій  утворюють  складні  рухливі  негативно – позитивні  композиції,  що  в  плані  мають  форму  свастики. У  бічній  розгортці   зміїні  стрічки  рухаються  зліва  направо,  утворюють   біжучу  спіраль  -  символ  часу. У  круговій  розгортці  зміїний  вихор  обертається  навколо   центра,  що  позначений  вінцями,  поміщеними   у  чотирьохгранну   фігуру,  що  позначає  простір  з  напрямками  сторін  світу.

Отже,  зміїні  орнаменти  можна  розглядати   як  сюжет  відображення  нескінченного  руху  у  просторі  Всесвіту. Трипільські  спіральні  орнаменти  відтворюють  образ  прихильного  до  людей  вужа – охоронця,  який  шанується  багатьма  народами.  

На всесвітній виставці «Експо-2010» в Шанхаї (Китай), де Людмила Смолякова представляла Трипільську культуру, відвідувачи Українського павільону чудово розуміли зміїну (вужі) символіку трипільців, яка нагадувала їм китайських драконів.                                  

Модель святилища з поселення Окопи

Модель святилища з поселення Окопи.

Багато прикрашена заглибленним орнаментом стилізованими фантастичними зміями – драконами.

Реконструкція.

 

altalt

 

Образ змія       

Образ   «змія» посідає важливє місце в орнаментиці культурі. Це пов’язано з його ставленням до воді та дощу – стихії,від якої залежило життя давнього землероба.

В кераміці Трипільської культури змій є одним з найбільш важливих сюжетів. Його зображення ми можемо побачити на посудинах, кришках до них, на стінках модельок жител, де їх часто зображували не поодинці, а парами, з дотичними головами, обернутими в протилежні боки, що утворювали спіраль; такі парні зображення є також на глиняних жертовниках, змії часто трапляються а татуїровці статуеток, особливо часто змії обвивають груди  Великої Матері. Зображення змія зіграло свою важливу роль і в народженні славетної трипільської спіралі.

Часто зміїв зображували біля отворів вушок для охорони зав’язок, тобто для збереження того, що знаходиться в середині. Часто тут вирізували двох змій голова до голови у такий спосіб, що отвір вушка припадав на місце ока кожної зі змій.

На думку Б.Рибакова, це зображення не злих гадюк, а добрих вужів-покровителів домашнього вогнища.На доказ такого позитивного тлумачення цього образу він наводить такі основні аргументи:

- по-перше, зображення змій часто трапляється на кришках для посуду, де їх можна розуміти як добрих і корисних охоронців їжи, що зберігається в середині (до речі, змій зображували на кришках не тільки трипільци: так у Яньшао –Китай також маємо цікаву кришку «гай» у вигляді антропоморфної голови з ріжками та зією на потилиці);

- по-друге, зображення змій на стінках модельок жител свідчить про певне покровительство та захист тих, кто тут мешкає;

- по-третє, образ змія часто супроводжує жіночі антропоморфні статуетки: так пара змій може бути зображена біля грудей – таке розміщення змія зному ж таки вказує на зв’язок цієї тварини з ідеєю родючості, адже “ жінка-молоко» та «змій – дощ» - семантичні синоніми, крім того, на ранньо-трипільських статуетках пару змій зображували на жівоті, де вони оберігали плід,виношуваний жінкою. Однак, на мою думку, скоріще трба говорити про користність змій, а не про їх доброту.   У нас немає чітких уявлень про етичні погляди трипільців, і нам важко сказати, як розумілося співвідношення добро – зло в цій культурі.

Однак ми можемо однозначно стверджувати, що змій був пов'язаний з дощем та родючістю землі, тобто був пов’язаний з життєво важливими функціями природи і, отже, був корисною, сприятливою силою природи, без надання йому поки що негативного чи позитивного змісту.

Образ змія з’явився ще за доби палеоліту, а в землеробскому мистецтві неоліту він посів одне з центральних місць, навіть уже в раньому неоліті з’являються жертовники з двома зміїними головами, чари з рельєфним зображенням змія. І це природно, ажде для землеробського суспільства достатня кількість вологи є основою виживання, а змії пов’язані саме з періодом дощів (вони живуть біля води, а під час дощу найбільш активні).

Змій був тісно пов’язаний з культом Матері-Богині, про що свідчать чісленні зображення разом жіночих та зміїниї атрибутів. Змія  уявляли посередником між землею, де він жив, та небом, звідки він викликав дощ, неначе висмоктуючи його з сосків Матері –Неба. Не випадково знаходимо зображення змія, що обвіває груди Богині в різних варіаціях у трипільській кераміці. Зв’язок змія з сферою небес зустрічаємо і в яншаоських розписах; прикладом може бути таке зображення на стінці яньшаоського горщика: реалістично зображений змій простягся вертикально, в горі торкаючись лінії  неба, а хвостом упираючись в землю. Тут чітко проступає його функція медіатора між цими двома сферами.

altaltaltaltaltaltaltaltaltaltalt

alt

Фото №2

Вертикальні лінії, іноді прямі або хвилясті, також означають дощ. Подавальница дощу -жіноча фігура з чашею на голові. Від її грудей вниз течуть потоки живильної вологи. Воді надається величезне  значення як джерелу життя.

В гімнах Рігведи нерозривний зв’язок неба з водою виявляється втому, що син Адіти-Прародительки, Варуна, був не тільки богом неба, але і богом води. Вода об’єднувала небо з землею, давала життя землі. Потоки небесної живильної вологи – це потоки божествених вібрацій, що пронизують нас по милості Божественної Матері. (Фото № 2)

 

alt

Жіноча скульптура висотою 1,5 м.- збільшена копія Трипільської пластики з врізним орнаментом
з поселення Березівка Кіровоградської обл., вперше встановлена на даху Київського обласного археологічного музея в селі Трипілля,  оновленого за концепцією архітектора А. Ігнащенка.

Автор Людмила  Смолякова.  Фото Юрій Тимочко

 

alt

АРГУС - стоока потвора, яка сторожувала золоте руно. (Зерновик з колекції "ПЛАТАР").
Автор реконструкції - Смолякова Людмила, фото - Юрій Тимочко.


Інтерес становить орнамент "Всевидяче око", складений з 20 "очей" (звідси і назва), які утворюють 5 вертикальних стовбців по 4 ока в кожному. Між "очима" на "пуповинах" розташовуються кола, які, очевидно, символізують повний місяць. З нумерологічної точки зору, цикл утворений не традиційних числом 12, а 5 х 4 = 20. Клеймоподібний принцип замикання неба і землі, який іде від "типільної" схеми, розвивається по спіралі вгору, зліва направо (креслення). Починаючи з першої точки першого стовпчика, "очі" поступово зміщуються праворуч і вгору, закінчуючи свій шлях у крайній верхній точці останнього стовпчика. Таке п'ятикратне й спрямоване повторення дозволяє припустити в структурі орнаменту спіральне креслення календарної індукційної катушки і своєрідної "реактивної тяги", котра магічно штовхає посудино - космос.

alt

Грушоподібна посудина, прикрашена заглибленим орнаментом,
знайдена біля схилу Смородинської печери в Києві.
Реконструкція Смолякової Людмили       Фото Юрій Тимочко

 Смородинська печера у Києві пов’язана із  знахідками старожитностей трипільської  культури. В Києві на південному схилі Смородинського яру печера була відома в місті ще у  ХVIIIстолітті під назвою Змієва. Саме тут, за стародавними переказами, мешкав билиний З м і й, переможений у двобої київським богатирем  Добринею Микитичем.

alt

Грушоподібний горщик.

З роскопів в с.Верем’є,  Київщина. По матеріалам В.В. Хвойки.

«Єнеолит СССР», издательство «Наука», Москва,1982  

Автор реконструкції Людмила Смолякова             Фото Юрій Тимочко

 

alt

Теги:     Трипілля      трипільці      змія      плазуни      кераміка      образи      символіка      змій      гади      композиція      мистецтво      символізм      всесвіт      спіральні орнаменти      підземний світ      символи дощу      культура
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: