English German Polish Spanish

Про село Підгородці

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 2

pidohorsmallНа основі археологічних досліджень встановлено, що перші поселення на території села Підгородці та його околицях вже функціонували в епоху мезоліту, тобто 10000 р. до народження Христа. Таке поселення виявлено в урочищі Соколім, біля каменів-пісковиків, а в урочищі «Гори» виявлено поселення епохи неоліту, тобто 5000 р. тому.

Пі́дгородці — село Сколівського району в 33 км від Стрия і 20 км від залізничної станції у с.Верхнє Синьовидне, населення становить близько 2 тис. осіб. На північний захід від нього лежить с.Урич, на cході с.Ямельниця, на півдні с.Крушельниця, на південному заході села Сопіт і Дольче. Сільраді підпорядковані села - Сопіт і Урич. Перша згадка про село датована у 1397 році, це підграддя давньоруського наскельного міста-фортеці Тустані.

Річка Стрий біля Підгородців

З книги Ореста Мацюка "Замки та фортеці України" дізнаємося, що "у верхньому кінці села - в Кичері - є урочище Замок, яке ще ніким не досліджувалося. Крім цього в селі біля ферми збереглись якісь "загадкові" вали, що тягнуться в напрямі до Урича. Біля села - гора Чорна вежа, звідки дуже добре видно Урич і р.Стрий - аж до Синевідська, можливо це місце спостережної (сигнальної) вежі, які зафіксовано в інших місцях біля фортеці Тустан.

b5407197

Вигляд з найвищих околиць села

Поселення у навісах Підгородці IV (Паровоз-Соколе)

Пам’ятка розташована за 2 км на північ від с. Підгородці Сколівського району Львівської області, у місцевості Соколе. Пункт знаходиться на правому березі р. Соколівка, на висоті близько 15 м від рівня водойми. Абсолютна висота пам'ятки - 650 м. У 1998 році Львівською обласною експедицією у межах зависання стель навісів у камені Паровоз було закладено 3 шурфи, загальною площею 6 кв. м [Мацкевий, 2000, с.27, 30]. У шурфах No 1 і 2, на глибинах 40 і 65 см від пов ерхні, у відкладах близьких підґрунтю В, зафіксовано крем’яний ніж і відщеп, а також уламок трубчатої кістки. Ніж має розміри 1,2 х 2,0 см і оброблений типовою для мезоліту дрібнофасетковою ретушшю з одного краю. Очевидно до цього ж часу належать відщеп і уламок кістки. Пам’ятка віднесена до доби мезоліту.

Screenshot parivsd

Як стверджує археолог Леонід Мацкевий, заселення навісу Підгородці ІІІ у добу мезоліту та пізньосередньовічний і наступний час були короткотривалі. Можливо, у ньому зупинялися мисливці, рибалки або пастухи, які знаходили тут короткочасний притулок у негоду. Про це свідчить як кількість знахідок так і незначна потужність культурного шару та його розсіяність.

-FJMis 1TZQ

LXhILSnx7DA

fTPZEOwntxg

Скельний масив в Підгородцях

Костянтин Петруський і підгорецький звіринець

Найгучнішу славу для села Підгородці здобув свого часу звіринець, який заснував натураліст Костянтин-Станіслав Петруський. Він народився, жив і працював у цьому селі, зробивши це село відомим у цілій Европі. Родина Петруських володіла маєтками на сколівщині, до складу яких також входили  села Ямельниця, Сопіт та Урич. Батько Костянтина Петруського збудував у Підгородцях гуту, вапнярку і цегельню. Також він запровадив чотири ярмарки в рік, чого не було навіть у містечку Сколе. Ним же був збудований невеличкий звіринець в селі Ямельня, опис якого не зберігся. То ж не дивно, що Костянтин ще змалку захопився природознавством. З 19-річного віку він розпочав переписку з найвідомішими зоологами Европи, зокрема з Альфредом Бремом, яка тривала до 1848 року і нараховувала 3 томи по 600 сторінок кожен. Після закінчення Болонського університету, Костянтин Петруський разом із ботаніком Олександром Завадським представляли Галичину на европейському з’їзді натуралістів у місті Відень(1832 р.). Саме після цього з’їзду у Петруського зародилася ідея створити свій звіринець у Підгородцях, який згодом став найбільшим центром зоологічних досліджень у всій Австро-Угорщині.

41392603

Площа цього звіринця становила близько 11 гектар. Розкинувся він біля лісового урочища «Соколе». Тут упродовж 16 років утримувалось більш ніж 500 тварин і птахів різних видів, зокрема рідкісні екзотичні папуги з Африки та Амазонії, багато з яких могли розмовляти. Сучасники згадують про пару журавлів, які були настільки прирученими, що вільно гуляли по парку, а куниці та борсуки бігали за господарем, як собаки. У звіринці вперше у неволі (1843 р.) розмножилися карпатські бурі ведмеді, а дещо раніше – у 1838 р., дикі голуби-гривачі. Альфред Брем зафіксував цей факт у одній з своїх праць, оскільки розмноження у неволі цих птахів не могли добитися кращі зоологи Берліна і Парижа. Серед мешканців звіринця були антилопи, бобри, сарни, їжаки, рисі, дикі коти, лисиці (7 видів), білки, ховрахи, вовки, видри, дикі свині і навіть кроти. Але найбільшою атракцією звіринця був 24-річний крук, який  розмовляв кумедним польсько-українським суржиком. Він вважав себе головним з поміж інших птахів, давав їм різні розпорядження, замовляв собі каву, фамільярно кликав господаря по імені, а коли мав поганий настрій, то називав його занудою.

Підгорецький звіринець припинив своє існування 6 січня 1848 році. Причиною була провокація (скоріш за все, свідома) управителя маєтку, який примушував місцевих селян перед Святвечором та на православне Різдво чистити клітки і вольєри у звіринці. Виник стихійний бунт жителів. Обурені таким приниженням і неповагою, люди підпалили звіринець та деякі інші будівлі, що належали Петруському. З усієї звірини врятувати вдалось лише пару голубів-гривачів. Уціліла також частина наукової бібліотеки, що складала 800 книг, ентомологічна колекція з 6 тис. комах, а також декілька опудал карпатських ведмедів (все це стало власністю варшавського Оссолінеуму).

z d5cd2ed9

Петруський був у розпачі. Він навіть хотів продати маєток і еміґрувати до Бразилії, однак знайшов у собі сили і упродовж десяти наступних років писав наукові праці за результатами багаторічних досліджень. Найвизначніша з них – «Historia naturalna zwierzat ssacyh dzikih galicyjskih», написана у 1852 р., у якій міститься детальний опис понад 60-ти видів тварин Східних Карпат. З 50-х років XIX ст. новим захопленням вченого стало садівництво та розведення різних порід курей. Він також вивчає географічні умови Сколівщини, цікавиться етнографією і народознавством, веде метеорологічні спостереження. Але це вже інша тема.

Костянтин-Станіслав Петруський був удостоєний безлічі почесних звань. Ось перелік лише деяких з них: член Академії дослідників природи у Йєні, Наукового товариства у Кракові, Товариства вивчення природи в Альтенбурзі, Природознавчого товариства «Лотос» у Празі, Товариства садівників у Баварії, Товариства природничих наук у Швейцарії, Цісарської академії дослідників природи.

Label - Pietruski

Колекція комах Костянтина Станіслава Петруського. Етикетка.

Але Костянтин Петруський не здобув належного визнання ні у Польщі, ні в Україні. Його ім’я довгий час замовчувалось в обох країнах. Польська наукова еліта не могла йому вибачити лібералізму та прихильного ставлення до «русинів», а в Україні до нього ставились з підозрою через «шляхетське» походження. Зрештою, перебування на марґінесі – доля багатьох неординарних особистостей.

На старості літ, Станіслав Петруський щедро дарує свої ентомологічні колекції, які налічували 9 тисяч галицьких та екзотичних видів комах, свою бібліотеку, опудала звірів і птахів Варшавському закладу ім. Оссолінських (Оссолінеум). Він стає академіком Цісарської академії дослідників природи у Відні.

Нестало великого натураліста і вченого Костянтина Станіслава Петруського у 1874 році в його рідному селі Підгородці.

***

У 1979 році влада УРСР вирішила розпочати будівництво протипаводкового водосховища вище села Підгородці. Але будівництво велось дуже повільно. У 2006 році КМУ остаточно відмовився від цього проекту. Тепер долину річки Стрий біля Підгородців прикрашають великі бетонні споруди. Крім цих споруд це місце цікаве двома водоймами. Перша (ближча до Підгородців) – глибока (достеменно глибина не відома, можливо 20 м, а може і більше), друга мілка. Під час повеней ці водойми сполучаються з річкою Стрий. Є риба (переважно дрібний голавль, окунь), але на жаль ці місця не обходять браконьєри (як електрики так і сіточники). Навпроти глибшої водойми на р. Стрий є перспективні для рибальства місця. В теплу пору року ці місця популярні серед відпочиваючих. Добратись можна по маршруту: Верхнє Синьовидне – Корчин – Підгородці – за Підгородцями вздовж лівого берега Стрия (не заїзджати на міст в селі Сопот).

y 35d3ecf4

z 80c63d6a

z 5d88861a

z 6a436af3

z b6b713a7

y 2da7fa06

y b58829b9


Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...