П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English

Українські народні ігри

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Народні ігри

Традиційні ігри існували в Україні протягом століть і збереглися до сучасності. Дізнайтеся про діяльність, фестивалі та ігри, унікальні для цієї країни та людей.

Трохи повернувшись назад в історію, і ігри відповідні певним періодам, як наприклад гнатися з палицею за дерев'яним обручем, гра в карти, ігри на траві (наприклад крокет), або використання ходуль, були надзвичайно популярні. Ігри, в більшості країн протягом всієї історії, були настільки веселими, тому що вони були доступні для всіх. Для створення веселих занять для людей різного віку не вимагало багато коштів, і це було особливо важливо в умовах такої бурхливої, економічно невизначеної країни, як Україна.

Небагато існує країн з історією, подібною до тієї, якою володіє Україна. Протягом багатьох років наша прекрасна південно-європейська країна була майже заморожена в дипломатичних умовах, перебуваючи в полоні політичних ігор між великими або більш багатими країнами, які йшли на все, аби претендувати на ці землі. Протягом багатьох років ніщо традиційно чи етнічно українське, в тому числі й мова, окупаційною владою не схвалювалося. Невинні забави, такі як ігри, однак, часто переживали такі потрясіння.

Різноманітні природні, історичні та економічні риси визначили багато особливостей господарства і побуту різних регіонів України, що, звичайно вплинуло на народні ігри. В степній частині України, де багато відкритого простору на вулиці, на лузі, у полі, поширеними були ігри з розмашистими, широкими рухами: метання палиць і м'ячів, вибивання палицею м'яча, біг наввипередки і таке інше. На західній Україні більш широке поширення отримали ігри на стійкість і рівновагу, включаючи перетягування, стрибки, метання гострих предметів в ціль (наприклад, «Забивання топірця», «Перетяжка», «Бука тягнути»). Поряд з цим у всіх українських іграх є багато спільного. Україна - споконвічний край хліборобів, І тут багато ігор, самі назви яких свідчать про це: «Мак», «Огірочки», «Просо», «Гречка», «Баштан» і ін. В іграх відображаються характерні рухи або звички типових для України птахів і звірів («Ворона», «Перепілочка», «Свиня», «Козлик», «Кривенька качечка», «Гуси», «Бджоли» і ін.); природні явища ( «Метелиця», «Шум», «Дощ» і т. п.). У змісті і назвах ігор відбилися різні сторони праці ( «Забивання топірця», «Коваль», «Млин», «Печу, печу хліб», «Стук, стук молоточок» і ін.), історичних подій, соціальних та сімейно-побутових відносин ( «Взяття фортеці», «Війна», «Стрілець», «Гусари на конях», «Цариця», «Король», «Золото ховати», «Пан», «Піп», «Кума», «Дід і баба " та ін.). Багато українських ігор названі спираючись на основні дії в них ( «Вивертень», «Шкандибки», «Загонючка», «Крутілка», «Верниголова», «Тикач» і ін.). Для більшості інших ігор характерні поєднання різних рухів: лову і вивертання, бігу та метання м'яча або палиці, удару палицею по м'ячу і бігу і т. д.

Народні ігри, як правило, не вимагали складного обладнання або спеціальних локацій. Грали на вулиці, вигоні, лузі або в полі, де пасли худобу і гусей. Інструментами часто служили підручні матеріали: ціпки, каміння, кістки тварин та інше. Деякі ігри звичайно вимагали спеціальний інвентар, але його теж виготовляли з того, що було під рукою (наприклад, м’ячі з вовни чи ганчір’я).

Ігри

У 18, 19 та 20 століттях в Україні також розпочинається розвиток та популяризація стратегічних ігор. Так, у найбільших на той час містах (Київ, Одеса) організовуються великі клуби, де можна було грати в карти. Незважаючи на часті заборони в минулому, ігри в карти в Україні залишаються популярними досі, особливо з появою різноманітних онлайн-платформ, як наприклад PokerStars, де можна приєднатися до онлайн-турніру, не виходячи з дому. Так, у 2015 році відбувся перший Український ігровий конгрес, на якому було визначено напрямки майбутнього розвитку ігрової діяльності в країні. А минулого року українські законодавці прийняли рішення про визнання покеру видом спорту. Покер зараз занесений до Реєстру визнаних видів спорту в Україні, що робить популярну гру в карти більш доступною пересічним громадянам. Відео- та онлайн ігри загалом набирають все більше популярності в усьому світі, включаючи Україну. Проте мало хто знає, що українці внесли значний внесок у розвиток деяких легендарних і відзначених нагородами ПК, відео та мобільних ігор - тих, які сьогодні входять в Зал слави ігрової індустрії (Світ танків, Warface та ін.). Компанії-гіганти Samsung, Playtech та Travian Games створюють власні команди з розробки програмного забезпечення в Україні, щоб підвищити цінність своїх внутрішніх операцій.

Незважаючи на досить складну історію, українська культура змогла зберегти свою унікальність та самобутність. Традиційні образність та широке застосування музики, народної поезії, співу, приказок та примовок ще й досі яскраво прослідковуються в народних іграх. («Золоті ворота», «Барви», «Дзвіночок», «Подоляночка», «Летів лебідь» і ін.).

Незалежно від того, де саме в світі людина живе, або який період часу, існують деякі ігри, які існували, здається, завжди. Здійснивши подорож до будь-якого сучасного парку або пляжу, відвідувач миттєво побачить приклади улюблених розваг: активні ігри, що не потребують спеціальних інструментів, такі як в квача або хованки або ігри з реквізитом, як волейбол або фрізбі. Ці ігри насправді не являють собою нічого нового: вони виросли з століть традиційних ігор, які поширювалися з різних країн.