English German Polish Spanish

Хто такі руси?

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 3

Untitle4534534d-1Питають нас народи, хто ми. 
А ми відповідаємо, що ми люди нерозумного краю, 
і правлять нами греки і варяги. 
(В.К.)

Ми часто оперуємо термінами "Русь", "Русь Київська", говоримо "ми руси", "русичі", та чи знаємо про походження цих назв? Хто такі насправді руси? Як та ким була утворена Київська Русь? Звідки прийшли її засновники Рюрики? І чи руси та слов'яни один народ? У даній статті ми спробуємо дати відповідь на усі ці питання. 

РУСИ

Руси - це народ, або соціальна група (переважно воїнська), яка заснувала середньовічну державу Київську Русь і стала її правителями (династія Рюриковичів). Етнічна приналежність цієї соціальної групи викликає безліч дискусій. З одного боку, Рюрики - це скандинавський рід, про що говорить і "Повість минулих (времяних) літ", пов'язуючи утворення Київської Русі з варягами, і власне скандинавські джерела. З іншого боку, Русь і Рюриковичі - частина української історії, а Святослав - нащадок варяга Рюрика, син Ігоря, герой Київської Русі, без сумніву є одним з кращих лицарів-державників на праукраїнських просторах і найдостойніший з Рюриковичів.  .

Lenovo A1000 IMG 20170625 164946

Завантажити.

Почнемо з "Повісті минулих літ" - найвідомішого руського літописного зведення, складеного у Києві XI-поч.XII ст. літописцем Нестором та іншими літописцями: 

"В Яфетовій же частині сидить русь, чудь і всякі народи: меря, мурома, весь, мордва, заволоцька чудь, перм, печера, ям, угра, литва. зимигола, корсь, летьгола, ліб. Ляхи ж, і прусси, і чудь сидять поблизу моря Варязького. По сьому ж морю сидять варяги: сюди, на схід,— до наділу Симового; по тому ж морю сидять вони на захід — до землі Англійської і до Волоської. Яфетове бо коліно й це: варяги, свеї, нормани, готи, русь, англи, галичани, волохи, римляни. німці, корляги, венедиці, фряги та інші. Вони сидять [одні коло одних] од заходу до півдня і сусідять з племенем Хамовим."

hqdefault 1

Літописець локалізує варягів поблизу Балтійського моря (Варязького), також часто згадує їх, як ти хто прийшов "із замор'я", отож між європейським європейським континентом і скандинавським півостровом і варто шукати коріння варягів. Те, що саме назва "варяги" лягла в назву моря (подібно понти (пелазги, греки) - Понтійське озеро), означає, що варяги - сукупна назва різних племен. Так, літописець в один ряд з варягами, окрім русів, згадує також: свеїв (шведи), норманів (норвежці), готів (німці/прусси), англів (англосакси, брітти). Однак, нас цікавлять руси. 

Питання №1: Як була створена Русь? Чи є руси та варяги одним племенем? Хто за походженням Рюрик?

 Waringiers Byzantium Vinkhuijzen

Варяги.

Читаємо "Повість минулих літ": 

"У РІК 6370[862]. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: "Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву". Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі — норманами, англами, інші — готами, — отак і ці. Сказали русі чудь, словени, кривич і весь: "Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами".І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь. І прийшли вони спершу до словен, і поставили город Ладогу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Синеус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — в [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала [свою] назву Руська земля".

Отож, не змогли слов'яни дійти згоди та запросили князя заморського Рюрика прийти на щедру і велику українську землю панувати - так була створена середньовічна супер-держава, імперія Русь з центром спершу у Новгороді (найближчий до норманів слов'янський центр), а згодом й у Києві (центр усіх слов'янських племен, родоначальниками яких були Кий, Щек та Хорив). Однак, мало хто знає, що задовго до Русі на слов'янських землях існували такі держави як Біла ХорватіяДулібія, Куявія, Славія, Артанія тощо. Офіційна історія видерла цю сторінку з підручників, в Історії України Ви не знайдете інформації про білих хорватів із центром у прикарпатському Стільську - один із найрозвинутіших центрів Середньовіччя, включав у себе ще й порт, а за розвитком і площею переважав навіть середньовічний Париж.

Рюрик, Синеус, Трувор - імена тих, хто прийшов правити на праукраїнські землі, типово норвежські антропоніми. Кому мало цих імен, можемо віднайти ще, з договору 912 року, в тій же "Повісті минулих літ":  "літо 6420 [912]. Послав Олег мужів своїх встановити мир і заключити договір між греками і руссю. І послав запропонувати основу другого договору [копію попереднього] , що був за тих же царів — Лева і Александра. «Ми від роду руського — Карли, Інегельд, Фарлоф, Веремуд, Рулав, Гуди, Руальд, Карн, Фрелав, Рюар, Актеву, Труан, Лідульфост, Стемир — послані від Олега, великого князя руського, і від усіх світлих бояр, які під його рукою, до вас..." 

Clip2net 171214233419

Кадри із к/ф "Вікінги" (Канада-Ірландія). Епізод прибуття вікінгів у Київську Русь. Князь Святослав.
На перший погляд може здатися, що це істинно козацький оселедець, але ні... Річ в тому, що традиція вибривати чуба була розповсюдженою у індоєвропейців з давніх-давен, у тому числі й у варягів, які ніяк не контактували з українським козацтвом. Причому, дозволити собі носити таку зачіску міг не кожен, а тільки вибрані - кшатрії і брахмани. Тому, це не був оселедець, який так прославили козаки. І сам Святослав не мав відношення до козацтва (бродників-аланів сарматського походження), тому що був по крові, по духу - вікінгом, усе життя його - морські походи і війни, батько його - конунг Інгвар, мати - Хельга, войоводи його усі варязького походження. Просто варяги встигли дуже сильно розчинитися в слов'янському етносі - ослов'янитися, настільки, що історики досі сперечаються хто він був. А насправді навіть його зовнішність віддає нордичними рисами - коренастість, пророрційний череп, блакитні очі, русявий чуб. 

Жодне з перелічених імен немає ані слов'янського, ані тим паче українського походження. Таким чином, правителі Київської Русі були скандинавського (прибалтійського), іноземного походження, і, фактично, з щедрої слов'янської руки окупували наші землі та завоювали місцеві племена. Власне, тому не варто дивуватися, що й кількасот років тому, і сьогодні на чолі нашого народу, в більшості, при владі - не українці. Можна зробити один висновок, який мало кому сподобається: неспроможність слов'ян до самоорганізації і самодисципліни, не здатність самооборонятись, не здатність до відповідальності, любов до легких шляхів, небажання виховати у своєму середовищі державника який би мудро правив та очолював - мають, як бачимо, дуже глибокі історичні коріння та лихі наслідки. Звичайно, можна поставити під сумнів слова літописця, мовляв варяги захопили слов'янські землі силою, однак це повторювалось - і в Київській Русі, і потім в Гетьманській державі, і в Українській Народній Республіці, і повторюється зараз (Крим і Донбас відкололись від України) - українці не можуть об'єднатися і спільними зусиллями захазяйнувати на своїй Богом даній землі. 

1432584926 785-1160x850

Слов'яни запрошують варягів.

 Nicholas Roerich Guests from Overseas

Микола Реріх "Заморські гості". 

Screenshot ytutyuty4

Давньоруська лодья, X ст. Чи варто говорити, що вона разюче нагадує судна вікінгів? Мабуть не секрет, що традиції мореплавства і суднобіднівництва, які були у варягів надзвичайно розвинуті (через вихід до моря), перейшли в спадок Давньоруської держави.
Саме на таких човнах Святослав, Хоробрий вікінг, й наводив жах на Візантію та Балкани (що робили і вікінги на приморські слов'янські й фіно-угорські поселення)

74f557ef4b5a0368a9538e54ff9dad2e

Рюрик, вождь варязької дружини, засновник династії Рюриковичів - правителів Русі.
Мініатюра із "Царського титулярника", XVII ст.

Rurikname

Ім'я ruRikr на фрагменті рунічного каменю U413, використаного для побудови церкви Норрсунда (Norrsunda), Уппланд, Швеція.

Як вважають лінгвісти-ономасти, ім'я Рюрик є похідним від «Roth» - «вогненно-рудий як бог Тор» і «rikr» - «могутній воїн, правитель».
У середньовічних європейських хроніках це ім'я зазвичай спрощувалося до Rorik.або Hrørek.

Відповідно до загальноприйнятих тверджень філологів-германістів спільне з ім'ям Рорик (Рюрик) походження мають сучасні імена Родер (Roderich) та Родерік (Roderick). Досі ім'я Rurik досить популярне в Швеції, Фінляндії, Данії та Ісландії. Отож, дуже складно зробити це ім'я слов'янським.  

Славісти також висувають версію, що ім'я Рюрик тотожне з Raroh - так називали сокола західні слов'яни.
Сама по собі ця етимологія дещо банальна, адже Рюрик і Рарог мають різну семантику і різне значення (ланюжок слів пов'язаних з ними теж досить різний) Проте, археологія доводить, що герб Рюрика дійсно - сокол:

Screens45645645hot 5 

image033

Глиняна лита форма з печаткою у вигляді Сокола, Стара Ладога, 930 рік.

Coat of Arms of Staraya Ladoga Leningrad oblast

Герб Старої Ладоги. За деякими припущенням, герб Рюрика. 

 image049

Та, власне, сокіл не був чимось рідкісним і для скандинавів. Птах взагалі був дуже поширеним тотемом у світі, зокрема в Європі.
Перед Вами монета датського конунга Анлафа Гутфрінтсона, 939-941 р.

image075

Нічого не нагадує? Бронзовий наконечник пояса, Чернігів, IX-X ст. Прообраз українського Тризуба. 

image088

image042

Фреска із Софії Київської. Зверніть увагу на малюнок на одежі князів - орли, чи то пак соколи. 

Ruriks crests1

11

Знаки династії Рюриковичів.

Існує також альтернативна версія про походження Рюрика, буцімто він був з племені балтійських слов'ян ободритів, яких Нестор не то помилково ототожнив з варягами, не то варягами вони дійсно були, але слов'янськими. Насамперед, тут варто чітко розібратися: хто такі ободрити, яку роль в історії слов'ян вони відігравали  і хто за походженням. На жаль, жодної чіткої та достовірної аргументації по цьому питанню ще не існує, і бажання ослов'янити Рюрика - це досить не об'єктивно. Тому, виходимо з фактів. 

Цікаво, що у середньовічній "Пісні про Нібелунгів" (Das Nibelungenlied) фігують руси, причому, чомусь, окремо від "київських бійців" - поднірповських слов'ян-полян. Створена вона невідомим автором в XII-XIII ст. і розповідає, що своє весілля з Кримхільдою, вдовою нідерландського князя Зігфрида, Аттілла (у "Пісні" він названий Етцелем) справив в самоу серці Європи - Відні. У Авентюрі XXII, яка має назву "Про те, як Крімхільда обвінчалася з Етцелем", описаний з'їзд на їх весілля гостей сусідніх з "імперією Аттіли" земель: 

То на диби здіймаючи своїх коней лихих,
То знову з гучним криком пришпоривши їх,
Скакали руси, греки, волохи й поляки, 
Безстрашністю і спритністю блиснути намагався всякий.

Із луків печеніги - вони там теж були - 
Вліт влучною стрілою будь-яку птаху били. 
Слідом за їх шумною й дикою ордою
Бійці із Київської землі мчали густим натовпом. 

Оригінальний текст:

Von Reußen und von Griechen | ritt da mancher Mann;
Die Polen und Walachen | zogen geschwind heran
Auf den guten Rossen, | die sie herrlich ritten.
Da zeigte sich ein Jeder | in seinen heimischen Sitten.

Aus dem Land zu Kiew | ritt da mancher Mann
Und die wilden Peschenegen. | Mit Bogen hub man an
Zu schießen nach den Vögeln, | die in den Lüften flogen;
Mit Kräften sie die Pfeile | bis zu des Bogens Ende zogen.
читати на мові оригіналу

1-1-768x8tytry11

Рюрик Ютландський

427px-Rorik by H. W. Koekkoek

Іще один Рюрик. Король Рорик VII століття, дід принца Гамлета. 
Ілюстрація H.W. Koekkoek (1912) до книги «Тевтонські міфи і легенди». 

Подібно до "Повісті времяних літ", тут руси згадуються поряд із волохами, поляками, греками, як окремий етнос. Це весілля відбулось 425 року. Дата ця важлива. щоб зрозуміти: саме 425-м роком датується перша в європейській літературі згадка імені «руси».

Х. Холлман в своїй праці «Рустрінгія, початкова Батьківщина першого руського великого князя Рюрика і братів його. Історичний досвід», опублікованій у 1816 році подає гіпотезу, що "наш" Рюрик - це датчанин Рорик Ютландський,  Через 20 років професор Дерптського університету Фрідріх Крузе також ототожнив Рюрика з Рориком Ютландським.

Питання №2: Чим займалися варяги?

Торгували (торговий шлях "із Варяг у греки") і воювали (найманці у війську Візантії), а також грабували, збирали дань, фактично - це окупанти. В IX ст. "вікінґи" - професійні мореплавці, язичники, вожді дружин, випливали на Балтійське (Варязьке) та Німецьке море й далі, шукаючи здобичі - обкрадали місцеві фіно-угорські і слов'янські поселення, переважно прибережні, вбиваючи чоловіків, знущаючись з жінок, хлопчиків часто викрадали у рабство. . 

Screenshot 4

Screenshot 2

Кадри із к/ф "И на камнях растут деревья" (дивитися) Фільм один з кращих на історичну тематику, розповідає про те, як слов'янський хлопець на ім'я Кукша потрапив в полон до вікінгів, але за мужність і відвагу йому зберегли життя, він отримує ім'я Ейнар Щасливий. Починається новий період в його житті, повний пригод і обіцяного вікінгами щастя.
Але єдине його бажання - повернутися додому...

Принагідно буде згадати, що зробила Ольга з древлянами за те, що вони покарали обнаглілого князя Ігоря, який переступив всі можливі межі і почав збирати данину з древлян коли заманеться. Древляни просто не стерпіли такої наглості і наруги над собою, за що у 945 році вбили Ігоря. Ольга сіла на престол і перше, що вона зробила - убила всіх древлянських послів, а їх столицю Іскоростень - знищила до тла (така-собі Катерина ІІ). 

Питання №3: Як варяги прийшли в Київ?

"А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро. А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, в Ростові — меря, у Білоозері — весь, в Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик. І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а бояри. І відпросилися вони [в Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи: «Чий се город?» А вони, [тамтешні жителі], сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город сей і згинули. А ми сидимо в городі їхньому і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді." (Повість минулих літ)

image001

 

image064

1024px-RadzivillChronicleFol9rDetail

Радзивилівський літопис. Мініатюра: Аскольд і Дір, що просять у Рюрика в Новгороді дозволу на похід в Цариград; прибуття Аскольда і Діра на кораблях з дружиною до Києва.

Питання №4: Чи Асколькод і Дір були слов'янами? 

У тексті сказано, що Аскольд і Дір - бояри (дружинники) князя Рюрика (він привіз їх з собою, були частиною норманської команди, правлячої верхівки - «А князи в та лета бяху на Рускои земли; От Варяговъ 3 князя, первому имя Скалдъ [то есть Аскольд], а дроугому Дир, а третьему Рюрик…» (Псковський літопис)). Але вони не були з роду Рюрика, однак, це не означає що вони були слов'янами, швидше за все були свеями (шведами), тому що ім'я Аскольд - слов'янський варіант скандинавського імені Höskuldr, а Дір - від розповсюдженого скандинавського Dyr, що означає звір.  У Київ вони потрапили з дозволу Рюрика, значно пізніше його засновників (Кия, Щека і Хорива), захопили там владу над полянами, які у той час платили данину хозарам і терпіли не легкі часи, та розпочали ряд військових кампаній проти греків - зокрема похід на Царгород. Згодом Аскольд і Дір були навіть хрещені, щоби зберегти владу. Є версія, що Дир - це не окрема особа, а титул, який додавався до імені: Аскольд Дір - тобто Аскольд Звір. Борис Рибаков писав: «Особистість князя Діра нам не зрозуміла. Відчувається, що його ім'я штучно приєднане до Аскольда, тому що при описі їх спільних дій, граматична форма дає нам одиночне, а не подвійне число, як це мало б бути при описі спільних дій двох осіб ».

Так чи інакше, бояри Аскольд і Дір - автохнонами не були (існує протилежна версія польського історика Яна Длугоша, буцімто Аскольд і Дір - поляни (яких польські історики вважають пращурами поляків), і є прямими нащадками легендарного Кия, однак беручи до уваги усі факти, таке припущення глибоко хибне, і висунуте, щоб зберегти історичний вплив поляків на формування Київської Русі).

Згодом Рюрик помер і передав правління Олегу (Hélg), що був із його роду, передавши на поруки свого малолітнього сина Ігоря. Відчуваючи певну конкуренцію та небезпеку збоку Аскольда та Діра (вплив їх у Києві зростав), Олег підступно убив їх.

A04 Smert Askolda  Dira  

Смерть Аскольда і Діра

800px-Ivan Bilibin 260

 Іван Билибін "Аскольдова могила". "І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколи [Мирлікійського]. А Дірова могила — за святою Ориною" (Повість минулих днів). 

Питання №6: Якщо руси - варяги, чому тоді слов'яни пізніше звали себе русами?

vikingi 1

Так-звані "русичі", варязька дружина, вікінги.

Повернімося знову до "Повісті минулих літ":

"І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього словени, і варяги, й інші, що прозвалися руссю. Сей же Олег почав городи ставити і встановив данину словенам, | і кривичам, і мерям. І встановив він варягам данину давати від Новгорода, — триста гривень на рік заради миру, — що до смерті Ярославової давали [новгородці] варягам."

Все дуже просто: чужинський етнонім руси перейшов на слов'ян автоматично як збірний етнонім всіх народів які проживали в Русі, руси (варяги) і слов'яни, фактично, злилися в один народ, закріпивши за собою назву правлячої верхівки - русів: "А слов'янський народ і руський — один; од варягів бо прозве лися вони руссю, а спершу були слов'янами; хоча вони й полянами звалися, але мова [в них] слов'янська була. Полянами ж вони пре звалися тому, що в полі сиділи, а мова в них була одна — слов'янська."   

Приходимо й до визначення хто такі слов'яни - це племена об'єднані "словом", люди, які розмовляють "словами", тобто спільною мовою (яка звісно мала чимало діалектів і говірок), вони славили своїх богів на одній мові, а тому і звались також славами (болг.славяни, словен.slovani, рос.славяне, біл.славяне, серб. і мак.словени, хорв. і босн.slaveni, пол.słowianie, чеськ.slované, словац.slovania, каш.słowiónie, в.-луж.słowjenjo, н.-луж.słowjany). Тож, слов'яни - збірна назва індоєвропейських племен, об'єднаних спільною мовою і звичаєм. Версію про рабів-склавинів Геродота відкидаємо через її однобокість і відсутність логічних доводів. Цікаво, що у наукових колах досі прийнятої етимології "хто такі слов'яни" немає, ніхто з офіційних науковців і не думає шукати відповідь (абсолютна байдужість свідчить про те, що офіційна наука відіграє дуже слабеньку роль у вирішенні серйозних питань, тому майбутнє за альтеративною історією і незалежними дослідниками).  

bwicbasbn mumnz

Чудовий малюнок від талановитого художника: скіфи Кий, Щек та Хорив закладають першу борозну на новій землі, на них, неначе з майбутнього споглядає дівчина у вінку і вишиванці - українка Либідь. 

ЧИТАТИ: Хто заснував Київ?

З нарощенням впливу Київської Русі, а вона була найбільшою державою Європи, охоплюючи територію від Закарпаття до Волго-Окського межиріччя, від Тмутаракані на березі Азовського моря до хвиль Балтійського моря, етнонім "руси" розпоширився на усі ці землі, народи почали звати себе русинами - тобто мешканці Русі. Це тривало дуже довго, навіть вже після занепаду Русі (до сьогодні русинами себе вважають велика честина лемків та жителів Закарпаття). Отож, термін "русь" із суто варязького згодом переріс у політетнічний  - він не відображав характер якогось одного народу. За підрахунками польського історика Генріха Ловм’янського, населення руської держави в Х ст. становило майже 4500 тис. осіб. Населення тодішньої Німеччини (Пруссії) — 3500 тисяч. 

6ce00852327f118eb13a93f213d4fd71

Питання №5: Якщо ми не руси, бо руси - це нормани, то хто? Хто є нашими пращурами?

"Повість минулих літ":

"У РІК 6415 [907]. Пішов Олег на Греків, Ігоря зоставивш в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичі і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібі і тиверців, котрі є пособниками. Ці всі називалися "Велика Скіфія". І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було корабл числом дві тисячі".

З даного тексту випливає, що пращурами абсолютно усіх цих племен є скіфи. І це твердження має вагу, тому що вся Скіфія простягалася практично на тій самій території, на які розташовані слов'янські союзи племен, на якій сьогодні Україна, її етнічні землі:

7 04

Територія Великої Скіфії. 

 1-Velyka-Skifia

Велика Скіфія на сучасній мапі України.

Нашими пращурами є Причорноморські вершники, вільні кшатрії, землероби - скіфи і сармати (саки, алани та ін.) могилами яких густо вкрита земля українська, яких навіть славні запорожці вважали своїми предками. 

Нашими пращурами є хлібороби, сонце- і огнепоклонники Подніпров'я - трипільці, які передали у спадок українцям свої вірування, свій звичай (культ Сонця, культ Землі, Велика Богиня-Матір), культуру (хати-мазанки) і т.д.

Два начала - духовне і матеріальне - трипільське і скіфо-сарматське - ядро української нації. 

 1437375016 1420930720

Повернутись обличчям до своїх витоків і будемо жити в гармонійній державі - багатій, мирній, сильній... 

І, якщо уважно подивитися на українську ментальність - її інфантильність поруч з неабиякою хоробрістю, відчайдушністю, її глибока уява і фантазія, підкріплена духовними ідеалами, що створила міфологію з її просто фантастичною розмаїстістю, досі теологи і спеціалісти сперечаються, бо не можуть розшрифрувати її, дослідження триває, тим часом як міфологія Скандинавів вже давно досліджена і розставлена по поличкам) - ми явно не руси, ми - ті племена, які існували тисячі років задовго до Русі.

Висновки

У даній статті ми не стали перечитувати купи досліджень різних істориків на цю тему, котрі й так одне одному суперечать, а відразу звернулись до витоків, до писемних джерел й отримали чітку картину. Це може зробити кожен з Вас, адже історія дає відповідь на всі питання, на всі державні проблеми, які відбувались і відбуватимуться в майбутньому.

Ніякі не Аскольд і Дір (ген І1), і не царі Рюрики (ген R1b або N1c1), ласі до наживи і багатства (що потім демонструвала історія, прийняли християнство, самі погубили свою імперію, супердержаву), а скіфи, вольні хлібороби й орачі, кшатрії, вершники дали перші паростки на нашій землі, які всотали українські козаки.  Більше того, скіфи і трипільці були автохтонами на нашій землі, про це ми вже неодноразово говорили у наших матеріалах і доводили дослідженнями провідних світових вчених - ген R1a1 зародився в Україні. 

 

Українське Причорномор'я - Батьківщина індоєвропейців. Із дослідження британських вчених. 

І не треба сильно захоплюватись міфологією скандинавів, берсеркерами, асатру, вікінгами - це не наша ідентичність, більше того, судячи з історії, досить чужа і ворожа нам. Про рунічну писемність ми вже писали, найраніші її пам'ятки з'явились задовго до скандинавів, були знайдені і на території України, і безумовно руни являли собою пракириличну писемність, їх можна розглядати в контексті індоєвропейської спадщини.

Період Київської Русі - є важливим етапом в історії нашої Батьківщини, та Україні щоб стати з колін потрібно, у першу чергу, повернутися лицем, а не іншим місцем, до своїх РОДОНАЧАЛЬНИКІВ - скіфів і трипільців, що є матеріальною і духовною матрицею для України. Саме їх менталітет і їх кров тече в 80% українців. У них порятунок, в них схована відповідь - як бути, яким шляхом іти. Повернутися до споконвічної віри скіфів і трипільців - Віри Предків, яку саме за часів Київської Русі і було забуто. Тисячолітнє прокляття волхвів, прокляття скіфських курганів закінчується. Ми відроджуємося, але щоб це не тривало вічно, потрібно розібратися в собі, в своїй історії.  

Якби не було важко усвідомлювати це, але Київська Русь не була однорідною, моноетнічною державою, а правителі її - чужинці на цій землі, які згодом асимілювалися і стали частиною цього народу. Так, що справа не в монголах, і не в московитах, які начеб-то завжди заважали нам бути господарями на своїй землі. Ми самі собі заважаємо, як і тисячі років тому, просимо на допомогу іноземних політиків, кого завнодно - євреїв, грузинів, німців, латишів, бо не спроможні самі дійти згоди і злагоди між собою. Пора брати правління в свої руки, а щоби не повторювати старих помилок, вивчати минувшину.

© Культурно-просвітницький, дослідницький центр "Спадщина Предків" 

AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus