СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Старожитності ДАВНЬОРУСЬКІ БРАСЛЕТИ-НАРУЧІ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ СЕМАРГЛА ТА ПЕРЕПЛУТА

ДАВНЬОРУСЬКІ БРАСЛЕТИ-НАРУЧІ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ СЕМАРГЛА ТА ПЕРЕПЛУТА

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

brasletsstarozhutБраслети-наручі, одні з найбільш архаїчних прикрас на Русі. В давнину – предмети ритуалів і культів; ще в епоху палеоліту (25 тис. років до н.е.) носили браслети з бивня мамонта. Браслети були широко поширені у скіфів (3-2 ст. до н.е.). В найдавніших державах Закавказзя, Урарту, Вірменії, в народів Середньої Азії браслети з чорних або різнокольорових намистин служили оберегами для дітей, що охороняли їх від смерті, адже дитяча смертність була масовим лихом. Середньоазіатські жінки носили парні пластинчасті браслети на обох руках. Ідентичні браслети, що називались манжетами, носили на Русі в XVII ст. Вони призначалися для підтримування на кисті руки довгих, широких, у зв'язку з модою, рукавів. 

 

У слов'ян браслети широко поширилися в IX-XII ст. Давньоруські широкі, двостулкові, срібні браслети, прикрашалися гравійованим візерунком, що містить безліч символів води, землі, сонця, рослинного світу, тварин і птахів. На ритуальних, срібних браслетах-наручах зображувалися язичницькі свята. 

 

Наручі призначалися для утримування рукавів ритуальної сукні, та використовувалися під час язичницьких обрядових свят - Русалій, що проводилися в зимові та літні святки. Під час танців рукава спускалися і при змахах рук, нагадували крила птахів. Наручі - досить рідкісний вид ювелірних прикрас, що дійшли до наших днів. Прикраси знайдені в археологічному матеріалі давньоруських міст - Києві, Чернігові, Старій Рязані, Володимирі. 

Що вражає, це те, що серед збережених до наших днів браслетів немає двох однакових за композицією і набору малюнків. В XV-XVII ст. на зап'ясті руки, за рукавом, носили браслети-зарукавья, виконані з більш-менш широкого ланцюжка.

   

 

Срібні браслети-обручі з литим і гравірованим орнаментом, підкресленим чорним фоном, на якому по краю чітко виділяються всі зображення, відомі дуже широко, по всій смузі походів Батия, від Рязані до Твері і від Володимира на Клязьмі до Прикарпатської Галицької землі, всюди, де були зариті клади в 1237-1241 р.

Браслети носилися як чоловіками, так і і жінками. Браслети скріпляли рукава одягу і тим самим, не тільки робили його зручним у носінні, а й оберігали від проникнення нечистої сили. Браслети були скляні, кістяні, з крученої дроту, зі смужок металу, стульчасті. 

На срібних браслетах зображувалися, гуслярі і домрачеї, напої з рогів (на честь Бога рослин Переплута), жертвопринесення Симарглу, Переплуту, обряд заклинання посівів в полі, весняні танці журавлів, святкування Купали та інше.

Опис браслетів-наручів, з кладу 1889 р., м.Київ, вул. Раковського:

Стулки наруча розділені на два яруси; верхній оформлений шістьма арочками. На одній стулці в середній арці умовний знак рослинності і два вила в бічних. На другій стулці теж дві вила поруч, а знак рослинності вже перетворився на знак плодючості з обтяженими гілками. Цим показана динаміка вегетативної сили. У нижньому ярусі першої стулки два клейма теж з показом динаміки: на лівому - вузли коренів, а на правому, крім коренів, бачимо і паростки. На другий стулці - знак води і неясний за своїм змістом знак з двох хрестів. На календарі IV ст. такий знак означав червень місяць, розпал сонця.

У середніх арочках Семаргл в незвичайному вигляді зльоту. Крила підняті і розведені в сторони, лапи протягнуті в простір. Собача морда Божества оточена німбом. Всі фігури оточені чорним фоном черні. 

У лівій арці зображена жінка, танцююча з розпущеним рукавами. Голова непокрита, волосся лежить вільно, що, цілком ймовірно, вказує на дівочий, а не жіночий звичай. Рубаха жінки підперезана і орнаментована на грудях. На руках, поверх рукавів - браслети. Голова її повернута вправо. Рукава від кисті рук до землі, орнаментовані прямими та струменистими лініями. Ліва рука піднята вгору, права опущена так, що струменистий рукав торкається землі. 

На цій ж стулці зображено гусляра. Він в звисаючому ковпаку, в довгій вишитій на грудях і на передпліччях сорочці. Гуслі п'ятикутні. Гусляр, як і всі персонажі цього наруча (включаючи і обох Семарглів), обернений до танцівниці. 

На правій стулці - птах, що кусає себе за крило, другий семаргл і в крайній правій арці - воїн, виконуюють танець. Воїн з відкритою головою, юний, безбородий; сорочка вишита. У правій руці ніж або меч; в лівій – невеликий мигдалеподібний щит. Гусляр є значною фігурою; біля нього найбільше паростків, що входять в середину арочки знизу і збоку. Можливо, це - "літораслі" Кирила Туровського, нові гілки, що відросли в цьому році.

Довідка

*Переплут 

Переплут - Бог у слов'ян, в інтерпретації сучасних язичників, дух землі, ріллі, поля, або луки. Переплут серед інших язичницьких Богів згадується в «Слові св. Григорія» з Софійського списку і «Слові Іоанна Златоуста про те, како перше погани вірили в ідоли», де повідомляється лише, що на честь Переплута пили, «вертячеся в розех». Сенс цього обороту залишається неясним: це може означати, що пили з рогів, або що, пили під час водіння хороводів. Його ім'я, ймовірно, походить від плуті - "плисти", що робить Переплута водним божеством. Але через брак фактичних даних, сказати щось певне про Переплута немає можливості. Функція Божества залишається неясною. Деякі дослідники вважають Переплута демоном, а не Богом.

*Семаргл

Симаргл, Семаргл (Семаріл, Сімарьгл, Сім-Рьгл, Сімеругл) - Божество давньоруського пантеону з не цілком ясними функціями. Входив до числа семи (або восьми) божеств, ідоли яких були встановлені в Києві за князя Володимира у 980 році - відразу після Стрибога і перед Мокошшю. Через це робилися спроби пов'язати Сімаргла і Мокош у функціональному відношенні - з господарськими функціями, функціями родючості. Б. А. Рибаков вважає Сімаргла божеством сходів, молодих паростків, заступником насіння і коріння. Ім'я походить, вирогідно, від давнього «Семиглава» (характерна для слов'янських Богів полікефалія, зокрема семиглавий Руевіт). Відповідно до суперечливішої гіпотези К.В. Тревера, ім'я та образ Сімаргла - іранське запозичення, походить від міфічного птаха Сенмурва. Функцією його було сполучення між світами. Доречно в цьому відношенні провести паралель між Сімарглом і божественними птахами індоіранських народів (Сімург, Сенмурв, Ш'єма, Гаруда). Д.Ворт пов'язує Сімаргла з птахом Дивом. Функції сімургла неясні; ймовірно, вони пов'язані з сакральним числом сім і втіленням семичленного давньоруського пантеону. Характерно, що в деяких текстах «Куликового циклу» ім'я Сімаргла спотворено в Раклій, і це божество розглядається як язичницьке, татарське.
AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: