СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Чотові скелі

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

avasmalrocjcjtoЧо́тові ске́лі (Чо́ртові ске́лі) — група скель, а також пагорб і пам'ятка природи місцевого значення. Розташовані біля південної околиці села Лисиничі (Пустомитівський район, Львівська область), між містами Львовом та Винниками, в межах Винниківського лісопарку.

Скелі розташовані на вершині залісненого пагорба (висота 414 м над р. м.) і на його північних схилах, які крутими уступами обриваються в бік села Лисиничів. Максимальна висота скель — до 20 м. Чотові скелі складаються з верхньотортонських пісковиків (яким уже понад 10 млн років) і колись була більшими та вищими. Але протягом останніх століть звідси видобували каміння для будівництва та мощення доріг. Центральна скеля, що розташована на самій вершині пагорба, невисока, при своєму підніжжі має невеликий грот (очевидно рукотворний). Деякі інші скелі використовуються альпіністами для тренувань.

alt

map44

Уся скельна група дуже мальовнича, і через легкодоступність та близькість до Львова є улюбленим місце відпочинку львів'ян.

До скель можна піднятися зі села Лисиничів або з автодороги Львів — Винники (від зупинки «Винниківське озеро», бл. 2 км). Головне йти весь час догори, а лісові стежки виведуть до скелі. Можна йти і залізницею, полотно якої тягнеться до дріжджового заводу, а його залишки — аж до мосту біля Винниківського озера. До ІІ-ї світової війни цією залізницею можна було проїхати через Винники, Перемишляни, Дунаїв, Підгайці до Заліщиків.

alt

alt

Львівська обласна експедиція Інституту українознавства ім. Івана Крип'якевича НАН України у 1973 році відкрила та обстежила багато пам'яток. Найзначніші роботи проведені на пункті Львів VII в урочищі Чортова (Чатова) скеля у межах навісу Романа і майданчика перед ним. У верхньому горизонті зафіксовані матеріали XVIII—XX ст., а також фрагменти посуду доби раннього заліза (скіфський період) та численні кістки тварин, зокрема одомашнених. У горизонті II на глибинах від 50—65 см до 135—140 см виявлені рештки тільки диких тварин (оленя благородного і північного, лисиці, борсука, птахів тощо) і крем'яні вироби, скребки та ножі. Датування за С14 цих знахідок — 8 500 років від наших днів. У горизонті III (від 135—140 до 200—205 см від поверхні) знайдені рештки мамонта, північного оленя, птахів, інших тварин, а з крем'яних виробів — скребки, різці та ножі (13 500 років тому). У горизонті IV виявлені кістки мамонта, північного оленя, первісного коня та інших тварин, а з кам'яних і кістяних виробів — скребло, ножі та проколки. Комплекс датований пізнім палеолітом (27 200 років тому).

alt

alt

alt

На думку археологів, під скелею було найдавніше поселення на території Львова — мисливський табір. Він існував раніше, ніж Кирилівська стоянка у Києві (19 тисяч років тому) та поселення на вулиці Спажистій у Кракові (25 тисяч років тому). Давні мисливці полювали на території нинішнього Львова на мамонтів, печерних ведмедів та левів. У верхніх відкладах у навісі Львів VII виявлено також рештки матеріальної культури часів короля Данила та його сина Лева.

На території Чотової скелі археологи знайшли залишки культури часів короля Данила. Хоча назва скелі «Чортова» — сучасна. Раніше скелю називали «Чатова», тому що місцеві мешканці з неї чатували за підходом татар. Назва, очевидно, пов'язана зі словом чоти (чати, чатувати, стояти на чатах), і свідчить про давнє призначення скель як сторожового поста на східних підступах до Львова. 

alt

alt

 

alt

Привертають увагу історичні події, пов'язані зі скелею: Високий Замок, Лиса гора, а також Чортова (Чатова) скеля були спостережними пунктами, на яких перебували княжі чати, що стерегли підступи до давнього Львова. Поширена в Галичині легенда про «чортівські назви» не оминула й скелі. У середині XIX ст. дослідник історії Галицько-Волинського князівства Ісидор Шараневич стверджував, що первісний Львів повинен був лежати на Чотовій скелі, бо це найвище місце, звідки можна було побачити сяйво палаючого Холма в 1256 році. Цю сенсаційну гіпотезу Шараневича не підтримали сучасники. Однак нещодавні археологічні розкопки, проведені на території Чотової скелі фахівцями Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, відкрили найдавніший мисливський табір-поселення на теренах сучасного Львова, знайшли залишки матеріальної культури часів короля Данила. Тепер, у зв'язку з виявленням давньосередньовічної кераміки, варто повернутися до такого припущення.

Львівський історик Людвік Зелінський у XIX ст., досліджуючи територію Чотових скель, у журналі «Львовянин» писав про знайдені там руїни поганського замку, побудованого в VIII ст. В XVII ст. львівська монахиня, а в кінці XVIII ст. якась міщанка Гертруда, розповіли, що вони особисто бачили на скелі руїни стародавніх мурів і замку (залишки валів можна побачити біля скель також нині).

У народі щодо цього є кілька переказів. Один із них — на скелі був замок якогось боярина Ігоря, названий Орлиним. Може, саме тому одна із скель, найвища, має назву «Орлине гніздо». За часів Австрії скелю перетворили на каменоломню. Цікаву властивість приписують винниківчани скелі, вважаючи, що вона береже місто від граду та бурі. Однак як тільки хмари закриють верхівку дерев,— значить до тривалої негоди. «Закурив чорт файку»,— жартують винниківчани. Старожили стверджують, що у час війни німці хотіли підірвати скелю і прокласти пряму дорогу до Львова, однак геодезисти дослідили, що глибоко під скелею є підземне озеро, і тільки це врятувало її від знищення. Чотова скеля й ліс були власністю родини Сапоровських, які подарували їх львівським монашкам-бенедиктинкам. Одна монахиня з кінця XVII ст. оповідала, що бачила тут залишки мурів і звалища якогось замку,— вістка не дуже певна. Звалища скель займали колись значно ширший простір, ніж тепер, пізніше їх винищено на каміння. Від першої половини XIX ст. Чотова скеля притягала до себе численні прогулянки зі Львова. Тоді оспівувано її в поезіях та складано про неї фантастичні епопеї — про князя Ігоря, що тут мав свій замок, воював з братом Володарем і хотів відібрати йому жінку Аделю; про Бонна й Вудиславу і подібні.

84zTnxcXp7k

Чотовою скелею опікувалася пильно ігуменя конвенту бенедиктинок Йосифа Кун. Вона провела на скалу східці з поруччям, а на верху виставила альтану з гострим дахом і верандою. Цю будову називала святинею Аполлона або Муз. Сама ігуменя описала Чотову скелю й околиці міста у збірці віршів «Lembergs schotie Umgebungen» («Гарні околиці Львова», нім., 1834). Йосифу Кун австрійські власті підозрювали в участі у революційних гуртках і вивезли зі Львова до Стирії. У другій половині XIX ст., у 1881 році (за іншими даними — 1904—1906 рр.), монашки збудували під скелею монастир, де мешкали влітку, а згодом добудували костел. Цікаво, що у краєзнавчих джерелах є згадка про перший монастир, збудований 1595 року сестрами Шариповськими з Коломиї, які поміняли свої землі у Коломиї на Чотову скелю і Лисиничі.

img 8nnokhqxglsq4q3bq2j 106273

У часи воєн Чортова (Чатова) скеля ставала справді Чатовою, бо біля її підніжжя не раз відбувалися битви: з турками — 1672 року, з татарами — 1695-го, з більшовиками — 1920-го. Восени 1648 року визвольна козацько-селянська армія під проводом Б. Хмельницького підійшла до Львова. Основні її загони були біля Чотової скелі. Сам гетьман з її вершини дивився на Львів і спостерігав розташування свого табору між селами Лисиничі й Кривчиці, від чого в народі це урочище й досі називають Таборами. У 1655 році біля Чотової скелі знову проходили українсько-московські війська під час другої облоги Львова.

У 1672 році з турецько-татарською навалою на Львів частина селян навколишніх сіл і деякі передміщани переховувалися із своїми сім'ями та майном у лісах біля Чотової скелі. Під час останньої навали татар на Львів у 1695 році кілька ночей на Чотовій скелі за дорученням захисників міста розвідник спостерігав за пересуванням татарських орд, пильно стежив, звідки буде їх наступ на львівську фортецю.

Після проголошення ЗУНР з кінця листопада 1918 року на території Лисинич точилися бої за Львів між УГА та польською армією. Коли у листопаді 1918 року галицьке українське військо залишило Львів, Чотова скеля ще кілька місяців перебувала в руках УГА. В околицях скелі воювали взимку 1918—1919 рр. частини групи «Схід», відтоді, напевно, залишились окопи, що прорізали ліс. А на самій скелі перебував спостережний пункт для коригування артилерійського вогню.

З кінця XVIII ст. до Лисинич на Чотову скелю почали поступово приїжджати на відпочинок городяни Львова, а на початку і в середині XIX ст. скеля стала улюбленим місцем багатьох львів'ян. Горою стали цікавитися історики, краєзнавці, туристи. Приблизно тоді ж на одній зі скель був облаштований оглядовий майданчик (зберігся донині) з альтакою, звідки відкривались чудові краєвиди на Надбужанську котловину.

dlY8TWDmF1I

В XIX ст. та на початку XX ст. на Чотовій скелі бували діячі культури і науки: відомі галицькі просвітителі, учасники «Руської Трійці» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, художники Корнило Устиянович, Артур Гротгер, письменники Іван Франко, Михайло Павлик, Марія Конопницька, історикиДенис Зубрицький, Ісидор Шараневич, Юліан Целевич. Часто відпочивали біля підніжжя скелі художники Олекса Новаківський, Іван Труш, Осип Курилас, Олена Кульчицька, композитори Анатоль Вахнянин, Філарет Колесса, співачка Соломія Крушельницька, етнографи Володимир Гнатюк, Володимир Шухевич, письменники Наталія Кобринська, Василь Стефаник та багато інших.

Із Чортовою скелею пов'язана історія побудови першого пам'ятника Тарасові Шевченку на західноукраїнських землях. На початку ХХ ст. селяни Лисиничів вирішили спорудити пам'ятник Кобзареві. Кошти було зібрано за допомогою добровільних пожертвувань місцевих жителів. Згідно з проетом, пам'ятник сладався зі скелі у вигляді піраміди. Виникла потреба в каміннях. Жителі вирішили звести каміння з Чотової гори. Закипіла робота. Вечорами селяни нарубали багато кам'янних брил і возами дорогою, званою кляшторною, завезли в село. Із цього каміння було виготовлено пам'ятник Кобзареві. 13 вересня 1911 року, до 50-річчя від дня смерті поета, в урочистій обстановці був відкритий пам'ятник Т. Шевченкові в селі Лисиничах. Шматочок скелі волею трудового селянства перетворився на пам'ятник народному поетові.

Теги:     Чотові скелі      Львів      городища      замки      Винники      Лисиничі      пам'ятки
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: