Азовське море: від минулого до сьогодення

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Історія Азовського моряПриродні можливості Азовського моря століттями приваблювали людей - на берегах моря з давніх часів будувалися прекрасні міста і селилися племена. Сьогодні військово-політичне і екологічне неблаполуччя, на жаль, ставить під загрозу майбутнє цього регіону, який має дуже давню історію. 

 

Рибні багатства моря, його плодородні береги, вигідне торгово-економічне половження, можливість швидкого пересування по морських хвилях до інших міст античної цивілізації - усе зробило Азовський регіон надзвичайно перспективним та, звичайно ж, ласим для загарбників. 

Легендарне місто Пантікапей, яке перебувало на місці сучасної Керчі, було засноване змішанням місцевих племен (сінди, меоти) і переселенців з грецького Мілету наприкінці VII ст. до н. е. Сама назва Пантікапей має іранське, скіфо-сарматське походження і означає «рибний шлях», що дуже красномовно підтверджує, наскільки великими були природні багатства цього краю у ті часи. 

Пантікапей

Цікаво, що у 40-х роках XX ст. Азовське море давало 20% всього улову риби в СРСР і 31% улову у внутрішніх водойомах країни. За продуктивністю Азовське море просто не мало собі рівних. Кожний гектар його площі давав риби у 6 разів більше, ніж можна було виловити в Каспійському, і в 8 разів більше, ніж в Балтійському, і в 25 разів більше, ніж у Чорному морі, а це - до 300 тисяч тонн!  Оселедця, судака, ляща, сазана, камбали, піленгаса, тюльки, лобана, ставриди, скумбрії і ще багатьох видів риб. Особливу гордість Азовського моря становили осетрові - білуга, осетер, севрюга, стерлядь.

Пантікапей виник на перехресті найважливіших торгових шляхів між Середньою Азією, Китаєм і Європою. Основним товаров, звичайно, була риба. А також зерно, вино і оливкова олія, кераміка, тканини і предмети розкоші. Одним словом, все, чим міг похвалитися тодішній світ.

Розвалини античного акрополя Пантікапея досі збереглися на горі Мітрідат. Колись тут стояли грандіозні храми, присвячені Аполону, Афродіті і Діонісу.

Історики стверджують, що міцні кам'яні мури Пантікапею були більш могутнішими та грандіознішими, ніж мури тодішніх Афін. І в це можна було повіпити - Пантікапей на той час був досить заможним мімтом, в місті карбувалися срібні і золоті монети, місто мало кошти на витрати щодо покращення власної безпеки. А загроз для безпеки міста була достатньо - не завжди мирно складались відносини з різними племенами.

Природа Азовщини

 

У IV ст. до н. а. Пантікапей разом з його містами-союзниками увійшов в Боспорське царство. Останній боспорський правитель Мітрідат IV ст. 63 р. до н. е. покінчив з життям у Пантікапеї, а держава потрапила у васальну залежність Риму. Так на побережжі Азовського моря встановили нові, римські порядки і зазвучала дзвінка латинь. 

Та навіть навала гунів і зруйнуванняміста в IV ст. н. е. не зупинили його історію. Пантікапей був відновлений і знову став великим торгово-ремесленим центром регіону. 

З VI ст. тут править Візантійська імперія. У ІХ-Х ст. місто стало називається слов'янським ім'ям Корчев і, як частина Тмутараканського князівста, став морськими воротами давньої Київської Русі. Монголи, татари, генуезці, турки, московити - Керч перевідала багато господарів.

Подібна доля була і у інших античних міст-колоній Азовського узбережжя - Гермонасса, Фанагорії, Танаїса.

  • Гермонасса (сьогодні - Тамань) - держава-поліс у Північному Причорномор'ї, розташована неподалік сучасного міста Керч на протилежному березі моря. У X-XII ст. називали Тмутараканню і була столицею Тмутараканського князівства, того самого, правитель якого Мстислав Хоробрий (бл. 983-1036), рідний брат Ярослава Мудрого, перед військом супротивників-касогів в чесному бою убив їх князя Редедю.
  • Про Фанагорію (25 км від Тамані) історики стверджують, що саме тут в VII ст. була столиця Великої Булгарії, заснованої ханом Кубратом, тут же у 704 р оселився вигнаний з Константинополя імператор Юстиніан II. Фанагорія була другим, після Пантікапея, центром Боспорського царства. Земля синдів - загадкових причорноморських племен. 
  • Танаїс був найбільш віддаленим античним містом на берегах Азовського моря, у витоків ріки Дон. Сьогодні тут знаходиться величезний археологічний розкоп.

Приазов'я

Сьогодні екологи, аналізуючи стан Азовського моря, оцінюють його майже як екологічну катастрофу. В море продовжують скидати неочищені або недостатньо очищені води. У море потрапляють пестициди з полів, побутові і каналізаційні відходи.11 листопада 2007 р в Керченській протоці через сильний шторм затонуло чотири судна, шість суден сіли на мілину, а два танкери отримали пошкодження - в море потрапило 1300 тонн мазуту і 6800 тонн сірки. 

Азовське море

Ще за часів СРСР запаси риби в Азовському морі різко зменшилися, підвищилася також солоність моря, що негативно позначилась на рибних ресурсах.

Починаючи з 90-х років посилилося браконьєрство, а дамби на річках перешкоджають нересту риби. Після розпаду Радянського Союху Азовське море стало внутрішнім морем України і Росії. Обидві сторони не тільки не домовилися про спільний порятунок природного та історичного потенціалу Азовського моря, але й виник серйозний військовий конфлікт, який ставить під сумніви майбутнє процвітання цього регіону. Що далі? Це питання, мабуть, залишиться в шумі хвиль Азовського моря... 

На берегах Азовського моря

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     історія      море      природа      греки

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.