English German Polish Spanish

Урочище Зачарована долина. Смерековий камінь

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

smallsolszsЗачарована Долина… Сама лише назва цього незвичайного місця у північному куточку Вулканічних Карпат розбурхує уяву мандрівника та породжує в душі бажання побувати тут. Проте не лише в інтригую чому найменні полягає особливість цього урочища. Виявляється, вислів «краще один раз побачити, ніж сто разів почути» – саме про цей казковий куточок на Іршавщині. Адже познайомившись з тутешніми краєвидами, ви зрозумієте, що його назва зовсім не перебільшена й цілком відповідає реальності. Не дарма тут ще у 1978 році було створено геологічний заказник площею 150 гектарів.

"...Сонце сідає за гору. Останні промені золотять високу скелю. Але що це? Перед нами яскраво вимальовується профіль величезної людської голови. Риси особливо виразні, мужні. Відкрите чоло, очі не набагато викочені, прямий ніс, губи й борода лопатою, як у єгипетських фараонів... Здається, що кам'яний велетень дивиться на руїни замка, який ніби колись належав йому... Не менш чудернацький здаються силуети скель, особливо при вечірньому освітленні. Створюється враження, що перебуваєш у чарівному скам'янілому місті. І ще здається, що вночі, коли все навколо стихає, ця казкова залита сріблистим місячним сяйвом долина оживає. З печер і ущелин у скелях виходять всі казкові герої й водять веселий хоровод..." (Лазаренко Е. А. По вулканічним Карпатам: путівник - Ужгород: Карпати, 1978)

Потрапивши у Зачаровану Долину вперше, ви будете вражені цим фантастичним витвором природи. Серед стрімких схилів, вкритих буковими лісами, немов грізні велетні то тут, то там височать величезні скелі найвигадливіших форм та розмірів. Одні з них нагадують руїни казкової фортеці, другі – піраміди, ще інші – гігантську долоню з розчепіреними пальцями або ж зуби страшного дракона, і навіть – застигле обличчя велета!

dolina50

dolina51

dolina52

dolina53

dolina54

Ці скелі утворилися у результаті процесів водно-повітряної ерозії. Стрімкі, непорушні й неприступні, висотою від кількох десятків до сотні метрів, вони справді скидаються на застиглих від чиїхось чар охоронців Зачарованої Долини, готових ось-ось прокинутись зі свого багатовікового сну. Окремі з них мають назви: Стрімчак, Смерека, Верблюд, Руїни Замку, Тронний Камінь тощо.

dolina42

Найбільш відома скельна брила – Смерековий Камінь. Вона і дала іншу, народну назву довколишній місцевості. Під східною стіною цього 60-метрового кам’яного велета протікає однойменний струмок – Смерековий. За ним розкинулась дуже затишна і мальовнича галявина, де часто полюбляють зупинятися відпочивальники.

dolina44

dolina40

Сам Смерековий Камінь, або Смерека, як спрощено називають цю скельну вершину, – улюблене місце тренувань для закарпатських скелелазів й альпіністів. Із західного боку, де висота брили сягає близько 30 метрів (а це ціла 12-поверхівка!), прокладено багато маршрутів для лазіння, які теж мають власні назви: Башта, Зеленка, Ребро, Нічник, Бабський тощо. Східний же бік скелі ще залишається малодослідженим. 

Легенда про Смерековий камінь

Було це давним-давно... Природа рідного краю була такою прекрасною і неповторною, що кожен, хто тут проходив або проїжджав, зупинявся і милувався нею,бо не було кращого куточка, ніж тут, на всій землі. Особливо приваблювали людей гори. Вони були вкриті густими лісами, де росли велетенські дерева і водилось багато всякої звірини. Полювати на цю звірину з усіх-усюд прибували мисливці: вельможна знать і навіть князі та царі з інших держав.

На одному з полювань князь із якоїсь далекої країни набрів на красуню смереку. Не міг він відвести від такого прекрасного дерева своїх очей. І надумав він побудувати собі палац із цієї смереки. Як не відмовляли його міністри від цього задуму, але князь стояв на своєму: ,,Хочу із цього дерева побудувати палац".

Зібрали найкращих лісорубів і розкинули свій табір на підніжжі гір. Кілька десятків лісорубів приступили до роботи на сході сонця. Але, як тільки сокири торкались до кори дерева, то її лезо гнулося або розколювалося навпіл. "Зачароване якесь дерево", - думали вони. Коли сонце йшло на спочинок, лісоруби втомлені за день важкою працею, вирішили йти до табору. Боялися вони гніву княжого, бо не зрубали вони смереку, на ній не було жодної подряпини. Думали вони, гадали, що це за чудасія, щоб дерево не можна зрубати. Один з них, старий сивий чоловік каже: ,,Цілий свій вік лісорубом був, але такого ще не бачив. Це не смерека, а камінь". І в цю ж мить позаду них почувся шум, тріск. Люди повернулися на ті звуки і оніміли. На місці, де росла смерека, з'явився велетень-камінь, який чарував око не менше, ніж смерека-красуня. Ніхто не міг і слова мовити, тільки старий лісоруб сказав: ,,Я ж казав, що ця смерека - камінь".

dolina41

dolina43

Ніхто не знає, чому здійснилось це диво. Може, боги не хотіли віддавати з нашого лісу красуню-смереку і перетворили її на камінь, чи в таку хвилину старий лісоруб порівняв її з каменем... Ніхто цього не знає. Та тільки Смерековий камінь, дивовижний витвір природи, радує очі і наших сучасників.

У всі пори року приходять сюди люди відпочивати, долати його висоту, намилуватись красою природи. Зараз це урочище називають "Зачарована долина". Природа цієї місцевості зачаровує. Тихо шумить буковий ліс, перешіптуючись із стрункими ялинами. А з-під каменя витікає джерело із смачною мінералізованою водою. Це геологічна пам'ятка природи - один із найкрасивіших куточків Закарпатського краю.

Ось, як описує її, відомий краєзнавець Закарпаття П.П.Сова: "Природа тут перевершила саму себе. Дика ущелина з фантастичним нагромадженням скель, з поодинокими брилами, що ніби розбрелися по ній, сповнена таємничого мовчання. Під стрімчаком без упину шумує невгамовний Яловий Потік, спадаючи каскадами по кам'яних порогах. А зліва від нього, на схилі гори, зяє невеличка печера. В ній струменить мінеральне джерело. Навпроти ж, під лівим берегом Ялового Потоку, - інше джерело, вже не мінеральне, а з чистою, мов кришталь, і холодною, як лід водою".

І справді, хто побував у цій Зачарованій Долині, той не міг відірватися поглядом від казкових велетнів, довго милувався трьома стрімчаками-соколятами, які нагадують братів-велетнів. А Городище Велетня? Його описує П.Сова так: ,,Ще дужче вражає віч-на-віч само Городище Велетня зі своїми чудернацькими виступами, баштами, гротескними силуетами. А стрімчак над Яловим Потоком схожий на одногорбого верблюда. А чи не сам володар Городища, перетворений у камінь богинею справедливості Немесідою, дивиться на нас он із того стрімчака? Його велетенська голова покрита тяжкою думою... Бачите чоло, очі, горбуватий ніс... А борода, як у давньоєгипетських фараонів."

Національний природний парк "Зачарований край"

Він ще зовсім молодий, створений у 2009 році на території Іршавського району Закарпатської області загальною площею 6101 га. Мета – збереження, відтворення та ефективного використання типових та унікальних природних комплексів Східних Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Тут розташована більша частина водозбірної території однієї з приток найбільшої річки Закарпаття Тиси – р. Боржава, збереглися букові праліси, сформувалися унікальні скельні ландшафти… 

Зачарована долина займає понад 150 га угідь. Це диво природи - єдине в Європі. Але геологи стверджують, що і єдине в світі. Тут мальовнича природа з багатими рослинним і тваринним світом. Ростуть тут рідкісні види: чемериця, німиця, росичка комахоїдна, журавлина, пухівка широколиста та інші. Із тваринного світу зустрічаються бурий ведмідь, рись, куниця, борсук, лисиця, заєць і навіть олень. Тут і багаті надра землі: залізна руда, природні фарби, золоті розсипи, боксити, кіновар, будівельний камінь. А ще на шляху до Смерекового каменя зустрічаються лікувальні глини. Вони синього кольору, кислі (квасні на смак і мають вони лікувальні властивості). Ще на шляху до Великодільських вершин зустрічаються три мінеральні джерела, з яких витікає цілюща вода типу „Шаян". Тут і печери - та не одна, а багато.

AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus