Буковина багата на археологічні знахідки. Публікуємо список археологічних пам'яток Заставнівського району, Чернівецької области. Розкопки свідчать, що у даному регіоні було чимало поселень Трипільської культури. Публікується для ознайомлення історикам та краєзнавцям.
с. Бабин
На схід від села, на високому правому боці Глибокого яру, в уроч. Суркач – поселення трипільської культури. На південний схід від села, на березі яру, в уроч. Жолоби – поселення трипільської та черняхівської культур. За 2 км на північ від села, на першій надлуговій терасі р. Дністер, в уроч. Монастирець – поселення голіградської та слов'янської ( VIII - IX ст.) культур. На північний схід від села, на високому плато, в уроч. Городище – поселення давньоруської ( X ІІ-ХІІІ ст.) культури. На південний захід від села, в уроч. Могила – курганна група.
с. Баламутівка
На правому високому березі р. Дністер, в урочищах Утариська, Садки та Гончарова Земля – пізньопалеолітичні знахідки. На схід від села, в уроч. Редя – поселення трипільської культури. За 3 км на південь від села, на високому мису правого берега Дністра, в уроч. Таборище – слов'янське городище Х ст. Його площадка розмірами 45 х 40 м з напільного боку обмежена глибокими урвищами та дугоподібними валами. На площадці городища виявлено напівземлянкові житла Х ст. До городища примикає синхронне селище. Ще одне селище цього ж часу виявлено на північний схід від городища, на першій надлуговій терасі Дністра ( в уроч. Рудка ). Тут же виступають знахідки давньоруської культури ХІІ-ХІІІ ст. За 2,5 км. на північний захід від села, на високому березі Дністра, в колгоспному саду – поселення давньоруської культури ХІІ-ХІІІ ст.
с. Брідок
В західній частині села, на першій надлуговій терасі р. Дністер – поселення трипільської та західноподільської скіфської культур. На північний схід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Підкузя – поселення лукашівської та слов'янської культур.
с. Боянчук
В центрі села, на лівому березі Потоку, в уроч. Гора – поселення трипільської, поліградської, лукашівської, слов'янської та давньоруської (ХІІ-ХІІІ ст.) культур. За 4 км на північний захід від села, в уроч. Кадуб – поселення давньоруської (ХІІ-ХІІІ ст.) культури.
с. Василів
На південь від села, на мису Хом – знахідки пізньопалеолітичних кремнів. На південний схід від села, на високому березі р. Дністер, в уроч. Городище – поселення культур лінійно-стрічкової кераміки та трипільської. На південь від уроч. Монастир, на правому березі яру, в уроч. Ланок – поселення трипільської культури. В центрі села, біля контори колгоспу, в 1967 р. розкопано поховання комарівської культури. В підніжжі мису Хом, на лівому березі р. Млинівка, в уроч. над Дністром та на північний захід від села, біля тракторної бригади – поселення західноподільської скіфської культури. На південь від села, на високому мису Хом – городище, на території якого є знахідки скіфського ( до цього часу належить рів глибиною 2 м., шириною 5-6м., виявлений в кам'яному кар'єрі) та давньоруського (ХІІ-ХІІІ ст. ) часів. На площадці городища Р. Кайндль в 1899 – 1900 рр. розкопав рештки дерев'яного храму, в якому знаходився зруйнований кам'яний саркофаг. Поряд з городищем розміщується селище ХІІ-першої половини ХІІІ ст. На території села рештки літописного Василева ( згадується в 1230 р.). Його дитинцем в городище в північний частині села, в уроч. Замчище. Експедицією ЧКМ в 1958-1959 рр. на площадці городища розмірами 130 х 110 м виявлено сліди дерев'яної церкви, біля якої розміщувалося кладовище ХІІ-ХІІІ ст. На північ від Замчища, вздовж першої надлугової тераси Дністра, на 3 км простягався посад, на території якого експедицією розкопано ремісничі майстерні, фундаменти білокам'яного храму ХІІ ст., встановлено місцезнаходження торгової площі (уроч. Торговиця), досліджено в чотирьох пунктах давньоруські кладовища, виявлено рештки жител ХІІ-ХІІІ та ХІ V - XV ст. За 1,5 км на північний захід від села, в уроч. Монастир – селище давньоруської культури (ХІІ-ХІІІ ст.).
с. Васловівці
За 4 км на захід від села, на правому березі р. Совиця, в уроч. Сесія – поселення трипільської, а в уроч. За Вільхами – черняхівської культури. На лівому березі цієї ж річки, в уроч. Жолоби – поселення культури ноа. У південно-східній частині села, в уроч. Грабельки поселення голіградської культури. За 2 км на південь від села, на лівому березі р. Кучур, в уроч. За Прилипками – селища західноподільської скіфської та черняхівської культур. На північний захід від села, на правому березі р. Кочур, в уроч. Герло - поселення черняхівської культури. В східній частині села, на терасі, обмеженій з трьох боків струмками в уроч. Койцани - поселення слов'янської ( VIII - IX ст.) та давньоруської (ХІІ-ХІІІ ст.) культур. В південно-східній частині села, на низькому мису, в уроч. Хабайли – селище слов'янської ( VIII - IX ст.) культури. В центрі села, на території школи, на круглому пагорбі та на захід від нього, на правому березі Потоку, в уроч. Вила – поселення давньоруської (ХІІ-ХІІІ ст.) культури. За 2 км. на схід від села, в лісі, в уроч. Чуркало – городище, на території якого виявлено знахідки трипільської культури, ранньозалізного віку та давньоруської культури (ХІІ-ХІІІ ст.).
c. Вербівці
В центрі села, на лівому березі р.Кучур, в урочищах Острів, Гора, Одая – селища голіградської, західно подільської скіфської, липицької, черняхівської, слов'янської( VIII - X ст.) та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. В східній частині села, на правому березі р.Вербівчина, в уроч. Кучур – поселення слов'янської ( VIII - IX ст.) культури. На південь від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Толока – поселення слов'янської ( VIII - IX ст.) та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур.
с. Веренчанка
На північний захід від села, біля ставу, - поселення трипільської культури. На схід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Когутівка – поселення ноа, черняхівської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. В центрі села, на лівому березі Потоку та за 2 км на схід від села, в уроч. Жалоби – поселення черняхівської культури. На південний схід від села – курганна група.
с. Вікно
За 3 км на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Мартинівка – поселення трипільської, лукашівської, слов'янської та давньоруської ( XII - XV ст.) культур. У 1960 р. експедицією ЧКМ тут виявлено рештки наземних дерев ' яних жител та дерев ' яної церкви XII - XIII ст.. За 4 км на захід від села, на високому плато правого берега р. Дністер, в уроч. Над Стінкою – поселення ранньозалізного віку та слов'янської культури типу Луки Райковецької. На південний схід від села, на водорозділі – курганна група VI - V ст.. до н.е. Один курган розкопано у 1960 р. експедицією ЧКМ. На давній поверхні під насипом знайдено решки кремації покійника, бронзові наконечники сріл, уламок бронзового зеркала та уламки кераміки VI - V ст. до н.е. На південь від курганів, на лівому березі Потоку – поселення західно подільської скіфської культури.
с. Горішні Шерівці
На південь від села, на лівому березі р. Чоботарка, в уроч. Дворище – поселення трипільської, слов ' янської VIII - IX ст. та давньоруської (Х-ХІ ст.) культур. За 1,5 км на північ від села, на лівому березі р. Кітросул, в уроч. Церикова – поселення трипільської та слов ' янської ( VIII - IX ст.) культур. За 2 км на північний захід від села, на лівому березі р. Кучур, в уроч. Очерет – поселення голіградської культури. На північний схід від села, на правому березі Потоку, в урочищах Гропа і За болотами – поселення лукашівської культури. За 3 км на північ від села, на правому березі Кучура, в уроч. Загребля – поселення черняхівської культури. В центрі села, а правому березі Потоку, в уроч. Гора – поселення лукашівської та слов ' янської ( VI - VII ст.) культур. За 2 км на схід від села, на високому мису Городище, що в лісі, - городища. Його площадка розмірами 180 х 170 м обмежена валом, з напільного боку проходить ще три вали з ровами. Розвідкові розкопки, проведені експедицією ЧКМ у 1976 р. показали, що вали були насипані в ІІ-І ст.. до н.е. племенами лукашівської культури, а в Х ст. слов ' яни на головному валу поставили дерев ' яні оборонні стіни зрубної конструкції, які функціонували до середини ХІІ ст. На території центральної площадки виступають знахідки трипільської культури. В підніжжі мису Городище, з його східного боку – давньоруське селище Х-ХІІ ст. На південь від села, в уроч. Дворище, на північ від села, в урочищах Циганівка та Гора – слов ' янські поселення VIII - X ст. В південно-східній частині села, на високому пагорбі, в уроч. Толока – слов ' янське городище ІХ ст. На його території виявлено рештки дерев ' яних оборонних стін та розкопано напівземлянкові житла з печами-кам ' янками.
с. Горошівці
В центрі села, на лівому березі р. Фундоя, в уроч. Осередок поселення голіградської та давньоруської ( XII - XIV ст.) культур. За 1,5 км на схід від села, в уроч. Коропова – поселення давньоруської культури ХІІ-ХІІІ ст.
с. Добринівці
За 2 км на північний захід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. На При гної (біля ставу) – поселення трипільської та черняхівської культур. За 1,5 км на північний захід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. За Болотом – поселення трипільської культури. В північно-східній частині села, на правому березі Потоку – поселення лукашівської культури. В північно-західній частині села, на лівому березі Потоку, уроч. Царина – поселення черняхівської культури. В центрі села, на на лівому березі Потоку, в уроч. Долина – поселення слов ' янської ( VI - VII ст.) та давньоруської (ХІІ-Х V ст..) культур. На схід від села, на високих схилах глибокого яру, в уроч. Толока – городище слов ' янської ( VIII - IX ст.) культури. Його площадка розмірами 160 х 100 м обмежена ярами та штучними ровами. Експедиціями ЧДУ і ЧКМ в 1973-1975 рр. розкопано 17 оборонних зрубів, що розміщувались на певній відстані один від одного, 4 наземних довгих будинки, більше 20 напівземлянкових жител з печами-кам'янками та 11 ремісничих майстерень. Поряд з городищем Толока – поселення VIII - IX ст., на якому експедицією розкопано три напівземлянки.
с. Дорошівці
На схід від села, на високому березі р.Дністер, в уроч. Городище – стоянка пізнього палеоліту та поселення трипільської, голіградської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. В центрі села, на першій над луговій терасі Дністра – поселення трипільської та давньоруської ( XII - XIII ) культур. В центрі села, на першій над луговій терасі Дністра – поселення трипільської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. На захід від села, на першій над луговій терасі Дністра, в уроч. Лука – поселення давньоруської ( XII-XIII ст.) культури.
с. Задубрівка
На захід від села,на мисах правого берега р. Кучур – поселення трипільської культури. На північ від села, на лівому березі Кучура, в уроч. Купиня – поселення західно подільської, скіфської та слов'янської ( VI - VII ст.) культур. В південній частині села, на обох берегах р. Малинівка, в уроч. Селище – поселення черняхівської та слов ' янської ( VIII - IX ст.) культур. На північний схід від села, на правому березі потоку, біля дороги Заду брівка – Горішні Ширівці, в уроч. Гропа – поселення слов ' янської ( VI-VII ст.) культури.
м. Заставна
За 2 км на південний захід від міста, на лівому березі Потоку, в уроч. Сапи-Гора – поселення трипільської культури. На захід та на північ від міста – курганні групи. У 1965 р. експедицією ЧКМ розкопано курган бронзового віку біля залізничної станції. В ямі розмірами 1,8 х 1,4 м виявлено кістяк в скорченому стані, посипаний вохрою. В північно-західній частині міста, на обох берегах Потоку, в уроч. Базар, в південній частині міста, на правому березі р. Совиця, на території колгоспних ферм та за 4 км на північний схід від міста, біля перехрестя доріг – поселення черняхівської культури. За 3 км на південний схід від міста, на обох берегах потоку, в уроч. Ями – поселення черняхівської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. За 1,5 км на схід від міста, на правому березі р.Вербівський потік, в уроч. Вацьків Горб – поселення черняхівської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. В центрі міста, на правому березі Потоку, в уроч. Біля Ставу – проселення давньоруської ( XII - XIII ст.) культур и .
с. Звенячин
На захід від села, на високому березі р. Дністер – пізньопалеотичні стоянки та поселення лінійно-стрічкової і пізньотрипільської культур. Останні розкопувались експедицією ІСН у 1954 р. В південній частині села, біля пам' ятника воїнам першої світової війни та на протилежному березі яру – поселення трипільської, ноа та голіградської культур. За 2 км на схід від села, біля дороги Чернівці – Заліщики, в уроч. Звеняцьке – поселення черняхівської культури. У 1967 р. експедиція ІА АН УРСР виявила тут наземні глинобитні житла.
с. Кадубівці
В центрі села, на лівому березі Потоку, в урочищах Селище і Турецький Кут – поселення ноа, черняхівської та давньоруської (ХІІ-ХІ V ст. ) культур. На південний захід від села, біля ставу, в уроч. Ладикова Долина та на захід від села, в уроч. Скали і Бавки – поселення черняхівської культури. За 3 км на південь від села, на правому березі Потоку, біля ставу, в уроч. Кадуб - черняхівської та давньоруської (ХІІ-ХІІІ ст. ) культур. На захід від села, на плато – курганна група.
с. Кострижівка
В західній частині села, на першій над луговій терасі р.Дністер, в уроч. Лука – поселення давньоруської ( XII-XIII ст..) культури.
с. Кулівці
На високому березі р. Дністер – палеолітична стоянка. На північний схід від села, на першій над луговій терасі Дністра, в уроч. Мочули – поселення слов ' янської (VIII-IX ст.) культури.
с. Малий Кучурів
За 3 км на захід від села, на правому березі ріки Совиця – поселення трипільської та черняхівської культур. За 4 км на захід від села, на високому мису, в уроч. Язвени (кар ' єр) – поселення трипільської культури. За 2 км на захід від села, на лівому березі р. Совиця, в уроч. Вінниця – поселення голіградської та липецької культур. В центрі села на правому березі р. Кучур, в урочищах осередок і гора – поселення західно подільської скіфської, слов ' янської та давньоруської ( XII - XIV ст..) культур. В північно-східній частині села, на правому березі р. Кучур, в урочищах Діброва і Толока – поселення словянської ( VIII - IX ст.) культури. За 2,5 км на північний захід від села, на правому березі р.Совиця, в уроч. Ставок – поселення лукашівської, черняхівської та давньоруської (ХІІ-ХІІІ ст.) культур.
с. Митків
В східній частині села, на обох берегах р. Митків та на першій над луговій терасі р. Дністер, в уроч. Стінка – поселення трипільської, лукашівської та давньоруської ( X - XV ст.) культур. У 1954 році експедицією ЧКМ тут розкопано напівземлянку Х ст. На схід від села, на високому березі Дністра, в уроч. Скала – пізньопалеолітична стоянка.
с. Мусорівка
В західній частині села, на першій над луговій терасі р. Дністер, в уроч. Під Стінкою – поселення голіградської, слов'янської ( VIII - X ст.) та давньоруської ( XII - XV ст.) культур. За 2 км на схід від села, на правому березі Дністра, в уроч. Вигнанка – поселення лукашівської культури. На захід від села, на першій над луговій терасі Дністра, в уроч. Броди – поселення черняхівської культури.
с. Онут
На південь від села, на лівому березі р. онут, - пізньопалеолітична стоянка. На південний схід від села, на першій над луговій терасі р. Дністер, в уроч. Турецька Гора та за 1,5 км на схід від села, в уроч. Гнатика – поселення трипільської культури. В центрі села, на лівому березі р. Онут та на першій над луговій терасі Дністра, в урочищах Клиння та Стрілка – поселення трипільської, комарівської, голіградської слов'янської ( VIII - IX ст.) та давньоруської ( XII - XV ст.) культур. Селище XII - XIII ст. є рештками літописного Онута (згадується з 1219 р.)
с. Погорилівка
За 2 км на південний схід від села, в уроч. Калинівка – поселення трипільської культури. За 2 км на північний схід від села, на обох берегах Потоку, в уроч. Чагор – поселення трипільської та черняхівської культур. В центрі села та в його південній частині, в урочищах Селище і Бортівка, - поселення черняхівської, слов'янської та давньоруської ( XII - XV ст.) культур. За 2,5 км на північний схід від села, на правому березі Потоку, біля дороги Баламутівка – Вікно – селище черняхівської культури.
с. Прилипче
На схід від села, на плато правого боку яру, - пізньопалеолітична стоянка, поселення трипільської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. За 1,5 км на південний захід від села, в уроч. Говди – поселення трипільської, голіградської, черняхівської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. За 1,5 км на північний захід від села, на високому мису правого берега р.Дністер – городище. Його площадка розмірами 100 х 120 м з напільного боку обмежена двома валами. На його території – знахідки трипільської культури. В північній частині села, на високому мису лівого берега яру, в урочищах Горбасівка і Царинка – поселення трипільської культури. На північ від села, на лівому березі яру, в уроч. Царина – поселення липицької та давньоруської ( XII-XIII ст.) культури.
с. Ржавинці
За 1 км на південний захід від села, в уроч. Шепіт – поселення голіградської культури. За 3 км на південь від села, в лісі, в уроч. Хрінова - городище скіфського часу. Його площадка розмірами 400 х 400 м обмежена земляним валом. На території городища, крім жител скіфського часу, розміщується поселення слов'янської культури VIII - X ., біля якого досліджувалось слов'янське святилище, що складається з двох концентричних валів. На південь від городища, в уроч. Липа – поселення липицької та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. На північний схід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Кадуб – поселення черняхівської, слов ' янської та давньоруської ( XII - XIII ст.) культур. За 2 км на захід від села, на правому березі потоку, в уроч. Мочарі (біля ставу) – поселення черняхівської культури.
с. Самушин
В південно - східній частині села, на першій над луговій терасі р. Дністер, в уроч. Долина – поселення голіградської, черняхівської, слов'янської та давньоруської ( XII - XIII ст..) культур.
с. Товтри
На схід від села, на високому мису, в уроч. Брамка – поселення пізньотрипільської культури. На захід від села, в уроч. Царське Поле – поселення трипільської культури. За 3 км на схід від села – курганна група.
с. Хрещатик
На плато, біля турбази „Буковина”, - знахідки палеолітичних кремнів, поселення трипільської і голіградської культур. На південь від села, на високому мису, в уроч. Шанець – поселення трипільської культури.
с. Чорний Потік
На південь від села, на високому плато, в уроч. Толоки та на південний схід від села, на високому мису лівого берега Потоку, в уроч. Верхнього Додатку – поселення трипільської культури. На лівому березі Потоку, в центрі села, та за 2 км на південний схід від нього, в уроч. Левада – поселення давньоруської культури ХІІ-ХІІІ ст. На південь від села, в уроч. Могила – курган.
с. Чуньків
За 3,5 км на південний схід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Чагор – поселення трипільської, голіградської та черняхівської культур. За 2 км на захід від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Бавки та на схід від села, в уроч. Толока – поселення трипільської культури. В північній частині села, на лівому березі р. Малинівка, в уроч. Горянка – поселення ХІІ-ХІІІ ст.
с. Шубранець
В західній частині села, на обох берегах Потоку, в уроч. Америка - поселення липицької культури. На південь від села, на лівому березі р. Совиця, в уроч. Борохово – поселення трипільської та голіградської культур, а на протилежному березі річки, в уроч. Рогізнянське – поселення черняхівської та давньоруської (ХІІ – ХІІІ ст.) культур. В південній частині села, на лівому березі Совиці – поселення ноа та слов ' янської ( VI - VII ст.) культур. На північ від села, на правому березі Совиці, в уроч. Селище – поселення черняхівської та давньоруської (Х-Х V ст.) культур. На правому березі совиці, за 2 км на північний захід від села, в уроч. За Горбом та за 3 км на південь від села, в уроч. Очерет - поселення черняхівської культури. На північний захід від села, в уроч. Могила – курган.с. Юрківці
В південній частині села, на лівому березі потоку, в уроч. Солонці – поселення західно подільської скіфської, слов'янської ( VIII - IX ст.) та давньоруської ( X - XV ст.) культур. На південний схід від села, на лівому березі потоку, в уроч. Клин – поселення трипільської та голіградської культур. На території сільського цвинтаря – поселення трипільської культури. На території цегельного заводу – поселення голіградської культури. За 2 км на північ від села, на лівому березі Потоку, в уроч. Ізвод – поселення давньоруської культури ХІІ-ХІІІ ст.
с. Яблунівка
На захід від села, на правому березі Потоку, в уроч. Броди – поселення черняхівської культури
- Культурно-просвітницький центр "Спадщина Предків"
