завантаження...

Скіфські кургани - піраміди степу

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 3

скіфські-кургани-пірамідиЇх називають пірамідами степу та знаковими історичними джерелами. скіфські кургани — священна пам’ять наших пращурів, із племен яких постала давня цивілізація. ІVстоліття до н. е. — «золота доба» розвитку Скіфії — держави, яка займала територію від Дунаю до Дону. Її південний кордон — степи поблизу Чорного моря, а північний — приблизно на широті Києва. Український степ був землями скіфівцарів. Саме над їхніми похованнями зведено величні кургани, які й через століття вражають силою влади тих, хто там покоїться, та досконалістю будівельних традицій.

 

Курган Товста Могила

Розпочати археологічну експедицію стежками пращурів-кочівників пропонуємо з кургану, розкопати який нині мріяв би чи не кожен археолог.

Tovsta-mogila-kurgan

«Проте у 1971 році зібрати команду для дослідження Товстої Могили вдалося не одразу, — розповідає Любов Клочко, завідувачка науково-дослідного відділу «Історія ювелірного мистецтва в Україні» Музею історичних коштовностей України. — Археологи досліджують усі памятки, які потрапляють у зону «знищення». Завдання отримав молодий поет і позаштатний співробітник Інституту археології АН Борис Мозолевський».

Під насипом виявили два поховання: центральне — чоловіче, яке було пограбоване, та бічне — жінки й дитини. Знайдена зброя, посуд, золоті прикраси, могили коней, конюха та супровідних осіб (слуг) свідчили: Товста Могила — царський курган.

Скіфський цар

«Поховання скіф’янки-жриці та дитини (за версією науковців — молодшого сина скіфського царя, можливо, спадкоємця, бо влада переходила саме по лінії молодшого сина) археологи ретельно обкопали та краном «зірвали». Це дуже складна робота, — пояснює Любов Клочко, — але завдяки цьому сьогодні знаємо, як ховали скіфських аристократів ще дві з половиною тисячі років тому».

Поховання в Товстій Могилі

Але знайдена вціліла й «покрита золотом» камера не зупинила цікавості дослідників. 21 червня 1971 року, коли усі пішли на обід, Борис Мозолевський та Євгеній Черненко ретельно розчищали «долівку» перед входом до поховання чоловіка.

«Мій апетит розігрався настільки, що й цього мені було замало, — писав археолог. — Шансів на успіх у такій могилі майже не було, а я все говорив, що у ній буде щось незвичайне, таке велике і дуже блискуче. Я знайшов її. Розчищаючи долівку підземелля. Я знайшов за десять сантиметрів від того місця, де поралися грабіжники. Я відчув, як у серці солодко терпнуло. Я обережно відгорнув глину і побачив, як збл… снуло золото…»

Борис Мозолевський в руках пектораль

То був відблиск найсенсаційнішої знахідки ХХ століття — пекторалі, нагрудної прикраси скіфського царя та шедевра елліно-скіфського мистецтва. Разом із пектораллю у короткому коридорчику, що сполучав поховальну камеру і вхідну яму, лежав залізний меч у золотих піхвах.

Бердянський курган

Найбільше скіфське поховання Північного Приазов’я. Розташований на околиці села Нововасилівки, що нині в межах Бердянська Запорізької області — на високому правому березі річки Берди. Досліджувати цю могилу розпочали у 1977 році. Під насипом робоча група відкрила одразу три одночасні гробниці, датовані І–ІІ чвертю IV ст. до н. е. Центральне поховання має найглибшу, з усіх відомих нині, вхідну яму — 15 метрів. Звели курган для скіфського аристократа, можливо, воєначальника вищого рангу. У стінки підземної камери центральної гробниці були вбиті залізні гаки, на яких розвішані предмети одягу, а меч з плакованим золотом руків’ям, бойові пояси з сагайдаками, дротики, клевці, спорядження бойового коня, мабуть, лежали при небіжчикові. При вході археологи виявили залізний панцир, меч та вістря до списа, які, за припущеннями, належали охоронцю. А біля амфор та посудин для вина було поховано третього небіжчика — виночерпія. Додаткова північна гробниця мала господарче призначення, а східна — могила знатної жінки у супроводі юного слуги.

«Дуже цікаво, що у чоловічому похованні знайшли жіночі прикраси та головний убір, — додає Любов Клочко. — Вважаємо, що це — дарунок дружини. Дарунок не простий: головний убір відігравав важливу роль у костюмі, розказував, чим займалася жінка, та уособлював її статус».

Золоті скіфські пластини

Золоті пластинки із зображеннями грифонів, сфінксів, сцени «братання», дерев’яні чаші з золотими оббивками, озброєння — знайдені в Бердянському кургані артефакти нині перебувають у колекції Музею історичних коштовностей України.

Мелітопольський курган

Ми не згадали б про це поховання, якби навесні 1954 року власник будинку № 45, що на вулиці Першотравневій міста Мелітополя, не надумався копати колодязь. Але замість благ природних натрапив на матеріальні. Оглядати знахідку взялися співробітники Мелітопольського краєзнавчого музею, але коли побачили золоті пластини, то звернулися до Академії наук.

kurgan-770x540

«Досліджувати курган під керівництвом Олексія Тереножкіна з Інституту археології АН вирушила ціла експедиція, — зазначає Любов Клочко. — Після тривалої перерви це дослідження стало першим в офіційних розкопках курганів». Звели могилу із глиняних вальків, до початку розкопок її висота сягала восьми метрів. Усередині виявили дві усипальні: жінки і чоловіка, але зроблені в різний час. Першою поховали жінку, що бувало дуже рідко, — продовжує експерт. — Це, мабуть, була жриця, адже біля неї виявили супровідне поховання служниці. У могилі знайдено понад три тисячі золотих пластинок — символів культу плодючості й знаків захисту від злих сил, які прикрашали її головний убір та одяг».

Поховання було частково пограбоване, археологи так і не знайшли традиційних для скіф’янок знімних прикрас. У чоловічому похованні натрапили на велику золоту пластину, — обивку горита (футляра для лука і стріл).

скіфський-горит

 

На ній вміщено рельєфні сцени, що ілюструють міф про Ахіла. Його вважали неперевершеним лучником, отже його образ був близьким скіфам-воїнам, які у давньому світі прославилися саме як стрільці з лука. Про цю знахідку Олексій Тереножкін сказав: «Лежить переді мною ермітажна річ». Подібні пластини уже знаходили у ХІХ столітті у курганах Чортомлика (нині в Ермітажі, Санкт-Петербург, РФ) та на початку ХХ-го в Іллінецькому (на жаль, загублена). Усі ці мистецькі об’єкти належать до найкращих творів давньогрецького ювелірного мистецтва. Любов Клочко пояснює: «Пластина з Мелітопольського кургану — одна із чотирьох, але вона була зроблена першою: тут найчіткіші зображення, надзвичайно виразні образи, змальовані грецьким майстром».

Джерело "Чарівна країна"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     археологія      скіфи      пам'ятки

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
завантаження...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання.

heritage@spadok.org.ua
twitter instagram pinterest skype tumblr 

Допомога проекту: