СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Арійські загадки й таємниці інків

e-mail Друк

inksemapdsГопак – народний танець інків. Думаєте жартую? Коли я вперше побачив цей танок, сказати що здивувався – це просто нічого не сказати. Далі пішли консультації. Провідні українські спеціалісти по інках не змогли нічого пояснити. Вийшли на американських. Поки-що пояснень немає. Національний танець кечуа – танець з ножицями – точна копія гопака. Ще один доказ древності арійської (чит. праукраїнської)  культури? 

Відео ділиться на 2 частини. Перша частина – це рухи з перуанського танцю ножиць (Danza de las Tijeras), ті які є і в нашому гопаку. Друга частина відео – з 5:26 хвилини – це ті рухи танцю ножиць, які відсутні у нашому гопаку, але стиль близький до гопака.

Порівняти з гопаком можна тут – в цьому відео 90% рухів гопака:

Якщо поєднати наш і перуанський танець – відтворимо той гопак, який був у наших предків скіфів тисячі років тому.

Танець ножиць відомий ще з доколумбової епохи. Вперше танець ножиць з’явився в портовому місті Аякучо, його передали людям жерці. Так само і в нас гопак пішов від жерців, які врятувалися на Хортиці від християнізації.

Танцюристів танцю ножиць переслідували інквізитори, тому що вважали що без зв'язку з нечистою силою не можливо виконувати такі рухи і не напоротись на ножиці. Тому очевидно танець набув комічного характеру, щоб не так сильно переслідували. Наш гопак теж зазнав переслідувань. За часів Російської імперії знищували все що було пов’язане з козацтвом після знищення останньої Січі. Гопак 300 років вироджувався – втрачались бойові рухи. За часів радянського союзу козацтво остаточно заборонили і гопак ніхто не танцював крім кількох танцювальних колективів.

Танець став завченим – танцюристи танцюють його лише під одну мелодію, не вміють імпровізувати. Натомість танець ножиць живий – кожен танцюрист танцює його по своєму. Існують 4 різні стилі цього танцю. Як бачите танець ножиць збирає цілі фестивалі. Діти вчаться танцювати його ще змалечку. Він визнаний Юнеско нематериіальним надбанням людства. А наш гопак чомусь не визнаний Юнеско (!), хоча має більше акробатичних рухів. Мабуть так наші культурні діячі домагалися визнання… В чому перевага танцю ножиць перед гопаком… В тому що в танці ножиць танцюрист може упасти з будь-якого положення і моментально піднятися з будь-якого положення. В нас у гопаку всього 2 способи щоб піднятися з лежачого положення. Тобто, це більше танець для захисту, якщо воїн упав, то щоб його не вбили він повинен або відскакувати в сторону від ударів, або різко піднятися. Але як бачите є в танці ножиць є і бойові удари. А наш гопак більше іде як техніка для нападу. Тому варто поєднати ці два танці – створити третій танець такий як був у наших далеких предків – скіфів! 

Нащадки скіфів з Афганстістану – пуштуни – теж танцюють деякі рухи гопака:

Антична назва Афганістану – Сакастан (Країна саків – скіфів). І варто проводити такі от змагання з гопаку як проводять перуанці для того щоб гопак поширювався у маси, для його популяризації.

Читати: Козаки - нащадки саків?

Доказом контакту перуанців з білими людьми слугує той факт, що імперією інків керували білі люди – династія інків з 1200 білих людей.  За легендою, цивілізацію в Анди приніс білий високий і бородатий бог Віракоча. Він приніс знання, звичай і традицію, дав початок мистецтву та навчив ремеслам. Він був неперевершеним архітектором, скульптором і інженером: «На крутих схилах ущелин він влаштовував тераси і поля, і підтримуючі їх стіни. Він створював також зрошувальні канали і ходив в різних напрямках, творячи багато різного».

Мачу Пікчу (Machu Picchu) - одне із чудес древньої будівельної інженерії, у перекладі з мови кечуа - "Стара Вершина".
Місто-резеденція і водночас святилище інків, розташоване в Андах на висоті 2450 метрів, здіймаючись над долиною ріки Урубамба. 
Більш ніж на 400 років це місто було забуте і перебувало у запустінні. Його виявив американський дослідник з Єльського університету, професор Хайрам Бінгем 24 липня 1911 року. В скелях є приміщення, порожнечі якого заповнені камінням, настільки точно підігнаними один до одного, що сучасні фахівці з обробки каменю не в змозі пояснити, як це було зроблено давніми племенами тисячі років тому.

 machu46

machu47

machu48

Від Священної площі по гранітному схилу з терасами, по довгих сходах можна з великими труднощами дістатися до вершини скелі; там лежить великий, вирубаний багатокутний камінь «інтіуатана», або «місце, де прив'язано Сонце» (в художньому перекладі «інті» означає «сонце»; «уата» - «прив'язувати»). Бінгем припускав, що тут інки символічно «прив'язували» Сонце, щоб воно не тікало від них під час Зимового Сонцестояння. «Ті жерці, - писав він, - які могли двадцять першого чи двадцять другого червня зупинити рух сонця і "прив'язати" його до кам'яного стовпа в одному з храмів, користувалися у інків особливою повагою і шануванням». Цей елегантний, вирубаний в скелі камінь міг бути і сонячною обсерваторією, де жерці визначали кращий час для початку сівби або збору врожаю, стежачи за зникненням тіней від сонця під час осіннього і весняного рівнодення. За таких випадків жерці засипали камінь купами квітів і трав, зокрема, під час «Інті Раймі» - в червні і грудні влаштовувалися прекрасні свята Сонця. Жителі Мачу-Пікчу, мабуть, збиралися біля «інтіуатана», де протягом декількох днів проводили релігійні обряди з статуями божеств, виспівували гімни і молилися.

 Peru 100 Soles de Oro banknote 1976 Machu Picchu

Мачу Пікчу на державному рівні визнаний дохристиянською національною пам'яткою, доісторичним храмом Сонця, палеобсерваторією,  реліквією народу Перу. Питання, чому в Україні подібні пам'ятки досі не визнані на державному рівні як доісторичні (читай дохристиянські, світові), чому немає банкноти, наприклад, з Тустанню або Бубнищем чи Писаним Каменем ? - в Українських Карпатах понад 20-ти мегалітичних комплексів!  

 Machu Picchu Peru v

А ось цей фото-факт тільки нещодавно помічений дослідниками. 
Якщо  уважно придивитися у загальний вигляд комплексу Мачу Пікчу і перевернути його, то побачимо лице атланта.
Палеоконтакт?

f4zvJY0qrF8

 Те саме зображення, тільки для наглядності дещо "відфотошоплене".

 47824 600

Вигляд з космосу.

\varakocha

А це фрагмент різьбленої скульптури в камені вагою 9 тон, Тіуанако (айм.Tiwanaku, ісп.Tiahuanaco або Tiahuanacu) — важлива доколумбова археологічна пам’ятка в західній Болівії, за 72 км від Ла-Пасу, поблизу східного берега озера Тітікака. Місто розташоване на висоті бл. 4000 м над рівнем моря. Пам’ятка являє собою стародавнє городище і церомоніальний комплекс, храм Сонця.

До моменту іспанського завоювання в регулярній і ефективній експлуатації Андів знаходилося понад 15 000 миль доріг з покриттям. Спочатку вважалося, що всі вони - справа рук інків, але потім дослідники прийшли до висновку, що, швидше за все, інки успадкували цю систему. Їх роль зводилася до відновлення, підтримання стану і об'єднання раніше існуючих доріг. До речі, хоча це не часто визнають, жоден фахівець не зумів надійно датувати вік цих дивовижних доріг і визначити, хто їх побудував. Загадка посилюється місцевими переказами, які стверджують, що не тільки дороги і витончена архітектура вже були древніми в епоху інків, але що вони були плодом праць білих рудоволосих людей, що жили за тисячі років до цього. 

Apu Qun Tiqsi Wiraqucha.

Обстежуючи територію Перу, іспанці наткнулися і на величезні металеві споруди доінкський часів, що також лежали в руїнах. «Коли я запитав місцевих індіанців, хто побудував ці стародавні пам'ятники, - писав іспанський хроніст Сьеса де Леон в 1553 році, - вони відповіли, що це зробив інший народ, бородатий і білошкірий, як ми, іспанці. Ці люди прибули задовго до інків і осіли тут».

Коли француз Бандель 350 років по тому взявся за розкопки в цих місцях, легенди були ще живі. Йому розповідали, що острів в стародавні часи населяли схожі на європейців люди, вони одружилися на місцевих жінках, і діти їх стали інками...

2-s

3d7f32b6336ad7f36970de3a8c9 

Кадри із кінофільму "Королі Сонця" (1963)

Що цікаво, одна й та ж історія побутує в різних варіантах у всіх народів Андського регіону. Вона починається з страшного опису часу, коли на Землю обрушився Великий Потоп, і лягла велика пітьма, викликана зникненням Сонця. Люди впали в хаос і страждали. І ось тоді «раптово з'явилась, прийшовши з Півдня, з моря, біла людина високого зросту і величної поведінки. Він володів такою великою силою, що перетворив пагорби в долини, а долини - в високі пагорби, змушував потоки текти зі скель...». Мексиканські ацтеки дали білому божеству ім'я Кецалькоатль. Він став правителем Толлана і ввів свої закони, заборонивши війни і людські жертвоприношення, а також вбивство тварин. 

Screenshot 5

Ацтекська статуя, бородатий бог Кецалькоатль.

Індіанці майя дали білому богу ім'я Кукулькан. Він і його учні побудували піраміди і заснували міста Майяпан і Чічен-Іца, навчили майя користуватися зброєю, а потім покинули країну, відправившись на захід.Якщо зіставити всі ці перекази, то стає зрозумілим, що шлях таємничого білого бороданя і його помічників лежав через всю Центральну і Південну Америку від берегів Юкатана до узбережжя Перу, а потім по морю на захід, в сторону Полінезії.

1504261523260110

Фото-кадр зі щорічного святкування Inti Raymi ("Свято Сонця") - церемонії інків, котру досі на державному рівні відзначають індіанські племена Перу, Еквадору та Болівії.  Свято проводиться в День Зимового Сонцестояння і рахується як Новий рік в Андах. З 1944 року 24 червня щороку на це свято проводиться театралізована постанова в Саксаюамані (2 км від Куско), що привертає тисячі туристів та місцевих мешканців. На територіях на південь від екватора григоріанський місяці червень і липень є зимові місяці. 

На фото, верховний інка тримає сокиру таку ж як у скіфів, на голові у нього подібно гетьману, три пера, а на троні зображено два давнньослов'янські символи: ромб, поділений на 4 частини – це символ поля, який у нас збражують і на вишиванках і на писанках, а концентричний ромб – то символ божого ока – на гуцульських килимах часто трапляється).

1504261532260089

 Скіфська сокира – сагаріс така як у інків.

1504261514550110

1504261726330096 

Перуанський кокошник.

1504261533350090

1504261734190097

Скіфський кокошник. 

То хто ж  таки плавав в Америку, скіфи? Надто багато скіфського у інків...  
До речі, якір, яким користується все людство – це винахід скіфа Анахарсіса, який народився в Причорномор'ї. 
Доказ того, що морська справа скіфам була добре відома.

perurus-2

А це перуанський жіночий головний убір, який має усі риси архаїчного давньослов'янсього головного убору. 

Білошкірому богу присвячено безліч гімнів, ось один з них:

О, Творець, корінь всього,

Віракоча, кінець усього,

Повелитель у сяючому одязі,

Зароджуючий життя і все приводячий в порядок,

Говорячи: «Хай буде чоловік! Хай буде жінка! »

Творець, творець,

Ти дав життя всім -

Бережи їх,

Нехай живуть вони в процвітанні і щасті,

В безпеці і світі.

Де ти?

Зовні? Усередині?

Над цим світом в хмарах?

Під цим світом в тінях?

Почуй мене!

Відповідай мені!

Прийми слова мої до серця!

Нескінченні століття

Дай мені жити,

Стисни мене в руках,

Тримай мене в долонях,

Отримай це підношення,

Де б ти не був, мій Повелитель,

Мій Віракоча...

7f5eaa97e3bedca27120b2f9438d1450

Іспанський літописець, який записав легенду про Віракочу, пояснює, що чув її від індіанців, з якими він подорожував в Андах: «Вони чули її від своїх батьків, які, в свою чергу, дізналися про неї з пісень, котрі прийшли з глибокої давнини ... Вони кажуть, що ця людина пройшовши по горах на Північ, здійснюючи по шляху чудеса, і що вони більше ніколи його не бачили . Кажуть, що в багатьох місцях він вчив людей, як жити, при цьому розмовляв з ними з великою любов'ю і добротою, спонукаючи їх бути хорошими і не завдавати шкоди або шкоди одна одній, але любити один одного і проявляти милість до всіх. У більшості місць його називали Тікі Віракоча ... ».

maxresdefault1

Легенди одностайні в описі зовнішнього вигляду Віракочі. У своєму «Зводі переказів інків» іспанська літописець XVI століття Хуан де Бетансос стверджує, наприклад, що, згідно з індіанцям, «Віракоча був високим бороданем, зодягненим у довгу білу сорочку до самої підлоги, підперезаній на талії». Інші описи, зібрані у найрізноманітніших і віддалених один від одного жителів Анд, відносяться, мабуть, до однієї і тієї ж загадкової особистості. Так, по одному з них він був: «Бородатим чоловіком середнього зросту, одягненим в досить довгий плащ... Він був не першої молодості, з сивим волоссям, худорлявий. Він ходив зі свитою, звертався до тубільців з любов'ю. Подорожуючи по країні, він творив чудеса. Він виліковував хворих. Він говорив на будь-якій мові навіть краще місцевих жителів. Вони називали його Тунупа або Тарпака, Віракоча-рапача або Пачакан...». За ще однією легендою Тунупа-Виракоча був «білою людиною високого зросту, чий вигляд і особистість викликали велику повагу і схиляння». За іншою - він був білим чоловіком величного виду, блакитнооким, бородатим, з непокритою головою, одягненим в «кусму» - куртку або сорочку без рукавів, що доходила йому до колін. За третьою, що відноситься, мабуть, до більш пізнього періоду його життя, його поважали «як мудрого радника у справах державної важливості», в цей час він був бородатим дідом з довгим волоссям, одягненим в довгу туніку».

1504261535590095

Фігурки бога-першопредка Віракоча, Перу І-VII ст. н. е. Праскіф?

Отже, судячи з описів, і беручи за основу інформацію про Всесвітній Потоп, про який йдеться не тільки у інків, але й в міфах стародавніх народів світу, стає зрозумілим, що загадковий Віракоча не хто інший, як сукупний образ арійських племен, які розпорошились по світу з терен Причорномор'я в Індію (сікхи), Іран (калаші), Японію (айни), Єгипет (фараони) і Африку (амазиги), в тому числі їх нога ступала й в Андах, де вони стали першовідкривачами, першопредками, родоначальниками для місцевих аборигенів.

Одними з таких відданих спадкоємців є унікальний народ індіанської раси – кечуа, про який дуже хочеться згадати. Він всотав культуру інків, не був пережований мас-глобалізацією і сьогодні разом з іншими ізольованими племенами світу складає ту архаїчну мозаїку, яку ми розкриваємо, пізнаючи самих себе:

До сьогоднішнього дня народ кечуа зумів зберегти культуру стародавньої цивілізації в незмінному вигляді. Головна причина полягає, мабуть, у тому, що більшість індіанців (хоч серед них доволі багато й католиків) дотримуються язичницьких традицій, давніх уявлень про світ (тривимірність світу - небесний, земний. підземний), архаїчних ритуалів. Вони вшановують Гори і Сонце, а найбільшу роль в житті кожного індіанця займає - громада. Життя на благо племені пропагується віками, а тому менталітет кечуа серйозно відрізняється від характеру нащадків завойовників. Взаємодопомога - ось риса, яка особливо цінується цим народом. Кечуа свідомо не переймають традиції інших народів, живуть в своєму відокремленому світі, примудряючись зберігати власну індивідуальність. 

При всій своїй доброзичливості кечуа з недовірою ставляться до людей іншого етносу. Цей гордовитий народ, як і скіфи, ніколи не просить допомоги. Зустріти їх можна в містах Перу, Евадорі та Болівії, вони відрізняються яскравими національними вбраннями, обов'язково виготовленими вручну за допомогою старовинних технологій. Чимало візерунків та знаків мають арійське походження, зокрема серед них: засіяне поле, сонячний хрест, різноманітні сварги, алатирі, безкінечники і берегині, мізинські меандри тощо. 

1504261558480096

Ось такі гуцульські взори подекуди зустрічаються в орнаментах індіанців Перу, Болівії та Еквадору.

1504261647560092

Легендарний мізинський браслет  з  ікла мамонта, знайдений на території України (~18 тис. р. до н.е.).
Найдревніший орнамент, саме він дав початок усім вишивкам світу...

1504261614590081

Архаїчний ромб на бойківському рушнику.

1504261731340083

1504261729220102

З першого погляду можна подумати що це килими індіанського племені навахо, але це гуцульські ліжники.

Bojky-663x435

Чи не нагадують Вам ці типажі індіанців ? Цікаво що, досі про походження бойків та гуцулів ходить чимало чуток і теорій.

Screenshot 7

Це не техаські рейнджери, це гуцули початку ХХ ст. з їх крісами та пістолями.

1504261656090098

І наостанок українська вишиванка.
Скільки давнього можна знайти в ній...

 

-  Культурно-просвітницьке т-во "Спадщина Предків", за матеріалами користувача Leshiyi

 

Посилання:

1. Джон Хемминг. Завоевание империи инков. Проклятие исчезнувшей цивилизации (2009)

2. Ким Маккуарри. Последние дни инков (2011)

3. Ершова Г.Г. Древняя Америка: полёт во времени и пространстве. Мезоамерика (2002)

4. Мир индейцев | история, культура, мифология, фотографии, фильмы

5. К/ф "Королі Сонця" (1963)

6. К/ф "Королівське полювання за Сонцем"(1969)

Теги:     Анди      інки      Перу      Америка      Віракоча      арії      культура

Поділитись у соц. мережах:
e-max.it: your social media marketing partner
 

Підписатись 
на публікації проекту: