СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Київська Русь Жінки князя Володимира

Жінки князя Володимира

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

rtrtetsdfkksdkfsrordКнязеві Володимиру Святославичу належить виняткове місце у вітчизняній історії. Народився Володимир близько 960 р., коли його батько, Святослав Ігорович, був ще юним спадкоємцем великокнязівського престолу, а Руссю правила княгиня Ольга. Матір'ю Володимира була Малуша, ключниця палацу Ольги. Отже, він був незаконнорожденим сином.

До прийняття християнства Володимир утримував численні гареми. 300 наложниць у нього було у Вишгороді, 300 — у Білгороді, 200 — у Берестові. Але дітей від них у розрахунок не брали. Літописці фіксували лише "законні шлюби" князя і нащадків від них. Навколо цих численних шлюбів тривають дискусії. Вишгород розташовувався у 16 верстах (17 кілометрів) від Києва. Білгород, про існування якого достеменно відомо на той час, знаходився на березі Ірпеня, кілометрів за тридцять від Києва. Нині - це село Білогородка. І все ніби впорядку, де ж іще тримати гарем, як не в своїх резиденціях, але не все то й правда. Головне - ні в Берестові, ні у Вишгороді, ні в стародавньому Білгороді під час розкопок не виявлено величезних палат в яких мали б міститися сотні наложниць з персоналом, що їх обслуговував.

f8da0b374711da7af6e39fb9e55464df

Згідно з розповіддю мандрівника Х ст. Ібн-Фадлана, особисте життя «царя русів» не відзначалося цнотливістю. Арабський автор повідомляє про княжий гарем з 40 дівчат-наложниць, щедрі бенкети в його теремі і про величезне ложе, інкрустоване дорогоцінним камінням, що відігравало особливу роль в побуті князя. Начальний літопис розповідає про 800, а Никонівський - про 1100 юних дів, що служили великому володарю для втіхи. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко), всіляко «вигороджуючи» хрестителя Русі, не заперечує наведених у літописах фактів та водночас прагне поставити під сумнів його славу спокусника і розпусника: «Володимир як князь легко міг мати цього «живого товару», вірогідно, і більше 1000; ці невільниці могли йому бути і наложницями, але все це було таким звичним явищем для того часу...»

113633768 oMarina Mnishek s otcom pod strazhej

Першою дружиною, була дочка одного з вождів шведських вікінгів – Олова. Цей перший шлюб можна датувати зимою 978/979 рр. Від цього шлюбу народився найстарший син Володимира — Вишеслав. "Сага про Олафа Трюгвассона" згадує Аллогію чи Аурлогію, язичницю, яка була дружиною конунга Вальдемара-Володимира, тримала половину княжої дружини, а пізніше стала християнкою і схилила до цього мужа. Про життя Олови нічого не відомо. Навіть не згадується дата її смерті. Те саме можна сказати ї про її сина. Він помер у Новгороді у 1010 році.

Зимою 980 р. після здобуття Полоцька Володимир взяв Рогнеду, як трофей, дочку страчено полоцького князя Рогволода, "узаконивши" в такий спосіб приєднання Полоцького князівства. Епічна розповідь про гордовиту Рогнеду, яка відкинула Володимира як бастарда, тобто незаконнорожденого, також може свідчити про знатність роду Рогволода. Невідомо як і коли з'явилася у Полоцьку ця династія. Те, що Рогвольд не був слов'янином - очевидно.

Rahvałod Rahnieda Połacak. Рагвалод Рагнеда Полацак

Свати Володимира Святославича у Рогволода (зліва); Рогволод розмовляє з Рогнідою (праворуч)

Саме Володимир дав Рогнеді слов'янське ім'я Горислава. Зміст цього імені лише підкреслює гірку долю княгині, його значення: "гори (палай) славна". Від неї у нього було кілька дітей (Ізяслав, Ярослав, Предслава, Всеволод, Прямислава, і, можливо, Мстислава), що досить незвично для жонолюбивого Володимира. Адже стільки дітей як народила йому Рогнеда, не народила жодна інша з дружин. Є досить одна цікава легенда про Рогнеду та її сина Ізяслава:

536px-Volodymyr Rahnieda. Володимир Рагнеда

«Від Володимира мала Рогніда сина Ізяслава. Але маючи ж сотні наложниць, Володимир нехтував дружиною, змушуючи її ще більше страждати. Тоді ще й зависть прилучилася до всяких гірких почувань, які Рогніда мала на Володимира, і бажання помсти стало опановувати нею. Якось в ночі Володимир спав у неї і вона порішила його вбити — підняла вже ніж на нього, але в ту мить Володимир прокинувся і вхопив її за руку. Призналася Рогніда, що хотіла помститися за батька, коли Володимир перестав любити її з дитиною, і Володимир порішив смертю покарати її за цей замисел. Звелів їй прибратися «у всі убори цісарські», як була вбрана при шлюбі, сісти на ліжку й чекати його. Княгиня збагнула, що Володимир хоче стратити її. Рогніда дала голий меч своєму малолітньому синові, і як Володимир війшов до покою, малий виступив і сказав так як мати його навчила: «батьку, чи думаєш, що ти сам тут?» Побачивши малого сина, що став оборонцем і местником за матір — Володимир кинув меч, наготований на Рогніду, і відказав: «А хтож би тебе тут сподівався?» Спитав поради у своїх бояр, і ті порадили йому задля сина помилувати матір та дати їм їх батьківщину Полоцьку землю. Володимир так зробив, і від того Ізяслава пішов рід полоцьких князів, що нераз потім завзято воювалися з київськими князями, що пішли від іньшого Володимирового сина Ярослава. «З того часу здіймають меч Рогволожі внуки на Ярославових внуків».

img-rogneda-04m

rogneda-g-07

Рогнеда. Кадри із к/ф "Вікінг" (2016)

Очевидно, що Володимир любив її більше за інших дружин. Після прийняття християнства Рогнеда відмовилась скористатись своїм правом заміжжя. Вона жила під Києвом з дочкою Предславою у с. Предславині на Либеді, а потім виїхала з старшим сином Ізяславом на Полоцьку землю, яку йому було надано, і стала там черницею під іменем Анастасії. Померла Рогнеда-Горислава-Анастасія у 1000 р. Найвідомішим сином Рогніди і Володимира був все таки Ярослав, прозваний Мудрим, який після смерті свого батька сів на престол Київський. Князь Всеволод - перший князь володимирський. 988 року отримав від батька в уділ Володимир (Волинський).

За переказом Сноррі Стурлуссона 1013 року Всеволод Володимирович прибув до Швеції і сватався там до вдови королеви Сигріде Сторраде, але за її наказом його було вбито. За дослідженнями історика В. М. Татіщева дочка Передслава була видана за чеського князя Болеслава ІІІ Рудого. А менша дочка Премислава – за угорського принца Ласло Сара Лисого. Про долю дочки Мстислави жодні джерела не згадують.

kniazna

Давньоруська княжна. Історична реконструкція. 

З літа 980 р. третьою дружиною Володимира стала вдова Ярополка Святославича. Саме для чого Володимир взяв собі за третю дружину братову жінку – невідомо. Може в такий спосіб прагнув ще більше закріпити свої права, чи просто як переможець не міг втриматися від спокуси, бо вдова Ярополка справді була дуже красивою. Коли від цього зв'язку народився Святополк, супротивники Володимира говорили, що він "от двою отцю, от Ярополка и от Володимера". Подальша доля "грекині" невідома. За розповіддю «Повісті врем'яних літ» говориться, що грекиня тоді вже була вагітна, таким чином, батьком Святополка був Ярополк. Проте Володимир вважав його своїм законним сином (одним із старших) і дав йому долю у Турові. Літописець називає Святополка сином двох батьків (от двою отцю) і зауважує з натяком на подальшу долю князя: «від гріховного плід злий буває». За братовбивчу війну прозваний Окаянним.

Sviatopolk I of Kiev 1

Святополк Окаянний.

Поява серед жінок Володимира двох чешок і болгарки — яскрава ілюстрація інтенсивних зусиль молодого князя утвердитися на міжнародній арені. Дунайська Болгарія, спустошена військами Святослава, перебувала тоді під владою Візантії. Між тим війна 985 р. з Волзькою Булгарією і укладений з нею мир - за звичаєм того часу міг бути скріплений династичним шлюбом. Цьому ніщо не перешкоджало, оскільки багатоженство вважалося звичайним явищем і у волзьких булгар, на той час уже мусульман, і у язичників-слов'ян. Малфріда, судячи з її скандинавського імені, була дочкою турівського князя, нащадком легендарного Тура. Сином Малфріди був, схоже, Святослав. Малфріда померла у 1000 році. Святослав княжив у Турові і був убитий братом Святополком.

Ще одна дружина Аделя, можливо, була донькою перемишльського князя. Найсильніше з хорватських князівств з центром у Стольську в 981 р.- було розгромлене, про що свідчить руйнування і занепад цього центру. А землі на Середньому Дністрі та Пруті були завойовані тільки у 993 р. Вірогідним союзником Володимира у поході 981 р. міг бути найскоріше перемишльський князь. Ім'я Аделя досить ймовірне для перемишльської княжни, яка дійсно могла бути моравського чи чеського походження. Синами Аделі були Мстислав, Станіслав та Судислав. Мстислав був князем тмутараканським. Молодий і рішучий князь, який увійшов в історію як Мстислав Хоробрий, проводив активну політику розширення своїх володінь. Він помер у 1036 році, застудившись на полюванні. Станіслав був князем смоленським. Про нього нічого не відомо. Частина істориків взагалі сумніваються в його існуванні. Судислав – князь псковський. Після смерті Мстислава в 1036 році, Ярослав Мудрий ліквідував Псковське князівство, а самого Судислава кинув до в'язниці. Останній пробув у ній 23 роки.

У 985 р. Володимир Святославич черговий мир скріпив "шлюбом" з болгарською княжною. Про неї нічого не відомо. Деякі джерела згадують ще одну болгарку. Але достовірно це не підтверджено. 

Союз з Візантією у 989 р. було скріплено шлюбом з принцесою Анною Порфірогеннетою, дочкою імператора Романа II і сестра Василія ІІ Болгаробійця. У «Житіє Володимира» детально описується цей момент: «Після взяття Херсонеса та всієї Таврії послав Володимир до царів грецьких, кажучи:

— Оце я взяв славне місто ваше Херсонеса і всю землю Таврійську. Чув же, що маєте сестру, дівчину красну,— дайте її мені в жони. А якщо не схочете, зроблю вашому Царграду те, що зробив Херсону.

Одержавши таке послання від Володимира, царі грецькі були в немалій печалі, бо сестра їхня, на ймення Анна, не хотіла йти за поганина, а сили численних руських воїнів і хоробрості Володимирової боялися греки. І написали йому царі таке:

«Не достойно нам, християнам, за нечестивця віддати сестру нашу. А коли хочеш її мати, відмовся від ідолів і увіруй, як і ми, у Христа, істинного Бога, і прийми святе хрещення — тоді безборонно візьмеш собі в жони сестру нашу. А з нами, як єдиновірець, у любові житимеш; ще й небесне заслужиш царство».

Таку відповідь царів грецьких Володимир прийняв і послав до них, кажучи:

— Полюбилася мені віра ваша відтоді (полюбилася, певне, через злато і пишнії шата - С.П.), як посланці мої випробовували різні віри, а побувши у вас, повернулися до нас і розказали докладно, що ваша віра є найкраща з усіх вір (звичайно, тому що цар у християнстві шанується на рівні з Богом, цар - намісник Бога на землі - С.П.). Хочу прийняти віру вашу, пошліть до мене єпископа, хай мене охрестить, і самі з сестрою вашою приїдьте чи сестру пришліть мені в жони. Я ж поверну вам Херсонес з усією Таврією (тобто, це ще й був своєрідний корисливий обмін. Не добровільна духовна посвята, а угода за згодою двох сторін - С.П.).

Одержавши таку добру звістку, царі грецькі сильно зраділи (зраділи, тому що їм набридли вже набіги руських полкодводців, які кожного року грабували і спустошували Візантію. З цього моменту золотий час Русі скінчився. Християнство стало троянським конем, інструментом для послаблення Русі в руках Візантії - С.П.) і сестру свою умовляли піти за Володимира, з молінням кажучи:

— Змилостивсь над царством християнським, бо коли не підеш за нього, не перестане він захоплювати землі наші; боїмося, що і Царграду сотворить таке, як і Херсонесу. А ще ж заради тебе Володимир хреститься і через тебе приверне Господь до себе землю Руську і грецьку від частих, тяжких воєн та нашесть руських звільнить. Вічну славу і безсмертне від усіх блаженство матимеш.

Царівна ж Анна, хоч без бажання, але бачачи спасіння численного народу руського, який до Бога привернутися хотів, та ще й батьківщині своїй, грецькому царству, жадаючи миру, послухалася порад і благань братів своїх і промовила зі сльозами:

— Хай буде воля Господня!

pic1

Володимир і принцеса Анна

Knyaz-Vladimir.-Vstrecha-vizantiyskoy-printsessyi-Annyi.-S.Eroshkin

Зустріч візантійської принцеси Анни

Анна народилася у 963 р. і померла у 1011р. Більшість істориків схиляються до думки, що у шлюбі з Анною у Володимира народилося двоє синів – Борис і Гліб. Борис був князем ростовським і, вочевидь, найулюбленішим сином Володимира, оскільки саме йому мав дістатися київський престол. Святополк Окаянний наказав його вбити. Його серце було простромлене мечами, а тіло списами. Тіло 25-річного Бориса таємно привезли до Вишгорода і поховали в церкві святого Василя. Незабаром від рук убивць, підісланих тим же Святополком, загинув брат Бориса — Гліб – князь муромський. 1019 року Ярослав Мудрий поховав його тіло у тій же церкві, що і брата Бориса. Борис і Гліб були канонізовані руською церквою 1071 року. Можливо від Анни у Володимира народилася ще й одна дочка Марія-Добронега. А, можливо вона народилася вже від іншої дружини. Після смерті Анни, Володимир взяв ще один шлюб. Останній ймовірний шлюб Володимира Святославича відбувся у 1012 р. з родичкою кайзера Оттона І, дочкою графа Куно фон Енінген. Марія-Добронега – була дружиною польського короля Казимира І, матір’ю польського короля Болеслава ІІ. Відомо, що заміж її видавав старший брат Ярослав Мудрий.

Був у Володимира ще й син Позвізд від невідомої дружини, або від вже наявних. За припущенням Леонтія Войтовича Позвізд народився не пізніше 988 року. Про це свідчить його язичницьке слов'янське ім'я. Очевидно він помер ще дитиною, оскільки в розподілі земель князем Володимиром як намістик будь-якого престолу не значиться. Ще була одна дочка але теж невідомо від якої дружини. Її «слов’янку», видали за німецькими джерелами за німецького графа Бенгарда ІІ. Вона була його другою дружиною.


Орися Вознюк, 
науковий співробітник 
ДІКЗ "Стародавній Володимир"

Список виконаних джерел

1. Голубець М. Велика історія України. – Львів, 1935 р.// Перевидання: видавництво «Глобус», 1993 р.
2. Греков Б. Д. Київська Русь. – К.: Державне учбово-пдагогічне видавництво «Радянська школа», 1951 р.
3. Літопис руський/ Пер. З давньоруської, передмова Л. Є. Махновця. – К: Дніпро, 1989 р.
4. Назарко І. Святий Володимир Великий: володар і хреститель Руси-України/ 2-ге вид. – Жовква: Місіонер, 2012р.
5. Повість минулих літ (За Іпатіївським списком)/ пер. З давньоруської В.В. Яременка. – К:, Радянський письменник, 1990 р. 
7. Туптало Д. Житіє Володимира/ Д. Туптало// Давняя українська література: хрестоматія/ упоряд. М. М. Сулима.–4-евид. –
К., 1998 р.
8. http://www.volyn.com.ua/?rub=4&article=1&arch=365
9. https://uk.wikipedia.org/wiki/ 
10. http://100v.com.ua/uk/Volodimir-Svyatiy-person

AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: