English German Polish Spanish
Головна♦ Праісторія♦ Українське козацтво ➤ Український козацький Звичай (розширене розуміння)

Український козацький Звичай (розширене розуміння)

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

cossasdsdadasЦей документ підготовлений за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції «Звичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика)». Конференція відбулася 21-22 березня 2011 р. на базі Хмельницького інституту МАУП.

 

Український козацький Звичай

          (розширене розуміння)


І. Звичай – це:

1. Коло, Віче, Рада, самоврядування – без цього звичай вмирає.

2. Звичай творився багато століть, він охоплює уявлення, знання і вміння народу.

3. Теоретичні джерела Звичаю живляться усною народною творчістю, «Супойським переказом», «Велесовою книгою», «Руською Правдою», Козацькими літописами, «Конституцією» П.Орлика, «Історією Русів», творами Г.Сковороди, Івана Котляревського («Енеїда»), творами Т.Шевченка і І.Франка, Л.Українки, В.Шаяна, та дослідженнями сучасників.

4. Ми і наш Звичай – з тих пір, відколи ми себе пам’ятаємо.

5. Звичай – це спосіб життя від народження і до смерті. Це неписаний щоденний закон, який охоплює все у людському житті.

6. Канонізувати або спрощувати звичай не потрібно.

7. Звичай – доцільний, природний і простий – це система знань, яка постійно доповнюється життям, але його основи – не змінні.

8. Звичай формує свідомість та дію в ім’я правдивого життя.

9. Етика, закони, віра – побудовані на Звичаї, але вони, нажаль, часто нищать Звичай, декларуючи, регламентуючи, підмінюючи його.

10. Де забувають Звичай – там живуть в брехні, насильстві, стражданні і злиднях.

 

II. Значення землі для Звичаю:

1. Українці – землеробська нація, а отже – творяща, даюча життя, гуманна, мирна, тому відноситься до Землі, до Природи як до Матері. Це і сформувало духовність нації.

2. Козак – це власник земельної ділянки (дачної, присадибної – ця земля продається). Вся інша земля належить громаді і не продається (перебуває у колективній власності).

3. Козак – підприємець: має свою справу, живе своєю працею, спорідненою працею.

4. Козацька кооперація – взаємодопомога, спільна діяльність, розподіл статків згідно внеску.

5. Іноземці не можуть бути власниками на території України. Власниками на території України можуть бути тільки її громадяни.

 

III. Віра:

1. Надія на Бога, а лицарство наше.

2. На Бога надійся, а до берега гребися.

3. В товаристві дотримуються віротерпимості (є різні віри і різне розуміння однієї і тієї ж віри).

4. Забобонність віри – це шлях в нікуди, і є знищенням самої ж віри.

5. Козаку-звичаєвцю не потрібні посередники між ним і Богом, і козак не перекладає свою відповідальність за свої помилки на Бога, не просить прощення, а бере відповідальність за це на себе і відпрацьовує або відшкодовує заподіяне.

6. Люди – богоподібні, самодостатні тому, що вони мислять, творять, мовлять, люблять і працюють.

7. Козак – вільна людина, господар, а не раб-споживач, який живе одним днем і нищить все живе на землі і саму Землю.

8. Віра і знання поруч повинні йти.

9. Віра – це стан душі. Це особистий позитивний досвід, це оптимізм.

10. Вірити необхідно – в своє призначення на цій Землі, одне одному, в свій Рід, Нарід, в свою Землю. Звичай – це основа для правдивої віри.

 

IV. Козак-звичаєвик:

Козак-звичаєвик: це власник, кооператор.

1. Думає, розмовляє, співає рідною мовою.

2. Відроджує календарну та родинну обрядовість, свята, згідно природного, космічного календаря.

3. Створює українське середовище.

4. Пізнає рідний край теоретично і практично.

5. Постійно навчається (Звичай, історія, культура, наука, мистецтво, музика і професійні знання). Практичність, доцільність і природовідповідність знань.

6. Дбає про своє здоров’я та сім’ї (фізкультура, спорт, походи, чистота, охайність та здорове харчування).

7. Проводить активне громадське життя – є громадянином та особистістю.

8. Живе у ритмі з Всесвітом, Сонцем, Водою, Землею.

 

V. Козацьке побратимство:

1. Взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємопожертва в ім’я громади, роду, сім’ї і побратима.

2. Спочатку думка і справа, а потім слова, слова та справи не розходяться між собою, бути вірним Слову. Без праці і вдосконалення себе Волі і Правди не здобудеш.

3. Не піддавайся спокусам (чини, влада, кошти, маєтності, безмірні задоволення).

VІ. Сім’я, Родина і Рід – в основі Звичаю:

1. Родова пам’ять – до сьомого коліна.

2. Пошана та повага до Матері, Жінки до людей, роду та народу.

3. Родинна обрядовість від народження до смерті.

4. Природне, народне виховання.

5. Здорове харчування, народна медицина.

6. Виховання працею.

7. Виховання гідності, самодостатності і патріотизму.


VII. Самозахист громади, роду, сім’ї і себе:

1. Наявність особистої, традиційної козацької та сучасної зброї (на законній основі).

2. Козак – це сучасний воїн, захисник. Дух та знання молоді формуються звичаєм.

3. Козацтво без молоді – не козацтво.

4. Служба Громаді, Землі-Матері, свідома підлеглість вибраній владі.


VIII. Звичаєва держава:

1. Світоглядні основи, закони держави та мораль народу грунтуються на Звичаї.

2. Козак має право на найвижчу владу, або делегує це право більш достойному через народне віче.

3. Обов’язковий контроль з боку товариства та громади над обраною владою, її звітність і відповідальність майном та життям.

4. Постійна змінність старшини.

 

У книзі Анатолія Кондратьєва і Сергія Горелишева «Крір – бойове мистецтво українських характерників» (Київ, 2009) викладені реконструйовані «ЗВИЧАЄВІ КОЗАЦЬКІ ПРАВИЛА»:


1. Козак.

· Не шукає спокою у бездіяльності.

· Не слугує грошам та не дозволяє їм владарювати над собою.

· Має здатність битися не тільки за себе, але й за інших.

· Підкоряє свої примхи розуму та волі.

· Сам себе стверджує Воїном.

 

2. Громада.

· Кожен є рівним до кожного, всі є рівними до всіх, кожен є рівним до всіх.

· Кожен стає рівним до всіх тоді, коли визнає себе козаком, коли визнає громаду та її владу над собою і коли громада визнає тебе і твою владу над нею.

· Кожен за всіх, всі за кожного.

· Відкидаючи одного, ти відкидаєш усіх.

· Відкинувши громаду, – громада відкине тебе.

 

3. Віра.

· Не вірячи громаді ти відкидаєш громаду.

· Твоя віра в громаду – це твоя вірність громаді.

· Вір не тому що розповідають, а тому що бачать твої очі.

· Май власні переконання. Вірити як усі означає вірити у ніщо.

· Ніколи не май віри вищої за розум.

 

4. Слово.

· Твоє слово є твоєю вартістю.

· Не кажи двох слів там, де від тебе чекають одне.

· Якщо можеш промовчати, не говори нічого.

· Чуй не те, що говорять, а що приховують за допомогою слів.

· Признаючи когось зі своєї громади, відповідай за його слово, як за своє.

 

5. Справа.

· Ти можеш робити все, але правильно і до кінця.

· Якщо ти козак, то слова «хочу», «можу», «мушу» для тебе є тотожними.

· Завжди знаходься там, де важче.

· Підкори собі всіх, інакше підкорять тебе.

· Дай дорогу тому, хто може зробити більше за тебе.

 

6. Шлях.

· Знай, виживає тільки найсильніший.

· Не чекай коли тебе вдарять, починай першим.

· Йти прямо не означає йти у правильному напрямку.

· Не вступай у один слід двічі.

· Якщо не можеш просуватися вперед, то хоч би впевнено стій на місці.

 

7. Мета.

· Кожний твій постріл має бути спрямований до мети.

· Мета не в тому, щоб боротися, а в тому, щоб перемагати.

· Мету, від котрої ти відмовишся, привласнить твій противник.

· Від досягнення малої мети не чекай великої перемоги.

· Якщо ти досяг своєї кінцевої мети, то ти вже мертвий.

 

8. Міра.

· Не віддаляй себе від громади ні в малому, а ні у великому.

· Нікому не показуй а ні своєї болі, а ні своїх радощів. Відкрита душа – порожня душа.

· Не побажаєш іншому, не отримаєш і сам.

· Вину за події свого життя покладай тільки на себе.

· Все те, що ти тримаєш у твердій руці, у тебе ніхто не відбере.

 

9. Гiднiсть.

· Тебе можуть знищити, але перемогти ніколи.

· Ніколи ні про що не шкодуй.

· Ніколи нічого не проси, бо той хто просить не вартий поваги.

· Запропонуй допомогу нужденному, навіть коли він тебе не просить.

· Ніколи не вір Богові, який принижує і робить з тебе раба.

 

10. Правила.

· Обіцяй тільки те, що ти можеш дати.

· Поверни собі те, що ти втратив.

· Не зачіпай чужого, воно для тебе мерзенне.

· Вибач того, хто готовий вибачити тебе.

· Відмовся від розкошу та багатства. Тобі належить тільки те, що ти маєш при собі.

 

11. Принципи.

· Немає друзів, немає ворогів – є тільки учителі один одному.

· Немає чудес – є тільки різні рівні знань.

· Немає релігії вищої за Істину.

· Перемагай з повагою.

· Україна понад усе!

 

12. Гасла.

· Немає щастя без Честі, а Честі немає без Свасті!

· Любо, Любо, Хом, Хом! Сва, Сва, Слава, Ом, Ом! Хай Я, Хай Я Бус, Аум! Будьмо, гей, будьмо, гей, будьмо, гей, гей, гей!

· Перемога, або смерть!

· Слава Україні!

 

Це не завершений документ підготовлений за матеріалами

Всеукраїнської науково-практичної конференції

«Звичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика)», яка відбулася 21-22 березня 2011 р. на базі Хмельницького інституту МАУП.

AddThis Social Bookmark Button

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus