СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

ЗАМОВЛЯННЯ В СИСТЕМІ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ПОЛІССЯ

e-mail Друк

Untitlееццецецецецецеецеed-1Народна медицина як галузь традиційної культури пов‘язана не тільки з раціональними, а й з ірраціональними народними знаннями, з обрядовим фольклором. Власне, у неподільності раціонального та ірраціонального і виявляє себе специфіка народної медичної практики. Замовляння є важливим компонентом психотерапевтичних народних методик, що передбачають лікування словом. Водночас безсумнівно й те, що цей жанр фольклору ввібрав у себе багато давніх міфів та магічних уявлень.

 

Останнє десятиріччя характеризується значним зацікавленням замовляннями, яка проявляється як і в активізації роботи з їх збору, так і в систематизації та публікації самих текстів. З’являються дослідження, присвячені цьому жанру357, видаються збірки замовлянь із коментарями та без них358, захищено кілька дисертацій з такої тематики359. У цих працях розробляються різнобічні проблеми: класифікація, еволюція жанру, досліджується обрядово-магічна функція, привертається увага до персонажів та предметів замовлянь.

Активний інтерес до замовлянь спостерігаємо і в сусідніх країнах, зокрема в Росії та Білорусі, де також було видано низку збірників, провадилося дослідження цього виду жанру, захищено дисертаційні роботи360. Однією з найвагоміших праць, присвячених замовлянням, до того ж поліським, є "Полесские заговоры". Колективом авторів було надруковано 1100 замовлянь, зібраних у 70 – 90-х роках ХХ ст. етнолінгвістичними експедиціями під керівництвом М. Толстого і зберігалися в Поліському архіві Інституту слов’янознавства Російської академії наук361.

Слід зазначити, що ці експедиції комплексно досліджували всю територію Полісся протягом 20 років362.

Що ж стосується вивчення Українського Полісся, то в Україні на цей регіон по-справжньому звернули увагу тільки після Чорнобильської трагедії. Починаються дослідження всіх ділянок матеріальної і духовної культури поліщуків. Зокрема, велику збиральницьку роботу проводить Центр захисту культурної спадщини при МНС України, яким було зібрано багато матеріалу в сфері матеріальної та духовної культури, у т. ч. замовляння в контексті народної медицини. Тривалий час збирав матеріали з цієї теми А.Шкарбан. Наслідком його діяльності стали опубліковані тексти замовлянь, а також його власні спостереження за цим видом жанру363. Зацікавився поліськими замовляннями, їхньою структурою та поетикою В. Мойсієнко, який опублікував низку наукових досліджень364.

Такий пожвавлений інтерес до замовлянь після тривалого забуття, не є випадковим, оскільки в атеїстичну добу вони вважалися марновірними, лікування ними різко критикувалося і засуджувалося радянською офіційною медициною. Ті ж, хто володів цими знаннями, намагалися не афішувати цього або навіть згортали свою діяльність, побоюючись переслідувань влади та насмішок односельчан.

В останні десятиріччя до замовлянь, як і до інших надбань народної медицини, спостерігається підвищений інтерес. З одного боку, для науки подібне відродження є важливим чинником, а з іншого – виникає небезпека вторинної фольклоризації текстів. Так, нині видано десятки найрізноманітніших збірок замовлянь як наукового, так і досить сумнівного – псевдофольклорного походження. На тенденцію повторної фольклоризації текстів звернули увагу дослідники російського фольклору, де спостерігається така сама тенденція365. Дослідниця з Японії Дзюнко Фудзівара, що займається вивченням російських замовлянь, задається питанням: хто започаткував те, що колись сакральні тексти, які ретельно оберігалися і передавалися їх носіями нащадкам лише перед самою смертю, нині стали доступні широкому читачеві? Відповідаючи на своє запитання, вона констатує, що це передусім фольклористи та етнографи366.

Ми поділяємо думку Д. Фудзівари і, виходячи з таких міркувань, при їх науковому аналізі публікуємо не тексти повністю, а лише уривки, тим самим запобігаючи їх практикуванню.

Приступаючи до розгляду замовлянь, вважаємо за доречне зазначити, що в монографії будуе проаналізовано лише лікувальні замовляння, які становлять найбільшу групу в цьому жанрі367. До огляду не ввійшли господарські, промислові, на запобігання стихійного лиха та замовляння громадського спрямування, а також ті, які використовуються в повсякденному житті, оскільки вони не стосуються теми монографії.

Аналіз поліських лікувальних замовлянь здійснюватиметься згідно з методикою, запропонованою російськими дослідниками у праці "Полесские заговоры". Ця методика найбільш об‘єктивна і сучасна. В основу дослідження буде покладено сучасну концепцію культурно-антропологічної класифікації за функціональним призначенням, що передбачає дослідження образів і ключових слів без заглиблення в реконструкцію та генезу368.

Дослідники жанру замовлянь висловлювали різні гіпотези щодо його походження. Одні вважали, що замовляння ведуть свій початок зі стародавніх слов’янських міфів, інші переконували, що основним їх джерелом є рання християнська міфологія, а дехто припускав, що жанр розвився на базі опису магічних дій369. Тривалий час у вітчизняній науці великою популярністю користувалася теорія про "основний індоєвропейський міф", за якою язичницькі боги були замінені християнськими, перебравши на себе ряд язичницьких рис. За цією концепцією, щоб отримати язичницький пласт у народній культурі, у т. ч. в замовляннях, потрібно було відділити від нього християнський. Палкими прихильниками такого підходу є М. Толстой, В. Топоров, В. Іванов, Б. Успенський, Т. Цив’ян370.

За структурою лікувальні замовляння доцільно розподілити на два види. До першого належать об’ємні тексти з розвиненою оповіддю і яскраво вираженим сюжетом. У цих текстах існує зачин, в основній частині „відшукується” хвороба, перераховуються всі можливі причини її, а на прикінці подано опис її вигнання. Другий тип характеризується невеликими за обсягом вокативними, діалоговими текстами, часом побудованими за принципом подібності ("як відбувається це, так відбувається те")374. У цій групі замовлянь ідеться лише про одну конкретну хворобу; до неї звертаються, намагаються вигнати її або просять зникнути. В таких текстах не перераховуються можливі причини хвороб, не описується процес вигнання. На відміну від замовлянь із розгорнутою структурою тексти другого типу складаються з одного-двох речень375.

Замовляння, що належать до першого типу, спрямовані проти різноманітних хвороб – "ляку", "уроків", "дання", "подвію". Їх мотиви найчастотніші серед поліської замовної традиції, сукупність цих обрядових текстів формує універсальний тип поліських лікувальних замовлянь, який може використовуватися для лікування фактично будь-якої хвороби376.

Український дослідник поліської лексики народної медицини та лікувальної магії В. Мойсієнко зазначає, що поліські замовляння мають свою особливу вступну частину, характерну лише для Поліського регіону: "першим разом, Божим указом…" ,"першим разом, ліпшим часом…", "Господу Богу помолюся, прєчистой Божой Матері поклонюся…". Подібні початки, на думку дослідника, не характерні для решти регіонів України, а в текстах російських замовлянь не трапляються взагалі, проте часто містяться у замовляннях, зафіксованих у Білорусі377. Проте, зробивши порівняльний аналіз поліських замовлянь із текстами інших регіонів України, ми переконалися, що початки "Першим разом, Божим указом…", "Першим разом, ліпшим часом…" поширені і в інших регіонах України378. Зокрема, І. Франко писав, що вступ "За першим разом, за добрим часом! В добрий час буду говорити, в лихий мовчати" є типовим зачином для всіх гуцульських замовлянь379.

Наявність цих початкових формул, очевидно, пов’язана із загальноукраїнськими віруваннями про те, що бувають лихі, недобрі, „порожні” години, в які не варто нічого починати, бо робота, здійснена в такий час, приречена на провал. Недаремно на Україні побутує приказка: "У добру пору сказати, у погану помовчати". Замовляти ж "у ліпший час, ліпшу мінутку, ліпшу годинку" означало "запрограмувати" собі сприятливий час для початку лікування.

Першим етапом у лікуванні словом, як правило, є виявлення хвороби: відшукуються причини її появи, які можуть бути найрізноманітнішими. Хворобу може спричинити будь-хто і будь-що: тварини, природа, люди. В останньому має значення вік, стать того хто "наслав" хворобу:

"… Ляк качиний, ляк куриний, ляк гусиний, ляк собачий, ляк котячий, жіночий, парубочий, мужчинський, дівоцький, ночний, полуночний, од всякої людини, од всякої тварини...." (зап. у с. Потіївка від перес. із с. Рудня-Осошня).

"…Переляк ранняшній, денняшній, вечірній, ночний, ветряний, подуманий, погаданий. Переляк насланий, переляк вогняний, переляк дідський, материнський, батьковський, мужчинський, жоноцький, парубоцький, дівоцький, коров‘ячий, кінський, котячий, собачий, свинячий, гусиний, переляк куриний…" (зап. у с. Краснобірка від перес. із с. Мали Кліщі).

"Переляк, переляк, з чого ти знячаний? Чи ти мисляний, задуманий, забачаний, заглячаний, стрічний, смішний, заграничний, подграничний, полудній, одполудній, вечерній, подвечерній, батьков, матерін, жіночий, парубочий, конський, товарачий, гусячий, курачий, свинячий, земляний, водяний…" (зап. у с. Нові Озеряни від перес. із с. Журавлинка).

"Баю, виговорляю всякі лякі, страхи. Конячі, болячі, свинячі, котячі, чоловічі, жоночі, дівоцькі, парубоцькі, жидівські, німецькі, ляки з-под границі, ляки з-за границі. Знающи не знающи, помянущи не помянущи…" (зап. у с. Серники).

Після перерахування можливих причин виконавець обрядодій шукає хворобу, тобто те місце, де вона може бути. При цьому перераховуються всі частини тіла, внутрішні органи людини:

"…чи ти в головє, чи ти в руках, чи ти в ногах, чи ти в очах, чи ти в волосі, чи ти в голосі, чи ти в нервах, чи ти в шкурі, чи ти поза шкурою, чи ти в очах, чи ти в вісках, чи ти в носі, чи ти в роті, чи ти в язиці, чи в губах, чи в зубах, чи в горлі чи в грудях, чи под руками, чи в серці, чи в печені, чи в жолудку, чи в боках, чи в череслах, чи в спині, чи в плечах, руках і ногах, чи в суставах, чи в червоний крові, чи в жовтой кості чи в синіх жилах. (зап. у с. Козіївка).

Визначивши місце локалізації хвороби, необхідно було вигнати її: "…із рук, із нуг, із очей, із плечей, з голови, з волосу, з голосу, із червоної крові, жовтої кості, синіх жил, рум’яного тіла…" (зап. у с. Головенка від перес. із с. Лозниця).

Перерахування всіх можливих частин людського тіла зумовлене тим, що шептусі було невідомо – з чого саме взялася хвороба, де її осередок, тому вона намагалася згадати всі можливі причини і місця. Та все ж, "перерахувавши довгу низку причин (і навіть не назвавши дійсної), можна забезпечити концентрацію безмежної кількості причин під фокусом магічної дії. Так само, усвідомлюючи неможливість охопити всі частини й органи людського тіла, де може зосередитись хвороба, застосовується принцип кумуляції – подається довгий ряд анатомічних назв, і саме цей ряд "означає" взяту під контроль безмежність"385.

Наступним етапом є процес "вигнання" хвороби, який можна поділити на кілька видів:

1. Хворобу „відсилали” туди, звідки вона „прийшла” сама, або повертали її до того, хто її наслав: "…Чоловічий – под шапку, жоночий – под чепець, а дівочий – под венець, а жидовський – под жупан, а поповський – под халат, а циганський – под плащ…" (зап. у с. Сусли від перес. із с. Делета).

2. До другого виду належать замовляння, у яких хвороби виганяють у безлюдні, порожні місця. Такі зразки є найчисленнішими. Наприклад:

"…Іди собі, де вітер не віє, де сонце не гріє, де місяць не сходить, де куриний голос не заходить, де анголі не залітають…"(зап. у с. Нові Обиходи від перес. із с. Обиходів).

"…Іди собі, переляче, за крутиї гори, за бистриї води, за темниї ліса, за жовтиї піска. Де вітер не віє, де сонце не гріє, де сонечко не сходить, де куриний голос не заходить..." (зап. у с. Краснобірка від перес. із с. Малі Кліщі).

" …Іди на темниї ліса, на густиї бора, там де пахар з плугом не ходить, туди Господь не заходить, бо там хліб не родить…" (зап. у с. Озадівка від перес. із с. Старі Шарни).

Часом хворобу намагалися налякати:

"Коло нашого двора кам‘яная гора. Кам‘яниє гори, терновиє плоти, глибокіє ріки, желєзниє ступи, смоляниє волни. Ти, все зле, все лихе, все недобре, на туй горі вбийся, на терновому плоті поколися, в желєзних ступах потовчися, в смоляних волнах подавися. Вийди, згінь, пропади. Я тебе в свой плуг запряжу, буду тобою скали рвати, гори вернути, дороги замітати, буду тобою до віку труждати. Я тебе цим плугом вигору, ножем виріжу, лопатою вирию, огнем випалю. Вийди, згінь, пропади!"(зап. у с. Козіївка).

3. Хвороба відсилається у те місце, де, їй начебто буде краще, ніж у тілі хворого. При цьому її намагаються задобрити:

"… Іди за синє море, там будешь пити, гуляти, коріння-поління ломати, а із мора в лісок викидати..." (зап. у с. Осівці від перес. із с. Биків).

"…Я тебе прошу, я тебе молю, я тебе виговораю, на сині болота отправляю. В морі дєвкі купаються, переляки забирають. Там тобі пітеніє, єденіє, гуляніє, буяніє…" (зап. у с. Нові Озеряни від перес. із с. Журавлинка).

4. Особливістю четвертого способу вигнання хвороби є те, що її "пускали ходити" по світу і шукати собі іншу жертву:

"…Йди до тої жонки, шо в четверг пече бухонки, в пятницю платьє золить, в суботу білить, в неділю качає, в понеділок нариває, нехай на неї весь переляк нападає…" (зап. У с. Хомутець від перес. із с. Ноздрищі).

"Ляче, ляче, тут тобі не стояти, іди до того, хто в п‘ятницю золить, в суботу білить, в неділю качає, хай на того ляк нападає…" (зап. у с. Лисівка від перес. із с. Великі Кліщі).

Як бачимо, специфікою замовлянь є те, що хвороба відсилається в безлюдні місця, де немає ознак життя, тобто у світ, який повністю протилежний "своєму". "Свій світ" знаходиться нагорі, на землі, заселений людьми, звірами, птахами, і все це живе і рухається. „Чужий світ” знаходиться там, де все мертве й нерухоме, тобто він теж, по суті, свій, проте із протилежним знаком386.

Характерно, що відсилають хворобу часто у місця, які народом пов’язуються з нечистою силою; найчастіше це зарості очерету й болота, які вважалися обителлю злого духа. В українських легендах про творіння світу злий дух бере участь у світотворенні але на відміну від Бога, виступає як неборака, невдаха і заздрісний хитрун, який більше псує Боже творіння, ніж творить сам. Так, на землі йому належить витворення гір, каміння, боліт, проваль387. Отже, хвороби, а також пошесті та нещастя виганяли саме туди, звідки вони, за народним уявленням, і походили, де їм належало бути.

Щодо кінцевої частини універсального типу замовлянь, то в ній, як і у вступі, фігурує „закріпка” у вигляді словосполучень "Хай буде так", "Тако є, тако було, тако буде", "Слава Роду", "Гой", або пізніших християнських "Амінь" у кінці або молитви "Отче наш". М. Гримич вважає, що вона виконує функцію "магічного обрамлення", словесного "магічного кола", усередині якого знаходився сакральний текст. Так, на початку, у вступі, молитва слугувала підготовчою сходинкою, а в кінці – закріплювала здійснюване в обряді388. Варто додати, що специфікою саме поліських замовлянь є свої, власні кінцівки. Серед них найпоширенішими є такі:

– "Дай, Боже, час добрий…";

– "У добру пору сказати, а в пусту помовчати…";

– "Маком россипса, горошком роскотіс, од (ім’я) оччєпіс"389 .

Отже, структура поліських замовлянь ідентична загальноукраїнським, проте в окремих рисах виявляє певну своєрідність.

Інший підхід до вивчення замовлянь грунтується на аналізі функціональних ознак. Він передбачає дослідження текстів за хворобами, які вони лікують.

Замовляння від "криксів" за мотивами і сюжетами можна поділити на дві основні групи:

1. Звернення до дерев, найчастіше до дуба, міфологічних посередників, яким пропонується "посвататись", "побрататись", тобто встановити родинні зв’язки, після чого зробити обмін: поміняти "крикси", "плакси" на сон дитині: "Добрий день, дубе. Пришла я до тебе посвататься, побрататься. В тебе є син, а в мене дочка. На тобі крикси, на тобі зикси, дай мені спанє і мовчанє…" (зап. у с. Биків від перес. із с. Заводне).

Трапляються замовляння, у яких один зі сюжетів відсутній, зокрема не встановлюються родинні зв’язки, проте це не змінює загальну картину:

"Ти лісовий дід, а я лісова баба, добрий вечір. В тебе син Іван, а в мене дочка Олена. Прошу тебе, прийди забери в мої дочкі Олени ції крикси, хай твій син кричить верещить і не спить, a моя дочка Олена хай спокойненько спить"(зап. у с. Озадівка від перес. із с. Старі Шарни).

"Добрий вечір, зелений дубе. Добре тут тобі стояти, сухим зіллям махати. Іди рожденному, хрещенному крикси виговорати. Бери крикси, плакси. А моєму дитяти дай спати, гуляти, до тілечка прибувати" (зап. у с. Жовтневе від перес. із с. Рудня-Повчанська).

Другий мотив цієї групи замовлянь характеризується зверненням до курей з проханням забрати крикливиці:

"Курочкі-сєднушкі, беріть од мого дитяти ночнушки. Вам треба рано вставать і співать, а моєму дитяти спать і гулять"(зап. в с. Нові Обиходи від перес. із с. Обиходів).

Аналіз замовляння від "крикливиць" виявляє, що на перший план у них виступає ідея обміну. Так, виконавець обрядової дії просить дерева, міфологічні істоти забрати плач, крик, "несплячки", а натомість дати спокійний сон дитині.

У замовляннях від "золотника" чітко простежуються уявлення про нього як про живу істоту, яка має своє місце в тілі людини від народження:

"Сус Христос сотворив, Божа Мати породила, вузлом пупа зав’язала, тобі, золотнічку, красний чоловєчко, місцячко вказала"(зап. у с. Головенка від перес. із с. Гута-Ксаверівська).

"…Тут тебе мати породила і місяцем обгородила і зорою подперезала, тут тобі місце показала" (зап. у с. Морозівка від перес. із с. Базар).

"… Тобі баба пупа вязала і тобі мєсце вказала" (зап. у с. Лука від перес. із с. Рудня-Радовельська).

Коли ж "золотнік" покидає своє "місцечко" і стає "бродячим", він ще й шкодить іншим органам, що видно з нижченаведених уривків:

"Тут тобі не стояти, под груді не подходити, серце не подпірати, в боки не вбіраться, вниз не опускаться, до спини не припадати"(зап. у с. Головенка від перес. із с. Гута-Ксаверівська).

"…По бокам нє ході, за спину нє бєрі, в чересла не впадай, под груді не подпірай" (зап. у с. Соломіївка).

"…Тут тобі не сумувати, не воївати, под серце не подворочати, серце не нудити, руки не сушити" (зап. у с. Облітки від перес. із с. Звіздаль).

"…Под груді не подворочай, в череслах не ставай, червоної крові не зсисай, жовтої кості не ламай, в холод не вкидай" (зап. у с. Нові Обиходи від перес. із с. Домінське).

Саме тому процесу лікування "золотника" надавали такого великого значення, а його називали всілякими улесливими словами: "Золотничку, золотничку, добрий чоловічку", "Враз, вразочку, золотий князечку", "Золотничку, золотничку, Божий чоловєчку", "Золотніченьку, золотніченьку, добрий мой паніченьку", "Золотнік, золотніче, прекрасний паніче", "Золотий золотянику", "Враз Антоній", "Степанику, вразику". До того ж в усіх замовляннях фігурує його зв’язок із золотом, що є свідченням його особливої цінності.

Розуміючи важливість того, щоб "золотнік" був саме на своєму "місцечку", "де його мати породила", а не "бродив" по тілі, його вмовляють, припрошують повернутися, обіцяючи всілякі блага:

"Сядь собі на місцечку, на золотом кріслечку, там тобі буде шо піті і шо їсті. Просимо вразіка на місце сісті. Там тобі будуть столи позастілани, а кубки поналивані…"(зап. у с. Соломіївка).

"Од синіх жил одорвися, од червоної крові одбийся, на пупочок прибийся. Буде тобі золотая крушечка, буде тобі цинкова ложечка. Будешь ти пити, їсти, бо тобі треба на пупочку сісти"(зап. у с. Іванчичи).

Серед мотивів, які домінують у цій групі поліських замовлянь, найчисленнішим є "Золотнік, стань на своє містечко". Дещо рідше з‘являються інші мотиви: "Золотнік, тебе мати породила", "Там тобі питєніє, єдєніє і всяке спочиваніє", "Маком рассипся" , "Баба пупа в‘язала", "Хай хвороба звільнить хворого".

До речі, в сучасній народній медичній традиції автору не вдалося зафіксувати жодного замовляння від опущення матки, хоча з дещо раніших записів в цьому регіоні відомо, що "золотник" у значенні цієї жіночої хвороби уявлявся як жорстока істота, яка мучить і спотворює свою господиню, цю недугу теж украй необхідно поставити на місце390. Очевидно, відсутність подібних замовлянь у сучасних поліських селах свідчить про те, що жінки при цій хворобі надають перевагу офіційній медицині. А оскільки немає попиту, то немає і пропозиції.

Те саме можемо констатувати і про замовляння "до родива", які читала баба-шептуха, коли приймала пологи у жінки. Хоча автору вдалося зафіксувати замовляння цього виду, проте вони є фрагментарними. До такого припущення спонукає той факт, що ще в 60–80-х роках ХХ ст. дослідники Полісся зафіксували добре збережені замовляння "до родива", які активно практикувалися породіллями перед початком пологів у пологовому будинку. Сьогодні така традиція відмирає.

Майже в усіх замовляннях "до родива" міститься семантика розкривання родових шляхів (відкривання замків, царських врат, кісток тощо). Серед дійових осіб, які фігурують у текстах, – сакральні покровителі, найчастіше Богородиця. Її дії в замовляннях такі: вона бере ключі, відмикає царські врата і випускає на світ дитину:

"Несе Божа Мати ключі на правой руцє. В церкві ворота відкриває і (ім’я) проход одкриває. Ви, кості-мості, розойдіться, що Бог дав, хлопчик чи дівчинка, на цей світ появіться"(зап. у с. Лука від перес. із с. Рудня-Радовельська).

"…одслонітися, заслони костяниї, а ти, Петро й Павло, беріт ключі золотиї, а ви, янголятя, беріть боленята…"(зап. у с. Жовтневе від перес. із с. Рудня Повчанська).

Окрім зазначеного мотиву для цієї групи замовлянь характерні такі: "Сакральний покровитель губить золоті ключі, хтось їх знаходить і відкриває родові шляхи", "Якщо дівчинка, то виходь одним чином, якщо хлопчик – іншим", "Сакральний покровитель звільняє дві душі – породіллі і дитини"391.

Цікавим є останній мотив, за яким із тіла виходить не матерія, не нове тіло, а дві душі. Пов’язано це з віруваннями про те, що пологи певною мірою були теж смертю. Вагітна жінка, яка має свою власну душу, носить ще й іншу душу – душу дитини. "Помираючи" при родах, вона дає життя двом новим самостійним істотам: матері й дитині392.

Замовляння від зубного болю можна розподілити на дві підгрупи. До першої належать тексти, в яких найчастіше ведеться діалог з місяцем:

Місяцю молодик, ти високо літаєшь ти далеко відаєшь. Чи не був ти на том світі, чи бачив ти неживого?

– Бачив.

– А в неживого зуби болять?

– Нє, не болять.

– Так шоб у мене не боліли, не свербіли і не ятрились.

(зап. у с. Осівці від перес. із с. Любарка).

Сюжети у групі з місяцем можуть варіюватися. Діалог може вестися між старим місяцем і молодим, живою людиною і мертвою та ін. Проте, попри цю варіативність, головним персонажем виступає місяць, який виконує посередницьку роль між живими та мертвими.

До другої підгрупи належать замовляння, у яких сюжет розгортається за принципом: як неможливо зійтися "трьом братам/царям", так і зуби не повинні боліти:

"Молодік на небі, а дуб у полі, а камень у морі. Колі ця родня збереться піть, гулять, хай тоді (ім’я хворого) зуби заболять"(зап. у с. Пилипонка від перес. із с. Червоносілка).

Тут актуальна символіка троїстості: верх–середина–низ, тобто три рівні простору, які, у свою чергу, пов’язані з трьома стихіями – повітрям, водою, землею, та трьома сферами світотворення – небом, морем, землею:

"На небі місяць ясний, у полі дуб зелений, на морі камень білий. Збирайтеся три браточки докупи, щоб не боліли (ім’я хворого) зуби" (зап. у с. Соломіївка).

Специфікою замовлянь від шкірних хвороб ("рожі", "болячки", "волосу") є довга низка епітетів, які виявляють:

а) джерела хвороби:

"Спалюю ружу водяну, вогняну, пристрітну, рожову, свинячу, худоб’ячу, коньську, людську і всяку" (зап. у с. Садки від перес. із с. Мощаниця).

б) симптоми хвороби:

"…Тут тобі не стояти, білу кість не ламати, червону кров не сосати, синіх жил не стягати, рум’яного тіла не чіпати…" (зап. у с. Нові Озеряни від перес. із с. Великі Кліщі).

"Ти, болячка, болячиця, кров’яная кров’яниця, тут тобі не стояти, по голові не шумувати, вушок не закладати, на очкі не навісати, на віскі не колоти" (зап. у с. Озадівка від перес. із с. Старі Шарни).

У замовляннях проти "рожі", "болячки", "волосу" деякі мотиви і формули можна віднести до універсальних: зачин, назва хвороби, вигнання її з тіла хворого шляхом залякування або ж обіцянки, що її краще буде кращого перебування на "тому світі", куди вона виганяється:

Господі, поможи мені рабобожій (ім‘я) ружу виговорати. Я виговораю, вимовляю, на ничиї лози зсилаю, де вітер не віє, де сонце не гріє. Тут тобі не стоять, опухом не грать, наривами не зривать. Од вітру, од води, од людей. Я тебе виговораю на ліса, на болота, на глибокії мора. А такій то єсть і спать і дєло робить.(зап. в с. Морозівка від перес. із с. Базар).

Основним мотивом групи замовлянь від "удару", "вивиху" є такий:

"Вдари, вдари землю орали. Под пісок сіяли. Як цьому піску не розвиваться, так ударам не оживать" (зап. у с. Садки від перес. із с. Мощаниця).

"На морі камень, на камені дуб, на дубі – гора, на горі – мох, а на мосі – горох. Як тей горох скотиться, згребеться, у копиці складеться, тоді рабобожій (ім‘я) удар очнеться" (зап. у с. Морозівка від перес. із с. Базар).

"Удару, удару, я тебе з кості виймаю. Тоді, удару, ти будешь в кость вступати, як мертвиї душі з того світу вставати…" (зап. у с. Лука від перес. із с. Рудня-Радовельська).

"На камені святий Хведор стояв і мак розсипав. Як той мак не зійшов, шоб так од мене рабобожої (ім‘я) удар одійшов…" (зап. у с. Головенка від перес. із с. Лозниця).

Досить поширений сюжет, за яким одна або три особи нічого не роблять, тільки виговорюють удар:

"На вморовом болоті світлиця стояла, в той світлиці три зовиці, три ятровки, три дівиці. Вони не вміють не шити, не прясти, не ткати, ни чорним шовком гаптувати. Вони вміють тільки удар і вивих виговорати. Одна натягувала, друга виговорала, третя встановляла" (зап. у с. Заремля від перес. із с. Колесники).

"А в чистом полі, на синьом морі, на золотом камені. Там сиділа пані, вона не вміла не читать, не писать, тільки удар виговорать…" (зап. у с. Краснобірка від перес. із с. Малі Кліщі).

Як варіант: дві особи роблять якусь роботу, а третя вміє лише замовляти:

"…В небі синя хмара біжить, а в тій хмарі три святії стоять. Один дрова рубає, другий тріски збирає, третій боль і опух, ятри розганяє…" (зап. у с. Лука від перес. із с. Рудня-Радовельська).

Найбільш поширений сюжет у поліських замовляннях "від крові" грунтується на паралелізмі: раптово сталася подія (щось зупинилося, зламалося, втихло, відповідно, зупинилася кров:

"Шла баба по воду, впала через колоду, поки баба встала, кров перестала".

"Їхав Ілля на коні, тяг ноги по землі. Ноги підняв, кров уняв" (зап. у с. Головенка від перес. із с. Гута-Ксаверівська).

У більшості текстів проти кровотеч трапляються протиставлення іти – стояти:

"Ішов Христос до Ордані-ріки. І ангел йшов. Христос став і ангел став. Іордан-ріка стала, а котра не стала, неблагословенна стала"(зап. у с. Головенка від перес. із с. Гута-Ксаверівська).

"Становись кров у рані, як вода в Йордані"(зап. у с. Нові Озеряни від перес. із с. Журавлинка).

Зустрічаються замовляння, у яких простежується мотив "як відбувається це, так відбувається те":

"Ішла костяна баба з кам’яної гори, з кам’яною дійницею до костяної корови. Коли з кам’яної корови молоко потече, тоді рабобожому ( ім’я) кров потече" (зап. у с. Головенка від перес. із с. Гута Ксаверівська).

Основний мотив замовлянь від укусу змії такий: у міфологічному центрі знаходиться носій небезпеки, якому пропонується позбавити хворого отрути, заспокоїти своїх слуг, родичів, інакше виконавець міфічних дій звернеться до сакрального покровителя і той уб’є, знешкодить винуватця:

"На синьом морі, на синьом океані там стоїть дуб, а в том дубі – гніздо, а в том гнізді – гніздяніца, а в той гніздяніці – Іван Золотоус та гадіна Палагея. Нащо ти зачепила? А може не ти, може твої послушнікі: печовиї, боровиє, моховиє, шляховиє, пєсковиє. Ідіть ви до Господа Бога просіть і боль і опух і язву заберіть"(зап. у с. Лука від перес. із с. Рудня-Радовельська).

"Хоха, яроха, забирай свій зуб, а як не будешь забирать, то буде тебе стрикаїл Михаїл сікти мечем, рубати, нечистий зуб забирати…" (зап. у с. Облітки від перес. із с. Звіздаль).

"Овах, овах, забірай свой яд, гад, бо не будешь свого яду зливати, буде Адам їздить по жарі пускати, буде Андрій проступніка палити і губити"(зап. у с. Заремля від перес. із с. Колесники).

"Вуж, вуж, вийди з хліва, бо як вийде святий Миколай архангел, то порубає, посіче своїм мечем"(зап. у с. Серники).

Амбівалентність образу змії у цій групі замовлянь проявляється в поєднанні чоловічої та жіночої символіки, негативного та позитивного. Змія поєднує в собі отруйні та лікарські властивості, її використовують і для наслання порчі, і для лікування. Проте у замовляннях вона фігурує як диявольська істота. Таке уявлення про змію певним чином своїм корінням сягає біблійної християнської традиції, що розглядає змію як утілення абсолютного зла.

Насамкінець варто зупинитися на порівняльному аспекті поліських замовлянь із відповідними зразками інших регіонів України. У вивченні цієї проблеми існують певні складнощі, тому що відсутні видання замовлянь та дослідження регіональної специфіки їх мотивів, сюжетів тощо. Обрядово-лікувальні тексти розпорошені по різних друкованих394 й архівних джерелах395.

Перш ніж розпочати порівняльний аналіз, довелося згрупувати замовляння відповідно до регіонів і за тими хворобами, які вони лікують.

Дослідження, проведене за обраною методикою, дало такі результати: в більшості регіонів сюжети, мотиви, структура замовлянь від "ляку", "зубів", "вивиху", "крові", "золотника", "рожі (бешихи)", "волосу", "крикливиць" ідентичні поліським, що свідчить про загальноукраїнську обрядову традицію лікування словом. Водночас у деяких рукописних збірниках удалося знайти поодинокі тексти, не типові для загальноукраїнської традиції396. Проте досить складно з упевненістю сказати, чи це якісь окремі зразки, чи специфіка того чи іншого регіону.

Отже, підсумовуючи зазначене вище, можемо зробити низку висновків. Замовляння умовно можна поділити на два види. Зразки першого виду – це об‘ємні тексти, в яких містяться зачин, основна частина та кінцівка.

- Основна частина починається з того, що виконавець магічної дії не бере на себе відповідальності лікувати, а звертається за допомогою до вищих сакральних сил.

- Наступним етапом є „відшукування” хвороби, відбувається перерахування всіх її можливих причин, після чого виконавець обрядодій застосовує принцип кумуляції – намагається перерахувати всі частини тіла, де ця хвороба може бути зосереджена.

- Далі йде "вигнання" хвороби: він умовно поділяється на кілька видів: хворобу відсилали туди, звідки вона була наслана, у глухі, нелюдні місця або ж туди, де їй начебто буде краще, аніж у тілі хворого.

- Насамкінець іде закріплення у вигляді молитви "Отче наш" або слова "амінь".

Цій групі замовлянь притаманна розвинена оповідь, чітко виражений сюжет. Сукупність текстів цієї групи формує певний універсальний тип, який може бути використаний для лікування більшості хвороб. Замовляннями цього типу найчастіше лікують "ляк", "уроки", "даннє", "підвій".

Другий вид характеризується невеликими за обсягом текстами, які часто складаються з одного-двох речень, побудованих за принципом подібності або у формі діалогу.

Щодо порівняння поліських замовлянь із зразками з інших регіонів, то проведене нами дослідження свідчить про те, що сюжет, мотиви та структура переважно ідентичні, хоча інколи трапляються тексти, які не є типовими для української традиції. Проте складно визначити, чи це насправді специфіка певного регіону, чи такі зразки є лише поодинокими.

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Архівні матеріали

1.1. Неопубліковані джерела

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології

ім. М. Т. Рильського НАН України

Рукописний відділ

Ф. 3: М. Білозерського.– Од. зб. 302, 593, 588–591, 974.

Ф. 14-3: Фонд ІМФЕ (збірники). – Од. зб. 477, арк. 155, 161.

Од. зб. 452. – 185 арк.

Од. зб. 210, арк. 47-129.

Од. зб. 986. – 23 арк.

Од. зб. 1152, арк. 2.

Од. зб. 1053, арк. 1-99 .

Од. зб. 1194. – Ч. І, арк. 332–345.

Од. зб. 1194. – Ч. ІІ, арк. 695.

Од. зб. 384. – Зошит 10, арк. 348–361.

Од. зб. 386. – Зошит 1, арк. 28–33.

Од. зб. 386. – Зошит 5, арк. 81–87.

Од. зб. 71. – Зошит 1, арк. 125–131, 148–150.

Од. зб. 852, арк. 14.

Од. зб. 513. – Зошит 11–14. – Арк. 140–172.

Од. зб. 1084. – Арк. 2.

Од. зб. 851. – Арк. 3.

Од. зб. 899. – Арк. 81–92.

Од. зб. 955. – Арк. 29.

Ф.14-5.: Фонд ІМФЕ (експедиції). – Од. зб. 448–451.

Од. зб. 505.

Ф. 27: Ф. Колесси. – Од. зб. 108.

Ф. 28: В. Гнатюка. – Од. зб. 174.

Ф. 29: Етнографічна комісія при Науковому товаристві ім. Т.Шевченка у Львові. – Од. зб. 37.

Інститут рукопису Національної бібліотеки України

імені В. І. Вернадського

Ф. I: Літературні матеріали. – Од. зб. 1440, 1511.

Ф. VIII: Київський національний університет Св. Володимира. – Од. зб.187.

Ф. X: Українська Академія Наук. – Всеукраїнська Академія Наук. – Од. зб. 15257.

Ф. 61: Архів Кістяківського О.Ф. – Од. зб. 227–229, 318, 542.

Ф. 78: Архів Назаревського О. А. – Од. зб. 101.

1. 2. Опубліковані джерела

Матеріали польових досліджень Полісся

останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст.

Ви, зорі-зориці… Українська народна магічна поезія / Упоряд. М. Василенко. – К., 1991. – 336 с.

Грицик М. Замовляння проти недуг хвороби на Поліссі // Полісся: мова, культура, історія. – К., 1996.

Замовляння, зібрані А. Шкарбаном // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. – Рівне, 2002. – Вип. 2. – С. 79–88.

Замовляння за матеріалами експедиції 2000 р. в Сарненський р-н Рівненської обл. Запис Андрія Шкарбана // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно-етнографічного товариства. – Рівне, 2002. – Вип. 2. – С. 79–83.

Замовляння, записані в 1998 р. Ковальчуком В. П. у с. Залав‘я Рокитнівського р-ну від Смик П. Т., 1911 р.н. // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся: матеріали комплексних наукових експедицій Рівненського фольклорно-етнографічного товариства. – Рівне, 2003. – Вип. 3. – С. 53–55.

Зоряна вода. (Таємниці поліських знахарів). – Луцьк, 1993. – 24 с.

Мойсієнко В. Поліські замовляння // Древляни: Зб. статей і матеріалів з історії та культури Поліського краю. – Львів, 1996. – С. 131–165.

Українські замовляння / Упоряд. М.Москаленко. – К., 1993. – 307 с.

Українські чари / Упоряд. О.Таланчук. – К., 1994. – 96 с.

Українська народна магія. – К., 2001. – С. 58–120.

 

Шкарбан А. Знахарство на Поліссі (за експедиційними матеріалами) // Полісся: мова, культура, історія. – К., 1996.


Поділитись у соц. мережах:
e-max.it: your social media marketing partner
 

Підписатись 
на публікації проекту: