СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Покуття Дещо про коломийки

Дещо про коломийки

e-mail Друк
Рейтинг 3.8 з 5. Голосів: 5

Untitl552525225ed-1Несправедливо було б не згадати в нашому збірнику (про Коломию) про народні пісні, що називаються коломийки, і про народний танець тієї самої назви - коломийка. Ніхто не знає, чому вони так називаються і чи вони постали якраз в Коломиї, бо ніяких переконливих джерельних доказів не збереглося, і дослідники стоять перед загадкою, якої не можуть розгадати. Залишається тільки робити логічний висновок з назви пісень і танцю, що вони мають якийсь зв'язок з містом Коломиєю.

Нема також певности щодо часу - коли і в яких обставинах коломийки постали. Деякі дослідники пояснювали, що вони постали внаслідок застою української пісенности, мовляв, коломийки є наслідуванням різних зразків народної пісні. Проф. М.СУМЦОВ писав що "руський" селянин вибирав з різних форм і родів поезії - з колядок, гаївок, весільної та обжинкової цісні і старанно укладав з них коломийку," але ця "теорія" не "робить сенсу," так міг би робити досвідчений композитор, але не народний співець, що співає з природного хисту і не укладає пісні з різних елементів. З поглядами СУМЦОВА не погоджувався відомий дослідник фолкльору Володимир ГНАТЮК, що і сам записував коломийки й видав їх друком у трьох томах. Він казав, що в народній пісні не було ніякого застою, бо нарід, поки живе, не перестає укладати пісні і співати в яких то не було б обставинах, добрих і поганих, бо в пісні нарід висловлює свої переживання, веселі й радісні та сумні і прикрі. Тільки окремі пісні забуваються, коли змінюються обставини, але постають інші в інших умовинах і вони завжди були оригінальні, свіжі й незалежні від інших зразків.

 

Крім В.ГНАТЮКА, також Іван ФРАНКО та Філярет КОЛЕССА, обидва визначні дослідники народної пісні, розуміли їх як живий, невичерний і безперервний процес, що ніколи не припиняється й не ослабає, а з того, що коломийки почали записувати у 20-х роках минулого сторіччя, не можна робити висновків, що вони тоді і постали. В.ГНАТЮК та інші дослідники мають дані твердити, що коломийки багато старші як їх записи. Згаданий дослідник народної пісні Ф.КОЛЕССА згадує, що вже в записах з кінця 17 ст. досить великим числом заступлені також танкові пісні... їх танковий характер виявляється у скочному ритмі та в короткій уривчастій формі." Наприклад:

 

Ой листоньком дороженька запала, запала,
Давно ж свого миленького видала, видала.

 

Або інші рядки,

 

Дівчинонько, голубонько, біле личко маєш,
Одно же мні, молодому, тугу задаваєш.

 

"Не тяжко пізнати в наведених строфах із характеристичним розміром (4+4+6) граціозну форму танкової пісні, яку тепер зовуть коломийкою; як її звали колись, цього не знаємо, але певне те, що вона вже в 17 ст. була вироблена й витончена з усіми нюансами. Доказом на це коломийкові строфи в давніх збірниках..." В іншому місці своєї праці той же дослідник дає таке визначення коло мийки;

 

"Коломийки - се під теперішню пору у Східній Галичині, особливо ж на Покутті, мабуть найбільш живуча галузь народної поезії, що постійно розвивається, зростає й наповнюється новим змістом, обіймаючи всі сторони народного життя; завдяки своїй легкій фрагментарній формі коломийка най краще надається до імпровізації, до передавання тонких нюансів почування, входить у подробиці особистого й родинного життя і народного побуту, легко переходить у царину жарту й сатири, а з другого боку, не цурається й зовсім поважних суспільно-економічних тем," (наприклад, на тему світової війни та її наслідків).

 

Цей же учений робить висновок, що форма короткої пісні із свобідним пов'язанням строф, яку нині конвенціонально звуть коломийкою, вже на пере ломі 17-18 ст. досягла повного вироблення й витончення своєї ритмічної будови. Правда, ще й нині уживається коломийка у своїм первіснім призначенні як приспівка до танцю, та у своїй головній течії вона давно вже переступила вузькі межі виключно танкової пісні і стала улюбленою формою ліричної, передусім любовної пісні."

 

Переважна більшість коломийок складається з двох рядків (ГНАТЮК казав куплетів), а кожний рядок із 14-ти складів, що поділені надвоє - в першій половині вісім складів, а в другій шість; напр.:

 

Ой на Кути доріженька, на Кути, на Кути,
Бувай мила здоровенька,бо я йду в рекрути.

 

Як порівняти цю новішу коломийку з давнішим двовіршем, якої текст зберігся у співанику бібліотеки ЧАРТОРИЙСЬКИХ з кінця 17 ст.:

 

Чи я тобі не казала, чи не говорила,
Не йти було на Самару, щоб я не тужила.

 

то в обидвох той самий розмір 4+4+6 складів.

 

Цим розміром написана теж пісня з половини 17 ст., яка збереглася в тому самому співанику бібліотеки Чарторийських.

 

Чи я тобі не мовила не бери волошки,
А (в) волошки білі ножки, червоні панчошки.

 

Обидві найстарші пісні, збережені з 17 ст. Ф.КОЛЕССА уважає прототипом коломийки, бо ті "основи, на яких тепер спирається ритміка українських народних пісень, були вже в 16 ст. готові, а в 17 ст. бачимо вироблені й головні типи пісенного вірша."

 

Трапляються коломийки і більшерядкові - 3, 4, 6 аж до десяти, залежно від змісту, який вимагає більше рядків, але навіть десятирядкова строфа коломийки складається з дворядкових, які римуються. От для прикладу чотирирядкова коломийка:

 

Ой співаймо, пане-брате, бо вже не будемо,
За дві,за три неділеньки до війська підемо.
А як підем, пане-брате, підем межи німці,
Та будемо потоп аги в керві по колінці.

 

В деяких коломийках перший рядок неповний - нема перших вісім складів. Це буває в танці, коли першу частину грає музика, співак включається в другу частину і разом співає другий рядок, на приклад:

 

............................ коломийку чую,
Через тоту коломийку дома не ночую.

 

Або інша:

 

........................любилам ті страшне,
А тепер ті понехаю нех ті перун трасне.

 

З того, що коломийка постала при танці, який також називають коломий кою, можна припускати, що назва пісні пішла від назви танцю, який міг постати в самій Коломиї, і звідти його назва і велике поширення на Покутті й Гуцульщині, а потім і на Закарпатті.

 

Щодо мелодії коломийок, то В.ГНАТЮК згадує, що розмір коломийок одностайний та устійнений, але їх мелодії дуже різнородні й багаті і числяться на сотки. "У збірнику пісень Івана КОЛЕССИ, записаних в однім селі, при ходить 41 коломийкова мелодія. Якби їх так записано в кожнім повіті, тоді певно назбиралось би їх кілька соток."

 

Зміст коломийок також незвичайно багатий і різнородний, в них все життя українського народу. Коломийка, пише В.ГНАТЮК, огортає собою всі прояви життя чоловіка у всіх порах; вона втискається всюди за чоловіком, для неї нема нічого тайного, в ній висловлене і радість, і горе, і втіха, і жаль; вона дихає і повагою і жартом; в ній і гумор, і сатира, та іронія і т. ін.

 

Подібно характеризував коломийки і проф. М.СУМЦОВ: "...коломийка ...передає всі сучасні рухи народного життя, обмальовує короткими рисами національну самосвідомість галицько-руського селянина, його відношення до німців, поляків і жидів, його погляди на австрійського імператора, його не задоволення панщиною, рекрутчиною, найдрібніші прояви родинного життя, любов, розлуку, одруження, вірно передає побутові вияви народного гумору в легкому глузуванні й жартах над людськими недомаганнями. В коло мийках є всього потроху - і релігія, і політика, і мораль, і історія."

 

Варто ще згадати, що перші записувачі коломийок схильні були виводити коломийки від польського краков'яка, але В.ГНАТЮК і М. СУМЦОВ цю залежність коломийки від краков'яка заперечили. М.СУМЦОВ писав: "Переглядаючи багато краков'яків у 6-му томі "Люду" КОЛЬБЕРГА (ст. 381-498) і порівнюючи їх з багатьома коломийками у збірнику ГОЛОВАЦЬКОГО, не можна знайти в них чого небудь спільного, ніякого споріднення. У краков'яках вели чина пісні, розмір, зміст, взяті із зовнішньої природи образки, зовсім окремі, чужі коломийкам. Краков'як величиною значно перевищає коломийку. Біль шість краков'яків складається з чотирьох або п'ятьох строф, часто трапляють ся семистрофні й одинадцятистрофні краков'яки. Домінуючий розмір шести складовий, зрідка восьмискладовий у кожному рядку, розмір, у порівнянні з коломийками занадто короткий, слабий... У висліді порівняльного вивчення коломийок і краков'яків можна зробити висновок про повну незалежність перших від других."

 

Теги:     Покуття      коломийки      жартівливі      сороміцькі      пісні      фольклор      Карпати      народ      поезія      традиція      культура      обрядовість
AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: