Поховальні звичаї та обряди


pohovalni-zvychayi-ta-obryady-ukraintsiv

Похоронні обряди - одні з найбільш архаїчніших та древніших в системі українського звичаю. Давні українці ставилися з великою престорогою до людської смерті, внаслідок чого з'являлося чимало обрядодій і ритуалів пов'язаних з покійниками. Ці обряди частково збережені до наших днів, в основному в українських селах. Поховальні звичаї та обряди завдяки певній затабуйованості зберегли чимало автентичних рис української культури, міфології, фольклору, а також чимало елементів дохристиянської релігії, тобто язичництва, наприклад віра в загробний світ, віра в духів померлих і т.д. Варто також зазначити, що початково наші пращури віддавали перевагу кремації (кродуванню) - тобто трупоспаленню. Поряд тим, скіфи віддавали перевагу трупопокладанню, зводячи великі усипальниці - кургани. Ця рубрика допоможе нам краще дослідити та зрозуміти світогляд українського народу на прикладі поховальних звичаїв та обрядів українців. 


Похоронно-поминальна обрядовість Західної України

Рейтинг 2.6 з 5. Голосів: 5

pohoronna-obryadovist-zahidna-ukraina

Звичаєм, з яким неминуче стикається кожна родина, є похоронний і поминальний обряди. Водночас це найбільш стійкі й найкраще збережені обряди. Варто зазначити, що похоронний ритуал має специфічний вплив на учасників. Адже він мислився як такий, що дозволяв переправити покійника на “той світ” і водночас захищати живих від згубного впливу смерті. Людина XX ст. розуміє смерть як кінець усього, тоді коли архаїчне мислення сприймало її в контексті кінець–початок. Саме тому сучасникам часто незрозумілі старі обряди, звичаї [9, с.56].

 

Чи була кремація у наших предків?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3
kremaciya-u-slovyan

Обряд трупоспалення або кремації існував у багатьох стародавніх народів, у тому числі й наших пращурів. Власне, поховання в земляну могилу - це грецький обряд, котрий під час поширення християнства навіть зустрічав опір з боку язичників. Адже за слов'янської язичницької мітології з вогнем і димом похоронного багаття душа піднімається в рай - Ирій...

 

Чому язичники не боялися смерті?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

smert-yazychnyctvo

Для розуміння язичницьких уявлень про смерть найбільш важливим є положення про те, що смерті , в розумінні язичників не існує. У статичному світовідчутті язичника, в циклічному часі, де все повторюється, смерть вбачається лише як перехід, закінчення одного циклу життя і початок іншого. Поняття про смерть, як про народження до нового життя властиве багатьом народам. Взагалі, смерть повсюдно розглядається як дія переходу в якийсь новмй стан (обряди, пов'язані зі смертю, відповідно, розглядаються в науці як обряди переходу).

 

До звичаю кидати гілки на могили „заложних“ мерців

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

gilky-zalozhni-merci

Життя — коли не радість для людини, то природній її стан. Тому померлий завсіди роздратований своєю смертю. Відповідний ритуал повинен його заспокоїти й сприяти його загробній подорожі, а також не допустити йому повернутися назад, щоб так чи инак турбувати живих, лякати їх чи шкодити. Природньо, що разом з диференціяцією окремих осіб, а потім станів у родині, роді та плім’ї, разом з розшаровуванням серед живих, починається така сама диференціяція і серед мерців. Ватажок — то не звичайна людина і „в полях блаженного полювання“, а цар виразно різниться своїм царським станом і там, за гробом ?). Йому прислужують по смерті його-ж-таки раби, яких разом з ним закопали чи спалили, або й раніше ще вбили, щоб вони влаштували в країні мерців гідне свого господаря житло. Поруч тото, як розвивається світогляд і утворюються певні етичні умовності, диференціюється й смерть: вона може бути добра й недобра. Саме розуміння доброї чи недоброї смерти, звичайно, виходило з загального укладу життя. Отож, людність Нікарагуа вважає смерть удома, в ліжкові — за погану, а в бою — за добру ?), погляд діяметрально протилежний тому, що його пильнують укорінити місіонери тим-таки осельникам. Але коли є добра чи погана смерть, то, значить, є добрі й погані мерці, їм є різні місця; по той бік життя їх чекає там різна доля.

 

Про деякі особливості поховальних обрядів "нечистих" небіжчиків

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

nechysti-nebizhchyky

У випадках, коли людина померла у неприродній спосіб (утопленники, самогубці і т. д.), поховання відбувається зовсім за іншим сценарієм, ніж звичайно. А. ван Геннеп говорить про уявлення щодо залежності долі померлого від способу, в який відбувається його смерть, наприклад в уявленнях народності хайда: "є різні країни (в потойбічному світі – О.П.) для втоплеників, самогубць, шаманів і т. д." [Геннеп ван А. Обряды перехода: систематическое изучение обрядов. – М. : Вост. лит., 2002. – С. 143]. Розглянемо з цього приводу етнографічні свідчення.

 

Охоронні звичаї та перестороги пов'язані з наближенням смерті

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1
Наближення смерті - звичаї

У статті на основі аналізу етнографічних джерел і польових матеріалів у порівняльному аспекті висвітлено охоронні звичаї та перестороги, пов’язані з наближенням смерті. Розкрито семантику й функційне спрямування таких явищ, показано їхні етнолокальні й загальноукраїнські риси та типологічні паралелі в звичаєвості слов’янських та інших народів Європи.

 

Поховальні традиції Прикарпаття

Рейтинг 2.8 з 5. Голосів: 4

pohoronni-zvychayi-ta-obryady-prykarpattya

Яким був поховальний обряд на Прикарпатті? Вірування і традиції галичан, пов'язані з померлими. Особливості західноукраїнського поховального обряду.

 

Небесний світ в світогляді слов'ян

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 3
Вищий світ

Давньослов'янська архаїчна культура виявилася набагато складнішою ніж уявляли собі вітчизняні дослідники ще наприкінці XX ст. Перед сучасними вченими відкрилися нові складні аспекти давньослов'янського язичництва, які потребують значної уваги дослідників різних наукових напрямків. Особливий інтерес у зв'язку із цим викликають східнослов'янські язичницькі уявлення про небесний світ мертвих, які становили собою підґрунтя дохристиянського світогляду наших предків.

 

Похоронна обрядовість Карпат XIX-XX ст.

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

pohovalnyi-obryad-v-karpatah

Як і скрізь в Україні, у Карпатах повідомлення про смерть передава­ли ус­но та за допомогою певних звукових сигна­лів і візуальних знаків. Особливо бага­тою на різні спо­соби траурного інформування є зви­ча­євість гуцулів, у яких ще на по­чатку ХХ ст. побутували такі самобутні явища, як роз­па­лю­ва­н­­ня вог­ни­ща біля дому по­мер­­ло­го, виві­шува­ння на вікні хати перемітки, трембітання. Зви­чай пові­дом­­ля­ти трем­­­бітою про смерть, який і досі зберігся в гуцулів, зафік­со­ва­но також у дея­ких се­лах бой­ків­сько-лемківського пограниччя.

 

Потойбіччя в уявленнях наших предків

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

potoybichhya-viruvannya-slovyan

У даній статті ми досліджуємо уявлення українців про перехід в інший світ, про можливості повернення з потойбіччя на основі текстів голосінь, які фрагментарно були представлені в публікаціях ще в ХІХ ст. Актуальність такого дослідження полягає в тому, що у текстах українських голосінь, які без сумніву належать ще до праслав'янської епохи, досить очевидно виражена система міфопоетичних уявлень соціуму. Таку систему уявлень співвідносять із “колективним несвідомим”, тобто з тією несвідомою міфологією, чиї первісні образи (архетипи) є спільним спадком людства.  Ми спробуємо показати уявлення наших предків про “той світ”, можливі варіанти перевтілення й шляхи повернення з потойбіччя.

 

Гнатюк В. М. Останки передхристіяньского релїгiйного свiтогляду наших предкiв (1912)

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 3

merci-gnatuk

Перед вами праця відомого українського етнографа і фольклориста Володимира Михайловича Гнатюка. Гнатюк дуже тонко і наполегливо вивчав різні пласти українського фольклору, зокрема поховальні звичаї та обряди, які завдяки своїй сталості відкривали чимало подробиць світосприйняття давніх українців. Пропонуємо вашій увазі цінний і рідкісний етнографічний матеріал. 

 

Тілоспалення в Куштановицькій культурі, Закарпаття

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1
VikingGrafix

Як відомо, найхарактернішою археологічною культурою (групою) ранньозалізного віку на Закарпатті є куштановицька, існування якої припадає на кінець VII – cередину ІІІ ст. до н. е. Свою назву вона отримала від курганного могильника, що досліджувався в 30-х роках ХХ ст. в с. Куштановиця Мукачівського району. Серед старожитностей культури провідне місце займають поховальні пам’ятки. Найбільша кількість некрополів зафіксована в межиріччі Латориці й Боржави, де знаходяться могильники Білки, Голубине, Колодне, Станово, Лецовиця, Мукачево, Куштановиця, Чорний Потік та ін.

 

Традиція озеленення могил

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

ozelenennya-mogyl

В останні десятиліття вкоренилась мода на прикрашання могил штучними пластмасовими квітами та вінками та заміну їх на «проводи» новими. Однак раніше в українській і загалом слов’янській народній традиції не було такого звичаю. Та й виробництва пластмас не існувало до ХХ століття.

 

Похоронна обрядовість на Покутті

Рейтинг 2.0 з 5. Голосів: 1

pominalne-kolivo

У статті на основі аналізу етнографічних джерел і польових матеріалів висвітлено особливості похоронно-поминальної обрядовості на Покутті. Звичаєм, з яким неминуче стикається кожна родина, є похоронний і поминальний обряди. Водночас це найбільш стійкі й найкраще збережені обряди. Варто зазначити, що похоронний ритуал має специфічний вплив на учасників. Адже він мислився як такий, що дозволяв переправити покійника на “той світ” і водночас захищати живих від згубного впливу смерті.

 


Переклад

Croatian English German Greek Hungarian Italian Lithuanian Polish Slovak Spanish

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
завантаження...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний сайт-агрегатор, присвячений альтернативній історії, культурології і етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання.

heritage@spadok.org.ua
twitter instagram pinterest skype tumblr 

Допомога проекту: