Четвер
28 бер., 2024
     

Ukrainian English
♦ Етнографія ♦ Українські Карпати » ♦ Бойківщина

Бойківські замовляння

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

Бойківські замовляння

Бойки - найзагадковіше українське плем'я. Старші бойки досі підпорядковують свої вчинки повір’ям і сновидінням. Чимало на Бойківщині було знахарів і примівників, які займались чарівництвом, віщували. Як відголос про ті старі часи є замовляння - старі архаїчні тексти, які супроводжували магічні дії відунів. Замовляння відбивають язичницький світогляд бойків, гармонійне співжиття з Природою, наповнене карпатською містикою і дивами.

Від болю

Хворого саджає ся на порозі хати на помело. Замовляючий має при собі іглу, ніж, веретено. Стає над хворим і починає говорити:
«Поганий страшище, поганий болище, чого-с напав, бодай-єс пропав! Ци з вітру, ци з соньци, ци з пустоти, ци з охоти, ци з роботи, ци від пса, ци від кота, ци від христінина, ци від грому, ци від дожджу, ци від гадини, ци від огню, ци в півночи, ци по півночи, ци в полудни, ци пополудни.
Коли-с напав, бодай-єс пропав! Їглов ты колю, ножом ты ріжу, веретеном ты прибиваю: за ліси, за скали у вічну пропасть я тя відсилаю…»
(Записано від Євки Хомин (1837 р.н.) в с.Бистриці, Ценральна Бойківщина).

Від полукання (божевілля)

«Стоїть чорна гора, на тій чорній горі лежить чорний камінь, на тім чорнім камені сидить кам’яна жона, держить вона кам’яну дитину. Відсилаю к тій горі чорній і к тому чорному каменеві, і к тій кам’яній жоні, і к тій кам’яній дитині віди і відята, вітерниці і вітерники, упирі і упирята. Я вас туди відсилаю, аби улукали (прим. авт.: Аби улукати – аби передати божевілля) кам’яну жону і кам’яну дитину, а рабу божому (такому-то) дали спокій, аби був здоровий».
(Петров А. Угорскорусские заговоры и заклинания начала XVIII в. // Живая старина. - 1891. - Т. II. - Вып. IV. - С. 122-130.).

Від врочення корів

«Як не можуть взяти віди, чарівниці, вітерниці, лісові і метериці, і дикі жони, і хованці від часнику гіркоти, від меду солодощів, а жидове не можуть свинного м’яса їсти, так, Милостивий Господи, аби не могли чарівниці від моїх корів взяти доїво».
(Петров А. Угорскорусские заговоры и заклинания начала XVIII в. // Живая старина. - 1891. - Т. II. - Вып. IV. - С. 122-130.).

Від мору

Водять мечем, сокирою або кинжалом навколо навхрест на всі боки, примовляючи: «Зупиняй мор огненний, водяний і залізний від землі аж до небес від відій, від вітерниць, від насланців, від усього морового повітря, від відій живих, від відій померлих, від відій вишніх і нижніх і від тих, що є в роду, від відій хотарних (прим. авт.: Хотар – село з усіма належними йому угіддями) і задев’ятихотарних, від лукавців, від насланиць. Відсилаю віди і відята, упирі й упирята і всякий дюґ і дюґовицю (прим. авт.: дюґ, дюґовиця – нечисті сили), содомське і гоморське повітря, східне і західне, північне і південне, відсилаю від всього: і від себе, і від свого дому, і від обходу. І від своїх домочадців, і від своєї хати, і від своїх дітей, і від свого майна, і всього скота свого, від волів, від коней, від корів, від овець і свиней, від гусей і курей, і від пчіл. Там вас відсилаю, де чорний в’юр недорегоче, де чорний кур недоспіває, де чорний пес недобреше, де чорний буяк недобориче».
(Петров А. Угорскорусские заговоры и заклинания начала XVIII в. // Живая старина. - 1891. - Т. II. - Вып. IV. - С. 122-130.).

На відвернення бурі

«Туче, туче, туче, красная дівице, тебе тепер прошу, у надвечір’я, при моїй вечері, прийди до мене швидше від сходу і заходу, сядь зі мною за одним столом вечеряти з однієї миски і однією ложкою». Пізніше, звертаючись до хмари, у цьому ж замовлянні мовиться: «Туче, туче, туче, звав’ім тя до мої вечері, ти не прийшла. Як’ісь ти не прийшла до моєї вечері, так же тучі не можуть прийти до нас во віки віков, амінь».
(Петров А. Угорскорусские заговоры и заклинания начала XVIII в. // Живая старина. - 1891. - Т. II. - Вып. IV. - С. 122-130.).

Перед сіянням в полі або садінням городини

Ни пшиницю сію, ни капусту саджу, ай полон, аби ми Господь Бог зародив зи всіх штирох сторон!
(з книги Н.Кляштона. «Байка про Бойка»)

Охорона господарки від чарів

Іди, іди у скали та потоки,
у дибри страшні, високі,
де пси ни добріхуют,
кури не допівают і води не дотікают,
а моє добро як было, так є.
Марним зопсуєте, марним направите!
(з книги Н.Кляштона. «Байка про Бойка»)

Замовляння дівки на віддини

Як за солодкими грушами люди йдут,
няй так за мною молодці.
Як ни мож злим воком у ясне сонце ся подивити,
так обы хлопці ни могли без мене жити!

Автор: з книги Н.Кляштона, «Байка про Бойка».

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber