Літні звичаї та обряди


літні звичаї та обрядиЗ настанням літа хліборобський календарно-обрядовий цикл наших предків продовжувався і наповнювався новими обрядами. Зокрема, це Зелені свята і Русалії, Купала, яблучний, медовий спаси. Завершувалось літо жнивами, по закінченні яких плели "дідову бороду", з якої потім робили Дідуха на Різдвяні свята. У літній час також парувалися та одружувалися, народжували молоді хлопці і дівчата. В цілому, літні свята в Україні були найактивнішою порою. 


Фалічна енергетика Літнього Сонцестояння

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 6

Untitle553353553d-1Чи здивує когось той факт, що відзначання давніми слов’янами часу літнього сонцестояння – свята Купайла – було наповнене фалічним символізмом?  Це свято припадає на день літнього сонцевороту, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила.

 

Ритуальна семантика купальського вогню

Рейтинг 3.6 з 5. Голосів: 7

Untitl4244244242ed-1Досліджуючи генетичну природу і функціональну спрямованість обрядового вогню, не можна лишити поза увагою уявлень наших предків про сонце. Адже сила вогню – як благотворна, так і руйнівна, – в їхньому світогляді асоціювалася з енергією сонця, що дарувало людям тепло і світло.

 

Елементи купальської хореографії

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 6

Un4422424titled-1Розмаїття музичних купальських мотивів, визначене С. Килимником, разом із пісенними текстами, в загальних рисах засвідчує і характер купальських хороводів, настрій і темпоритм яких відзначався мінливістю – чергування радісного збудження і прозорого смутку, повільного руху по колу й шаленого, з вигуками і стрибками, кружляння довколо вогню. Можна припускати, що темпоритм хороводів упродовж свята розвивався по висхідній – шлях повільного наростання, а чергування мотивів створювало своєрідний «ефект стримування».

 

Собітки (Купала) на Лемківщині

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 6

Untitled4tttttttttt444352352525-478Головним атрибутом купальського святкування на Лемківщині було палення у святкову ніч традиційного вогнища, званого "Собітка". Назва ця, мабуть, походить від назви гори в Німеччині - Собот, - де в давнину палилися традиційні вогнища у честь Перуна. Лемківські собітки теж присвячувалися Перунові - богові вогню, блискавки і грому, про що свідчать численні знаки-громовиці – на хатах, на знаряддях праці, на зброї. Не виключена можливість, що давнє лемківське село Перунка отримало назву саме від Перуна, ідол якого міг стояти на місці пізнішого християнського храму.

 


Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.