СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Головна Гуцульщина
Гуцульщина

Історія Гуцульщини ХІV-ХVІІІ ст. у працях Івана Крип’якевича

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Unti42224244252525252542tled-1Іван Крип’якевич (1886 – 1967) – один з видатних українських істориків ХХ ст., педагог, учений-дослідник широкого діапазону проблем історії України. Школу свого становлення, як педагог і науковець, він проходив у М.Грушевського, був тісно пов’язаний із світом науки, передових ідей, представниками яких на той час стали: І.Франко, Б.Бочинський, В.Гнатюк, О.Назарук, В.Шухевич та інші громадські діячі, науковці. Він брав активну участь у роботі „Просвіти”, НТШ, ним написані численні книги і статті, видрукувані матеріали досліджень у львівських журналах: „Життя і знання”, „Назустріч”, „Рідна мова”, „Неділя”, „Українська книга”, „Наша Батьківщина”, займався також і редакторською роботою [1, 84-85].

AddThis Social Bookmark Button
 

Тисячолітнє селище Ланчин

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Unti422242252525524442tled-1Коли Карпати скинуть зi своїх круч води Прута, рiчка одразу не заспокоюється й не обростає болотистими заплавами зi свiйськими й дикими качками вперемiш, якi так полюбляв Остап Вишня, i де вечорами "кумки" кличуть своїх кумiв - "кум-кум", - де вiтер зриває з води легкий запах риби, а береги поросли непролазними чагарями очеретiв, бiля яких легко повiрити в утоплениць, що залоскочуть тебе до смертi. Нi! Рiчка далi вигулює своїх бiлих баранцiв на круглих камiнцях, немов iз гiрської втрамбованої скелями дороги несподiвано потрапляє на брукiвку, збудовану не за австрiякiв, а ще до того, як виник санскрит, та й узагалi люди навчилися розмовляти.

AddThis Social Bookmark Button
 

Бокораші - карпатські плотогони

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitl5535353ed-1Бокораш  — назва плотогона, здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, який займався сплавом лісу річками в Українських Карпатах.

AddThis Social Bookmark Button
 

В Гуцульщині голод! ("Діло", 1913)

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitleцкцкцкцккцd-1Гуцульщина переживає страшні часи, яких найстарші тамошні мешканцї не памятають: часи голоду. Розпука бере ся, коли заїдеш до одного, другого, десятого села, заглянеш до ха­ти, приглянеш ся цїлій наготі сеї крайної нуж­ди. І треба здоровенних нервів, щоби могти на те все дивити ся, або збайдужнїти так, як збай­дужнїла тамошна інтелїґенция, що бездушно ди­вить ся і не бачить, слухає і не чує, та не роз­крила сьвітови очий, не взяла ся до ратунку. А нарід гине з голоду.

AddThis Social Bookmark Button
 

Осип Залеський. "Вражіння з мандрівки по Гуцульщині" (1938)

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Unti6363636363tled-1Публікується за виданням: 

газета "Діло" (Львів), чч. 184-188  (15 005 - 15 009), 23-27 серпня 1938 р.

ПРО АВТОРА 

Осип Залеський (1892-1984) –  український композитор, диригент, літературознавець. Народився на Бережанщині, помер у США. Вояк УГА, засновник і перший директор філії Музичного інституту імені М.Лисенка у Станиславові. Спільно з дружиною, Галиною Лагодинською-Залеською, створив Український музичний інститут у Баффало.

AddThis Social Bookmark Button
 

Володимир Гнатюк."В справі Гуцульщини" (1913)

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitl553355353ed-1В остатних кількох місяцях появив ся в Дїлї ряд статий про Гуцульщину, в яких порушувано одначе лише дві справи: 1) Справу голоду. 2) Справу дикої плавачки на Черемоши. Перша справа тепер не актуальна, але друга мабуть не швидко зійде з дневного порядку, бо й міністерська комісия, що їздила в вересни понад Черемош, не заявила ся проти неї. І се зовсїм зрозуміле. Менші шкоди, як поробила повінь перед трьома місяцями, позатирані (як їx сконстатувати тепер на голих уже царинках та городах?), більші хоч видні, то все ж чужі люди, що перший paз в околици, не годні докладно оцінити їx, бо вони не знають стану з перед повени. Крім того інформациї подавали комісиї концесіонарі або їx прихильники, а з боку людности не було такого представителя, що не тілько розумів би докладно річ, знав усї місцевости, мав при собі виказ усїх шкід, але й мав голову на карку та знав, що, коли і як та де говорити.

AddThis Social Bookmark Button
 

Історія філософії по-гуцульськи

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitl3553533553ed-1На почєтку всуди були гуцули, а витак потім поробили си турки і жиди. Гуцули були першими «фільозофами». «Фільозоф» – то є сказане по-грецки. Значит то само шо: «мудрагель». А то сказане по-грецки аби не пизнати. Бо пощо то всьо знати, єк було напочєтку? Але греки то не були греки іно гуцули, шо вдавали грека. Бо напочєтку ни було греків, іно всуда були гуцули.

AddThis Social Bookmark Button
 

Щоденник гуцула

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untiееццецецеtled-1Про цей надзвичайно цінний для краєзнавців документ – щоденник Василя Боб’яка - дізнався цілком випадково – проговорилися космачани, у яких я гостював. В одній із газетних публікацій коротко згадав про нього, дещо зацитував. Це не пройшло повз увагу Івана Дзюби, який читає надзвичайно багато – здається все, що пишеться українською. Академік знайшов спосіб зі мною зв’язатися і наполіг на тому, що треба вибрати найцікавіше, щоб потім оприлюднити в «Дні».

AddThis Social Bookmark Button
 

Мені Мерюел Дові. «Дівчина в Карпатах» (A Girl in the Karpathians), 1891

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Un44224242424itled-1В 1890 році 23-річна шотландка Мені Мерюел Дові здійснила кінну мандрівку за маршрутом Коломия - Делятин - Микуличин - Космач - Жаб'є -Дземброня - Чорногора - Жаб'є - Косів. Наступного року була видана книга "Дівчина в Карпатах", українською на жаль досі не перекладена. Ось невеликий уривок про перебування в Микуличині:

AddThis Social Bookmark Button
 

Життя на полонині

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitleй44йй4й44йd-1Старі ведмеді мудріші. Вони коли йдуть на полювання, то беруть у лапи моху і так лізуть поверх ломів у кошару. Тоді їх не чути, бо суччя не ламається, а коли перелізуть через ділницю, тоді кидають мох, а вхопивши вівцю, тікають з нею. Та хоч тоді нароблять шуму, але вже запізно, бо ведмедя вже "не зіпре і не йме ніяка сила".

AddThis Social Bookmark Button
 

Ґазда Костин Лепкалюк із Старого Косова

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitle25525252525d-1Колись я писав про успішну гуцульську кооперацію за Польщі. Цього разу про буття гуцулів за неньки-Австрії. Цей гуцул вибивається з загалу. Він не збідований, не зневажений всіма достойниками, не пияк. Він навіть не опришок Він багатій, як тоді казали дука, меценат, депутат до галицького сойму у Львові і до імперського у Відні. Він власник полонини Кренти і постачальник добірних коней до імператорських стаєнь. Це ґазда Костин Лепкалюк. Його нащадки стали юристами, лікарями, інженерами. Воювали в УСС, УГА, УПА. В еміграції один з правнуків став успішним інженером-мостобудівельником. Славетний рід. Викладаю фото і уривки з книги Михайла Ломацького "З гір Карпат". 

AddThis Social Bookmark Button
 

Полонина Дземброня

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitled5345345345-1Під кінець травня або на початку червня на Гуцульщині завжди відбувався похід-вихід на полонину. Кілька днів перед виходом депутат давав наказ своїм пастухам повідомити всіх людей (мішьильників), що під час зими зголосилися віддати свою маржину та вівці на полонину, про день виходу. А тоді кожний мішьильник мав за завдання пригнати свою маржину на полонину.

AddThis Social Bookmark Button
 

Гуцульське житло

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untitled52552252525-1Який господар, така і хата. Мандруючи Гуцульщиною, розумієш – господарі тут не аби-які. Прагнення, чи звичка, цих людей робити все красиво, зразу впадає в око. Ось хатка – як  писанка, інша – святкова, крита бляхою, різьбленням, а ця зовсім маленька, та й почорніла від старості, а все-одно привертає погляд і залишається в пам’яті. Об’єднує їх одне – гармонія з природою, горами і небом.

AddThis Social Bookmark Button
 

Карпатський топірець

e-mail Друк
Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Untукцук4224244224цукцукцitled4444-478Віддавна такий самодостатній і багато в чому неповторний український субетнос, як карпатські горяни (гуцули, бойки, лемки), славився своїми витривалими і волелюбними вояками. Вони вправно володіли зброєю, в особливості традиційною: келепом («келеф», «келеп»), ножем («чепелик» та ін.), різними типами палиць («насіка», «булавка», «буздиган», та ін.), а передусім, звісно, своєю «візитною карткою» — топірцем («топірець», «топорець», «сокирка», «бартка», «барда», «балта»).

AddThis Social Bookmark Button
 

Спосіб життя, харчування та одяг гуцулів

e-mail Друк
Рейтинг 0.0 з 5. Голосів: 0

Untукцукцукц525522525укцitled4444-478Спосіб життя гуцула є надзвичайно простий, його потреби невибагливі. Хата і її обстановка є зовнішнім свідченням цього.

AddThis Social Bookmark Button
 


Сторінка 2 з 5

Підписатись 
на публікації проекту: