П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English
♦ Етнографія ♦ Українські Карпати » ♦ Гуцульщина

Гуцульські замовляння на непочату воду

Рейтинг 4.4 з 5. Голосів: 5

Гуцульські замовляння на воду

Непочата вода в українській міфології - це вода, яку беруть до схід Сонця із джерела, тобто тоді, коли, як гадають, її ще ніхто не брав. Українці приписували непочатій воді велику силу, вживали для різних магічних обрядів. Так, породілля йшла вночі по непочату воду і пила її. У непочатій воді купали дитину-немовля.

І. Підійти спочатку до джерела, і читати:

"Водице-Арданице
Миєш два береги, трету середину
Чєтверте корінє
П`єте камінє
Шесту душу
На имнє (йм'я)!
Обмий її вид омрази
Жгучьої, болючьої
Смертельної, пекучьої,
Скіпачької, лупачької!"

ІІ. Потім набирати воду, мовивши:

"Водичко свєтичко!
Течєш з високих гір, з глибоких нір,
Усе лихе обмиваєш, сама чіста пропливаєш
Обмий чоловіка (йм'я),
вид вуру, пострілу, клику
наслання й лихого чєсу" - 3 рази сплюнути

ІІІ. Вдома читати змову на воду, яку потім пити, або робити відлив воском на цю воду. Читати такі замовляння:

"Помагаєш ти, вода явленая, очищаєш ти, вода явленая, і луги, і береги, і середину.
Очищаєш ти, вода явленая, нарожденного (йм'я) од прозору:
Надуманого, погаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького.
Підіте, уроки, на сороки, на луги, на очерети, на болота, на моря."

І:

"У моря калина, під калиною дівчина,
Вона не знала ні шити, ні прясти, ні золотом гаптувати;
Тільки й уміла і знала од (йм'я)
Уроки і презори викликати й визивати,
На сухії ліси посилати.
Уроки, урочища, чоловічі й жіночі, дитячі,
Вам, уроки, урочища, у (ім'я) не стояти,
Жовтої кості не ламати, червоної крові не пити,
Серця його не нудити, білого тіла не сушити;
Вам іти на мохи, на темні луги,
На густі очерети, на сухі ліси. "

ІV. Можна іще таку:

"Уроки колючі, поробленнє болюче! Ци ви си стали з свєта, ци з вітру, ци з роботи, я хочу вас викликати із сімдесятьох сімох кісточок, із сімдесятьох сімох жилочок. Уроки колючі, поробленнє болюче! Викликаю вас із шкіри, з мнєса, з кісток, із серця, з чирок, з голови, з очей, з носа, з рота, з єзика, із зубів! Йдіть собі лісами, горами, водами, ріками аж до Чорного моря; на краю Чорного моря є висока гора, а на тій горі є скала, а на тій скалі є дев’ять когутів перваків, дев’ять котів перваків, дев’ять псів перваків. Єк ти не схочеш піти по волі, то підеш по неволі. Єк я тебе догоню - золотим мечом тобі голову здойму. Тебе когути видзьобають дзьобами, коти вигребуть лабами, пси вигризуть зубами! Щезни, пропади! Ти до сего тіла не маєш діла!”

V. Вилити залишки води (в ідеалі там, де 3 паркани між собою з'єднані, хоча можна думаю і на перехресті, під сухе дерево), сказавши:

"В лісі росло дерево, убирало си в кору, в краки, в лист, у цвіт. Стяли його. Як не має воно тепер сили рости, цвісти, так аби не мали сили уроки панські, циганські, діточі, жидівські, парубоцькі, дівоцькі, жаб'ячі і гадячі. Аби так щезли, пропали, як пропадає сіль від води і віск від вогню".

Автор: записано з уст старожилів на Гуцульщині

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber