Українська культура повністю просякнута символізмом. Усі речі побуту та народного мистецтва мали у давнину глибоке значення. Деякі з них - ставали оберегами і захищали оселю та господаря від усього лихого. Один з таких хатніх оберегів - підкова. Вона зображалася на гербах гетьманів та кошових отаманів війська Запорізького: Петра Сагайдачного, Івана Богуна, Івана Сірка, Андрій Лях, Северин Наливайко, Самійло Зборицький, Самійло Кішка та інших.
Підкова з'явилася з розвитком металургії та поширенням ковальства. Тоді й почали підковувати коней, які відігравали важливу роль у житті людини (кочівника чи землероба). При розкопках могили ватажка франків - короля Хильдерика, який помер приблизно в 500 році до н. е. виявили зброю, прикраси та бойового коня, у якого були підковані обидві пари копит.
Залізо було у ті часи досить рідкісним і дорогим металом. Вироби з нього широко цінувалися. Коваль, який мав справу з залізом та вогнем, з майстерні якого виходили залізні вироби, сприймався як чаклун, служитель культу Сварога - небесного-коваля, який за легендами викував Всесвіт. Кожна річ, створена ковалем, вважалася магічною, зокрема й підкова - приносила успіх і достаток, захищала господарство. Якщо хотіли побажати комусь щастя, то підносили підкову, мовляв, нехай вам таланить на своїх коней, тобто будьте удачливими.
Люди почали прибивати підкову на ворота своїх дворів і двері будинків, зображати в народному мистецтві. За традицією, підкову застосовували у двох положеннях - одна вгору кінцями, а інша - кінцями вниз.
Верхня підкова - збирає енергію, є символом благодаті Божої всього, що йде до нас зверху, всілякого добра та статку.
Нижня підкова - акумулює і наснажує енергією.
Обидві підкови виконують сильну захисну, магічно-охоронну функцію - не дозволити лиху переступити поріг, захист власника від "поганого ока" (пристріту).
Найкраще місце для підкови - над вхідними дверима, можна на самих дверях, або поряд з дверима, але обов'язково біля входу - зовні або всередині. Якщо оберіг прикріпити зовні, то він врятує Вас та Вашу оселю від лихого ока, звільнить від заздрісної сусідської поголоски, стане на сторожі вашого спокою. Якщо всередині житла, то він буде сприяти збереженню внутрішньої гармонії житла, дружнім відносинам, спокійному і тихому життю.
Обирати краще стару, а не нову підкову. Це пояснюється тим, що справжня стара, зношена підкова вже має напрацьовану енергетику коня, який, як писалось вище, за давніми віруваннями є священним. Вважається, що найкраще підкова діє, якщо її знайти в землі або отримати у подарунок. Якщо такої можливості немає, то підкову можна купити (замовити з справжнього металу), але ні в якому разі підкову не можна красти - в цьому випадку жодного щастя не побачите.
Перед тим як підвісити підкову, треба почистити її від іржі, можна до прикладу змастити машинним мастилом, аби вона не псувалася. Подейкують, господарі - чоловік і жінка, повинні потримати підкову за "ріжки" і тоді з найщирішими помислами та вірою у її сили повісити над входом в будинок.
Використані джерела:
- ТОП-10 книг з української міфології.
- Данилюк А. Г. Українська хата / А. Г. Данилюк. – К. : Наук. думка, 1991. – 110 с.
- Євсєєва Г. П. Єгорова В. С. Сакральні особливості інтер’єру та оздоблення української хати // Історія та традиції українського народного житла Придніпровського регіону.– Дніпропетровськ: ПДАБА, 2016.– 269 с. — С. 117-153.
- Пошивайло О. Етнографія українського села. Київ, 1993, — 476 с
- Марко Вовчок, Маркович О. Фольклорні записи. Київ, 1983, — 527 с.
- Самойлович В. П. Українське народне житло (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / В. П. Самойлович. – К.: Наукова думка, 1972. – 56 с
© Портал SPADOK.ORG.UA
