СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Гуцульщина

Гуцульський світ Станіслава Вінценза

e-mail Друк

Untitl525255225ed-1Минулого тижня в культурно-мистецькому центрі «Є» відбулася презентація першого тому тетралогії (чотирикнижжя) Станіслава Вінценза «На високій полонині». Одна з небагатьох найзначніших книжок про Гуцульщину вийшла у видавництві «Лілея НВ» за підтримки Посольства Польщі в Україні й Польського інституту в Києві з ініціативи радника з питань науки та культури Польського Посольства пані Олі Гнатюк. Переклад здійснив Тарас Прохасько.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Кому гуцульського любаса?

e-mail Друк

Unti422222222222tled-1«Знаєш, Оксано, я така завдоволена, що зараз з Тинкалюком, він та-а-а-акий... ну.... як тобі пояснити... може в ліжку багато...Та й що казати, він — гуцул!». Така випадково підслухана розмова в автобусі між двома  молодичками змусила задуматися: що ж такого є в гуцулах, що примушує дівчат і молодичок шарітися та задоволено розповідати про неймовірне кохання з горянами.  Згадалося і як в студентські роки хлопці з карпатських сіл також користувалися неабиякою популярністю серед міських дівчат. Вони були значно вищими від своїх міських ровесників, кремезнішими, завжди були при грошах. І хоча не відзначалися особливою культурою поведінки, ті дівчата, з якими вони зустрічалися, були в захопленні. «Бо то справжні чоловіки, знають, що з жінкою робити», — усміхалися задоволені подруги».

e-max.it: your social media marketing partner
 

Зміїна бабця

e-mail Друк

Unt24242442242424itled-1У Шибеному змії — звичне явище. У Карпатах їх багато, місцеві ходять горами в гумаках, плазунів не бояться. А якщо й станеться якась халепа, вкусить змія, то всі йдуть до баби Васюти — Василини Палійчук. Кажуть, вона вміє заговорювати. Погану твар, погану твар…

e-max.it: your social media marketing partner
 

Історія Гуцульщини ХІV-ХVІІІ ст. у працях Івана Крип’якевича

e-mail Друк

Unti42224244252525252542tled-1Іван Крип’якевич (1886 – 1967) – один з видатних українських істориків ХХ ст., педагог, учений-дослідник широкого діапазону проблем історії України. Школу свого становлення, як педагог і науковець, він проходив у М.Грушевського, був тісно пов’язаний із світом науки, передових ідей, представниками яких на той час стали: І.Франко, Б.Бочинський, В.Гнатюк, О.Назарук, В.Шухевич та інші громадські діячі, науковці. Він брав активну участь у роботі „Просвіти”, НТШ, ним написані численні книги і статті, видрукувані матеріали досліджень у львівських журналах: „Життя і знання”, „Назустріч”, „Рідна мова”, „Неділя”, „Українська книга”, „Наша Батьківщина”, займався також і редакторською роботою [1, 84-85].

e-max.it: your social media marketing partner
 

Тисячолітнє селище Ланчин

e-mail Друк

Unti422242252525524442tled-1Коли Карпати скинуть зi своїх круч води Прута, рiчка одразу не заспокоюється й не обростає болотистими заплавами зi свiйськими й дикими качками вперемiш, якi так полюбляв Остап Вишня, i де вечорами "кумки" кличуть своїх кумiв - "кум-кум", - де вiтер зриває з води легкий запах риби, а береги поросли непролазними чагарями очеретiв, бiля яких легко повiрити в утоплениць, що залоскочуть тебе до смертi. Нi! Рiчка далi вигулює своїх бiлих баранцiв на круглих камiнцях, немов iз гiрської втрамбованої скелями дороги несподiвано потрапляє на брукiвку, збудовану не за австрiякiв, а ще до того, як виник санскрит, та й узагалi люди навчилися розмовляти.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Бокораші - карпатські плотогони

e-mail Друк

Untitl5535353ed-1Бокораш  — назва плотогона, здебільшого на Бойківщині та Гуцульщині, який займався сплавом лісу річками в Українських Карпатах.

e-max.it: your social media marketing partner
 

В Гуцульщині голод! ("Діло", 1913)

e-mail Друк

Untitleцкцкцкцккцd-1Гуцульщина переживає страшні часи, яких найстарші тамошні мешканцї не памятають: часи голоду. Розпука бере ся, коли заїдеш до одного, другого, десятого села, заглянеш до ха­ти, приглянеш ся цїлій наготі сеї крайної нуж­ди. І треба здоровенних нервів, щоби могти на те все дивити ся, або збайдужнїти так, як збай­дужнїла тамошна інтелїґенция, що бездушно ди­вить ся і не бачить, слухає і не чує, та не роз­крила сьвітови очий, не взяла ся до ратунку. А нарід гине з голоду.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Осип Залеський. "Вражіння з мандрівки по Гуцульщині" (1938)

e-mail Друк

Unti6363636363tled-1Публікується за виданням: 

газета "Діло" (Львів), чч. 184-188  (15 005 - 15 009), 23-27 серпня 1938 р.

ПРО АВТОРА 

Осип Залеський (1892-1984) –  український композитор, диригент, літературознавець. Народився на Бережанщині, помер у США. Вояк УГА, засновник і перший директор філії Музичного інституту імені М.Лисенка у Станиславові. Спільно з дружиною, Галиною Лагодинською-Залеською, створив Український музичний інститут у Баффало.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Володимир Гнатюк."В справі Гуцульщини" (1913)

e-mail Друк

Untitl553355353ed-1В остатних кількох місяцях появив ся в Дїлї ряд статий про Гуцульщину, в яких порушувано одначе лише дві справи: 1) Справу голоду. 2) Справу дикої плавачки на Черемоши. Перша справа тепер не актуальна, але друга мабуть не швидко зійде з дневного порядку, бо й міністерська комісия, що їздила в вересни понад Черемош, не заявила ся проти неї. І се зовсїм зрозуміле. Менші шкоди, як поробила повінь перед трьома місяцями, позатирані (як їx сконстатувати тепер на голих уже царинках та городах?), більші хоч видні, то все ж чужі люди, що перший paз в околици, не годні докладно оцінити їx, бо вони не знають стану з перед повени. Крім того інформациї подавали комісиї концесіонарі або їx прихильники, а з боку людности не було такого представителя, що не тілько розумів би докладно річ, знав усї місцевости, мав при собі виказ усїх шкід, але й мав голову на карку та знав, що, коли і як та де говорити.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Історія філософії по-гуцульськи

e-mail Друк

Untitl3553533553ed-1На почєтку всуди були гуцули, а витак потім поробили си турки і жиди. Гуцули були першими «фільозофами». «Фільозоф» – то є сказане по-грецки. Значит то само шо: «мудрагель». А то сказане по-грецки аби не пизнати. Бо пощо то всьо знати, єк було напочєтку? Але греки то не були греки іно гуцули, шо вдавали грека. Бо напочєтку ни було греків, іно всуда були гуцули.

e-max.it: your social media marketing partner
 

Щоденник гуцула

e-mail Друк

Untiееццецецеtled-1Про цей надзвичайно цінний для краєзнавців документ – щоденник Василя Боб’яка - дізнався цілком випадково – проговорилися космачани, у яких я гостював. В одній із газетних публікацій коротко згадав про нього, дещо зацитував. Це не пройшло повз увагу Івана Дзюби, який читає надзвичайно багато – здається все, що пишеться українською. Академік знайшов спосіб зі мною зв’язатися і наполіг на тому, що треба вибрати найцікавіше, щоб потім оприлюднити в «Дні».

e-max.it: your social media marketing partner
 

Мені Мерюел Дові. «Дівчина в Карпатах» (A Girl in the Karpathians), 1891

e-mail Друк

Un44224242424itled-1В 1890 році 23-річна шотландка Мені Мерюел Дові здійснила кінну мандрівку за маршрутом Коломия - Делятин - Микуличин - Космач - Жаб'є -Дземброня - Чорногора - Жаб'є - Косів. Наступного року була видана книга "Дівчина в Карпатах", українською на жаль досі не перекладена. Ось невеликий уривок про перебування в Микуличині:

e-max.it: your social media marketing partner
 

Життя на полонині

e-mail Друк

Untitleй44йй4й44йd-1Старі ведмеді мудріші. Вони коли йдуть на полювання, то беруть у лапи моху і так лізуть поверх ломів у кошару. Тоді їх не чути, бо суччя не ламається, а коли перелізуть через ділницю, тоді кидають мох, а вхопивши вівцю, тікають з нею. Та хоч тоді нароблять шуму, але вже запізно, бо ведмедя вже "не зіпре і не йме ніяка сила".

e-max.it: your social media marketing partner
 

Ґазда Костин Лепкалюк із Старого Косова

e-mail Друк

Untitle25525252525d-1Колись я писав про успішну гуцульську кооперацію за Польщі. Цього разу про буття гуцулів за неньки-Австрії. Цей гуцул вибивається з загалу. Він не збідований, не зневажений всіма достойниками, не пияк. Він навіть не опришок Він багатій, як тоді казали дука, меценат, депутат до галицького сойму у Львові і до імперського у Відні. Він власник полонини Кренти і постачальник добірних коней до імператорських стаєнь. Це ґазда Костин Лепкалюк. Його нащадки стали юристами, лікарями, інженерами. Воювали в УСС, УГА, УПА. В еміграції один з правнуків став успішним інженером-мостобудівельником. Славетний рід. Викладаю фото і уривки з книги Михайла Ломацького "З гір Карпат". 

e-max.it: your social media marketing partner
 

Полонина Дземброня

e-mail Друк

Untitled5345345345-1Під кінець травня або на початку червня на Гуцульщині завжди відбувався похід-вихід на полонину. Кілька днів перед виходом депутат давав наказ своїм пастухам повідомити всіх людей (мішьильників), що під час зими зголосилися віддати свою маржину та вівці на полонину, про день виходу. А тоді кожний мішьильник мав за завдання пригнати свою маржину на полонину.

e-max.it: your social media marketing partner
 


Сторінка 2 з 5

Підписатись 
на публікації проекту: