English German Polish Spanish

До питання українського народного календаря: 6-денний тиждень

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

imgonline-com-ua-Shape-ENBhAsaSNVAcB7KКалендар призначений для обрахування днів на протязі Річного Кола, після завершення якого вступає у дію Календар наступного року. Для зручності обрахування Календар розбито на місяці. Місяць, у свою чергу, розбито на тижні («тиждень» – «ті ж самі дні»). Тиждень складається з робочих і вихідних днів (чи одного вихідного дня).

 

Календар має декілька функціональних призначень:

  • облікова функція – ведення обрахунку років, місяців, днів;
  • врахування астрономічних явищ: цикли зміни пір року, що повязані із обертанням Землі навколо Сонця і врахування зміни фаз Місяця;
  • Духовний зміст, збереження Звичаю, передача устійнених народних традицій та обрядовості.

Обрахунок часу на планеті Земля визначається такими астрономічними явищами як:

1. Обертання Землі навколо Сонця – планетарний рік. Період обертання Землі навколо Сонця становить 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд.

image003

2. Доба – це час, за який кожна точка земної поверхні (окрім полюсів) здійснює повний оберт навколо земної осі. Її тривалість – 24 год (тривалість зоряної доби 23 год 56 хв 4,100 с).

image005 1

3. Обертання Місяця навколо Землі – місяць. Час повторення змін фаз Місяця – 29,53 діб.

image007

На сьогодні діючий державний Календар має 12 місяців: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень (у лютому – 28-29 днів, решта місяців мають кількість днів – 30, 31). 4 пори року (зима, весна, літо, осінь) – представлені своїми 3-ма місяцями. Тиждень складає 7 днів, з яких 5 – робочі (понеділок, вівторок, середа, четвер, п’ятниця) і 2 – вихідні (субота, неділя). Календар починається з 1 січня, який означений як свято Нового Року. Кількість днів у Календарі складає 365 днів + 1 день у високосний рік, який стається з періодичністю у 4 роки (цей 1 день додається до днів останнього місяця – лютого).

Незручності цього Календаря:

  • різна кількість днів у місяцях;
  • однакові числа у різних місяцях різняться за своїми означеннями як дні тижня;
  • Календар починається з 2-го зимового місяця – січня, чим порушує симетрію Календаря щодо розбивки його на 4 пори року по 3 місяці;
  • 1 січня Календаря, що минув, і 1 січня Календаря, що настає за ним, не співпадають в означенні щодо дня тижня, чим створюється щорічна потреба у друкуванні нового Календаря.

 

РЕКОНСТРУКЦІЯ НАРОДНОГО КАЛЕНДАРЯ (з 6-денним тижнем)

В основу Народного Календаря закладено наше Українське Світовідчуття. Яким чином влаштовано Світ? Світ сотворений (народжений) Богом, який є Найвищою Сутністю Духовного Єства. Усе, що існує, має в своїй основі Духовне Осердя (серцевину, серце, стрижень, середину), навколо якого вибудовується кожна, без виключення, матеріальна форма втіленого життя. Так і у Народному Календарі тиждень має свою середину, якою є день «середа». Бог, творячи Світ, являє нам його Троїсту природу – розділення витоково Єдиного на його дві складові, поміж якими виникає енергія одухотвореного Життя. Так з прагнення і думки Бога в Просторі творіння Його Духу виникла перша Троїстість – Небо і Земля, у Просторі між якими, внаслідок розгортання наступної Троїстості: Сонця (Вогню), Місяця (Води) та Зірок (насіння Духу) – було явлено Буття Світу. Таке поєднання двох Троїстостей навколо їхнього єдиного Духовного Осердя явило себе як Богом структурована П’ятиричність: Небо (Повітря), Земля (усе Матеріальне), Сонце (Вогонь), Місяць (Вода) і Зірки (Простір Духу). Така П’ятиричність лежить в основі усього сотвореного Богом. Символ Світотворення – рівнораменний Хрест у Колі (чи у образі Світового Дерева), що поєднує 4-ри прояви із Духом у центрі:.

Clip2net 180620094052

І таку саму П’ятиричність являють собою 5 днів тижня:

  1. Понеділок («По-Неділі» –  той, що після Неділі, Перший, Початок),
  2. Вівторок («Вторить», Другий),
  3. Середа (Середина),
  4. Четвер (Четвертий),
  5. П’ятниця (П’ятий, день Макоші-Землі, Великої Богині-Рожаниці, яка народила усе Матеріальне).

Clip2net 180620094147

Таких 5-ти денних тижнів у Місяці Народного Календаря – також п’ять. Після кожного тижня настає вихідний день – Неділя («Немає-Діла»), який призначений для Духовних потреб – ушанування Бога. П’ятниця також вважається святковим днем, у який не можна ні шити, ні прясти, ні рубати дрова або що-небудь тесати сокирою, ні працювати на землі. Неділь у Місяці Народного Календаря також п’ять. Підведемо підсумки – П’ятиричність у Місяці проявлена тричі: 5 тижнів по 5 днів + 5 Неділь. Усього 30 днів. Ця кількість днів, 30 – є наближеною до тривалості Синодичного Місяця у астрономії – 29,53 діб. Тому й такий період у 30 днів у Народному Календарі отримав свою назву – «Місяць». Але сам Синодичний Місяць є непридатним для виконання задач облікової функції Народного Календаря, оскільки тривалість Синодичного Місяця (29,53 діб) призводить до виоформлення неоднакової кількості днів у різних Місяцях, а також і кількість цільних Місяців не вписується у 365(6) днів Календарного Року (365 : 29,53 = 12,36).

Календарний Рік Народного Календаря складає 12 Місяців по 30 днів (12 х 30 = 360 днів) + додається останній тиждень, який є самостійним і має назву «Колодка», що «замикає» Річне Коло. У високосний рік до тижня Колодки додається ще один Недільний день. Весь цей тиждень Колодки також є святковим. При такій структурі усі 12 Місяців мають по 30 днів, де кожне число має свій визначений незмінний день тижня:

misyac

Такий Календар не потребує передруку – він є однаковий для всіх років, треба лише зазначити високосні роки, у які додається ще один Недільний день до тижня Колодки.

На коли припадає початок Календарного року? Цей день – астрономічна дата Весняного Рівнодення, яка означена як 1 березня – 1-й день Весни, Новоліття, Яв-Духа, коли після зимової відсутності Дух Предків повертається на поля, у ліси, у наші сади, даючи силу оживлення Природі і нам усім – новий врожай.

Clip2net 180620094348

Високосні роки:  2016, 2020, 2024, 2028, 2032, 2036, 2040, 2044, 2048, 2052, 2056, 
2060, 2064, 2068, 2072, 2076, 2080, 2084, 2088, 2092, 2096, 2100.

На протязі Річного Кола ми визначаємо 4-ри астрономічні Сонячні дати, на симетрії яких побудована система визначення святкових дат Народного Календаря. Це дати Весняного і Осіннього Рівнодення та Зимового і Літнього Сонцестоянь:

image041

Земля обертається довкола Сонця з нахилом своєї осі під кутом 23°27' відносно площини своєї орбіти. Тому Сонцем почергово більше освітлюється то північна то південна півкуля Землі. Орбіта Землі є еліптичною та ексцентричною, тому тривалість пір року неоднакова: весна – 92 доби, літо – 94 доби, осінь – 90 діб, зима – 89 діб (для північної півкулі). 

День, коли Сонце найвище піднімається над небосхилом (північна півкуля найбільше освітлюється Сонцем) – це день літнього сонцестояння (21-22 червня за григоріянським календарем для північної півкулі Землі), він є найдовшим днем року і є початком астрономічного літа.

День, коли Сонце у полудень піднімається над небосхилом найнижче (в цей час найбільше освітлюється південна півкуля Землі) – день зимового сонцестояння (21-22 грудня за григоріянським календарем для північної півкулі) є найкоротшим днем року, початком астрономічної зими.

image043

Мал.  Зміна висоти Сонця над обрієм у його верхній кульмінації протягом року. 
Свастикою із загнутими вліво кінцями (1) позначено Сонце, яке уявно «скочується вниз» по небесному склепінню від літнього сонцестояння до зимового сонцестояння. 
Свастикою з кінцями загнутими вправо (2) – Сонце, яке уявно «котиться вгору» по небесному склепінню від зимового сонцестояння до літнього сонцестояння.

Дні, коли протягом річного руху Землі її екватор опиняється рівно навпроти Сонця (Сонце перетинає екватор), є астрономічними днями рівнодень: весняне рівнодення (20-21 березня) – початок астрономічної весни, осіннє рівнодення (22-23 вересня) – початок астрономічної осени (за григоріянським календарем, для північної півкулі).

  • Весняне Рівнодення – Новоліття
  • Літнє Сонцестояння – Купала
  • Осіннє Рівнодення – Радогоща
  • Зимове Сонцестояння – Коляда

Дамо роз’яснення щодо поширеної помилки стосовно дати Великодня у її визначенні тими, хто означає себе як «рідновіри»: День Весняного Рівнодення не є Великоднем, як і не є Великоднем – Неділя після дня Весняного Рівнодення. Немає жодного етнографічного джерела на підтвердження такого визначення. Один з поширених варіантів помилкового тлумачення слова «Великдень» – як «Великий День» у тому розумінні, на думку таких дослідників, що він означає початок збільшення світлового дня, яке ознаменовує перемогу Світла над Темрявою після її панування у Зимовий період. Однак, Великоднів у Народному Календарі нараховуємо 4-ри:

  • Навський Великдень (Четвер перед Великоднем);
  • Великдень (Неділя);
  • Рахманський Великдень (25-й день після Великодня);
  • Русалчин Великдень (Четвер перед Зеленою Неділею, що на 50-й день після Великодня).

Як можемо бачити, усі 4-ри дати містять назву «Великдень», але відзначаються у різний час, тому його тлумачення як «День, що зростає» не може бути застосовано до усіх 4-х Великоднів одночасно.
Слово «Великдень» наповнене іншим змістом, ніж просто «перевага тривалості дня над ніччю на 1 хвилину». Усі 4-ри Великодня об’єднані тим, що у ці дні наш Земний Рід єднається зі своїм Родом Небесним – у Єдине ВЕЛИКЕ Коло Роду нашого!

Неділя після 1-го березня, після Новоліття – Благовіщення (Блага Вістка про те, що після перемоги Світла над Темрявою – маємо очікувати на прихід Душ Предків у наш Земний Світ після їхньої зимової відсутності). Прихід Предків стає можливим за умов появи Місяця у повні, чим він відкриває Небесну Браму. Предки приходять до нас у Чистий Четвер. В цей день після обіду в храмі відбувається Навська служба, після закінчення якої люди повертаються додому із запаленими свічками, які мають вказати шлях душам Предків до наших осель, тим засвідчуючи, що тут, у Земному Світі, вони, Предки – є очікуваними гостями, яким раді, і тут, на Землі, у Світі Явному, ми, їх нащадки – гідно бережемо Родову Пам’ять і традиції нашого славного Українського Роду. Полум’я свічки затуляють від вітру, щоб не згасло. З принесеною із Навської служби свічкою обходять хату і господарство, очищають все вогнем. Після відправи Навської служби двері Храму замикають на ключ, і нікому з живих не велено заходити в Храм. Всю ніч там йтиме Великодня служба для померлих душ. Правлять службу померлі священики, адже покійні душі наших померлих предків Бог відпускає на землю до родичів. Від Навського Великодня вони перебувають поруч із нами, і відходять у свій Світ на Проводи.

По тому, у Неділю (після дня Весняного Рівнодення, після Благовіщення, після Місяця у повні та після Навського Великодня, що у Четвер) – ми, у Великому Колі Роду нашого, у єдності із Предками – святкуємо, власне, Великдень.

За 50 днів на Русалії також припадає Місяць у повні, і на ці свята ми також ушановуємо душі наших Предків, що перебувають у Світі Духовному (достигання Врожаю потребує максимальної Духовної підтримки Предків, і тому знову згадуються усі душі, в тому числі й ті, про які й «ніхто не знає, лягаючи і встаючи, і дорогою ідучи за них ніхто не згадує», а також і душі «заложних покійних»: русалок, мавок, потерчат (душі дітей, які загинули «наглою» смертю, тобто, передчасно).
Середина (завжди наділена Духовним осмисленням) між Великоднем і Зеленою Неділею (Русаліями),

25-й день по Великодню – є Рахманським Великоднем, коли ми ушановуємо Рахманів – первосвящеників нашого прадавнього Роду, які перебувають у Духовному Світі, і від місця перебування яких нас розділяє Річка Часу. Саме тому ми після Великодня пускаємо на воду шкарлупки від Великодніх крашанок (символів Світотворення), які допливають до них на 25-й (серединний) день, щоби сповістити Рахманів у потойбіччі про те, що наш Земний Рід гідно, як і належить, зустрів Великдень і цього року. Таким є символізм свят Весняно-Літнього періоду Народного Календаря.

Весь цей період призначений піклуванню про засів, зростання і дозрівання нового Врожаю. Тому важливими є як Сонячні дати (період від Весняного Рівнодення – до Літнього Сонцестояння), так і врахування впливу фаз Місяця, дати яких є змінними. Від того і дати свят цього циклу є рухомими.

По тому, як Яра Сила Сонця виконала своє призначення – дала силу зростання нашим посівам, настає пора Купала – Літнього Сонця у Куполі своєї сили – щоб сповнити живильною снагою зерно і плоди, щоб вони сформувалися у зрілий плід. Особливим значенням наділено це свято і в очах закоханих та вже одружених пар. Сонце перебуває у своєму Куполі – найвищій Небесній точці, тож день – найдовший, а ніч – найкоротша, й від того Земля, і ми, діти Сонця, отримуємо найбільший потік Сонячного Світла й, відповідно, що і Божої благодаті. Трави набирають своїх найкращих цілющих властивостей. Люди освячуються водою і очищаються Купальським Вогнем, вбираючи в себе силу цього Купальського дня. Отже, й та пара, що перестрибне Купальське Вогнище – й надалі буде разом. Так і дитина, яка зродиться з кохання батьків у Купальську ніч – матиме найкращі задатки своїх здібностей від Бога, і народиться на Великдень, коли птахи, лелеки, душі Предків повертатимуться з Вирію, несучи нам радість Весняного воскресіння Природи і щасливий галас новонароджених малят.

По місяцю від свята Купала вже можна знати: чи відбувся Зоряний Засів душ Предків для їх нового Земного втілення. Тож ушановуємо Перуна (Лик Бога-Творця, Первинний Вогонь, що найперше був народжений Богом при сотворенні Світу і який здійснив Божу Волю – наділив Вогнем Життя тіла наші, вселив у них душу). В цей день одружені пари, що освятилися водою, очистилися вогнем на Купала, і які віднайшли чарівну Квітку Папороті, що розквітла для них у Купальську ніч – йдуть із сутінками у поле на перехрестя доріг, там палять вогнище на честь Перуна, у вінку із пшеничного колосся танцюють навколо нього, і споглядають: чи впаде з Неба зірка – Зоряна Душа, яка шукатиме лоно Земної жінки, що сподівається на радість, для свого нового Земного втілення.

Дати святкувань Осіннього циклу Народного Календаря призначені для вшанування Бога за першоплоди нового Врожаю, і вони йдуть в числі (Маковія, Спаса, Перша Пречиста), або визначаються господарською доцільністю (зажинки, обжинки).

Після дня Осіннього Рівнодення Природа готується до Зимового спочинку, дні стають коротшими за ніч – розпочинається період скорочення світлового дня. Роботи на землі припиняються, і цей час призначений для вирішення важливих питань продовження Роду – настає період сватання та весіль (Весілля Свічки, Друга Пречиста, Свято Долі, Калита). Вшановуємо і Світ Предків (Покрова, Макоші, Діди). Від середини між Осіннім Рівноденням і Зимовим Сонцестоянням визначаємо завершальний період скорочення осінніх днів, що символізує завмирання Сонця взимку. Період Корочуна завершується Святим Вечором і святкуванням народження Божича-Коляди (новонародженого Нового Сонця), який дарує нам Нове Річне Коло. Свято так і називається – Коляда («Коло-Дається»). З Колядою приходять до нас у гостину три гостоньки: Красне Сонечко, Ясний Місяцю і Дробен Дощик (чи Звіздоньки). Красне Сонечко ми ушановуємо на Різдво («Ясен Світ засвітився!»), Ясен Місячик ми ушановуємо на наступну неділю як свято Весілля Велеса (Місяць-Засівач) і Маланки (Мати Ланів), і Дробен Дощик (чи Звіздоньки – їхні діточки) на 12-й день від Різдва – як Водосвяття (Водохреща).

З Колядою розпочинається період, коли сонячний день послідовно і невпинно стає довшим за ніч. Середина між Зимовим Сонцестоянням і Весняним Рівноденням є Стрітеня – свято зустрічі Зими з Весною. Зима ще в силі, але перемога Світла і Тепла вже визначена. Замикає Річне Коло – Колодка. Це період підведення підсумків щодо створення нових родин, замикання як року, що минув, так і періоду весіль. Старші чоловіки, що не спромоглися до цього часу створити сім’ю – «караються» тим, що змушені волочити «колоду», яку їм жартівливо гурт жіноцтва прив’язує до ноги. Заступний за Колодкою день – Новоліття, настає Нове Коло хліборобського року!

Джерело: http://vinec.org.ua/virovidannya/536-do-pytannja-ukrajinskogo-narodnogo-kalendarja/

Література:

1. Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. – Вінниця: КНИГА-ВЕГА, 2009. - 288 с.: https://scholar.google.com.ua/citations?user=3ouIZR0AAAAJ&hl=ru

2. Климишин І.А. Календар і хронологія. – 5-те видання, доповнене, Івано-Франківськ, Гостинець, 2002. – 232 с.: http://astro-crimea.ru/knigi/klimishin.pdf

3. Мирослав Зуєнко. Свята Сонячного Кола. Календар громади «Арійський Шлях» м.Запоріжжя. –   56 с.: https://sites.google.com/site/mandrivnyjvolhv/ridna-vira/kn-ri/miroslav-z/svata-sonacnogo

4. Світовит Пашник. Шестиденний тиждень в календарі Русі: http://svit.in.ua/stat/st43.htm

5. Жрець Велимир. Арійське Родове Боговідання Слов’ян (Український погляд). ВѢДИ: Намисто Дорогоцінних Каменів – 268 с.


Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...