Яке походження має слово 'дякую'?

Рейтинг 3.8 з 5. Голосів: 5

слово дякуюМабуть, кожен з нас щодня чує або говорить: "дякую", "щиро дякую", "сердечно дякую", "гарно дякую" тощо. Проте мало хто знає походження цього слова. А воно дуже давнє. Етимологія зберігає безліч цікавинок. Отож, як з'явилося українське "дякую"  - про це поговоримо у нашій статті. 

Перш за все, варто відмітити, що ареал розповсюдження слова "дякую" дуже широкий - він охоплює майже усі індоєвропейські мови, зокрема німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk», чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem», а також вживається у білоруській «дзякуй».

Czech    dekuji; diky      
Danish   tak; mange tak; tusind tak      
Dutch    dank je; dank;  dank u; dank je wel; dank u wel      
English   thank you; thanks a lot; thank you very much; many thanks; thanks      
Estonian    aitah     
Icelandic      takk fyrir; ?akka ?er; takk; k?rar ?akkir    
Limburgian        danke; mersie; bedank  
Norwegian  Bokmal   takk      
Polish    dziekuje; dzieki      
Schwabisch    danggschee      
Scots Gaelic    tapadh leat; moran taing      
Slovak    dakujem      
Swedish    tack;manga tack;tusen tack      
Welsh    diolch; diolch yn fawr      
Ukrainian    дякую      

Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку. Хочеться зробити ще одне припущення: українське дієслово «дати» та його слов’янські аналоги напевне походить із того самого кореня, який сягає санскритського кореня «да» (значення «дати», «дарувати»).

Цим коренем, на думку певних етнологів та лінгвістів, може бути слов'янське слово - "дань", "данка", похідне від слова "давати". Звідси вимальовується наступне тлумачення: "даю дань" ("дяку віддавати", тобто віддавати шану) - "данкую" - "дякую" або "дзякую". Як бачимо дякування - було чимось сакральним.

Переважно слов'яни дякували, складали дяку:

  • батькам – найріднішим у світі людям, які стільки всього найкращого вклали в нас із самого малечку;
  • чоловікові чи дружині – найдорожчій людині, яка крокує пліч-о-пліч з нами по життю;
  • своїм дітям – великим чи маленьким, дорослим чи не дуже – за те, що вони у нас найкращі, бо вони наші, рідні;
  • Богу - який подарував життя, здоров’я, весняний день чи літній захід сонця, осінній дощ чи зимовий морозець;

слово дякую та спасибі

 

 Етимологія слова дякую

diakuyu etymol 2

Слово “дяка” означає почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу, а  також вираження такого почуття [3, т.2, с.450]. В українській мові склалися такі  усталені вислови: “замість дяки”, “приймаю з дякою”, “вимовляти дяку”. У  народних прислів’ях та приказках засвідчуємо такі вислови: “Який Яків, стільки й дяки”, “Не сподівайся дяки від приблудної псяки”.

Що стосується інших слів, таких як "спасибі" та "благодарствую" - то вони за даними істориків, з'явилися набагато пізніше і не мають такої архаїчної складової, як слово "дякую", зрозуміле усім європейцям. Наприклад, слово "спасибі" пішло від словосполучення "спаси бог", яке стали часто вживати після введення християнства на Русі (від Спас - спаситель, ізбавитель). Слова ж "благодарствую" чи "благодарю" в сучасній українській мові як таких немає, хоча є два окремих слова "благо" і "дарую".  

Отже, визначення «дякую» — це свого роду надання благ людині. 

Існують неофіційні версії, начеб-то до скандинавів і англо-саксів, та й взагалі в Європу, слово "дякую" потрапило через міграції скіфо-сарматів (готи жили в Причорномор'ї, ірландське коріння родом з Причорномор'я).

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.