П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English

Гуцульські говірки

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

Гуцульський говір

Гуцульські говірки називають ще східнокарпатськими: разом з буковинськими, середньозакарпатськими, бойківськими і лемківськими вони належать до карпатської групи говорів, що входить до пд-зх наріччя української мови.

Гуцульські говірки поширені на Західній Україні в Івано-Франківській області, Вижницькому і Путильському районах Чернівецької області і в Рахівському районі на сході Закарпатської області На сході і північному сході гуцульські говірки межують з покутсько-буковинськими, на північному заході — з бойківськими, на заході — із середньозакарпатськими говірками. На півдні - румунською мовою, вклинюючись на Сучавщині в територію Румунії. Найбільше споріднені гуцульські говірки з покутсько-буковинськими та бойківськими.

Гуцульський говір картаМапа говорів України

Походження гуцульських говірок і причини виникнення їх меж досі остаточно не вивчені. Документальні джерела про історію цього краю сягають в основному XIV–XV ст. і майже відсутні за періоду Київської Русі (IX–XI ст.) і Галицько-Волинського князівства (XII–XIII ст.).

У літературі зустрічаємо поняття: Галицька, Закарпатська і Буковинська Гуцульщина. Крім цього, протягом сторіч частини Гуцульщини входили до складу різних держав, відповідно до того, куди належали Галичина, Буковина і Закарпаття. Незважаючи на ці обставини, всі частини Гуцульщини завжди єднала спільна матеріальна і духовна культура, спільний побут, звичаї, традиції, спільний говір, що виразно відрізняє Гуцульщину від сусідніх етнографічно-мовних регіонів.

karta-guculshchyny

Деякі дослідники на цій підставі робили хибні припущення про неслов’янське походження гуцулів (наприклад, Іван Вагилевич у свій час висунув саме таку теорію, яка, однак, не була підтримана іншими ученими; польський учений Ян Янів в одній із своїх праць висловив припущення про румунське походження предків сучасних гуцулів; румунський історик Н. Йорга висунув гіпотезу ніби-то гуцули є зукраїнізованими румунами та ін.). Проте, більшість дослідників поділяє думку, що територія сучасної Гуцульщини здавна була заселена праслав’янами, що гуцульські говірки генетично і практично протягом віків є говірками української мови.

guculy-photo

Характерні особливості гуцульських говірок виявляються на різних мовних рівнях:

  • фонетичному (обнижена артикуляція фонеми е в наголошеній позиції — клеан “клен”; ширша, дещо обнижена артикуляція фонеми и, що реалізується у звукові, наближеному до е — сеин “син”, жеито “жито”; зміна а, рідше давнього йа після м’яких приголосних в ’е, ’и, ’і — бойетси, йевір, ш’інувати; вимова префікса ви- як ві- — віпити “випити”; відсутність вставного ль після губних — робйу “роблю” (але роблений), збереження давньої м’якості р рибарь, верьх і напівм’якості л — молоко, ствердіння кінцевих -сь, -зь — цес, кріз і ць, сь у суфіксах — молодица, хло?пскій; перехід м’яких приголосних ть, дь у кь, гь — к’ешко “тяжко”, г’іука “дівка”; відсутність подовжених приголосних — з’іл’е “зілля”, вимова груп приголосних: до хв як ф — фіст; дн як нн — блунний “блудний”; бн як мн — срімний “срібний”; тль, дль як кль, ґль — вертл’уг - веркл’уг та ін.);
  • морфологічному (наприклад, закінчення -оу, -еу в орудному відм. одн. іменників жіночого роду — цер’квоу, землеу; збереження залишків форм двоїни — дві нозі, дві йеблуц’і; творення вищого ступеня прикметників за допомогою частки май — май крашчий; наявність енклітичних форм займенників — ми, ти, си “мені, тобі, собі”; мні, мйи, нйи “мене”; си “себе”; дієслівні форми типу берет, несет; форми 3-ої ос. одн. і мн. дієслів другої дієвідміни з опущеним кінцевим -т, вони нос’ие, сид’е?; форми умовного способу дієслів з часткою бих — ходиу бих; минулого часу дієслів типу ходиусме, -сте; майбутнього часу типу му ходити, рідше — буду ходити; афікс -ся (з варіантами -си, -с’и, -сі) може стояти як у пре-, так і в постпозиції.

У гуцульських говірках поширені усічені кличні форми імен з пропущеним післянаголошеним складом — Ю! “Юрку!”, Пара?! “Параско!” та ін.

Книжкова підбірка на тему гуцульських говірок

guculski-govirky-knygy

  • Гуцульські говірки. Короткий словник. Закревська Я. 1997.djvu
  • Карпатська діалектологія і ономастика (1972).pdf
  • Slovnyk_bukovynskykh_hovirok_2005_OCR.djvu
  • 2012_Karpato-balkanskij_dialektnyj_landshaft_Jazyk_i_kul'tura_Vyp._2.pdf
  • Лексика пастухування.pdf
  • Матеріали до гуцульських говірок.djvu
  • Матеріали до словника буковинських говірок. Випуск перший. Чернівці, 1971.djvu
  • Н.Гобзей - Гуцульська міфолологія. Етнолінгвістичний словник (2002).djvu
  • Гобзей - Міфологічна лексика карпатських говорів
  • Неґрич М. Скарби гуцульського говору. Березови (2008).djvu
  • Пестливі форми слів в гуцулів.pdf
  • Подвійні імена в гуцулів.pdf
  • Сабадош І. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. Ужгород, 2008.pdf
  • Савчук Д.П. (укл.). Словник українських говірок Карпатського регіону (2012).pdf
  • Словник буковинських говірок.rar
Завантажити

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber