English German Polish Spanish

Древляни та їх князівство

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

imgonline-com-ua-Shape-SfVtJBfjsqKfjJ0dКнязівство лісового слов'янського племені древлян або деревлян простягалося на території сучасної Житомирської, Київської та сходу Рівненської областей від межиріччя р. Случ і Горинь на заході до Дніпра на сході та від Прип'яті до р. Здвиж і Тетерів на півдні. Столиця Древляні – місто Коростень, найбільші центри - Малин, Радомишль, Городськ, Овруч...

Назва племені деревляни дав.-рус. «дєрєвлѧнє» (укр. деревляни, давньорус. Древлѧне) ідентична старо-слов'янськомуслову древляни, «дрєвлєнє» де неповноголосся видає запозичення з староболгарської. В давньоруській найперша форма це «дєрєвлѧнє» є у значенні дерева за верем'яних літ первинно «лісові люди»: занє сѣдоша въ лѣсѣхъ «бо вони поселилися в лісах» (Лаврентівський літоп.), у середньогрецькій Δερβλενίνοι [букв. дервленіні] (Конст. Багр.). Від де́рево. Так прозвалося як й інші племена за місцевістю, тому вторинне значення деревній як старий, старший, яке у стар.-церк.-слов. дрєвній є вторинним значенням слова.

У XIX ст. Ґільфердінґ досліджував мову й культуру деревлян серед полабських слов'ян.

Вчені відносять плем'я древлян до Луки-Райковецької археологічної культури.

Knyaz Igor in 945 by Lebedev
Картина К. В. Лебедєва «Князь Ігорь збирає данину з древлян в 945 році»

Князівство лісового слов'янського племені древлян або деревлян – на території сучасної Житомирської, Київської та сходу Рівненської областей від межиріччя р. Случ і Горинь на заході до Дніпра на сході та від Прип'яті до р. Здвиж і Тетерів на півдні. Відоме повідомлення імператора Візантії Костянтина VII Багрянородного про те, що древлянські землі на півдні межували з половцями, є, вочевидь, помилковим.

history

Столиця Древляні – місто Іскоростень (сучасний Коростень), найбільші центри - Малин, Радомишль (Мичеськ, Микгород), Городськ (поруч Коростешева), Овруч (Вручий, Вручій). Основними заняттями древлян були лісові промисли, сільське господарство (переважно підсічне землеробство), скотарство, ремесла, зокрема обробка Овруцького шиферу. Виготовлені з нього пряслиці експортувалися з Древляні не лише до сусідів, але й до Польщі та Болгарії.

1280px-Davnya IskorostenДіорама краєзнавчого музею «Княжна Ольга біля стін стародавнього Іскоростеня» (художник А. А. Туранський, 1982)

East Slavic tribes peoples 8th 9th century

Древляни вклонялися численним язичницьким божествам слов'ян, при цьому на відміну від полян з їхнім культом Перуна, не мали якось одного верховного бога. Сакральними місцями древлян були святилища з ідолами та священні діброви, велике поширення мали священні камені. Головним сакральним центром Древляні могло бути збережене до сьогодні Камінне Село. 

Kamennoe-selo1

383663326
Камінне село

Древлянам був відомий календар, що являв собою вказівник сонячної тіні, тлумаченням якого займалися волхви. Надзвичайно великого та глибокого поширення серед племені древлян через їхню ізольованість поміж лісами набули знахарство, вірування у чудодійні властивості води та рослин, відьмацькі чари, культ вовкулаків.

На жаль, жодних письмових пам'яток древлянська культура по собі не лишила, тому вся хронологія останніх століть існування Древляні ґрунтується на сторонніх і пізніших літописних свідченнях. 

Так, очевидно, що розквіт древлянського князівства припав на 8 – початок 9 століття. Військові сили Древляні були досить потужними й мобільними, вірогідно в союзі з сусідніми дреговичами протягом довгого часу конфліктували з київськими полянами, феномен перетворення яких на русинів досі остаточно не з’ясовано.

У пізнішій київській "Повісті врем'яних літ" Нестора, древляни згадуються окремо та зі спеціальними характеристиками, відомий, зокрема, пасаж про те, що "в древлях" "весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води".

Памятник князеві Малу в Коростені 1

Пам'ятник князеві Малу, м. Коростень (Житомирська область)

Згідно з літописами, у 883-884 році Древлянь зазнала поразки від полян-русин Києва на чолі з князем Олегом та змушена була сплачувати йому данину чорними куницями. 907 року древлянські війська згадуються серед учасників міфічного походу руських військ на Візантію. 

912 року, одразу по смерті київського князя Олега Древлянь оголосила про відмову від подальшої сплати данини, проте за 2 роки знову зазнала поразки від його сина Ігоря, який подвоїв попередню дань. 

Протягом періоду сплати данини Києву Древлянь зберігала свою князівську владу, проте її характер невідомий.

942 року фіксується чергова збройна сутичка древлянських військ з київськими, а з три роки – в 945 – спроба повторного збору данини (полюддя) Ігорем спричиняє загальне повстання Древляні, яке очолює князь Ніскиня (Мал). Війська Ігоря було розбито, а його самого вбито у Коростені та поховано в кургані в Могильному (сьогодні село Поліське). 

Того ж 945 року в помсті за смерть чоловіка на Древлянь вирушає дружина загиблого Ігоря – київська княгиня Ольга. За літописними свідченнями, вона спершу вбиває повноважне древлянське посольство, а наступного 946 року знову бере в облогу Іскоростень. Не здобувши міста, Ольга вдається до хитрощів і спалює Іскоростень за допомогою палаючих голубів.

1-154

main 675252 original

Винищення княгинею Ольгою древлян

Похід Ольги спричинив кінець Древляні. Люди визнали її як велику відьму, що розумілася на древлянських лісових чарах і зуміла їх подолати. Недаремно під час усього походу Ольга, або як її нарекли древляни Йовга, змушувала своїх воїнів не пити воду з існуючих джерел, а копати нові колодязі, прокладати болотами нові гаті тощо. Серед древлян поширився навіть своєрідний культ Йовги. До сьогодні на землях колишньої Древляні збереглися численні Йовжині колодязі та урочища.

Після поразки від Ольги древляни остаточно підкоряються владі Київської Русі та поступово розчиняються у русинах. Центр древлян переносить в Овруч, землі переходять під контроль сина київського князя Святослава Олега. Пізніше між ним та його братом Ярополком спалахує війна, підбурена старим варязьким воєводою на ім'я Свенельд, який був соратником ще княгині Ольги та добре знав Древлянь. 977 року Олег Святославович зазнав поразки під стінами Овруча.

Остання згадка про древлян у літописних джерелах датується 1136 роком у зв’язку з тим, що син князя Мономаха Ярополк передав їхні землі у володіння Десятинної церкви Києва.

 


Теги:     етнос      племена      етногенез      русь      культура

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути:

Опубліковано 16 грудня 2017, 20.53 admin
2017-12-16-20-37-01Слов'янські племена лужичан, лютичів, бодричів, поморян, руян здавна заселяли територію сучасної східної, північної і частково північно-західної...
30123.0505050505051
Опубліковано 02 липня 2017, 00.53 admin
2017-07-01-23-12-30За літописами, у східних слов'ян напередодні утворення Київської Русі існувало 14 великих груп племен, що мали такі назви: поляни, древляни, уличі,...
128034.8181818181818
Опубліковано 31 березня 2015, 20.03 ovruch.info
2015-03-31-18-22-59Питання розвитку племінних союзів східних слов’ян є важливим насамперед тому, що поєднання господарських, культурних, філософських (культових) традицій...
45585
Опубліковано 03 квітня 2015, 15.00 В.О. Петрашенко
2015-04-03-14-08-53Історія полян є однією з найтаємничіших і загадкових сторінок, як загальноруської, так і української історії. Про них написано чимало історичних та...
56605
Опубліковано 08 січня 2018, 00.59 admin
2018-01-08-00-21-57В кінці першої чверті VII ст. приальпійські і моравські слов'яни повстали проти аварського ярма, що тяжіло над ними більше півстоліття. Потреба об'єднати...
23105

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...