English German Polish Spanish
Головна♦ Праісторія♦ Арії ➤ Арійські загадки й таємниці інків

Арійські загадки й таємниці інків

Рейтинг 4.4 з 5. Голосів: 5

imgonline-com-ua-Shape-tPjOYy3Q5H87hjГопак – народний танець інків. Думаєте жартую? Коли я вперше побачив цей танок, сказати що здивувався – це просто нічого не сказати. Далі пішли консультації. Провідні українські спеціалісти по інках не змогли нічого пояснити. Вийшли на американських. Поки-що пояснень немає. Національний танець кечуа – танець з ножицями – точна копія гопака. Ще один доказ древності арійської (чит. праукраїнської)  культури? 

Відео ділиться на 2 частини. Перша частина – це рухи з перуанського танцю ножиць (Danza de las Tijeras), ті які є і в нашому гопаку. Друга частина відео – з 5:26 хвилини – це ті рухи танцю ножиць, які відсутні у нашому гопаку, але стиль близький до гопака.

Порівняти з гопаком можна тут – в цьому відео 90% рухів гопака:

Якщо поєднати наш і перуанський танець – відтворимо той гопак, який був у наших предків скіфів тисячі років тому!

Танець ножиць відомий ще з доколумбової епохи. Вперше танець ножиць з’явився в портовому місті Аякучо, його передали людям жерці. Так само і в нас гопак пішов від жерців, які врятувалися на Хортиці від християнізації.

Танцюристів танцю ножиць переслідували інквізитори, тому що вважали що без зв'язку з нечистою силою не можливо виконувати такі рухи і не напоротись на ножиці. Тому очевидно танець набув комічного характеру, щоб не так сильно переслідували. Наш гопак теж зазнав переслідувань. За часів Російської імперії знищували все що було пов’язане з козацтвом після знищення останньої Січі. Гопак 300 років вироджувався – втрачались бойові рухи. За часів радянського союзу козацтво остаточно заборонили і гопак ніхто не танцював крім кількох танцювальних колективів.

Танець став завченим – танцюристи танцюють його лише під одну мелодію, не вміють імпровізувати. Натомість танець ножиць живий – кожен танцюрист танцює його по своєму. Існують 4 різні стилі цього танцю. Як бачите танець ножиць збирає цілі фестивалі. Діти вчаться танцювати його ще змалечку. Він визнаний Юнеско нематериіальним надбанням людства. А наш гопак чомусь не визнаний Юнеско (!), хоча має більше акробатичних рухів. Мабуть так наші культурні діячі домагалися визнання… В чому перевага танцю ножиць перед гопаком… В тому що в танці ножиць танцюрист може упасти з будь-якого положення і моментально піднятися з будь-якого положення. В нас у гопаку всього 2 способи щоб піднятися з лежачого положення. Тобто, це більше танець для захисту, якщо воїн упав, то щоб його не вбили він повинен або відскакувати в сторону від ударів, або різко піднятися. Але як бачите є в танці ножиць є і бойові удари. А наш гопак більше іде як техніка для нападу. Тому варто поєднати ці два танці – створити третій танець такий як був у наших далеких предків – скіфів! 

Нащадки скіфів з Афганстістану – пуштуни – теж танцюють деякі рухи гопака:

Антична назва Афганістану – Сакастан (Країна саків – скіфів). І варто проводити такі от змагання з гопаку як проводять перуанці для того щоб гопак поширювався у маси, для його популяризації.

Читати: Козаки - нащадки саків?

Доказом контакту перуанців з білими людьми слугує той факт, що імперією інків керували білі люди – династія інків з 1200 білих людей.  За легендою, цивілізацію в Анди приніс білий високий і бородатий бог Віракоча. Він приніс знання, звичай і традицію, дав початок мистецтву та навчив ремеслам. Він був неперевершеним архітектором, скульптором і інженером: «На крутих схилах ущелин він влаштовував тераси і поля, і підтримуючі їх стіни. Він створював також зрошувальні канали і ходив в різних напрямках, творячи багато різного».

Мачу Пікчу (Machu Picchu) - одне із чудес древньої будівельної інженерії, у перекладі з мови кечуа - "Стара Вершина".
Місто-резеденція і водночас святилище інків, розташоване в Андах на висоті 2450 метрів, здіймаючись над долиною ріки Урубамба. 
Більш ніж на 400 років це місто було забуте і перебувало у запустінні. Його виявив американський дослідник з Єльського університету, професор Хайрам Бінгем 24 липня 1911 року. В скелях є приміщення, порожнечі якого заповнені камінням, настільки точно підігнаними один до одного, що сучасні фахівці з обробки каменю не в змозі пояснити, як це було зроблено давніми племенами тисячі років тому.

 machu46

machu47

machu48

Від Священної площі по гранітному схилу з терасами, по довгих сходах можна з великими труднощами дістатися до вершини скелі; там лежить великий, вирубаний багатокутний камінь «інтіуатана», або «місце, де прив'язано Сонце» (в художньому перекладі «інті» означає «сонце»; «уата» - «прив'язувати»). Бінгем припускав, що тут інки символічно «прив'язували» Сонце, щоб воно не тікало від них під час Зимового Сонцестояння. «Ті жерці, - писав він, - які могли двадцять першого чи двадцять другого червня зупинити рух сонця і "прив'язати" його до кам'яного стовпа в одному з храмів, користувалися у інків особливою повагою і шануванням». Цей елегантний, вирубаний в скелі камінь міг бути і сонячною обсерваторією, де жерці визначали кращий час для початку сівби або збору врожаю, стежачи за зникненням тіней від сонця під час осіннього і весняного рівнодення. За таких випадків жерці засипали камінь купами квітів і трав, зокрема, під час «Інті Раймі» - в червні і грудні влаштовувалися прекрасні свята Сонця. Жителі Мачу-Пікчу, мабуть, збиралися біля «інтіуатана», де протягом декількох днів проводили релігійні обряди з статуями божеств, виспівували гімни і молилися.

 Peru 100 Soles de Oro banknote 1976 Machu Picchu

Мачу Пікчу на державному рівні визнаний дохристиянською національною пам'яткою, доісторичним храмом Сонця, палеобсерваторією,  реліквією народу Перу. Питання, чому в Україні подібні пам'ятки досі не визнані на державному рівні як доісторичні (читай дохристиянські, світові), чому немає банкноти, наприклад, з Тустанню або Бубнищем чи Писаним Каменем ? - в Українських Карпатах понад 20-ти мегалітичних комплексів!  

 Machu Picchu Peru v

А ось цей фото-факт тільки нещодавно помічений дослідниками. 
Якщо  уважно придивитися у загальний вигляд комплексу Мачу Пікчу і перевернути його, то побачимо лице атланта.
Палеоконтакт?

f4zvJY0qrF8

 Те саме зображення, тільки для наглядності дещо "відфотошоплене".

 47824 600

Вигляд з космосу.

\varakocha

А це фрагмент різьбленої скульптури в камені вагою 9 тон, Тіуанако (айм.Tiwanaku, ісп.Tiahuanaco або Tiahuanacu) — важлива доколумбова археологічна пам’ятка в західній Болівії, за 72 км від Ла-Пасу, поблизу східного берега озера Тітікака. Місто розташоване на висоті бл. 4000 м над рівнем моря. Пам’ятка являє собою стародавнє городище і церомоніальний комплекс, храм Сонця.

До моменту іспанського завоювання в регулярній і ефективній експлуатації Андів знаходилося понад 15 000 миль доріг з покриттям. Спочатку вважалося, що всі вони - справа рук інків, але потім дослідники прийшли до висновку, що, швидше за все, інки успадкували цю систему. Їх роль зводилася до відновлення, підтримання стану і об'єднання раніше існуючих доріг. До речі, хоча це не часто визнають, жоден фахівець не зумів надійно датувати вік цих дивовижних доріг і визначити, хто їх побудував. Загадка посилюється місцевими переказами, які стверджують, що не тільки дороги і витончена архітектура вже були древніми в епоху інків, але що вони були плодом праць білих рудоволосих людей, що жили за тисячі років до цього. 

Apu Qun Tiqsi Wiraqucha.

Обстежуючи територію Перу, іспанці наткнулися і на величезні металеві споруди доінкський часів, що також лежали в руїнах. «Коли я запитав місцевих індіанців, хто побудував ці стародавні пам'ятники, - писав іспанський хроніст Сьеса де Леон в 1553 році, - вони відповіли, що це зробив інший народ, бородатий і білошкірий, як ми, іспанці. Ці люди прибули задовго до інків і осіли тут».

Коли француз Бандель 350 років по тому взявся за розкопки в цих місцях, легенди були ще живі. Йому розповідали, що острів в стародавні часи населяли схожі на європейців люди, вони одружилися на місцевих жінках, і діти їх стали інками...

2-s

3d7f32b6336ad7f36970de3a8c9 

Кадри із кінофільму "Королі Сонця" (1963)

Що цікаво, одна й та ж історія побутує в різних варіантах у всіх народів Андського регіону. Вона починається з страшного опису часу, коли на Землю обрушився Великий Потоп, і лягла велика пітьма, викликана зникненням Сонця. Люди впали в хаос і страждали. І ось тоді «раптово з'явилась, прийшовши з Півдня, з моря, біла людина високого зросту і величної поведінки. Він володів такою великою силою, що перетворив пагорби в долини, а долини - в високі пагорби, змушував потоки текти зі скель...». Мексиканські ацтеки дали білому божеству ім'я Кецалькоатль. Він став правителем Толлана і ввів свої закони, заборонивши війни і людські жертвоприношення, а також вбивство тварин. 

Screenshot 5

Ацтекська статуя, бородатий бог Кецалькоатль.

Індіанці майя дали білому богу ім'я Кукулькан. Він і його учні побудували піраміди і заснували міста Майяпан і Чічен-Іца, навчили майя користуватися зброєю, а потім покинули країну, відправившись на захід.Якщо зіставити всі ці перекази, то стає зрозумілим, що шлях таємничого білого бороданя і його помічників лежав через всю Центральну і Південну Америку від берегів Юкатана до узбережжя Перу, а потім по морю на захід, в сторону Полінезії.

1504261523260110

Фото-кадр зі щорічного святкування Inti Raymi ("Свято Сонця") - церемонії інків, котру досі на державному рівні відзначають індіанські племена Перу, Еквадору та Болівії.  Свято проводиться в День Зимового Сонцестояння і рахується як Новий рік в Андах. З 1944 року 24 червня щороку на це свято проводиться театралізована постанова в Саксаюамані (2 км від Куско), що привертає тисячі туристів та місцевих мешканців. На територіях на південь від екватора григоріанський місяці червень і липень є зимові місяці. 

На фото, верховний інка тримає сокиру таку ж як у скіфів, на голові у нього подібно гетьману, три пера, а на троні зображено два давнньослов'янські символи: ромб, поділений на 4 частини – це символ поля, який у нас збражують і на вишиванках і на писанках, а концентричний ромб – то символ божого ока – на гуцульських килимах часто трапляється).

1504261532260089

 Скіфська сокира – сагаріс така як у інків.

1504261514550110

1504261726330096 

Перуанський кокошник.

1504261533350090

1504261734190097

Скіфський кокошник. 

То хто ж  таки плавав в Америку, скіфи? Надто багато скіфського у інків...  
До речі, якір, яким користується все людство – це винахід скіфа Анахарсіса, який народився в Причорномор'ї. 
Доказ того, що морська справа скіфам була добре відома.

perurus-2

А це перуанський жіночий головний убір, який має усі риси архаїчного давньослов'янсього головного убору. 

Білошкірому богу присвячено безліч гімнів, ось один з них:

О, Творець, корінь всього,

Віракоча, кінець усього,

Повелитель у сяючому одязі,

Зароджуючий життя і все приводячий в порядок,

Говорячи: «Хай буде чоловік! Хай буде жінка! »

Творець, творець,

Ти дав життя всім -

Бережи їх,

Нехай живуть вони в процвітанні і щасті,

В безпеці і світі.

Де ти?

Зовні? Усередині?

Над цим світом в хмарах?

Під цим світом в тінях?

Почуй мене!

Відповідай мені!

Прийми слова мої до серця!

Нескінченні століття

Дай мені жити,

Стисни мене в руках,

Тримай мене в долонях,

Отримай це підношення,

Де б ти не був, мій Повелитель,

Мій Віракоча...

7f5eaa97e3bedca27120b2f9438d1450

Іспанський літописець, який записав легенду про Віракочу, пояснює, що чув її від індіанців, з якими він подорожував в Андах: «Вони чули її від своїх батьків, які, в свою чергу, дізналися про неї з пісень, котрі прийшли з глибокої давнини ... Вони кажуть, що ця людина пройшовши по горах на Північ, здійснюючи по шляху чудеса, і що вони більше ніколи його не бачили . Кажуть, що в багатьох місцях він вчив людей, як жити, при цьому розмовляв з ними з великою любов'ю і добротою, спонукаючи їх бути хорошими і не завдавати шкоди або шкоди одна одній, але любити один одного і проявляти милість до всіх. У більшості місць його називали Тікі Віракоча ... ».

maxresdefault1

Легенди одностайні в описі зовнішнього вигляду Віракочі. У своєму «Зводі переказів інків» іспанська літописець XVI століття Хуан де Бетансос стверджує, наприклад, що, згідно з індіанцям, «Віракоча був високим бороданем, зодягненим у довгу білу сорочку до самої підлоги, підперезаній на талії». Інші описи, зібрані у найрізноманітніших і віддалених один від одного жителів Анд, відносяться, мабуть, до однієї і тієї ж загадкової особистості. Так, по одному з них він був: «Бородатим чоловіком середнього зросту, одягненим в досить довгий плащ... Він був не першої молодості, з сивим волоссям, худорлявий. Він ходив зі свитою, звертався до тубільців з любов'ю. Подорожуючи по країні, він творив чудеса. Він виліковував хворих. Він говорив на будь-якій мові навіть краще місцевих жителів. Вони називали його Тунупа або Тарпака, Віракоча-рапача або Пачакан...». За ще однією легендою Тунупа-Виракоча був «білою людиною високого зросту, чий вигляд і особистість викликали велику повагу і схиляння». За іншою - він був білим чоловіком величного виду, блакитнооким, бородатим, з непокритою головою, одягненим в «кусму» - куртку або сорочку без рукавів, що доходила йому до колін. За третьою, що відноситься, мабуть, до більш пізнього періоду його життя, його поважали «як мудрого радника у справах державної важливості», в цей час він був бородатим дідом з довгим волоссям, одягненим в довгу туніку».

1504261535590095

Фігурки бога-першопредка Віракоча, Перу І-VII ст. н. е. Праскіф?

Отже, судячи з описів, і беручи за основу інформацію про Всесвітній Потоп, про який йдеться не тільки у інків, але й в міфах стародавніх народів світу, стає зрозумілим, що загадковий Віракоча не хто інший, як сукупний образ арійських племен, які розпорошились по світу з терен Причорномор'я в Індію (сікхи), Іран (калаші), Японію (айни), Єгипет (фараони) і Африку (амазиги), в тому числі їх нога ступала й в Андах, де вони стали першовідкривачами, першопредками, родоначальниками для місцевих аборигенів.

Одними з таких відданих спадкоємців є унікальний народ індіанської раси – кечуа, про який дуже хочеться згадати. Він всотав культуру інків, не був пережований мас-глобалізацією і сьогодні разом з іншими ізольованими племенами світу складає ту архаїчну мозаїку, яку ми розкриваємо, пізнаючи самих себе:

До сьогоднішнього дня народ кечуа зумів зберегти культуру стародавньої цивілізації в незмінному вигляді. Головна причина полягає, мабуть, у тому, що більшість індіанців (хоч серед них доволі багато й католиків) дотримуються язичницьких традицій, давніх уявлень про світ (тривимірність світу - небесний, земний. підземний), архаїчних ритуалів. Вони вшановують Гори і Сонце, а найбільшу роль в житті кожного індіанця займає - громада. Життя на благо племені пропагується віками, а тому менталітет кечуа серйозно відрізняється від характеру нащадків завойовників. Взаємодопомога - ось риса, яка особливо цінується цим народом. Кечуа свідомо не переймають традиції інших народів, живуть в своєму відокремленому світі, примудряючись зберігати власну індивідуальність. 

При всій своїй доброзичливості кечуа з недовірою ставляться до людей іншого етносу. Цей гордовитий народ, як і скіфи, ніколи не просить допомоги. Зустріти їх можна в містах Перу, Евадорі та Болівії, вони відрізняються яскравими національними вбраннями, обов'язково виготовленими вручну за допомогою старовинних технологій. Чимало візерунків та знаків мають арійське походження, зокрема серед них: засіяне поле, сонячний хрест, різноманітні сварги, алатирі, безкінечники і берегині, мізинські меандри тощо. 

1504261558480096

Ось такі гуцульські взори подекуди зустрічаються в орнаментах індіанців Перу, Болівії та Еквадору.

1504261647560092

Легендарний мізинський браслет  з  ікла мамонта, знайдений на території України (~18 тис. р. до н.е.).
Найдревніший орнамент, саме він дав початок усім вишивкам світу...

1504261614590081

Архаїчний ромб на бойківському рушнику.

1504261731340083

1504261729220102

З першого погляду можна подумати що це килими індіанського племені навахо, але це гуцульські ліжники.

Bojky-663x435

Чи не нагадують Вам ці типажі індіанців ? Цікаво що, досі про походження бойків та гуцулів ходить чимало чуток і теорій.

Screenshot 7

Це не техаські рейнджери, це гуцули початку ХХ ст. з їх крісами та пістолями.

1504261656090098

І наостанок українська вишиванка.
Скільки давнього можна знайти в ній...

 

-  Культурно-просвітницьке т-во "Спадщина Предків", за матеріалами користувача Leshiyi

 

Посилання:

1. Джон Хемминг. Завоевание империи инков. Проклятие исчезнувшей цивилизации (2009)

2. Ким Маккуарри. Последние дни инков (2011)

3. Ершова Г.Г. Древняя Америка: полёт во времени и пространстве. Мезоамерика (2002)

4. Мир индейцев | история, культура, мифология, фотографии, фильмы

5. К/ф "Королі Сонця" (1963)

6. К/ф "Королівське полювання за Сонцем"(1969)


Теги:     Анди      інки      Перу      Америка      Віракоча      арії      культура

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus


RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...