English German Polish Spanish

Поховальні звичаї та обряди

Похоронно-поминальна обрядовість на Покутті

Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Похоронний обряд на ПокуттіУ статті на основі аналізу етнографічних джерел і польових матеріалів висвітлено особливості похоронно-поминальної обрядовості на Покутті. Звичаєм, з яким неминуче стикається кожна родина, є похоронний і поминальний обряди. Водночас це найбільш стійкі й найкраще збережені обряди. Варто зазначити, що похоронний ритуал має специфічний вплив на учасників. Адже він мислився як такий, що дозволяв переправити покійника на “той світ” і водночас захищати живих від згубного впливу смерті.

 

Поховальні традиції Прикарпаття

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Поховальний обряд українцівЯким був поховальний обряд на Прикарпатті? Вірування і традиції галичан, пов'язані з померлими. Особливості західноукраїнського поховального обряду.

 

ОХОРОННІ ЗВИЧАЇ ТА ПЕРЕСТОРОГИ, ПОВ’ЯЗАНІ З НАБЛИЖЕННЯМ СМЕРТІ

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

dsdasdsadarerrrrrerweУ статті на основі аналізу етнографічних джерел і польових матеріалів у порівняльному аспекті висвітлено охоронні звичаї та перестороги, пов’язані з наближенням смерті. Розкрито семантику й функційне спрямування таких явищ, показано їхні етнолокальні й загальноукраїнські риси та типологічні паралелі в звичаєвості слов’янських та інших народів Європи.

 

ПОХОРОННО-ПОМИНАЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ НА ПОКУТТІ

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 2

pojkreyuertretpoerЗвичаєм, з яким неминуче стикається кожна родина, є похоронний і поминальний обряди. Водночас це найбільш стійкі й найкраще збережені обряди. Варто зазначити, що похоронний ритуал має специфічний вплив на учасників. Адже він мислився як такий, що дозволяв переправити покійника на “той світ” і водночас захищати живих від згубного впливу смерті. Людина XX ст. розуміє смерть як кінець усього, тоді коли архаїчне мислення сприймало її в контексті кінець–початок. Саме тому сучасникам часто незрозумілі старі обряди, звичаї [9, с.56].

 

Тілоспалення в Куштановицькій культурі, Закарпаття

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

trupospalkushtanЯк відомо, найхарактернішою археологічною культурою (групою) ранньозалізного віку на Закарпатті є куштановицька, існування якої припадає на кінець VII – cередину ІІІ ст. до н. е. Свою назву вона отримала від курганного могильника, що досліджувався в 30-х роках ХХ ст. в с. Куштановиця Мукачівського району. Серед старожитностей культури провідне місце займають поховальні пам’ятки. Найбільша кількість некрополів зафіксована в межиріччі Латориці й Боржави, де знаходяться могильники Білки, Голубине, Колодне, Станово, Лецовиця, Мукачево, Куштановиця, Чорний Потік та ін.

 

Традиція озеленення могил

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

mogilioprdkВ останні десятиліття вкоренилась мода на прикрашання могил штучними пластмасовими квітами та вінками та заміну їх на «проводи» новими. Однак раніше в українській і загалом слов’янській народній традиції не було такого звичаю. Та й виробництва пластмас не існувало до ХХ століття.

 

Чи була кремація у наших Предків?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

kremationpredkiОбряд трупоспалення або кремації існував у багатьох стародавніх народів, у тому числі й наших пращурів. Власне, поховання в земляну могилу - це грецький обряд, котрий під час поширення християнства навіть зустрічав опір з боку язичників. Адже за слов'янської язичницької мітології з вогнем і димом похоронного багаття душа піднімається в рай - Ирій...

 

ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПОХОВАЛЬНИХ ОБРЯДІВ ЩОДО "НЕЧИСТИХ" НЕБІЖЧИКІВ

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

444444У випадках, коли людина померла у неприродній спосіб (утопленники, самогубці і т. д.), поховання відбувається зовсім за іншим сценарієм, ніж звичайно. А. ван Геннеп говорить про уявлення щодо залежності долі померлого від способу, в який відбувається його смерть, наприклад в уявленнях народності хайда: "є різні країни (в потойбічному світі – О.П.) для втоплеників, самогубць, шаманів і т. д." [Геннеп ван А. Обряды перехода: систематическое изучение обрядов. – М. : Вост. лит., 2002. – С. 143]. Розглянемо з цього приводу етнографічні свідчення.

 

Гнатюк В. М. Останки передхристіяньского релїгiйного свiтогляду наших предкiв (1912)

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 3
U4114141414141411111ntitled-443. Мерцї.

По народньому віруваню зі смертю чоловіка не кінчить ся його істнованє, лише зміняєть ся стан істнованя; чоловік, як дух, жиє далї таким самим житєм, як на сїм світї, але крім людських прикмет прибибирає ще прикмети духа, переходить отже у ряд висших істот. Як такий може він прибирати — як усї духи — ріжні вигляди; може показувати ся живим людям у своїй постати в часів житя, або у постати трупа, як був прибраний на катафальку (Знадоби, І, 227); може перекинути ся у живу істоту, пр. кота (тамже, І, 224), або у мертвий предмет, пр. простирало, з якого перекидаєть ся у хлопа, високого як дерево, а потім у свічку (тамже, II, 621).
 

До звичаю кидати гілки на могили „заложних“ мерців

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Unt41144141411414itled-4Життя — коли не радість для людини, то природній її стан. Тому померлий завсіди роздратований своєю смертю. Відповідний ритуал повинен його заспокоїти й сприяти його загробній подорожі, а також не допустити йому повернутися назад, щоб так чи инак турбувати живих, лякати їх чи шкодити. Природньо, що разом з диференціяцією окремих осіб, а потім станів у родині, роді та плім’ї, разом з розшаровуванням серед живих, починається така сама диференціяція і серед мерців. Ватажок — то не звичайна людина і „в полях блаженного полювання“, а цар виразно різниться своїм царським станом і там, за гробом ?). Йому прислужують по смерті його-ж-таки раби, яких разом з ним закопали чи спалили, або й раніше ще вбили, щоб вони влаштували в країні мерців гідне свого господаря житло. Поруч тото, як розвивається світогляд і утворюються певні етичні умовності, диференціюється й смерть: вона може бути добра й недобра. Саме розуміння доброї чи недоброї смерти, звичайно, виходило з загального укладу життя. Отож, людність Нікарагуа вважає смерть удома, в ліжкові — за погану, а в бою — за добру ?), погляд діяметрально протилежний тому, що його пильнують укорінити місіонери тим-таки осельникам. Але коли є добра чи погана смерть, то, значить, є добрі й погані мерці, їм є різні місця; по той бік життя їх чекає там різна доля.

 

Потойбіччя в уявленнях наших предків

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Un42424222222222222titled-1У даній статті ми досліджуємо уявлення українців про перехід в інший світ, про можливості повернення з потойбіччя на основі текстів голосінь, які фрагментарно були представлені в публікаціях ще в ХІХ ст. Актуальність такого дослідження полягає в тому, що у текстах українських голосінь, які без сумніву належать ще до праслав'янської епохи, досить очевидно виражена система міфопоетичних уявлень соціуму. Таку систему уявлень співвідносять із “колективним несвідомим”, тобто з тією несвідомою міфологією, чиї первісні образи (архетипи) є спільним спадком людства.  Ми спробуємо показати уявлення наших предків про “той світ”, можливі варіанти перевтілення й шляхи повернення з потойбіччя.

 

НЕБЕСНИЙ СВІТ В СВІТОГЛЯДІ СХІДНИХ СЛОВ'ЯН

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

34424242424242424242453453Давньослов'янська архаїчна культура виявилася набагато складнішою ніж уявляли собі вітчизняні дослідники ще наприкінці XX ст. Перед сучасними вченими відкрилися нові складні аспекти давньослов'янського язичництва, які потребують значної уваги дослідників різних наукових напрямків. Особливий інтерес у зв'язку із цим викликають східнослов'янські язичницькі уявлення про небесний світ мертвих, які становили собою підґрунтя дохристиянського світогляду наших предків.

 


Сторінка 1 з 2

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...