English German Polish Spanish

ПРИКМЕТИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ПОГОДОЮ, У НАРОДНОМУ КАЛЕНДАРІ НАСЕЛЕННЯ БУКОВИНИ

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

bukovpofosdfasУ статті класифіковано способи передбачення погоди та достатку в східнороманського населення Буковини. Були виділені три групи прикмет: 1) за відчуттями людей і поведінкою живих організмів, станом рослин, атмосферних явищ і небесних знаків; 2) фіксовані народні прикмети (за станом погоди в день свята передбачається погода інших днів і періодів року); 3) угадування погоди та достатку протягом року за допомогою певних обрядодійств, заснованих на магічному підґрунті. Беззаперечну наукову цікавість у цьому плані становить передноворічний обряд угадування погоди на наступний рік за допомогою “календаря” із цибулі тощо.

Прикмети, що допомагають людям у передбаченні погоди, здавна були складовою частиною народної метеорології. Їх місце в народному світосприйнятті, обрядовій практиці та повсякденному житті визначалося прямою залежністю всієї господарської діяльності традиційного суспільства від погодних умов. Одні вбачають у них рештки давнього символізму, який установлював зв’язки між фізичним і духовним світами1, інші – складові елементи народного календаря, свідомо побудованого на сприйнятті часу як послідовно впорядкованих подій. Ще в Стародавній Греції та Римі авгури спостерігали за рослинами, уміли передбачити майбутнє (у тому числі погоду та достаток) за польотом птахів і небесними знаками. У Ватиканському музеї, наприклад, зберігся малюнок, на якому були зображені стародавні греки, що, спостерігаючи за польотом ластівок, визначали початок весни. Дане спостереження ґрунтувалося на віруванні в те, що птахи володіють даним богами інстинктом, який дозволяє їм відчувати атмосферні зміни.

В одній зі своїх праць візантійський автор Йоган Лідус згадав про існування в перекладі латинською і грецькою мовами спеціального календаря етруського походження, що був за своєю суттю громовником2 . Однак найбільш давнім прикладом складання календаря на основі народних прикмет, мабуть, є той, що міститься в праці “Роботи і дні” грецького поета Гесіода (VII ст. до н. е.). Гесіод був землеробом і все своє життя провів на півночі Греції. Його праця написана у формі довідника з ведення господарства, складеного із зібраної вербальної інформації, присвяченої молодшому брату. “Річні годинники” з розділу “Роботи” поеми Гесіода вказують на те, що певні види людської діяльності, на його думку, здійснювалися під безпосереднім впливом подій у природі. Про це свідчить поділ календаря на “небесні події” (за сонцем, зірками), “природні події” (за птахами, рослинами, погодою, порами року) та “людську діяльність”, що залежні один від іншого. Так, для квітня в календарі зазначено: починає кукукати зозуля – з’являються листя в смоківниці – збирання врожаю. Отже, в основі складеного Гесіодом календаря лежали прикмети – споконвічні спостереження людей4 .

У науковій класифікації метеорологічних прикмет існує декілька підходів. Проаналізувавши комплекс прикмет про погоду в населення країн Європи (у тому числі й східних романців), С.А.Токарев наполягав на їх класифікації за часовими критеріями. Він запропонував систематизувати прикмети на: 1) короткотривалі (погода на завтра); 2) довготривалі (яка буде весна, літо); 3) фіксовані (у день такого-то святого передбачається бути такій-то погоді). С.А.Токарев убачав також існування перехідного типу – від 2-ї до 3-ї групи: якщо в день такого- то святого стоїть така-то погода, то … З наведених груп учений назвав найбільш реалістичними та достовірними короткотривалі прикмети й прикмети за поведінкою тварин, особливо при передбаченні погоди на короткий проміжок часу. Щодо прикмет на довготривалий термін учений був більш скептичним, указуючи на велику долю фантазії в передбаченні погоди. Віщування погоди за першими днями року, розповсюдженого в народів Центральної Європи, автор вважав забобоном6 .

У “Народній метеорології” Т.Германа, яка містить значний фактичний матеріал із Буковини, класифікація ґрунтується також на часовий критерій. Передбачення погоди, на думку автора, здійснювалося на короткі та довготривалі періоди. Обидві групи дослідник поділив на підгрупи: прикмети за відчуттями людей, за поведінкою домашніх тварин, домашньої птиці, диких тварин і птахів, комах, рептилій, амфібій, риб тощо, за станом рослин, атмосферних явищ, небесних знаків та ін. Окремо автор виділив метеорологічні календарі (способи передбачення погоди за допомогою календаря на блюдцях цибулі, за першими 12-ма днями року тощо)7 .

Дещо відрізняється в цьому плані класифікація С.М.Толстої, яка серед слов’янських календарних ворожінь, прикмет і передбачень, пов’язаних із погодою, виділила такі типи, як: 1) за станом погоди в день певного свята; 2) за характером погоди визначається врожай, благополуччя, здоров’я тощо; 3) за поведінкою тварин і природними ознаками передбачається погода8 .

Ведучи мову про систематизацію способів передбачення погоди та достатку в східно- романського населення Буковини, слід відзначити, що для їх найбільш повної та детальної класифікації потрібно врахувати відповідні критерії вже існуючих класифікацій, беручи до уваги специфіку буковинського етнорегіону. Виходячи із цього, нами були виділені три групи прикмет: 1) за відчуттями людей та поведінкою живих організмів, станом рослин, атмосферних явищ і небесних знаків. У цій групі відзначимо: а) передбачення погоди за відчуттями людини (сни, ревматичні болі, стан здоров’я тощо); б) за поведінкою тварин (домашніх і диких); в) птахів (домашніх і диких); г) комах; д) рептилій, амфібій, риб тощо; е) за станом рослин; ж) атмосферних явищ і небесних знаків; з) різні. У першій групі, що є основною в класифікації, ми виділяємо також короткотривалі, довготривалі та народні прикмети, згідно з якими за характером погоди визначається врожай, благополуччя, здоров’я тощо; 2) фіксовані народні прикмети: за станом погоди в день свята передбачається погода інших днів і періодів року (у день такого-то святого передбачається бути такій-то погоді; якщо в день такого-то святого стоїть така-то погода, то … тощо); 3) угадування погоди та достатку протягом року за допомогою певних обрядодійств, заснованих на магічному підґрунті.

Для дослідження прикмет, пов’язаних із погодою в східнороманського населення Буковини (сьогодні – це частина території Чернівецької області України та Сучавського повіту Румунії), нами були використані відповіді на етнографічні анкети Н.Денсушану, отримані в 90-х роках ХІХ ст.9 , етнографічні колекції, зібрані румунськими дослідниками на терені Буковини протягом ХІХ – ХХ ст. (С.Ф.Маріана10, Т.Германа11, Д.Дана12, Т.Памфіле13 , А.Горовея14, М.Лупєску15 та ін.)16. Крім того, були використані матеріали етнографічних експедицій, проведених автором.

Календар Гесіода систематизує зв’язок небесних і біологічних ритмів, про що свідчить текст його праці: “Лишь на Востоке начнут восходить Атлантиды-Плеяды, / Жать поспешай; а начнут заходить – за посев принимайся. / На сорок дней и ночей совершенно скрываются с неба / Звезды-Плеяды, потом не становятся видными глазу / Снова в то время, как люди железо точить начинают…” 5 . даної статті в румуномовних селах Буковини у 2005–2006 рр.17 .

Пропонуємо розгляд прикмет, пов’язаних із погодою, в народному календарі населення Буковини відповідно до логіки зазначеної класифікації. Група № 1. До першої підгрупи (1 а) віднесемо прикмети, які визначали погоду за відчуттями людини: сни, ревматичні болі, стан здоров’я тощо. У румунів Буковини досить поширеною була віра в те, що поява уві сні риби передбачала мороз, коней – сильний вітер”18 та ін. Вони вважали, що початок ревматичних болів – це на погану погоду, якщо сверблять вуха – зміниться погода19 . 1 б. Серед прикмет за поведінкою тварин найбільш поширеними є ті, що пов’язані з кішкою з домашніх тварин і ведмедем – із диких. Причому за поведінкою кішки в основному визначали погоду на найближчий час, а за дикими тваринами – на довготривалий. У разі, коли “кішка облизується та дивиться у вікно, слід чекати хорошої погоди”20 , “якщо кішка лягає на ватру чи теплу пічку, дивиться в пічку або скребеться у двері – на погану погоду та холод”, “якщо кішка вилизує собі вуха або лягає посередині хати – слід чекати дощу”, “якщо кішка грається та скаче по хаті, то знак, що буде буря”21.

Про наближення сильної бурі могли дізнатися в тому разі, якщо “худоба пустувала та мукала, коли йшла на водопій або поверталася з нього”22. За поведінкою ведмедя визначали тривалість зими, чи швидке наближення весни. Вірили, що “вихід ведмедя з барлога на Стрітення передвіщає скору весну, його повернення до барлога, не зважаючи на теплу погоду, – це знак тривалої зими”23. Про наближення весни також судили за кольором хутра горностая: “якщо бачили наприкінці зими горностая із чорним хутром – скоро буде весна, якщо з білим хутром – ще буде тривати зима”24 . 1 в. З птахів у багатьох народних прикметах зустрічаються півень, курка, качка, лелека, ворона, ластівка та ін. В основному за птахами східнороманське населення Буковини визначало погоду на найближчий час. Існує також інформація про прикмети за птахами на довготривалий термін. Наприклад, у с. Ватра Молдовіцей передбачали довгу осінь у разі пізнього відльоту диких гусей (в один-два тижні після св. Марії), про засуху свідчило те, “що птахи витряхуються та купаються у воді”25. Найбільш поширеними були прикмети, пов’язані з півнем, куркою та качками: “якщо заспівав півень у південь, то зміниться погода”, “якщо взимку півень заспівав увечері, то буде мороз”26 , “якщо кури порпаються в землі або клюють одна одну, то буде дощ”27 , “коли качки плавають і махають крилами так, що летять бризки в усі боки, буде дощ”, “якщо качки плавають у калюжі й занурюються, то буде погана погода”28 та ін. Дощ чи сніг передбачали, “коли зграями літають ворони” або “якщо дятел, пугач, сова або сипуха заспівали в закритих місцях” (Круча Броштени)29, дощ улітку чи мороз узимку – “якщо птахи ховаються під поріг” (Ватра Молдовіцей)30 , “якщо лелеки літають в один із днів перед днем воздвиження Хреста Господнього, то вночі того дня буде заморозок”31. Широко розповсюдженими були прикмети за польотом птахів: “якщо ластівка літає так низько, що сягає землі, буде дощ, якщо літає вверх, слід чекати гарної погоди”32 , “якщо лелеки кружляють у повітрі, буде дощ”33 . 1 г.

Серед прикмет, пов’язаних із комахами, найбільш поширені ті, що передбачали дощ за поведінкою мурах: “якщо мурахи виходять із мурашників і носять землю”, “якщо всі разом ходять по мурашнику або розсіюються по дорозі”34 , “якщо ховаються в мурашник” (Магала)35 , “коли виходять мурахи на поріг хати” (Динівці)36. Також вірили, що не можна руйнувати мурашник, бо це спровокує дощ. За мурахами визначали погоду на довготривалий час: “коли мурахи восени роблять великі мурашники – зима буде важкою” (Кимпулунг)37. У східнороманського населення Буковини існує також чимала кількість прикмет, пов’язаних з осами та комарами: “якщо влітку є багато ос, то зима буде довгою”, “якщо оси зробили гніздо глибоко в землі – зима буде холодною та буде багато снігу, якщо не дуже глибоко – зима буде легкою”, “якщо оси будують своє гніздо високо – зима буде нетривалою, якщо низько – зима буде довгою” (Ватра Молдовіцей), “коли комарі кружляють над головою, але не кусаються – буде гарна та тепла погода” (Магала, Фратівці), “якщо комарі лізуть в очі – буде дощ” (Ватра Молдовіцей), “якщо комарі літають у повітрі – буде дощ” (Брашка). Існувало також чимало прикмет за появою тої чи іншої комахи в певний відрізок часу: “світлячок з’являється на хорошу погоду”, “якщо напровесні з’являється білий метелик, то буде сніг” (Геленешти), “якщо з’являється навесні червоний метелик, то не буде більше снігу, буде тепла погода” (Старі Фратівці), “якщо божа корівка летить із руки, то буде гарна погода, якщо ні – погана погода”38 . 1 д.

Серед рептилій та амфібій у народних прикметах знайшли своє відображення змії, миші, жаби та ін. Так, погану погоду чи дощ визначали за появою сліпих гадюк (Ватра Молдовіцей)39 , “за голосним кваканням жаб уранці” (Верхні та Нижні Петрівці)40, мороз передбачали в разі, “якщо змії, ящірки та жаби ховалися” (Ватра Молдовіцей), важку зиму – за кількістю мишей восени (Ватра Молдовіцей)41 . 1 е.

Прикмети за станом рослин. За наростами на листях дуба, що виконували роль своєрідних сховків долі, передбачали погоду, достаток, голод тощо протягом року. Так, “якщо восени у наростах на листях дуба є білі черв’ячки – наступний рік буде врожайним, якщо в середині буде павутина – голод і хвороби” (Петрівці), “якщо багато наросту на листях дуба, то зима почнеться рано та буде багато снігу, якщо всередині мокро – наступний рік буде дощовим, якщо сухо – посушливе літо” (Удєшти). З метою дізнатися, яким буде наступний рік (дощовим/посушливим), розкривали нарости на листях дуба в день свята “Чуда луй Архангел” – “якщо знаходили в них павутину – поганий рік; якщо комах – дощовий рік; черв’ячків – добрий рік; якщо було пусто – можлива епідемія чуми”42. Велися спостереження й за іншими рослинами: “якщо зацвіли троянди на св. Марію, то осінь буде довгою”43 , “якщо багато грибів – зима буде важкою” (Верхні та Нижні Петрівці)44. Румуни Буковини були впевненні в тому, що коли рвати калину перед днем воздвиження Хреста Господнього, то можна накликати сильний холод45 . 1 ж.

Люди здавна спостерігали за атмосферними явищами та небесними знаками, тому не дивно, що вони їх узяли за основу у своїх передбаченнях погоди та достатку. За ними передвіщали погоду й достаток як на короткий, так і на довготривалий період часу. Найбільш поширеними серед них є ті, що пов’язані з громом, блискавкою, вихором: “якщо загримить грім напровесні, коли ще буде сніг, то влітку буде багато граду”46 , “якщо загримить грім у день або після св. Симеона стовпника – осінь буде довгою” (Броштени)47 , “якщо блискавка б’є на захід – наближається дощ із градом”48 , “якщо спостерігаються вихори протягом літа, то буде засуха”. Існує також повір’я, що вихори утворюються за допомогою злих духів, які калічать людей49 . Серед небесних знаків, за якими передбачали погоду, слід згадати хмари, райдугу, сонце тощо. Наприклад, “якщо на небі є дрібні червонуваті хмари – буде вітер і дощ” (Ватра Молдовіцей), “якщо з’явилася райдуга під час дощу, дощ скоро повинен перестати”50 , “коли сонце заходить серед хмар – наступного дня буде дощ чи сніг” (Верхні та Нижні Петрівці)51 , “якщо після заходу сонця небо є червоним – наступного дня буде вітер, буря, дощ” (Динівці)52 . У румуномовного населення Буковини існувала також чимала кількість інших прикмет. Серед них слід відзначити найбільш розповсюджені: “за селезінкою свині” (Верхні та Нижні Петрівці)53 , “визначення тривалості зими за довжиною коріння вирваної восени петрушки”54 , “якщо сіль суха – на добру погоду; якщо мокра – на погану погоду”55 , “якщо дим із димаря розпорошуватиметься до землі – скоро буде дощова погода”56, а “якщо піднімається вверх, то буде мороз” (Тарасівці), “якщо спітніли стекла вікон так, що ллється по них вода, буде погана погода”57 , “якщо гудять запалені головні в печі, то буде погана погода та вітер”58 , “коли згорає низ чавуна – зміниться погода” (Верхні та Нижні Петрівці)59 та ін. Група № 2 (фіксовані народні прикмети). Серед них слід відзначити ті, що спрямовані на передбачення погоди в день Великодня: “якщо у Вербну неділю буде гарна погода – такою буде погода на Великдень”, “якою буде погода на Благовіщення, такою буде на Великдень”60 , “якщо буде падати дощ у день 40-ка мучеників, то буде дощ на Великдень”, “якщо йде дощ на початку Великого посту – буде дощ і на Великдень” (Ватра Молдовіцей)61 та ін. Існує також велика кількість прикмет, згідно з якими за погодою в день певного свята передбачали погоду та достаток протягом довготривалого відрізка часу: “якою буде погода на св. Марину, такою буде протягом усієї осені” (Малі Долхешти)62 , “якщо на Великдень буде град, то рік буде врожайним”63 , “якщо в Новий рік день буде м’яким – така погода буде влітку (добра для збирання сіна)”, “якщо в день св. Тріфа Скаженого не буде снігу, то скоро буде сніг, якщо є сніг – скоро потепліє”, “якщо в день Стрітення тепло та м’яко, то літо буде теплим і врожайним”, “якщо йде дощ у день св. Харалампія – буде падати дощ протягом 40 днів”, “якщо загримить у день 40-ка мучеників – літо буде врожайним; якщо загримить до дня 40-ка мучеників – буде неврожайне літо”, “якщо заквакали жаби в переддень св. Олексія – весна буде довгою та з дощами, якщо заквакали у день св. Олексія – наступлять теплі дні, не буде морозу та снігу”64 , “якщо не буде заморозку до дня Усікновення голови св. Іоанна Хрестителя, то вже скоро й не буде”65 , “якщо на св. Георгія йде дощ – уродить пшениця та сіна буде вдосталь, якщо буде багато роси чи туману – урожайний рік”, “якою буде погода в день Введення, такою буде погода протягом усієї зими” (Тетеруш)66 та ін. Були поширені також прикмети, за якими передвіщали достаток за певними знаками на певне річне свято: “якщо напередодні св. Василя на небі повний місяць, рік буде врожайним”67 та ін. Слід зазначити, що подібні прикмети були зафіксовані й в українців Буковини. Так, наприклад, українці вірили, що “небо в зірках напередодні Нового року означало врожай у наступному році, якщо небо густо встелене зірками, то будуть ягоди. Сильний вітер у цей день обіцяє врожай горіхів. А якщо в новорічну ніч сильний мороз і малий сніг – буде великий урожай хліба. Якщо на Новий рік тепло, то вродить рясне жито. Ясна й тиха погода на Стрітення віщує гарний урожай поля й добре роїння бджіл. Якщо надворі вітер, то треба чекати пізньої весни. Якщо в день св. Мокрини йде дощ – буде дощова осінь, якщо сонце – осінь буде тепла й безхмарна68 . Група №3 (угадування погоди та достатку протягом року за допомогою певних обрядодійств, заснованих на магічному підґрунті). У румуномовного населення Буковини були зафіксовані два таких обрядодійства: календар на блюдцях цибулі та передбачення погоди за першими днями року. Беззаперечну цікавість у цьому плані становить передноворічний обряд угадування погоди на наступний рік за допомогою “календаря” із цибулі. Для цього вибирали дванадцять “блюдець” цибулі, кожне з яких символізувало певний місяць року, й насипали на них однакову кількість солі. “Календар” залишали на ніч, а вранці придивлялися до об’єму вологи, яка накопичилась у кожному з “блюдець-місяців”. Таким чином визначали найбільш дощові та посушливі місяці наступного року69. Даний обряд був зафіксований ще наприкінці ХІХ ст. румунським етнографом С.Ф.Маріаном у цілому ряді буковинських сіл: Фунду Молдовей, Вама, Білка, Старі й Нові Фратівці, Воловец, Чіреш-Опаїц, Тереблеча70, а також зафіксований нами під час етнографічних експедицій у молдавському с. Колінківці Хотинського р-ну та змішаному (румуно-українському) с. Корчівці Глибоцького р-ну71* . Про загальнорумунський характер цього обряду можна дізнатися з праці Т.Германа “Народна метеорологія” (1928), написаної на основі матеріалів, зібраних на території Трансільванії та Буковини (зокрема, у Ватрі Дорней і Чернівцях). У ній автор констатував, що румунському народові відомі три види метеорологічних календарів: 1) на Введення – за допомогою небесних знаків; 2) за тими 12 днями, що тривають від Різдва до Водохреща й символізують 12 місяців року, і 3) найбільш звичний та універсальний – за допомогою цибулі72. Румунам Буковини був відомий ще календар за дерев’яними вугликами. Обрядодійство відбувалося в переддень Нового року (св. Василя). Господар брав 12 вугликів з однієї деревини, переважно з бука чи іншого міцного дерева, та клав їх на ніч на ватрі. Кожний вуглик означав певний вид сільськогосподарської продукції: пшеницю, овес, кукурудзу, жито, просо, картоплю тощо. Уранці дивилися, який із вугликів перетворився на попіл, той вид злаків буде давати найбільший урожай у наступному році, якщо якийсь вуглик лишився незмінним, той вид злаків не буде родити (Білка, Тереблеча, Карапчів на Сіреті, Чіреш-Опаїц, Воловец, Старі Фратівці)73 . Слід зазначити, що подібне ворожіння існувало й в українців Буковини. Згідно з цим, господар залишав надворі колоски різних зернових культур: на якому колоску буде більше інею – та культура вродить краще наступного року74 .

У румуномовного населення Буковини існував також спосіб передбачення погоди за першими днями Нового року. Вірили, що дні від Різдва до Нового року мали здатність вирішити долю цілого наступного року, за погодою в ці дні передбачали погоду протягом року75. Вірили також, що “якою буде погода перші чотири дні після новолуння, такою буде погода протягом цілого місяця”76 . На завершення слід відмітити, що система прикмет, пов’язана з погодою, є широко розповсюдженою не лише в румун і молдаван. Вона відома в усіх народів, господарське життя яких залежить від погодних умов. Таким чином, зібраний джерельний і польовий матеріал дозволяє зробити висновок про наявність у східнороманського населення Буковини системи прикмет, пов’язаної з передбаченням погоди, які органічно вписуються в загальнолюдську систему світосприйняття навколишнього природного середовища. Вона є результатом багатовікового спостереження селянина за природою й позбавлена в більшості випадків магічної основи. Однак іноді спостерігаються елементи ворожіння в передбаченні погоди в річному циклі, в прогнозуванні врожаю та ін. А загалом ці споконвічні спостереження лягли в основу процесу накопичення емпіричних знань про природу, стали підґрунтям для аналізу навколишнього світу флори, фауни, атмосферних явищ. Вони були й залишилися складовою частиною світосприйняття східнороманського населення Буковини.

Антоній Мойсей (м. Чернівці, Україна)

 

Література:

1. Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник. – К.: Довіра, 2006. – С. 481.

2. Авени Э. Империи времени. Календари, часы и культуры: пер. с англ. Д.Палец. – К.: София, 1998. – С. 32, 61; Olteanu A. Şcoala de solomonie: divinaţie şi vrăjitorie în context comparat. – Bucureşti: Paideia, 1999. – С. 26–28, 39.

3. Новий Заповіт // Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. – К.: Видання місійного товариства “Нове Життя, Кемпус Круйсед Фор Крайст”, 1992. – С. 23, 93.

4. Авени Э. Империи времени. Календари, часы и культуры: пер. с англ. Д.Палец. – К.: София, 1998. – С. 50–54.

5. Там само.

6. Токарев С. Приметы и гадания // Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы. Исторические корни и развитие обычаев. – М.: Наука, 1983. – С. 58–62.

7. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 11–40.

8. Толстая С. Народная метеорология // Славянские древности. Этнолингвистический словарь / Под ред. Н.И.Толстого. – М.: Международные отношения, 2004. – Т. 3. – С. 248–252.

9. Fochi A. Datini şi eresuri populare de la sfârşitul secolului al XIX: Răspunsurile la chestionarele lui Nicolae Densuşianu. – Bucureşti: Minerva, 1976.

10. Marian S.Fl. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie îngrijită şi întroducere de I.Datcu. – Bucureşti: Editura “Grai şi Suflet – Cultura Naţională, 2001. – Vol. I. – 222 p.; Vol. II. – 216 p.; Vol. III. – 244 p.

11. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – 174 p.

12. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – A. 4. – № 30. – P. 1–2; 1894. – № 63. – P. 1–2; 1894. – № 67. – P. 1–2; 1894. – № 70. – P. 1–2; 1894. – № 74. – P. 1–2; 1894. – № 79. – P. 1–2; 1894. – № 84. – P. 1–2; 1894. – № 97. – P. 1–2; 1894. – № 99. – P. 1–2; 1895. – A. 5. – № 2. – P. 1–2; 1895. – № 5. – P. 1–2; 1895. – № 12. – P. 1–2; 1895. – № 17. – P. 1–2; 1895. – № 19. – P. 1–2; 1895. – № 23. – P. 1–2; 1895. – № 30–31. – P. 2; 1895. – № 32. – P. 1–2; 1895. – № 37. – P. 1–2; 1895. – № 40. – P. 1–2; 1895. – № 43. – P. 1–2.

13. Pamfile T. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie şi întroducere de I.Datcu. – Bucereşti: Saeculum, 2005. – 431 p.

14. Gorovei A. Credinţi şi superstiţii ale poporului român / Ediţie îngrijită de I.Datcu. – Bucureşti: Editura „Grai şi suflet – Cultura naţională”, 1995. – 344 p.

15. Lupescu M. Superstiţii // Şezătoarea. – 1892. – A. I. – P. 128.

16. Bejenaru I. Istoria satului Dinăuţi (Schiţe istorico-etno-folclorice). – Chişinău, 2003. – 248 p.; Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – 94 p.

17. Матеріали етнографічної експедиції, проведеної в с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області членами студентського наукового гуртка “Етнос” під керівництвом автора. Зберігаються в етнографічному музеї факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2002–2005; Матеріал, зібраний від: Хабулі Єлизавети Арсеніївни, 1935 р. н.; Хабулі Єфросинії Володимирівни, 1938 р. н. (запис А. Хабулі); Бойка Олександра Олександровича, 1952 р. н.; Щербатого Бориса Васильовича, 1926 р. н.; Настаса Миколи Дмитровича, 1928 р. н.; Анатійчук Марії Прокопівни, 1930 р. н. (запис. студ. 2 курсу: Хабуля А., Присяжнюк І., Рихло Г., Гусан О., Парпауц Г., Галабіцька Н.); Матеріали етнографічної експедиції, проведеної в с. Корчівці Глибоцького району Чернівецької області членами студентського наукового гуртка “Етнос” під керівництвом автора. Зберігаються в етнографічному музеї факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 2002–2005; Матеріал, зібраний від: Савчук Марії Костянтинівни, 1931 р. н.; Луц Магдалини Костянтинівни, 1922 р. н.; Чіківчук Флорі Василівни, 1931 р. н.; Кирдея Віталія Вікторовича, 1968 р. н. (запис. студ. 2 курсу: Присяжнюк І., Рихло Г., Гусан О., Парпауц Г., Галабіцька Н., Сідак О.).

18. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 84. – Р. 1–2; Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 12.

19. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 11; Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

20. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 37. – Р. 1; Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 15.

21. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 74. – Р. 2; Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 97. – Р. 1–2; Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 37. – Р. 1; Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 15.

22. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 37. – Р. 1.

23. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 79. – Р. 1–2; Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 50–51.

24. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 74. – Р. 2.

25. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 22–23, 42–43.

26. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 74. – Р. 2.

27. Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

28. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 97. – Р. 1–2; Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 30–31. – Р. 2.

29. Fochi A. Datini şi eresuri populare de la sfârşitul secolului al XIX: Răspunsurile la chestionarele lui Nicolae Densuşianu. – Bucureşti: Minerva, 1976. – Р. 241.

30. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 22–23, 42–43.

31. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 79. – Р. 1–2.

32. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 23. – Р. 2; Marian S.Fl. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie îngrijită şi întroducere de I. Datcu. – Bucureşti: Editura “Grai şi Suflet – Cultura Naţională”, 2001. – Vol. I. – Р. 71.

33. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 99. – Р. 1.

34. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 79. – Р. 1–2; Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 22–23.

35. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 24–25.

36. Bejenaru I. Istoria satului Dinăuţi (Schiţe istorico-etno-folclorice). – Chişinău, 2003. – Р. 171.

37. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 24–25.

38. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 24–26, 44–47.

39. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 28.

40. Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

41. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 28, 42– 43.

42. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 44–45.

43. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 74. – Р. 2.

44. Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

45. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 84. – Р. 1–2.

46. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 79. – Р. 1–2; Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 30–31. – С. 2.

47. Lupescu M. Superstiţii // Şezătoarea. – 1892. – A. I. – P. 128; Gorovei A. Credinţi şi superstiţii ale poporului român / Ediţie îngrijită de I.Datcu. – Bucureşti: Editura “Grai şi suflet – Cultura naţională”, 1995. – Р. 272; Pamfile T. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie şi întroducere de I.Datcu. – Bucereşti: Saeculum, 2005. – Р. 170.

48. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 30–31. – Р. 2.

49. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 63. – Р. 1–2.

50. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 67. – Р. 1–2; Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 33, 35.

51. Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

52. Bejenaru I. Istoria satului Dinăuţi (Schiţe istorico-etno-folclorice). – Chişinău, 2003. – Р. 171.

53. Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

54. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 74. – Р. 2.

55. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 41; Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

56. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 74. – Р. 2.

57. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 99. – Р. 1.

58. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 41.

59. Tochiţă D. De la lume adunate Şi-napoi la lume date. Culegere de folclor din Pătrăuţii de Sus şi Pătrăuţii de Jos. – Suceava: Alt Univers, 2005. – Р. 81.

60. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 97. – Р. 1–2; Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1895. – № 40. – Р. 1.

61. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 52–53.

62. Fochi A. Datini şi eresuri populare de la sfârşitul secolului al XIX: Răspunsurile la chestionarele lui Nicolae Densuşianu. – Bucureşti: Minerva, 1976. – Р. 192.

63. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 54.

64. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 49–53.

65. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 84. – Р. 1–2.

66. Gorovei A. Credinţi şi superstiţii ale poporului român / Ediţie îngrijită de I.Datcu. – Bucureşti: Editura „Grai şi suflet – Cultura naţională”, 1995. – Р. 272.

67. Marian S.Fl. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie îngrijită şi întroducere de I.Datcu. – Bucureşti: Editura “Grai şi Suflet – Cultura Naţională”, 2001. – Vol. I. – Р. 71.

68. Кожолянко Г.К. Етнографія Буковини. – Чернівці: Золоті литаври, 2004. – Т. 3. – С. 130, 181, 280; Матеріали етнографічної експедиції, що зберігаються в етнографічному музеї факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, 1987. – Т. 3; 2001 – Т. 1.

69. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 99. – Р. 1.

70. Marian S.Fl. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie îngrijită şi întroducere de I.Datcu. – Bucureşti: Editura “Grai şi Suflet – Cultura Naţională”, 2001. – Vol. I. – Р. 71.

71. Матеріали етнографічної експедиції, проведеної в с. Колінківці Хотинського району Чернівецької області...; Матеріали етнографічної експедиції, проведеної в с. Корчівці Глибоцького району Чернівецької області...

72. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 57–59.

73. Marian S.Fl. Sărbătorile la români. Studiu etnografic / Ediţie îngrijită şi întroducere de I.Datcu. – Bucureşti: Editura “Grai şi Suflet – Cultura Naţională”, 2001. – Vol. I. – Р. 71.

74. Кожолянко Г.К. Етнографія Буковини. – Чернівці: Золоті литаври, 2004. – Т. 3. – С. 130.

75. Gherman T. Metereologia populară. Observări, credinţi şi obiceiuri. – Bucureşti: Paideia, 2002. – Р. 59. 76. Dan D. Credinţe poporale bucovinene // Gazeta Bucovinei. – 1894. – № 97. – Р. 1–2.

 

Теги:     Буковина      прикмети      погода      віщування      Карпати      румуни      гуцули      культура

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus
 

ОСТАННІ ПУБЛІКАЦІЇ

опублікував 16 грудня 2017, 20.53admin
2017-12-16-20-37-01Слов'янські племена лужичан, лютичів, бодричів, поморян, руян здавна заселяли територію сучасної східної, північної і частково північно-західної...
Перегляди: 783
опублікував 16 грудня 2017, 19.36admin
2017-12-16-18-33-21Болохівська проблема є однією із загадок середньовічної історії України. Її розв’язання тісно пов’язане з проблемою суспільно-політичного устрою...
Перегляди: 334
опублікував 14 грудня 2017, 22.27admin
2017-12-14-21-10-32 “Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького” від 5 квітня 1710 р." – одна з найбільш відомих пам’яток української політичної та правової...
Перегляди: 431
опублікував 09 грудня 2017, 18.12admin
2017-12-09-16-43-29Борисла́вський істо́рико-краєзна́вчий музе́й — краєзнавчий музей у місті Бориславі, Дрогобицького району, Львівської...
Перегляди: 108

ОСТАННІ КОМЕНТАРІ: