У Мукачівському районі Закарпаття, на стику двох хребтів — Плішки і Товстий, розташована скеля, яку називають Обавським каменем. Заввишки вона 80 м, завдовжки зо 2 км. Здалеку схожа на горбкуватий хребет із двоголовою вершиною. Гора знаходиться на висоті 979 метрів над рівнем моря. Довжина маршруту через село Тур’я-Бистра Перечинського району – 10 км, по часу – 3,5-4 години. Вкрита майже суцільними лісами (дуб, граб, бук).
Гірське село Синяк коштовним каменем загубилося серед карпатських вершин. Високі піки гір Годенвальд, Обавський камінь і Буз уклали село в сильні кам'яні обійми на висоті близько 900-1000 м над рівнем моря. Яких-небудь 20 млн років тому тут вирував вулкан, направляючи тонни палаючої лави до підніжжя гір. Але колишні вулканічні кратери вже давно сховалися за килимом вікового букового лісу. Безперечним прикрасою місцевості є річка Синявка, яка багаторазово вигинається між гірських уступів. Особливий ніжний клімат пояснюється довгою, сніжною зимою і не жарким літом. Букет місцевих, гірських трав, близький за своїм складом, до рослин альпійських лугів, тому повітря влітку густе, ароматне, наповнене лікувальними фітонцидами і володіє високим ступенем іонізації.
Обавський камінь унікальний тим, що це кратер колись бурхливого вулкану. Він — один із 15 вулканів України, — розповідає завідувач кафедри туризму Ужгородського нацуніверситету Федір Шандор, 34 роки. Назва скелі походить від села Обава, розташованого біля підніжжя гори. Зі східного боку скеля обривається — стрімчак заввишки 80 м. Дослідники припускають, що в минулому гора мала тільки одну вершину, та розкололася. Біля підніжжя б’є джерело з крижаною водою. Тут часто зупиняються подорожні. Звідси до найвищої точки гори — 100 м. Екскурсоводи не радять підходити близько до урвища. Місцеві селяни пам’ятають, як у 1980-х із Обавського каменя зірвалася запряжена двома кіньми підвода, в якій сидів господар, людина і тварини розбилися.
— Часто із цієї скелі падали й туристи, — говорить Федір Шандор. — На щастя, обходилося тільки переломами. У центральній частині скелі розташований плаский камінь. За переказами, на цій плиті свого часу обідав князь Ференц Ракоці. А коли від’їжджав звідси, його кінь ударив ногою і залишив слід копита.
На Обавському камені росте папороть Вудсія альпійська, або багатоніжка. Її занесено до Червоної книги. В Україні зустрічається ще у двох заказниках. Дорога на вершину скелястої гори пролягає через ліс та невеликі гірські галявини. З самої вершини тече потічок, тому де-не-де по дорозі трапляється болотяна місцевість. У літню пору обабіч стежки дозріває малина та ожина. Сам Обавський камінь являє собою галявину, на якій влітку посидіти на краю обриву, почути своє відлуння. Скельна частина східного схилу гори Обавський Камінь добре видна ранньої весни, пізньої осені або зими. Проте, в літній період величезні букові дерева щільною стіною закривають прямовисні скелі від поглядів людей. Обавний Камінь, улюблене місце для туристів із навколишніх санаторіїв. Гарні краєвиди. Відвісна скеля, відчуття "лету" над верхівками дерев.
Обавський камінь - це створена самою природою велетенська оглядова вежа
З висоти Обавського каменю відкривається в усі сторони гірська панорама. Навкруги нагромаджуються покриті лісами вершини, порізані глибокими долинами хребти. Один з них кільцевим валом оточує всю улоговину Синяк. На дні улоговини – село Синяк із маленькими будиночками, що здаються звідси, зверху іграшковими. На північному сході обрій закриває двоголовий Стій. В далечині на півночі синіє плоска громада Полонини Рівної. Далеко на півдні, у підніжжя Карпат, розстеляється рівнина, видно Мукачівський замок і значну частину Закарпатської низовини. На сході височіє вулканічний масив Великий Діл, а під ним сріблистою стрічкою в'ється убік Мукачева Латориця. На схилах гір, що оточують Обавський Камінь, розкидані стрімчаки, які надають усій місцевості дуже мальовничого вигляду.
Що стосується визначних пам'яток, то ближче всього до гірського масиву Синяк знаходяться: замок Шенборнів, та вежа Тамплієрів.
Можливо назва селища "Обава" а потім і "Обавського Каменю", пішла від мольфара-обавника, який проживав в цій місцевості.
Довідка: "Обавник" (Обаяниик, від слова "баяти", розповідати). Чарівник, ворожбит, той, що читає славлення і вироки на обрядах під час свят, виготовлювач рис і різів (священних написів). Можливо, те саме що Наузник (Узольник). Обавник - є знахарем, людиною, що вміє також зав'язувати вузли-обереги, покликані захистити від хвороб. "Кои завязують зверове и мечки, и гледать на воду, и завезують деца малечки". Церквою були оголошені гоніння і заборони на людей, рід занять яких був пов'язаний з древніми народними традиціями. Вказівка такого роду, знайдена І.Бєляєвим в покаянній дисципліні: «Да отлучен будет обавник <…> чародей, скомрах, узолник».
Координати: 48°35′00″ пн.ш. 22°48′59″ сх.д.
"Обавський камінь колись був вулканом" Сніжана Русин
"По вулканічним Карпатам" Лазаренко Е.А.
«Твій друг» (путівник).— Ужгород.
"Обавник" К.Ю.Гончаров
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
